Укр
icon
icon
7:00 - 20:00
Гаряча лінія для пацієнтів
0 800 217 887
Консультація лікаря для пацієнтів
0 800 219 696
Гаряча лінія для лікарів
0 800 752 180
Гаряча лінія для пацієнтів
icon
0 800 217 887
7:00 - 20:00
Консультація лікаря для пацієнтів
icon
0 800 219 696
7:00 - 20:00
Гаряча лінія для лікарів
icon
0 800 752 180
7:00 - 20:00
Багатоканальний телефон для мешканців міста Київ

Біохімія крові: норми у дорослих та дітей + розшифровка показників

Створено: 23.12.2024
Фото - Біохімія крові: норми у дорослих та дітей + розшифровка показників
  1. Вступ - Що таке біохімічний аналіз крові?
  2. Що показує біохімія крові?
  3. Норма біохімічного аналізу у жінок та чоловіків
  4. Норма біохімічного аналізу у дітей
  5. Підготовка до здачі крові на біохімію
  6. Питання та відповіді
 

Вступ - Що таке біохімічний аналіз крові

Біохімія крові — це один з найцінніших діагностичних методів, що дозволяє визначити функціональний стан різних органів та систем організму. Аналіз біохімічних показників крові у дорослих та дітей допомагає виявляти зміни в організмі на ранніх стадіях, оцінювати їх тяжкість та контролювати лікування.

 

Що показує біохімія крові?

Біохімічний аналіз крові надає інформацію про те, як працюють органи і системи вашого організму, чи справляються вони зі своїми функціями, а також оцінити стан обміну речовин і визначити чи є в організмі дефіцити певних сполук, таких як вітаміни й мінерали. Це дослідження допомагає лікарям:

  • виявити можливі проблеми у роботі життєво важливих органів: печінки, нирок, серця;
  • оцінити порушення різних видів обміну речовин: ліпідного, вуглеводного, білкового, пігментного, пуринового;
  • визначити ризик розвитку цукрового діабету, атеросклерозу, серцево-судинних захворювань.

З огляду на цінність інформації про здоров’я, яку надає біохімічний аналіз крові, його слід здавати кожному 1 раз на рік з профілактичною метою, а за наявності захворювань нирок та печінки – не рідше ніж 2-4 рази на рік. Також доцільним буде обстеження в разі, якщо ви тривало приймаєте ліки, що можуть негативно впливати на ці органи (наприклад: антибіотики, хіміотерапія, противірусна терапія), якщо є шкідливі умови праці (лаки, спирти, луги та ін.) та для контролю ефективності лікування.

Білки

Білки відіграють ключову роль у діагностиці багатьох захворювань, оскільки їх концентрація в крові може відображати функціональний стан різних органів і систем. Ось основні причини, для чого визначають білки у біохімічному аналізі:

  1. Оцінка функції печінки: білки, як-от альбумін, синтезуються переважно в печінці. Їх рівень допомагає виявляти порушення функції печінки, наприклад, при цирозі чи гепатиті.
  2. Діагностика запальних процесів: такі білки, як C-реактивний білок, є маркерами гострих або хронічних запалень в організмі.
  3. Визначення білкового обміну: загальний білок у сироватці крові свідчить про загальний стан обміну білків в організмі.
  4. Виявлення аутоімунних захворювань: ревматоїдний фактор може вказувати на наявність ревматоїдного артриту та інших аутоімунних патологій.
  5. Оцінка депо заліза: білки, як-от трансферин і феритин, допомагають визначити рівень запасів заліза та його транспорт у крові.
  6. Стан м’язової тканини: рівень міоглобіну може вказувати на пошкодження м’язів, включаючи серцевий м’яз при інфаркті міокарда.
     
Показник Значення
Альбумін

Альбуміни -це основні білки крові, які складають понад 50% білків плазми крові. Вони також присутні в продуктах харчування, таких як молоко, яйця, зерна злакових і бобових культур.

Одна з основних функцій альбумінів — забезпечення осмотичних характеристик крові. Вони відповідають за близько 80% осмотичного тиску, що створюється високомолекулярними компонентами плазми.

Альбуміни виконують важливу транспортну функцію, оскільки здатні утворювати комплекси з різними молекулами. Завдяки цьому вони транспортують жирні кислоти, ліпіди, білірубін, амінокислоти, іони металів і навіть лікарські засоби, пролонгуючи їх дію. Альбуміни також регулюють вміст іонів кальцію (Ca²⁺), стероїдних гормонів та інших важливих речовин у плазмі крові.

Загальний білок Відображає загальний стан білкового обміну в організмі. Визначення рівня загального білка є корисним скринінговим тестом для виявлення порушення обміну речовин, проблеми з функціями печінки, підшлункової залози та нирок, дефіцит харчування, інфекційні та запальні процеси, а також може бути корисним при діагностиці раку. Порушення рівня загального білка можуть бути ознакою наявності різних захворювань і допомагають у ранньому виявленні патологій.
Міоглобін

Показник стану м’язової тканини, включаючи серцевий м’яз. За структурою нагадує гемоглобін і забезпечує м’язи киснем. Надходить у кров при пошкодженні м’язів, в тому числі при інфаркті міокарда.

Підвищення рівня міоглобіну може відбуватися при травматичних ушкодженнях м’язів, алкогольній інтоксикації, шокових станах, поліміозиті, ревматоїдному артриті, міастенії, термічних опіках.

В сечі міоглобін з’являється при спадкових захворюваннях м’язів, в осіб, не адаптованих до фізичних навантажень, при атрофії м’язів, синдромі тривалого стиснення, інтоксикаціях, інфаркті, кетоацидозі. Сеча в таких випадках стає яскраво-червоною або коричневою.

Залізозв'язуюча здатність сироватки

Тест на залізозв'язувальну здатність сироватки крові (ЗЗЗС) використовується для виявлення залізодефіцитних анемій та інших порушень метаболізму заліза. ЗЗЗС — це здатність трансферину (білка, що транспортує залізо) зв'язуватися з залізом. Є два типи ємності зв'язування заліза: ЗЗЗС (загальна залізозв'язувальна здатність сироватки) та ЗЗНЗ (здатність зв'язувати ненасичене залізо).

Коли запаси заліза в організмі виснажуються, рівень трансферину в крові підвищується, оскільки він намагається компенсувати дефіцит заліза. Оскільки тільки близько 1/3 трансферину насичена залізом, решта має додаткову здатність зв'язувати залізо — це і є ненасичена залізозв'язувальна здатність. Цей тест є важливим для оцінки стану запасів заліза в організмі та діагностики залізодефіцитних станів.

C-реактивний білок Це лабораторний показник, який допомагає діагностувати запальні процеси в організмі. СРБ активно синтезується в печінці у відповідь на запалення, навіть на незначне, у гострій фазі. Підвищений рівень СРБ у крові є маркером запальних реакцій, інфекцій або травм. Це тест має високу чутливість і дозволяє виявити наявність запалення або інші патологічні стани, такі як інфекційні захворювання, аутоімунні розлади, або захворювання серця.
Ревматоїдний фактор Ревматоїдний фактор — це антитіла, які виробляються імунною системою організму. Вони атакують частинки, що потрапляють у кров з уражених суглобів, помилково приймаючи їх за чужорідні та небезпечні речовини. Ці антитіла відомі як аутоантитіла, оскільки вони націлені на власні тканини організму, що призводить до запалення та ушкодження суглобів, характерного для таких захворювань, як ревматоїдний артрит. Підвищений рівень ревматоїдного фактора може свідчити про наявність аутоімунних захворювань.
Трансферин Білок, що транспортує залізо в крові
Феритин

Феритин — це білок, який зберігає і вивільняє залізо в організмі, відіграючи ключову роль у його метаболізмі. Основна функція полягає в забезпеченні належного балансу заліза: зберігання його в надлишку, вивільнення при необхідності та регулювання рівня заліза в організмі. Низький рівень феритину: може вказувати на дефіцит заліза, що є основною причиною анемії.

Високий рівень феритину: може бути ознакою перевантаження залізом, таких станів як гемохроматоз, або свідчити про запальні процеси, оскільки феритин є також маркером запалення.


Таким чином, визначення білків у біохімічному аналізі крові є важливим кроком у діагностиці та моніторингу багатьох патологічних станів.

Ліпіди

Ліпіди визначають у біохімічному аналізі крові для оцінки стану ліпідного обміну та виявлення ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Ось основні цілі:

  1. Діагностика атеросклерозу: підвищений рівень "поганого" холестерину (ЛПНЩ) пов’язаний із формуванням атеросклеротичних бляшок у судинах, що може призводити до інфаркту чи інсульту.
  2. Оцінка ефективності лікування: показники ліпідів використовуються для моніторингу терапії при гіперліпідемії та інших порушеннях обміну жирів.
  3. Виявлення метаболічного синдрому: підвищені рівні тригліцеридів і низькі показники ЛПВЩ можуть свідчити про порушення метаболізму, включаючи цукровий діабет.
  4. Контроль стану печінки: зміни в ліпідному профілі можуть бути ознакою захворювань печінки, таких як стеатоз чи цироз.
  5. Визначення ризиків серцево-судинних ускладнень: загальний холестерин і співвідношення різних видів ліпопротеїнів допомагають оцінити схильність до тромбозів і інших патологій серцево-судинної системи.
     
Показник Значення
Тригліцериди "Основне джерело енергії в організмі та компонент жирової тканини. Переносниками їх в крові є ЛПДНЩ.
Холестерин ЛПВЩ ""Хороший" холестерин. Це найдрібніші дуже щільні частинки ліпопротеїнів, які переносять холестерин від клітин периферичних органів (в тому числі судин серця, артерій мозку та ін.) в печінку, де він перетворюється в жовчні кислоти і виводиться з організму.
Холестерин ЛПНЩ "Поганий" холестерин, основний компонент ризику розвитку атеросклерозу. Це хімічні сполуки ліпідів (жирів) з білками, що є основною транспортною формою холестерину з печінки до периферичних тканин.
Холестерин ЛПДНЩ «Поганий холестерин». Ці сполуки відносять до високоатерогенних ліпопротеїнів, які беруть участь у механізмі утворення атеросклеротичних бляшок. Вони переносять тригліцериди з печінки до периферичних тканин.
Загальний холестерин Сума всіх видів холестерину. Холестерин є життєво важливим ліпідом, що входить до складу клітинних мембран і грає важливу роль в обміні речовин. Без нього неможлива нормальна робота клітин, синтез статевих гормонів, перетравлювання їжі.

 

Визначення ліпідів є обов’язковим елементом скринінгу при підозрі на порушення обміну речовин і ризик розвитку серцевих хвороб.

Вуглеводи

Вуглеводи у біохімічному аналізі крові визначають для оцінки обміну речовин, особливо енергетичного балансу та виявлення порушень, пов'язаних із метаболізмом глюкози. Основні причини визначення вуглеводів:

  • Діагностика цукрового діабету: рівень глюкози в крові є основним показником для виявлення діабету та контролю за його лікуванням.
  • Оцінка довгострокових змін рівня глюкози: глікований гемоглобін показує середній рівень глюкози за останні 2-3 місяці, що корисно для моніторингу терапії діабету.
  • Виявлення гіпоглікемії: знижений рівень глюкози може свідчити про порушення функції підшлункової залози, ендокринні розлади або недостатнє харчування.
  • Контроль енергетичного метаболізму: глюкоза є основним джерелом енергії для організму, а її рівень відображає стан обміну вуглеводів.
  • Оцінка ризиків метаболічного синдрому: рівень глюкози може свідчити про інсулінорезистентність та схильність до серцево-судинних захворювань.
     
Показник Значення
Глюкоза Це простий цукор, що використовується клітинами організму в якості основного джерела енергії. Підвищення рівня глюкози в крові спостерігається при недостатньому виробленні інсуліну або коли організм не може використовувати інсулін належним чином.
Глікований гемоглобін

Глікований гемоглобін (HbA1c) є важливим лабораторним показником, який відображає середній рівень глюкози в крові за останні 2-3 місяці. Він утворюється в результаті взаємодії глюкози з гемоглобіном у червоних кров'яних клітинах. Чим вищий рівень глікованого гемоглобіну, тим більша ймовірність того, що пацієнт має тривалий підвищений рівень цукру в крові.

Для пацієнтів із цукровим діабетом цей тест є критично важливим для оцінки ефективності лікування та визначення ризиків розвитку ускладнень, таких як захворювання серця, нирок, нервів, оскільки високий рівень HbA1c пов'язаний з погіршенням стану здоров'я.

Фруктозамін Визначення рівня фруктозаміну використовується з тією ж метою, що й глікованого гемоглобіну. Проте, фруктозамін є більш короткостроковим показником, бо період напіввиведення молекул фруктозаміну відповідає життєвому циклу білків плазми (1-3 тижні).

 

Визначення вуглеводів є ключовим при підозрі на ендокринні порушення, захворювання підшлункової залози та порушення метаболізму.

Неорганічні речовини та вітаміни

Визначення вітамінів і мінералів у біохімічному аналізі крові важливе для оцінки загального стану організму, виявлення дефіцитів та контролю за лікуванням. Ось основні цілі:

  1. Виявлення дефіциту: Нестача певних вітамінів, наприклад, B12, може призвести до розвитку злоякісної анемії. А дефіцит мінералів, наприклад, магнію чи кальцію може спричинити серйозні захворювання, такі як серцево-судинні розлади чи остеопороз.
  2. Оцінка функцій органів: рівень мінералів, як-от калій, натрій і магній, відображає стан серцево-судинної системи, функцію нирок, м'язів і нервової системи.
  3. Діагностика метаболічних розладів: дисбаланс вітамінів і мінералів може вказувати на порушення обміну речовин, ендокринні порушення або проблеми з травленням.
  4. Оцінка імунітету та кровотворення: дефіцит вітаміну B12 або заліза впливає на імунітет і процес кровотворення.
  5. Моніторинг лікування: дослідження допомагає оцінити ефективність терапії препаратами, які містять вітаміни чи мінерали.
     
Показник Значення
Вітамін B12 Вітамін В12 (або ціанокобаламін) важливий для утворення еритроцитів, розвитку нейронів та синтезу ДНК. При його дефіциті може відбуватися накопичення гомоцистеїну (нейротоксичної сполуки), розвиватися злоякісна анемія та нервові порушення: відчуття втрати балансу, “туману в голові”, оніміння кінцівок, втомлюваності та погіршення пам’яті.
Залізо Дуже важливий мікроелемент, який входить до складу гемоглобіну та бере участь у транспортуванні кисню до тканин та органів, а також входить до складу міоглобіну та міститься в дихальних ферментах.
Калій

Це електроліт, позитивно заряджений іон, який міститься майже у всіх клітинах. Лише 2% його знаходиться поза клітинами, свої основні функції він виконує всередині клітини.

Калій відповідає за скорочення м’язів, регуляцію водного балансу, проведення нервового імпульсу, забезпечення кислотно-основної рівноваги.

Як за підвищення його рівня, так і за зниження відбуваються смертельно небезпечні порушення серцевого ритму.

Кальцій

Кальцій - основний складник кісткової тканини, 99% його вмісту знаходиться в структурі кісток і зубів. Він створює основу і забезпечує міцність кісток і зубів, регулює проникність клітинних мембран, регулює активність ферментів, бере участь в згортанні крові і забезпечує роботу серця. На його рівень впливає кількість білків в крові, оскільки 45% сироваткового кальцію знаходиться у зв’язаному з білками стані. У крові кальцій міститься в трьох формах:

  • іонізований (вільний) кальцій, який фізіологічно активний;
  • кальцій, комплексований з аніонами - лактатом, фосфатом, бікарбонатом, цитратом;
  • кальцій, пов'язаний з білками - переважно альбуміном.

Підвищення рівня кальцію в крові відбувається при порушенні функції прищитоподібних залоз, при новоутвореннях або гранулематозних хворобах.

Магній Цей макроелемент виступає кофактором для численних ферментів, забезпечує участь у процесах енергетичного та електролітного обмінів, сприяє передачі нервових імпульсів, регуляції серцевого ритму та згортання крові, підтримує ріст клітин і є важливим складником кісткової тканини. За його нестачі можуть спостерігатися загальна слабкість, аритмії, судоми, тремор, серцеві та нервові порушення.
Натрій

На відміну від калію, натрій - один з основних хімічних елементів позаклітинного простору. Він регулює об'єм та тиск крові, зберігаючи воду в організмі. Разом з калієм бере участь у підтримці електролітного балансу, необхідний для передачі імпульсів в нервовій системі, впливає на скорочувальну здатність м'язів.

Низький рівень натрію призводить до втоми, нудоти і блювання, головного болю, сплутаності свідомості абодезорієнтації, галюцинацій, втрати свідомості або коми.

Високий рівень натрію в крові призводить до спраги, втоми, набряків кінцівок, слабкості, безсоння, прискореного серцебиття, коми.

 

Визначення цих показників є ключовим для ранньої діагностики порушень і підтримання здоров’я пацієнтів.

Низькомолекулярні азотисті речовини

Визначення азотистих сполук у крові, таких як сечовина і креатинін, є важливими діагностичними тестами для оцінки функції нирок, а також для визначення стану білкового обміну речовин в організмі. Азотисті сполуки утворюються в результаті розпаду білків і їх рівень у крові може змінюватися в залежності від функції нирок, гідратації та харчових звичок.

Ось основні причини, чому визначають азотисті сполуки в крові:

  • Оцінка функції нирок: підвищений рівень сечовини та креатиніну може свідчити про погіршення функції нирок, оскільки ці сполуки виводяться з організму через нирки. Зміни рівнів азотистих сполук можуть допомогти в діагностиці хронічної хвороби нирок, гострих ниркових пошкоджень, нефриту, нефропатії, а також при ниркових каменях.
  • Оцінка загального стану здоров'я: рівень азотистих сполук також може змінюватися при захворюваннях, пов'язаних з порушенням обміну речовин, таких як серцева недостатність, дегідратація, діабет або важкі інфекції.
  • Моніторинг лікування: для пацієнтів, які проходять лікування від ниркових захворювань, визначення рівня сечовини та креатиніну може бути корисним для моніторингу ефективності терапії та корекції дозування ліків.
     
Показник Значення
Креатинін Визначення рівня креатиніну дає змогу оцінити клубочкову фільтрацію. Креатинін виводиться тільки клубочками нирок і не реабсорбується в ниркових канальцях. Тому зниження виведення креатиніну з сечею та його підвищення в крові зазвичай спостерігається у пацієнтів із ураженнями нирок.
Сечова кислота Сечова кислота утворюється в організмі під час розщеплення пуринів — сполук, що містяться в багатьох продуктах харчування, таких як м'ясо, риба, алкогольні напої, а також утворюються в результаті нормального обміну речовин. При нормальних концентраціях сечова кислота не шкодить організму, але надмірна її кількість може бути шкідливою. Підвищення рівня сечової кислоти в крові може призвести до утворення кристалів сечової кислоти в суглобах, що викликає запалення і біль, типові для подагри, а також в нирках, де можуть формуватися камені.
Сечовина Один з кінцевих продуктів білкового метаболізму, що містить азот. Вона продукується в печінці, в нирках фільтрується через судинний клубочок і далі виводиться із сечею назовні.

 

Таким чином, ці аналізи є важливими для оцінки стану нирок, діагностики багатьох захворювань та моніторингу лікувального процесу.

Пігменти

Найбільш відомим пігментом в людському організмі є білірубін, який має жовтий колір і утворюється з гемоглобіну, міоглобіну і цитохромів у печінці й селезінці. Відповідно, визначення рівня білірубіну та його фракцій у крові є важливим для діагностики ряду захворювань, особливо тих, що пов'язані з функцією печінки та жовчовиділенням.

Показник Значення
Білірубін загальний Це загальна кількість прямого і непрямого білірубіну
Білірубін прямий

Нетоксична, водорозчинна фракція загального білірубіну, що утворюється в печінці і зв'язана з глюкуроновою кислотою. Його концентрація в крові збільшується при вірусних гепатитах, гострих токсичних гепатитах, патології жовчовивідних шляхів (холециститі, холангіті, обтурації жовчних проток), пухлинах.

Підвищення рівня прямого білірубіну спостерігається при печінкових (паренхіматозних) жовтяницях. Це відбувається через запальні процеси чи набряк у печінці, що призводить до підвищення тиску в жовчних протоках, внаслідок чого частина жовчі потрапляє в кров. Збільшення рівня прямого білірубіну також може бути пов’язане з підпечінковою (обтураційною) жовтяницею, що виникає через порушення відтоку жовчі, що також призводить до її потрапляння в кров. При обтурації загальної жовчної протоки жовч не потрапляє в кишечник, тому кал стає ахолічним (знебарвленим), а в сечі з'являється прямий білірубін, оскільки зв'язаний (прямий) білірубін може проходити через нирковий фільтр. Натомість непрямий білірубін, не маючи такої здатності, не потрапляє в сечу.

Білірубін непрямий

Токсична фракція загального білірубіну, що утворюється в селезінці. При підвищеній концентрації в крові він проникає в клітини та порушує внутрішньоклітинний обмін речовин, що може призвести до ураження нервової системи. Рівень непрямого білірубіну підвищується при гемолітичній анемії (розпаді еритроцитів), жовтяниці новонароджених та хворобі Жільбера (доброякісній гіпербілірубінемії). Збільшення вмісту непрямого білірубіну в крові може бути також зумовлене такими захворюваннями та станами:

  • закупорка внутрішньопечінкових і позапечінкових жовчних проток;
  • пошкодження клітин печінки (вірусні гепатити, включаючи і ураження при цитомегаловірусній інфекції та інфекції, викликаній вірусом Епштейн-Барр), токсичне ураження печінки (медикаментозний гепатит);
  • новоутворення в печінці;
  • застій жовчі, включаючи прийом препаратів, що сприяють цьому;
  • жирова дистрофія печінки;
  • синдром Дабіна-Джонсона; синдром Ротора.

 

Таким чином, визначення пігментів у крові допомагає в діагностиці широкого спектра захворювань, від проблем з печінкою до порушень кровотворення.

Ферменти

Визначення рівня ферментів у крові використовується для оцінки функції різних органів та систем організму, а також для діагностики й моніторингу захворювань. Ферменти — це білки, які каталізують хімічні реакції в організмі і їх рівень в крові може змінюватися у разі ушкодження клітин або порушення функцій органів.

Підвищення рівня деяких ферментів може також свідчити про токсичний вплив на організм, наприклад, при вживанні алкоголю, ліків або інших шкідливих речовин.

Показник Значення
 АЛТ АЛТ є ферментом, який синтезується всередині клітин, і в нормальних умовах лише невелика кількість цього ферменту потрапляє в кров. Однак при пошкодженні клітин печінки, наприклад, при гепатитах, цирозі печінки або отруєннях, вивільнення АЛТ збільшується, і він потрапляє в кров. Підвищення рівня АЛТ у крові є маркером ушкодження печінкових клітин і може бути виявлено за допомогою лабораторних досліджень.
АСТ Фермент синтезується всередині клітин, переважно серця та печінки, і в нормальних умовах лише невелика частина його потрапляє в кров. Однак при пошкодженні клітин серця, наприклад, при інфаркті міокарда, або печінки при гепатитах, цирозі печінки, внаслідок руйнування клітин АСТ вивільняється і потрапляє в кров. Збільшення його рівня в крові може бути виявлено за допомогою лабораторних досліджень і служить маркером ушкодження відповідних органів.
Панкреатична амілаза Це фермент, який виділяється підшлунковою залозою і бере участь у розщепленні вуглеводів. Панкреатична амілаза є специфічною для підшлункової залози, що дає змогу з високою точністю діагностувати захворювання, пов'язані з ураженням цього органу, такі як гострий і хронічний панкреатит, а також рак підшлункової залози. Підвищення рівня амілази може вказувати на запальні або інші патологічні процеси в підшлунковій залозі.
Гамма-глутамілтрансфераза

Це фермент, що бере участь в обміні амінокислот. Підвищення активності ГГТ у крові спостерігається при:

  • обструктивних ураженнях печінки;
  • цирозі;
  • гепатитах;
  • інфекційному мононуклеозі;
  • після трансплантації нирки;
  • цукровому діабеті;
  • панкреатиті;
  • алкоголізмі і алкогольній інтоксикації;
  • раку підшлункової залози;
  • раку передміхурової залози;
  • пухлинах печінки.
Фосфатаза лужна

Це фермент, який бере участь у процесах відкладення кальцію в кістковій тканині, а також у транспорті та обміні ліпідів. Цей фермент є надзвичайно поширеним у тканинах людини, зокрема в слизовій оболонці кишечника, остеобластах (клітинах, що утворюють кісткову тканину), стінках жовчних протоків печінки, плаценті та лактуючій молочній залозі. Визначається з метою:

  • виявлення та ідентифікації захворювань кісток, для яких характерна виражена остеобластична активність;
  • виявлення вогнищевих уражень печінки, що викликають обструкцію жовчних шляхів, напр., пухлина чи абсцес;
Ліпаза

Це фермент, який разом з жовчю перетравлює жири, жирні кислоти та жиророзчинні вітаміни A, D, E, K, перетворюючи їх на тепло та енергію. Ліпопротеїнліпаза розщеплює ліпіди (тригліцериди) у складі ліпопротеїнів крові, забезпечуючи доставку жирних кислот до тканин організму. У тонкому кишечнику ліпаза відповідає за розщеплення нейтральних жирів — тригліцеридів.

При запаленні підшлункової залози, наприклад, при панкреатиті, ліпаза потрапляє в кров'яне русло. Визначення рівня ліпази є більш чутливим і специфічним показником для діагностики панкреатиту, ніж аналіз на амілазу. При епідемічному паротиті рівень ліпази залишається в межах норми, якщо підшлункова залоза не залучена в процес. Одночасне визначення рівня ліпази та амілази дозволяє в 98% випадків точно діагностувати ураження підшлункової залози.

 

Отже, визначення рівня ферментів є важливим методом діагностики, моніторингу стану пацієнтів та контролю за ефективністю лікування різних захворювань.

 

Норма біохімічного аналізу у жінок та чоловіків

Склад біохімічних показників у призначенні від лікаря може відрізнятися, проте зазвичай є найбільш поширені показники, які входять до складу більшості комплексних досліджень. ДІЛА пропонує комплекс 151 «Біохімічний аналіз крові», один з найпоширеніших комплексів досліджень для перевірки стану внутрішніх органів та систем організму.

Показник Норма Одиниця виміру
у жінок у чоловіків
АЛТ, ALT 4 - 31 4 - 41 Од/л
АСТ, AST 4 - 31 4 - 37 Од/л
Білірубін загальний (tBIL) 5,0 - 21,0 мкмоль/л
Глюкоза у венозній крові натще 4,1 - 6 ммоль/л
Загальний білок 57 - 82 г/л
Креатинін 48 - 77 61 - 108 мкмоль/л
Сечовина 1,7 - 8,3 ммоль/л
Загальний холестерин <5,2 ммоль/л
 
Назва дослідження Терміни виконання Вартість Додати в кошик
Загальний холестерин 14 год. 150 грн Додати в кошик
Білірубін загальний (tBIL) 14 год. 160 грн Додати в кошик
Глюкоза у венозній крові натще 14 год. 190 грн Додати в кошик
Загальний білок 14 год. 160 грн Додати в кошик
Креатинін 14 год. 170 грн Додати в кошик
Сечовина 14 год. 160 грн Додати в кошик
 

Норма біохімічного аналізу у дітей

Біохімічний аналіз крові у дітей дозволяє оцінити функціональний стан організму дитини, зокрема роботу органів та обмін речовин. Цей аналіз є важливим інструментом для діагностики різних захворювань і виявлення відхилень на ранніх стадіях.

Чому норми біохімічного аналізу у дітей мають дуже великий діапазон?

У дитячому організмі постійно відбуваються процеси росту і розвитку, які впливають на обмін речовин та функціонування органів. Залежно від віку фізіологічний рівень багатьох показників може змінюватися буквально помісячно, особливо у немовлят та дітей раннього віку.

Причини різниці норм:

  • Фізіологічні процеси росту: у новонароджених, наприклад, спостерігається висока концентрація білірубіну через адаптацію організму до позаутробного життя.
  • Особливості обміну речовин: у дітей рівень білків, ферментів і мікроелементів змінюється з віком, залежно від потреб зростаючого організму.
  • Формування систем організму: наприклад, робота ферментативної системи печінки у дітей до року ще не до кінця сформована, що впливає на рівень ферментів у крові.
  • Зміна харчування: перехід від грудного вигодовування до прикорму або загального столу також впливає на біохімічні показники.

Через різницю норм для кожного вікового періоду інтерпретація результатів біохімічного аналізу у дітей потребує особливої уваги. Лікар враховує вік дитини, її фізіологічний стан, харчування та можливі інші фактори.

Біохімічний аналіз крові у дітей є важливим інструментом для оцінки їх здоров'я, але потребує врахування вікових змін норм. Саме тому для точного діагнозу важливо звертатися до кваліфікованого фахівця, який зможе правильно інтерпретувати результати відповідно до віку і стану дитини.

 

Підготовка до здачі крові на біохімію

Умови підготовки до дослідження крові, що включає біохімічні показники зазвичай загальні і стосуються здебільшого витримки періоду без їжі. Тому для отримання точних результатів рекомендовано дотримуватись наступних правил:

  1. Здавайте кров натщесерце (мінімум 8 годин без їжі). Напередодні слід виключити жирну і смажену їжу. Для дітей до 1 року бажано дотриматись максимально можливого проміжку між годуваннями або здати кров безпосередньо перед наступним годуванням. Можна пити воду.
  2. По можливості уникайте фізичного навантаження за день до дослідження.
  3. Не вживайте алкогольні напої протягом 24 годин перед візитом до лабораторії.
  4. Повідомте лікаря про всі препарати, які ви приймаєте.
 

Питання та відповіді

Які захворювання можна виявити за результатами біохімії крові?

  • Печінкові патології (гепатит, цироз).
  • Захворювання нирок.
  • Цукровий діабет.
  • Анемія.
  • Запальні процеси.

Яка різниця між загальним і біохімічним аналізом крові?

  • Загальний аналіз крові оцінює кількість і якість клітин крові.
  • Біохімічний аналіз досліджує метаболічні процеси.

Біохімічний аналіз крові: коли призначають і що показує?

Біохімічний аналіз призначають при підозрі на захворювання печінки, нирок, серця, ендокринних порушень, а також для оцінки ефективності лікування.

Редакторська група
Завантажте наші додатки
для iOS та Android
Замовте виклик медсестри додому