Кортизол

1. Що таке кортизол та за що відповідає в організмі?
2. Як перевірити рівень кортизолу? 
3. Норми показників кортизолу
4. Підвищений кортизол
5. Знижений рівень кортизолу
6. Запитання пацієнтів та відповіді лікаря

У сучасному світі наш організм ледь не щодня стикається зі стресом, зміною ритму життя або ж підвищеними навантаженнями. Часом ми навіть не замислюємося, що внутрішні процеси, які запускаються в тілі у відповідь на виклики, що здатні впливати на вагу, тиск, імунітет, сон і навіть настрій. Одним з найважливіших гормонів, який допомагає адаптуватися до стресових ситуацій та підтримує баланс організму в найважливіших системах є кортизол.

Що таке кортизол та за що відповідає в організмі?

Кортизол – це гормон, який виробляється у корі наднирників. Він належить до глюкокортикоїдів і належить до гормонів стресу, але до того ж він регулює обмін речовин, роботу імунної системи, реакцію на стрес, рівень глюкози у крові та навіть якість сну.

Вранці ми прокидаємось саме завдяки викиду кортизолу. В цей час концентрація гормону найвища. Увечері його рівень знижується, готуючи організм до відпочинку. Таким чином рівень кортизолу коливається протягом доби, маючи так званий добовий (циркадний) ритм: найвищий рівень зазвичай спостерігається вранці (близько 8:00), а найнижчий – ввечері та вночі (близько 23:00).

Таким чином, гормон працює як «внутрішній регулятор енергії» протягом доби.

Основні функції кортизолу наведено у таблиці нижче:

​​​​​​​Так-так, кортизол життєво необхідний для нормального функціонування організму і впливає практично на всі системи. В нормі він відповідальний за:

1. Регуляцію метаболізму (обміну речовин):

• глюкоза: кортизол підвищує рівень цукру в крові, стимулюючи вироблення глюкози печінкою (глюконеогенез) та зменшуючи її споживання клітинами. Це забезпечує організм енергією, що особливо важливо у стресових ситуаціях;
• жири та білки: він впливає на розпад жирів (ліполіз) та білків (протеоліз) для отримання енергії, а також для синтезу глюкози.
  ​​​​​​​

2. Протизапальну та імуносупресивну дію: кортизол є природним протизапальним засобом. Він пригнічує імунну систему, зменшуючи запалення та алергічні реакції. Це допомагає запобігти надмірній імунній відповіді, яка могла б зашкодити організму.

3. Підтримку артеріального тиску: він впливає на тонус судин і чутливість до катехоламінів (адреналін, норадреналін), допомагаючи підтримувати нормальний артеріальний тиск.

4. Регуляцію водного та електролітного балансу: кортизол впливає на функцію нирок, сприяючи виведенню калію та затримці натрію, що, у свою чергу, впливає на об'єм рідини в організмі та артеріальний тиск.

5. Вплив на центральну нервову систему: він впливає на настрій, пам'ять та здатність до навчання. Нормальний рівень кортизолу важливий для когнітивних функцій.

6. Бере участь у регуляції циклу сон-неспання, що пояснює його добові коливання.

7. Вплив на ріст та розвиток: у дітей кортизол бере участь у нормальному рості та розвитку.

8. Стресова відповідь: під час стресу (фізичного чи психологічного) рівень кортизолу різко зростає. Це мобілізує ресурси організму: підвищує рівень енергії, пригнічує незначні функції (наприклад, травлення та імунітет), щоб сфокусуватися на «боротьбі або втечі». Після завершення стресу рівень кортизолу повертається до норми.

Отже, у нормі кортизол координує безліч процесів в організмі, підтримуючи його гомеостаз (внутрішню рівновагу) і допомагаючи адаптуватися до мінливих умов. Проблеми починаються, коли його рівень стає хронічно підвищеним або зниженим.

Характерні ознаки дисбалансу кортизолу

​​​​​​​

Як перевірити рівень кортизолу?

Щоб перевірити роботу наднирників і вчасно виявити порушення, лікар може призначити тест на кортизол. Дослідження проводять у крові, слині або сечі, і кожен метод має свої особливості.

Найчастіше визначають кортизол у крові. Дослідження зазвичай проводять вранці, коли концентрація гормону найвища, але можливо і ввечері, щоб оцінити добові коливання. Такий спосіб дозволяє швидко дізнатися поточний рівень гормону.

Не менш інформативним є аналіз на кортизол в слині. Цей метод зручний тим, що його можна виконувати кілька разів упродовж доби, щоб відстежити природні зміни рівня гормону. Крім того, забір слини не викликає стресу і не впливає на результат, як це інколи буває при заборі крові.

Також проводять визначення кортизолу у сечі. Під час дослідження збирають добову сечу, що дозволяє отримати інформацію про загальний рівень гормону за 24 години.

Важливо! Перед тим як перевіряти кортизол, важливо знати правила підготовки: потрібно уникати фізичних і емоційних навантажень напередодні, не вживати алкоголь, не палити перед проходженням дослідження, а також повідомити лікаря про всі ліки, які ви приймаєте.

Перевірка рівня кортизолу (в крові, сечі або слині) доцільна, коли є підозра на порушення функції надниркових залоз, що може бути пов'язано з його надлишком або дефіцитом.

До основних клінічних ситуацій та симптомів, при яких призначають аналіз на кортизол належать:

1. Підозра на синдром Кушинга (надлишок кортизолу). Симптоми: швидкий набір ваги (особливо на обличчі – «місяцеподібне обличчя», тулубі), тонкі кінцівки, багряні розтяжки (стриї) на животі та стегнах, підвищений артеріальний тиск, високий рівень цукру в крові (або цукровий діабет), м'язова слабкість, легке утворення синців, депресія, остеопороз.
2. Підозра на хворобу Аддісона або недостатність надниркових залоз (дефіцит кортизолу). Симптоми: хронічна втома, слабкість, втрата ваги, низький артеріальний тиск, гіперпігментація шкіри (потемніння шкіри, схоже на загар, особливо в складках), нудота, блювота, болі в животі, тяга до солоного.
3. Моніторинг лікування: якщо ви вже проходите лікування з приводу порушень кортизолу, аналізи можуть призначатися для оцінки ефективності терапії.
   ​​​​​​​

Коли перевіряти кортизол недоцільно (або результати можуть бути неінформативними)?

1. При гострому стресі: якщо ви тільки що пережили сильний стрес (емоційний шок, травма, операція, гостре інфекційне захворювання), рівень кортизолу буде підвищений у відповідь на стрес. Цей сплеск є нормальною фізіологічною реакцією і не вказує на патологію надниркових залоз. Вимірювання в цей період може ввести в оману.
2. Без чітких клінічних показань, «просто для перевірки гормонів» без відповідних симптомів або сімейної історії захворювань надниркових залоз. Кортизол – дуже лабільний гормон, і його рівень може коливатися від безлічі факторів, тому без клінічного контексту результат може бути неправильно інтерпретований.
3. Для самодіагностики (без консультації з лікарем): самостійне призначення аналізу та подальша спроба самостійно інтерпретувати результати є неефективним та потенційно небезпечним, оскільки високий або низький рівень кортизолу може бути викликаний безліччю причин, які потребують кваліфікованої оцінки.
4. При прийомі певних ліків: глюкокортикоїди (преднізолон, дексаметазон): Прийом цих ліків (навіть у вигляді мазей або інгаляторів) суттєво впливає на рівень кортизолу в організмі та роботу надниркових залоз. Аналіз на кортизол на фоні такого лікування буде неінформативним. Оральні контрацептиви можуть підвищувати рівень кортизолу в крові (хоча на рівень вільного кортизолу в сечі та слині впливають менше). Інші препарати: деякі протисудомні, антидепресанти, барбітурати також можуть впливати на його рівень.
   ​​​​​​​

Недотримання інструкцій (наприклад, щодо часу забору крові, відмови від фізичних навантажень або певних продуктів перед аналізом) може значно спотворити результат.

Норми показників кортизолу

Рівень цього гормону не є сталим і змінюється впродовж доби: вранці він найвищий, а ввечері, відповідно, найнижчий. Крім того, на показники впливають вік, стать, стан здоров’я та навіть самопочуття перед самою здачею.

Кортизол у жінок

Кортизол у жінок може змінюватись залежно від віку, фази менструального циклу, прийому оральних контрацептивів або ж під час вагітності.

Норма кортизолу у жінок – 4.30 - 22.40 мкг/дл у крові), норма кортизолу у слині залежить від часу доби та становить від <1.44 до <6.65. У період вагітності рівень може перевищувати референс у 2–3 рази. Це вважається фізіологічним, адже гормон допомагає організму справлятися з підвищеним навантаженням.

Постійно підвищений кортизол поза вагітністю може свідчити про синдром Кушинга, полікістоз яєчників, хронічний стрес або інші ендокринні порушення.

Кортизол у чоловіків

У чоловіків норма кортизолу така ж, як і у жінок: 4.30 - 22.40 мкг/дл.

Хронічно високий кортизол знижує рівень тестостерону, провокує втрату м’язової маси, зменшення витривалості та викликає проблеми з лібідо. Низький кортизол може свідчити про ознаки наднирникової недостатності, що проявляється слабкістю, зниженням тиску та різкою втратою ваги.

Кортизол у дітей

У дітей референсні значення відрізняються від дорослих. За міжнародними нормами:

• новонароджені (0–1 рік): <630 нг/дл
• діти 1–15 років: <110 нг/дл
• старші 15 років: показники вже відповідають дорослим нормам
  ​​​​​​​

У дитячому віці підвищений кортизол може бути пов’язаний з ожирінням, сильним стресом, хронічними захворюваннями, а низький з вродженими порушеннями роботи наднирників.

Підвищений кортизол

Кортизол – це гормон, рівень якого може змінюватися протягом дня, але у нормі він завжди залишається в межах референтних значень. Якщо ж дослідження показують стійке перевищення норми, тоді такий стан називають гіперкортицизмом. Підвищений кортизол може бути як фізіологічним станом, так і симптомом серйозних порушень.

Фізіологічне підвищення відбувається при сильному емоційному чи фізичному стресі, під час інтенсивних тренувань, травмах, інфекціях або після безсонної ночі. У жінок тимчасове зростання рівня може спостерігатися у другій фазі менструального циклу чи під час вагітності. Це нормальні реакції організму, і після усунення тригеру показники зазвичай повертаються до норми.

Але якщо гормон кортизол довгий час залишається підвищеним, тоді він починає шкодити організму. Тривале перевищення норми викликає порушення обміну речовин, зниження імунітету, підвищений тиск, погіршення пам’яті та концентрації уваги.

У жінок може порушуватися менструальний цикл, виникати проблеми з репродуктивним здоров’ям, а у чоловіків – знижуватися рівень тестостерону і лібідо. У дітей високий кортизол впливає на ріст, вагу та психоемоційний стан.

До найчастіших причин стійкого підвищення гормону належать: синдром Кушинга, пухлини наднирників чи гіпофіза, ожиріння, тривале лікування кортикостероїдами або ж хронічний стрес. Також високі показники можуть бути наслідком цукрового діабету, гіпертонічної хвороби або важких психоемоційних розладів.

Контроль кортизолу є важливою частиною регулярної діагностики, адже гормон відображає, як організм реагує на навантаження і чи немає прихованих захворювань. Вчасне виявлення підвищеного кортизолу дозволяє запобігти ускладненням і підібрати правильне лікування.

Симптоми та причини високого кортизолу

Коли рівень цього гормону тривалий час перевищує норму, організм починає сигналізувати про проблеми. Симптоми високого кортизолу проявляються поступово, і часто людина списує їх на втому чи стрес, не підозрюючи про гормональний дисбаланс.

До найпоширеніших ознак підвищеного кортизолу належать:

• швидкий набір ваги, особливо у ділянці живота, обличчя та шиї при відносно худих руках і ногах;
• постійна слабкість, відчуття виснаження навіть після відпочинку;
• підвищений артеріальний тиск, серцебиття, головний біль;
• порушення сну, коли важко заснути, є часті пробудження вночі або ж поверхневий сон;
• погіршення пам’яті та зниження концентрації;
• проблеми зі шкірою, наприклад, акне або ж поява розтяжок на тілі;
• у жінок можуть виникати нерегулярні менструації та проблеми із зачаттям;
• для чоловіків характерне зниження лібідо та зменшення м’язової маси; 
• часті застуди та інфекції через ослаблення імунітету.
  ​​​​​​​

Симптоми підвищеного кортизолу можуть мати різні комбінації у кожної людини. Хтось відчуває більше фізичні зміни (вага, тиск), а хтось – психологічні (тривожність, безсоння).

Причини високого рівня кортизолу бувають як природні, так і патологічні. Фізіологічне підвищення виникає під час стресу, інтенсивних тренувань, при гострих інфекціях чи під час вагітності. Це короткочасні стани, які не потребують лікування.

Стійке ж підвищення може бути пов’язане з проблемами зі здоровʼям. До найпоширеніших причин належать:

• синдром або хвороба Кушинга (пухлини гіпофіза чи наднирників);
• тривалий прийом кортикостероїдних препаратів;
• хронічні психоемоційні навантаження;
• цукровий діабет, ожиріння, метаболічний синдром;
• захворювання щитоподібної залози;
• алкоголізм чи важкі психічні розлади.
  ​​​​​​​

Важливо! Вчасне обстеження допомагає встановити причину і запобігти серйозним ускладненням – від серцево-судинних хвороб до гормональних розладів.

Як нормалізувати рівень кортизолу в організмі?

Якщо результати досліджень показують стійко підвищений кортизол, це може свідчити про хронічний стрес, або бути ознакою гормональних порушень (таких як синдром Кушинга, що є первинним захворюванням надниркових залоз або гіпофіза), або бути тимчасовою реакцією на інші фізіологічні стани (наприклад, вагітність, інтенсивні фізичні навантаження, гострі захворювання, деякі ліки), або ж бути помилковим результатом через недотримання умов здачі дослідження.

Важливо розуміти, що підвищений рівень кортизолу – це симптом або фізіологічний стан, а не самостійна хвороба, на яку можна впливати прямими методами, не торкаючись причини. Якщо результати досліджень показують стійко підвищений рівень кортизолу, це завжди потребує консультації з лікарем для встановлення правильного діагнозу.

1. Лікування основної патології (якщо вона є):

• якщо високий рівень кортизолу спричинений захворюваннями наднирників, гіпофіза (наприклад, синдромом Кушинга) чи іншими ендокринними порушеннями, «нормалізувати» його можна лише лікуванням основного захворювання. Це може включати медикаментозну або гормональну терапію, а в деяких випадках – хірургічне втручання;
• якщо причиною є неконтрольовані психічні стани, такі як генералізований тривожний розлад (ГТР), панічний розлад або посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), обовʼязкова консультація психіатра.
  ​​​​​​​

У таких випадках можуть бути призначені антидепресанти, анксіолітики або інші медикаменти у поєднанні з психотерапією, що допоможе ефективно знизити рівень стресу та, відповідно,нормалізувати кортизол.

2. Адаптація організму до стресу та підтримка загального здоровʼя (якщо немає первинної патології або як доповнення до лікування). Ці рекомендації не «знижують» кортизол безпосередньо, але допомагають організму краще адаптуватися до стресу, підтримувати його нормальний добовий ритм та запобігати хронічному перевантаженню, що може впливати на рівень кортизолу.

3. Контроль емоційного стану. Кортизол – гормон стресу, тому найважливішим є зменшення психоемоційного навантаження та розвиток стресостійкості. Допомогти у цьому можуть регулярні прогулянки, дихальні практики, медитація, йога, масаж, ведення щоденника, а також достатній та якісний сон (не менше 7-8 годин). Це є інструментами адаптації до стресу, що опосередковано сприяє підтриманню нормального рівня кортизолу.

4. Правильне харчування. Рекомендується обмежити вживання надмірної кількості кофеїну, алкоголю, солодощів і швидких вуглеводів, які можуть викликати різкі коливання цукру в крові та посилювати стресову реакцію. Натомість основу раціону мають складати овочі, фрукти, продукти з цільного зерна, нежирні білки (риба, курка), горіхи та насіння. Такий раціон допомагає нормалізувати обмін речовин, підтримувати здоровʼя наднирників та знижує загальний вплив стресу на організм.

5. Регулярна, але помірна фізична активність. Помірні фізичні тренування (як-от піші прогулянки, плавання, фітнес, йога) допомагають організму справлятися зі стресом, покращують настрій та підтримують нормальний рівень гормонів.

Водночас, надмірні та інтенсивні фізичні навантаження, навпаки, можуть бути стресом для організму та провокувати підвищення кортизолу.

Таким чином, відповідаючи на запитання як знизити кортизол, можна сказати, що найкраще працює комплексний підхід: турбота про себе, правильний режим дня, здорове харчування, помірні фізичні навантаження та медичний нагляд.

Корисні продукти для зниження кортизолу

Харчування відіграє важливу роль у підтримці гормонального балансу. Продуктів, які безпосередньо можуть знизити кортизол безпосередньо немає, але збалансований раціон та певні продукти можуть створювати підтримку, стабілізацію та опосередкований вплив через загальне покращення стійкості організму до стресу та функціонування ендокринної системи.

До найпоширеніших харчів належать:

• магнієвмісні продукти (горіхи, гарбузове насіння, шпинат, бобові), адже магній бере участь у регуляції нервової системи та зменшує тривожність;
• продукти з вітаміном С (цитрусові, ягоди, броколі, болгарський перець), що допомагають знижувати секрецію кортизолу після стресових ситуацій;
• жирна риба та морепродукти (лосось, скумбрія, сардини), які є джерелом омега-3 та знижують запалення, стабілізуючи рівень гормонів;
• цільнозернові продукти (вівсянка, кіноа, бурий рис), що забезпечують повільне вивільнення енергії й запобігають різким стрибкам глюкози та кортизолу;
• зелений чай, який містить L-теанін, що має заспокійливий ефект і сприяє концентрації;
• темний шоколад (у помірній кількості), який стимулює вироблення серотоніну та допомагає врівноважувати гормональний фон.
  ​​​​​​​

Натомість варто уникати надлишку кофеїну, алкоголю, цукру та фастфуду, оскільки вони можуть стимулювати надмірну секрецію кортизолу.

Вітаміни та препарати при підвищеному кортизолі

Крім харчування, підтримати організм допоможуть вітаміни та мікроелементи, але лише після визначення їх рівня у крові та консультації з лікарем:

• вітаміни групи B (B6, B12, фолієва кислота), що підтримують нервову систему, зменшують втому та покращують роботу мозку;
• вітамін С, який діє не лише антиоксидант, а й регулятор рівня гормонів стресу;
• магній, що сприяє розслабленню, зменшує тривожність, покращує якість сну;
• омега-3 жирні кислоти, які допомагають зменшити запальні процеси та стабілізувати гормональний фон.
  ​​​​​​​

Важливо! Цей матеріал несе виключно ознайомчий характер і не є закликом до дій. Для діагностики та призначення лікування обов’язково зверніться до лікаря-ендокринолога.

Знижений рівень кортизолу

Якщо рівень кортизолу нижчий за норму, цей стан називають гіпокортицизмом. Він свідчить про порушення в роботі наднирників або про проблеми з гіпофізом, який контролює їхню роботу. Знижений кортизол також впливає на енергетичний баланс організму, роботу серця, судин та імунної системи.

До основних причин зниженого кортизолу належать:

• хвороба Аддісона – первинна наднирникова недостатність, при якій наднирники не виробляють достатньо гормонів;
• проблеми з гіпофізом або гіпоталамусом – вторинна недостатність наднирників через порушення контролю з боку мозку;
• раптова відміна глюкокортикоїдних препаратів після тривалого лікування;
• хронічні інфекції, важкі травми, операції – стресові фактори, що виснажують наднирники;
• рідко аутоімунні та генетичні порушення.
  ​​​​​​​

До симптомів зниженого кортизолу належать:

• постійна слабкість, швидка стомлюваність;
• зниження апетиту та втрати ваги;
• низький артеріальний тиск, запаморочення;
• проблеми зі шкірою, такі як пігментація, сухість;
• порушення концентрації та пам’яті;
• у дітей затримка росту та розвитку, слабкість, низька фізична активність;
• підвищена схильність до стресу та інфекцій.
  ​​​​​​​

Знижений рівень гормону потребує своєчасної діагностики та лікування, оскільки тривала нестача кортизолу може призвести до серйозних ускладнень, включаючи аддісонську кризу, яка є загрозою для життя.

Як підвищити кортизол?

Якщо рівень кортизолу знижений, перш за все важливо знайти та усунути причину. У багатьох випадках, якщо причина фізіологічна, допомагає нормалізація способу життя: регулярний та повноцінний сон, збалансоване харчування з достатньою кількістю білків, корисних жирів і вітамінів, а також уникання хронічного стресу.

Помірна фізична активність, релаксаційні практики та підтримка організму мікроелементами (вітамін С, вітаміни групи B, магній, цинк) теж допомагає відновити роботу наднирників.

У випадках патології наднирників, наприклад при хворобі Аддісона або порушеннях функції гіпофізу, лікар може призначити гормональну замісну терапію.

Важливо! При підозрі на зниження кортизолу варто обов’язково звернутися до лікаря-ендокринолога для діагностики та призначення індивідуального лікування.

Запитання пацієнтів та відповіді лікаря

Як підготуватися до аналізу на кортизол?

Здавати вранці натще, за добу уникати стресу, фізичних навантажень, алкоголю та кофеїну. При прийомі ліків, обовʼязково повідомити про це лікаря.

Які гормони відносяться до гормонів стресу?

Кортизол, адреналін, норадреналін, а також гормони щитоподібної залози.

Чим небезпечний підвищений кортизол та як часто потрібно перевіряти його рівень?

Підвищений кортизол може призводити до порушень метаболізму, а це в свою чергу, до ожиріння, гіпертонії, діабету, проблем з серцем та імунітетом. Перевіряти його рівень варто за рекомендацією лікаря або при появі симптомів гормональних порушень.