Цистит: причини, симптоми, діагностика

1. Вступ. Що таке «цистит»?
2. Які типи циститу існують?
3. Причини циститу
4. Симптоми циститу
5. Коли звернутися до лікаря при циститі?
6. Як лікувати цистит?
7. Діагностика циститу
8. Профілактика циститу
9. Висновки

Вступ. Що таке «цистит»?

Цистит — це запалення сечового міхура, зазвичай спричинене інфекцією.

Хвороба дуже поширена — щороку у світі від циститу страждають понад 150 мільйонів людей. Цистит у жінок трапляється набагато частіше (у віці до 24 років такий досвід отримує кожна третя дівчина). Але захворювання добряче дошкуляє й чоловікам, особливо в похилому віці, проте через іншу причину – переважно через проблеми з простатою.

Цистит може викликати досить неприємні симптоми і без належного лікування призводити до ускладнень, серед яких — запалення нирок (пієлонефрит), яке в свою чергу може призвести до розвитку станів (наприклад, хронічна ниркова недостатність), що становлять загрозу життю людини.

Про що свідчать ті чи інші симптоми, як не пропустити небезпечні для здоров’я стани та які сучасні методи обстеження при циститі існують — поговоримо в нашій статті.
 

Які типи циститу існують?

Цистит може бути гострим або хронічним — деяких людей прояви хвороби турбують часто, і в таких випадках може знадобитися регулярне або тривале лікування.

Є декілька видів захворювання (в залежності від причин, що призвели до патології):

1. Бактеріальний цистит — стан, при якому інфекція потрапляє у сечовий міхур через уретру та подразнює стінки сечовивідних шляхів;
2. Небактеріальний цистит:
   - Медикаментозний цистит. Деякі ліки при виведенні з організму можуть дратувати сечовий міхур і призводити до захворювання;
   - Хімічний цистит — запалення сечового міхура, що виникає в результаті деяких видів лікування, наприклад, як наслідок дії хіміотерапевтичних засобів. Захворювання також може розвинутися після застосування мила, сперміцидів, гелів і барвників.
   - Інтерстиціальний цистит — хронічне запалення сечового міхура, викликане неінфекційними причинами. Цей тип патології може бути пов’язаний зі збоями в нервовій, ендокринній та інших системах організму;
3. Променевий цистит. Радіаційна терапія здатна зменшувати пухлини та вбивати рак, але також є ризик пошкодження здорових клітин. Захворювання може виникнути після опромінення ділянки малого тазу.

Трапляються також випадки безсимптомного циститу, коли в сечі присутні бактерії, але у людини немає жодних проявів. Такі пацієнти не потребують лікування.

Причини циститу

Захворювання частіше за все виникає, коли бактерії потрапляють в уретру, а далі — в сечовий міхур. У 80–95% випадків це Escherichia coli, яка знаходиться в розташованій поблизу органів сечовиділення прямій кишці. За несприятливих обставин, таких як порушення правил гігієни або неправильне підмивання, ці бактерії можуть перетнути анатомічні межі та проникнути в сечовий міхур, викликаючи цистит. Потім бактерії прикріплюються до слизової оболонки даного органу і спричиняють подразнення та запалення цієї ділянки — виникає інфекція сечового міхура.

Серед інших причин розвитку хвороби можуть бути захворювання статевих органів, в тому числі інфекції, що передаються статевим шляхом (вульвіт, кольпіт, уретрит, мікоплазмоз, гонорея, трихомоніаз, хламідіоз, генітальний туберкульоз, гриби роду Candida, вірус герпесу).

До можливих причин циститу відносяться:

• недотримання гігієни, зокрема підтирання після відвідування туалету ззаду наперед;
• встановлення, зміна або тривале використання сечового катетера;
• застосування деяких засобів контрацепції, наприклад, діафрагми.

Чи може бути цистит після статевого акту? Активний секс може викликати так званий посткоїтальний цистит. Це дуже поширена проблема, яка частіше за все виникає протягом 48 годин після акту. Може проявлятися як на початку статевого життя, так і через деякий час після нього.

Циститом може захворіти будь-яка людина, незалежно від статі та віку. Але від цієї патології найчастіше страждають жінки, оскільки їхній анус (задній прохід) розташований ближче до уретри. Крім того, остання набагато коротша, ніж у чоловіків, отже бактеріям легше проникнути в сечовий міхур.

Цистит у чоловіків також може виникнути через патології, що обмежують нормальний відтік сечі. Одна з таких проблем — збільшення передміхурової залози, яке може перешкоджати сечовипусканню.

Симптоми циститу

До основних ознак циститу відносяться:

	біль, печіння або поколювання під час сечовипускання;
	сеча має змінений колір та неприємний запах, каламутна;
	гостра необхідність сечовипускання;
	болі в сечовому міхурі, дискомфорт внизу живота;
	часте виділення невеликої кількості сечі;
	субфебрильна температура (37-38 °C);
	кров у сечі (гематурія);
	загальне нездужання, нудота та втома.

Симптоми циститу однакові як для чоловіків, так і для жінок. Можливі прояви захворювання у дітей включають температуру до 38°C і вище, слабкість, дратівливість, зниження апетиту, нудоту, блювання.

Коли звернутися до лікаря при циститі?

Цистит лікує уролог. Це спеціаліст, який займається діагностикою та лікуванням захворювань сечовивідної системи. Жінки також можуть звертатися до гінеколога, особливо якщо цистит супроводжується іншими гінекологічними проблемами.

Такі симптоми можуть свідчити, що запалення охопило вже й нирки. Без відповідного лікування цей стан може бути небезпечним, оскільки загрожує розвитком сепсису.

Як лікувати цистит?

Захворювання, особливо цистит з кров’ю, потребує призначення антибіотиків, адже занедбана патологія може перейти в хронічну форму або викликати пієлонефрит.

Лікування циститу в домашніх умовах складається із заходів, спрямованих на полегшення симптомів і прискорення одужання. Ось декілька рекомендацій, які можуть допомогти:

1. Пийте багато рідини, це допоможе вивести бактерії з сечового міхура. Особливо корисно пити воду та натуральні соки, наприклад, журавлиновий сік, який має антибактеріальні властивості.
2. Можна використати рослинні препарати, такі як Канефрон або медикаменти, які сприяють розслабленню сечовивідних шляхів.
3. Безрецептурні препарати, такі як ібупрофен або парацетамол, можуть допомогти зменшити біль і запалення.
4. Уникайте подразнюючих речовин: відмовтеся від кави, алкоголю, гострої їжі та інших продуктів, які можуть дратувати сечовий міхур.
5. Харчові добавки та трави: деякі добавки, такі як D-маноза, можуть допомогти зменшити симптоми циститу.
6. Пробіотики можуть сприяти відновленню корисної мікрофлори в організмі, що допомагає в боротьбі з інфекцією.

Як швидко зняти біль при циститі?

1. Прийміть знеболювальне, таке як ібупрофен або парацетамол, щоб зменшити запалення і біль.
2. Пийте багато води, щоб допомогти вимивати бактерії з сечового міхура.

Важливо! Ці методи можуть допомогти полегшити симптоми, але не замінюють консультацію з лікарем. Якщо симптоми не зникають або погіршуються, обов’язково зверніться до лікаря для отримання відповідного лікування та призначення антибіотиків, якщо це необхідно.

Хронічні цистити або ті, що часто повторюються, потребують уважного вивчення причини захворювання та призначення більш складного лікування, можливо, довготривалого.

Що можна їсти при циститі? Важливо дотримуватись правильного харчування, яке допоможе зменшити запалення та підтримувати здоров’я сечового міхура. Ось продукти, які можна вживати:

1. Фрукти та овочі: огірки, кабачки, гарбуз, морква, капуста, яблука, груші, банани та ягоди (крім цитрусових).
2. Крупи та зернові: вівсянка, гречка, рис, пшоно, ячмінь.
3. Молочні продукти: нежирні молочні продукти, такі як кефір, йогурт, сир.
4. М’ясо та риба: нежирні сорти м’яса (курятина, індичка) та риба.
5. Рідини: вода, трав’яні чаї (наприклад, ромашка, м’ята), журавлиновий та брусничний соки без цукру, які мають антибактеріальні властивості.
6. Легкі супи та бульйони: овочеві або курячі бульйони без зайвих спецій.

Ці продукти допомагають зменшити подразнення сечового міхура та сприяють швидшому одужанню. 

Діагностика циститу

Для того, щоб уникнути небажаних ускладнень та вчасно розпочати лікування, дуже важливо провести правильні обстеження.

До уваги приймаються наявні в пацієнта симптоми та використовуються наступні види досліджень:

1. Загальний аналіз сечі. Підвищений рівень лейкоцитів, еритроцитів та епітеліальних клітин свідчить про розвиток запального процесу в сечовому міхурі.
2. Загальний аналіз крові — показує запальні зміни за рахунок збільшеного числа лейкоцитів та прискорення ШОЕ.
3. Бактеріологічний посів + антибіотикограма сечі – допоможе виявити збудника захворювання та визначити чутливість до антибіотиків, що в подальшому допоможе призначити адекватне лікування.
4. УЗ-обстеження — діагностика, що дозволяє виявити зміни в нирках, сечовому міхурі та сечовивідних шляхах.
5. Цистоскопія. Через уретру в сечовий міхур пацієнта вводиться цистоскоп — тонка трубка з відеокамерою та підсвічуванням, яка дозволяє оглянути орган зсередини та виявити ознаки запалення й структурні аномалії. Дослідження показане далеко не всім хворим, а лише пацієнтам з небактеріальним або рецидивуючим циститом.

Також варто зробити наступні обстеження, кожне з яких включає в себе декілька вищеперелічених досліджень і дозволяє всебічно оцінити здоров’я нирок:

Комплекс №215 "Ниркові проби, при наявності симптомів"

Комплекс №86 "Ниркові проби, профілактичне обстеження розширене"

Крім того, рекомендується здати аналізи на інфекції, що передаються статевим шляхом, оскільки часто саме вони є причиною хронічного рецидивуючого циститу:

Комплекс №62 "Профогляд для жінок"

Комплекс №81 "Діагностика запальних процесів статевих шляхів жінки"

Профілактика циститу

Запобігти захворюванню можуть допомогти такі заходи: дотримання гігієни після сексу; сечовипускання за потребою (не затримувати тривалий час); використання нейтрального, непарфумованого мила для статевих органів; повне спорожнення сечового міхура при сечовипусканні; уникнення тісної білизни та вузьких штанів; підтирайтесь після відвідування туалету спереду назад; віддайте перевагу бавовняній білизні; використовуйте лубриканти під час сексу.

Висновки

Давайте підсумуємо все вищевикладене:

• гострий цистит — доволі поширене явище, особливо серед жінок;
• зазвичай захворювання проходить через кілька днів від початку неприємних симптомів;
• вчасно проведена діагностика допоможе призначити правильне лікування;
• гострі стани потребують невідкладної терапії, адже є ризик розвитку не лише пієлонефриту, але й сепсису;
• неординарні види циститу можуть викликати ускладнення та вимагають специфічного та/або тривалого лікування.
   

Сподіваємось, що отримана інформація стане вам в нагоді, і ви тепер знатимете, як діяти при тих чи інших симптомах та як запобігти появі циститу.

Редакторська група

Мисюра Світлана Володимирівна

Рецензент

Інші новини

18.11.2024

Тромбоцити: норма, функції та що робити при відхиленнях

24.07.2024

Дієта при панкреатиті: що можна та не можна їсти? + меню на тиждень

05.06.2024

Норма цукру в крові та цукровий діабет