Щитоподібна залоза людини: від симптомів до лікування

1. Вступ
2. Основна інформація про щитовидку в одній табличці
3. Де знаходиться щитоподібна залоза?
4. Як виглядає і працює щитоподібна залоза?
5. Чому може хворіти щитоподібна залоза?
6. Як перевірити щитоподібну залозу? 
Аналізи на гормони щитоподібної залози
7. Лікування щитоподібної залози
8. Як зберегти здоров'я щитоподібної залози? – поради від ДІЛА
9. Популярні запитання та відповіді лікаря

Вступ

Втома, що не минає навіть після відпочинку. Несподівані перепади ваги без змін у харчуванні. Відчуття тривожності чи апатії без видимої причини. Ці симптоми можуть здаватися незначними або списуватися на стрес, сезонні зміни чи втому, проте іноді за ними стоїть щось більше – те, що впливає на кожну клітину організму, регулює його енергетичний баланс і навіть настрій. Що саме?

Щитоподібна залоза! Щитоподібна залоза – це важливий орган, що контролює обмін речовин, роботу серця, нервової системи та загальне самопочуття. До основних симптомів проблем зі щитоподібною залозою належать втома, зміна ваги, перепади настрою, проблеми зі шкірою, волоссям, серцем і терморегуляцією.

Основна інформація про щитовидку в одній табличці

Де знаходиться щитоподібна залоза?

Щитоподібна залоза розташована в передній частині шиї, трохи нижче гортані та охоплює трахею з обох боків. Цей орган знаходиться дуже близько до голосових зв’язок і важливих кровоносних судин, що пояснює, чому при збільшенні залози можуть з’являтися проблеми з голосом або відчуття тиску в області горла.

Як виглядає щитоподібна залоза і як працює?

Щитоподібна залоза має форму метелика та складається з двох часток, з’єднаних перешийком. Вона м’яка на дотик і розташована в передній частині шиї, безпосередньо перед трахеєю. В нормальному стані залоза невидима та не відчувається при пальпації. Основу її будови складають фолікули – крихітні пухирці, заповнені колоїдом. Саме в цьому колоїді містяться попередники тиреоїдних гормонів.

Основне живлення залози забезпечується мережею кровоносних судин, що дозволяють швидко транспортувати гормони в організм.

Є три основні гормони щитоподібної залози:

• тироксин (Т4) – основний гормон, який містить йод і є попередником активного гормону;
• трийодтиронін (Т3) – активна форма гормону, що регулює обмін речовин, роботу серця, нервової та травної систем;
• кальцитонін – гормон, який контролює рівень кальцію в організмі та бере участь у зміцненні кісткової тканини.
  ​​​​​​​

Робота щитоподібної залози контролюється тиреотропним гормоном, який виробляється передньою часткою гіпофізу, через «форму зворотнього зв'язку». Якщо рівень Т3 і Т4 у крові знижується, гіпофіз виділяє більше ТТГ, стимулюючи залозу активніше працювати. Якщо ж гормонів забагато, рівень ТТГ падає і залоза сповільнює свою активність.

Таким чином, за рівнем ТТГ можна судити про рівень гормонів щитоподібної залози: якщо ТТГ багато, значить гормонів виробляється мало і навпаки. Щоправда, це непряма оцінка і ситуації бувають різні, тому бажано завжди здавати гормони в комплексі.

Отже, щитоподібна залоза працює як головний регулятор обміну речовин, контролюючи енергетичний баланс організму, роботу внутрішніх органів і навіть настрій людини.

На що впливає щитоподібна залоза? Щитоподібна залоза у чоловіків впливає на рівень енергії, вагу та статеву функцію, тоді як щитоподібна залоза у жінок також може впливати на менструальний цикл і репродуктивне здоров’я.

Чому може хворіти щитоподібна залоза?

Щитоподібна залоза чутлива до різних зовнішніх і внутрішніх факторів, які можуть призвести до її дисфункції. До основних причин захворювань цього органа належать:

1. Дефіцит, що особливо актуально для регіонів нашої країни) або надлишок йоду, так як він є основним елементом для вироблення гормонів Т3 і Т4. Нестача йоду призводить до гіпотиреозу та зобу, а надлишок – до тиреотоксикозу.
2. Аутоімунні порушення, через що організм може почати атакувати власну щитоподібну залозу та спричинити такі захворювання, як аутоімунний тиреоїдит (AIT) або дифузний токсичний зоб (хвороба Грейвса-Базедова).
3. Гормональні зміни при вагітності, менопаузі, стресові ситуації тощо можуть впливати на роботу залози.
4. Генетична схильність, якщо у родині були випадки гіпотиреозу, тиреотоксикозу або вузлового зоба, варто регулярно перевіряти стан залози.
5. Вірусні чи бактеріальні інфекції, які можуть спричинити тиреоїдит, що у деяких випадках переходить у хронічну форму.
6. Радіаційне опромінення, важкі метали, пестициди та токсини, які можуть пошкоджувати клітини залози та призводити до порушень її роботи, аж до розвитку онкологічних процесів.
7. Хронічний стрес, який порушує роботу гіпоталамо-гіпофізарної системи, що контролює щитоподібну залозу теж може призвести до гормонального дисбалансу.
   ​​​​​​​

Чи болить щитоподібна залоза? Зазвичай не болить, але при запальних процесах (тиреоїдиті), кістах або збільшенні можуть з’являтися біль, дискомфорт у шиї, утруднене ковтання та відчуття тиску.

До основних хвороб щитоподібної залози належать гіпотиреоз (знижена функція), гіпертиреоз (підвищена функція), тиреоїдит (запалення), вузли щитоподібної залози та зоб, а також аутоімунні захворювання, такі як хвороба Хашимото і хвороба Грейвса.

Гіпотиреоз

Гіпотиреоз – це захворювання щитоподібної залози у дітей та дорослих, при якому вона не виробляє достатньої кількості гормонів Т3 і Т4, що уповільнює обмін речовин і викликає ряд проблем у всьому організмі.

До основних причин гіпотиреозу належать дефіцит йоду, аутоімунні захворювання (наприклад, тиреоїдит Хашимото), оперативні втручання на щитоподібній залозі, вплив радіації або деяких ліків.

Серед основних симптомів захворювання можна виділити постійну втому, збільшення ваги, депресію, сухість шкіри, холодовий синдром, запори і порушення менструального циклу.

Тиреотоксикоз

Тиреотоксикоз – це захворювання, при якому щитоподібна залоза виробляє занадто багато гормонів Т3 і Т4, що пришвидшує обмін речовин і здатне викликати серйозні проблеми в організмі.

До основних причин тиреотоксикозу належать хвороба Грейвса-Базедова (аутоімунне захворювання, при якому організм виробляє антитіла, що стимулюють залозу), вузловий токсичний зоб (коли вузли в щитоподібній залозі виробляють гормони без контролю), а також передозування гормонів при лікуванні гіпотиреозу.

До головних симптомів належать швидке схуднення, прискорене серцебиття, нервозність, порушення сну та підвищене потовиділення.

Дифузний токсичний зоб (Хвороба Грейвса-Базедова). Аналіз на антитіла до рецепторів ТТГ

Дифузний токсичний зоб (ДТЗ) також відомий як хвороба Грейвса-Базедова є найбільш поширеною причиною тиреотоксикозу. Це аутоімунне захворювання, при якому імунна система виробляє антитіла, що стимулюють щитоподібну залозу надмірно виробляти гормони Т3 і Т4. В результаті залоза збільшується в розмірах, утворюється зоб і в організмі виникає гормональний дисбаланс.

Симптоми збільшеної щитоподібної залози (зоб) може викликати утруднене дихання або ковтання, відчуття тиску в шиї, осиплість голосу, кашель та естетичний дискомфорт.

Основною причиною хвороби є викид антитіл до рецепторів тиреотропного гормону (ТТГ). Ці антитіла, відомі як антитіла до рецепторів ТТГ (TRAb), прив’язуються до рецепторів на клітинах щитоподібної залози та активують їх. Це стимулює синтез і вивільнення гормонів щитоподібної залози, навіть без участі гіпофіза та ТТГ. У результаті рівень Т3 і Т4 в крові підвищується, що призводить до розвитку симптомів тиреотоксикозу.

Аналіз на антитіла до рецепторів ТТГ

Для діагностики дифузного токсичного зоба використовують аналіз крові на антитіла до рецепторів ТТГ (TRAb). Це дослідження дозволяє виявити наявність антитіл, які стимулюють щитоподібну залозу до надмірного вироблення гормонів. Високий рівень антитіл підтверджує хворобу Грейвса-Базедова.

Раннє виявлення хвороби Грейвса-Базедова і своєчасне лікування дозволяє значно покращити прогноз і знизити ризик серйозних ускладнень.

Аутоімунний тиреоїдит.
Аналіз на антитіла до тиреоглобуліну. Антитіла до ТПО

Аутоімунний тиреоїдит (або ж тиреоїдит Хашимото) – це захворювання, при якому клітини щитоподібної залози атакує власна імунна система. Відповідаючи на атаку, залоза поступово втрачає свою здатність виробляти достатню кількість гормонів Т3 і Т4, що призводить до розвитку гіпотиреозу.

Причини аутоімунного тиреоїдиту до кінця не виявлені, проте до найпоширеніших належить генетична схильність, порушення роботи імунної системи, стрес, інфекції та гормональні зміни.

Головним методом діагностики аутоімунного тиреоїдиту є аналіз крові на антитіла до тиреоглобуліну (АТТГ) — білку, з якого утворюються гормони щитоподібної залози. Якщо імунна система виробляє антитіла проти тиреоглобуліну, це вказує на аутоімунну атаку щитоподібної залози. Підвищений рівень антитіл до тиреоглобуліну може свідчити про аутоімунний тиреоїдит або інші захворювання щитоподібної залози.

Аналіз на антитіла до ТПО (тиреоїдної пероксидази)

Ще одним важливим дослідженням є антитіла до тиреоїдної пероксидази (АТПО) – ферменту, що допомагає синтезувати гормони щитоподібної залози. Підвищений рівень антитіл до ТПО свідчить про аутоімунний тиреоїдит та інші порушення функції щитоподібної залози.

Рак щитоподібної залози

Рак щитоподібної залози досить рідкісне, але найсерйозніше захворювання, що розвивається у випадку, коли клітини щитоподібної залози починають рости неконтрольовано. Є декілька типів раку щитоподібної залози, серед яких найпоширенішими є папілярний та фолікулярний рак. Хоча ці форми раку зазвичай ростуть повільно і мають позитивний прогноз, інші типи, такі як медулярний або анапластичний рак, можуть бути значно агресивнішими.

Основними факторами ризику для розвитку раку щитоподібної залози є радіаційне опромінення в дитячому віці та генетична схильність. До основних симптомів раку належать збільшення щитоподібної залози (зоб), біль у шиї, зміни голосу, проблеми з ковтанням та диханням. У деяких випадках рак може не давати симптомів на ранніх стадіях.

Прогноз залежить від типу і стадії раку, але при ранньому виявленні і своєчасному лікуванні шанси на повне одужання є високими, особливо для папілярного і фолікулярного раку.

Як перевірити щитоподібну залозу? Дослідження гормонів щитоподібної залози.

Для перевірки стану щитоподібної залози використовуються різні методи діагностики, в тому числі аналізи крові, ультразвукові дослідження та інші процедури, що дозволяють виявити захворювання і порушення функції щитоподібної залози. До важливих обстежень для перевірки щитоподібної залози належать:

• аналіз на антитіла (АТ до ТПО та АТ до тиреоглобуліну) – при аутоімунних захворюваннях щитоподібної залози, таких як аутоімунний тиреоїдит в організмі можуть вироблятися антитіла до тиреоглобуліну та тиреоїдної пероксидази (АТ до ТПО). Підвищений рівень цих антитіл може вказувати на порушення в імунній системі, що атакує щитоподібну залозу;
• ультразвукове дослідження щитоподібної залози, що є безпечним і безболісним методом та дозволяє оцінити розмір і структуру щитоподібної залози, виявити вузли, кісти або інші зміни в її тканинах;
• пункційна біопсія – у разі виявлення підозрілих вузлів під час ультразвукової діагностик, що допомагає визначити, чи є в вузлі злоякісні клітини.
  ​​​​​​​

Аналіз крові на ТТГ

Аналіз на ТТГ є основним дослідженням для оцінки функції щитоподібної залози. Підвищений рівень ТТГ може вказувати на гіпотиреоз (недостатню активність щитоподібної залози), а знижений — на тиреотоксикоз (надмірну активність).

Тиреотропний гормон (ТТГ)

Тиреотропний гормон (ТТГ) або тиреотропін — гормон, який виробляється гіпофізом і має головне значення у регуляції роботи щитоподібної залози. Він стимулює щитоподібну залозу до вироблення двох основних гормонів — тироксину (Т4) і трийодтироніну (Т3). Рівень ТТГ в організмі зазвичай змінюється в залежності від кількості гормонів щитоподібної залози в крові. Якщо рівень Т4 і Т3 знижується, гіпофіз виробляє більше ТТГ для стимулювання щитоподібної залози, і навпаки — якщо цих гормонів занадто багато, рівень ТТГ зменшується. Це механізм зворотного зв’язку, який забезпечує стабільну роботу ендокринної системи.

Пальпація щитоподібна залози

Пальпація щитоподібної залози — це фізичний метод обстеження, який дозволяє лікарю оцінити стан щитоподібної залози, виявити її збільшення або наявність вузлів. Цей простий і доступний метод є частиною загального огляду пацієнта, особливо при підозрі на порушення функції щитоподібної залози.

Що можна виявити при пальпації?

1. Збільшення щитоподібної залози (зоб), що є одним з основних симптомів проблем зі щитоподібною залозою. При пальпації лікар може виявити потовщення або вузли на шиї. Це може свідчити про наявність зоба (дифузного або вузлового).
2. Наявність вузлів у щитоподібній залозі, які можуть бути доброякісними або злоякісними.
3. Якщо залоза болюча на дотик, це може свідчити про запалення (наприклад, тиреоїдит).
4. Виявлення будь-яких ущільнень або нерівностей в тканинах щитоподібної залози, що може свідчити про патологію.
   ​​​​​​​

Аналіз на вільний тироксин (Т4) та вільний трийодтиронін (Т3). 
Тироксин вільний (Т4), трийодтиронін вільний.

Т4 та Т3 — це гормони, які виробляє щитоподібна залоза і які відповідають за регулювання метаболізму в організмі. Вільний тироксин (Т4) і вільний трийодтиронін (Т3) показують рівень активних гормонів, які безпосередньо впливають на обмін речовин. Зміни рівня цих гормонів допомагають діагностувати гіпотиреоз або тиреотоксикоз.

Лікування щитоподібної залози

Методи лікування залежать від типу порушення – недостатнього або надмірного вироблення гормонів, запальних процесів чи пухлинних утворень.

1. При гіпотиреозі застосовується гормонозамісна терапія, яка допомагає компенсувати нестачу гормонів.
2. При тиреотоксикозі використовуються препарати, що пригнічують вироблення гормонів. У деяких випадках може знадобитися радіойодтерапія або хірургічне лікування.
3. При вузлових утвореннях тактика лікування залежить від характеру вузлів – доброякісні часто спостерігають, злоякісні можуть потребувати операції.
4. При запальних процесах (аутоімунні або інфекційні захворювання щитоподібної залози у дітей) застосовують протизапальну терапію та симптоматичне лікування.
   ​​​​​​​

Лікування підбирається індивідуально після ретельної діагностики та консультації з лікарем.

Як зберегти здоров'я щитоподібної залози? – поради від ДІЛА

Щитоподібна залоза відіграє важливу роль у регуляції метаболізму, енергообміну та загального самопочуття. Щоб підтримувати її здоров’я, варто дотримуватися кількох простих рекомендацій:

1. Слідкуйте за рівнем йоду. Це основний елемент для вироблення гормонів щитоподібної залози. Вживайте йодовмісні продукти (морську рибу, морську капусту, яйця, молочні продукти) або використовуйте йодовану сіль.
2. Регулярно проходьте обстеження. Раз на рік перевіряйте рівень тиреотропного гормону (ТТГ), а за потреби – вільних Т4 і Т3, а також антитіла до щитоподібної залози. Це допоможе вчасно виявити порушення.
3. Збалансовано харчуйтесь. Для здоров’я щитоподібної залози забезпечте організм необхідними вітамінами та мікроелементами, особливо селеном, цинком і залізом, які підтримують функцію залози. Уникайте надмірного споживання сої та перероблених продуктів.
4. Контролюйте рівень стресу. Хронічний стрес може впливати на роботу щитоподібної залози, тож знайдіть час для відпочинку, фізичної активності та розслаблення.
   ​​​​​​​

Якщо ви відчуваєте постійну втому, різкі зміни ваги, порушення в роботі серця або проблеми зі шкірою та волоссям – це може бути сигналом для перевірки щитоподібної залози.

Дбайте про своє здоров’я, а в разі підозри на проблеми не відкладайте візит до лікаря!

Популярні запитання та відповіді лікаря


Хто в групі ризику з проблемами щитоподібної залози?

До групи ризику належать жінки, люди з генетичною схильністю, мешканці регіонів із дефіцитом йоду, а також ті, хто зазнає постійного стресу або має аутоімунні захворювання.

Які продукти любить щитоподібна залоза? Що їсти для здоровʼя щитоподібної залози?

Корисними є продукти, багаті на йод (морська риба, морепродукти, йодована сіль), селен (горіхи, яйця), цинк (м’ясо, гарбузове насіння) та залізо (печінка, бобові).

Який лікар лікує щитоподібну залозу?

Діагностикою та лікуванням щитоподібної залози займається ендокринолог.

Редакторська група

Мисюра Світлана Володимирівна

Рецензент

Інші новини

18.02.2025

Віруси грипу: симптоми, діагностика та лікування

10.12.2024

Хелікобактер пілорі (Helicobacter pylori)

09.04.2024

Укус кліща. Що робити та як захиститись?