Алергія: види, симптоми та діагностика

1. Вступ – Що означає термін «алергія»?
2. Які симптоми та ознаки алергії?
3. Як виглядає алергія на шкірі?
4. Причини алергічних реакцій (найпоширеніші алергени)
5. Види алергії
6. Типи алергічних реакцій
7. Як дізнатись, на що алергія?
8. Сучасні методи лікування
9. Перша допомога при алергії
10. Профілактика алергії
11. Популярні запитання та відповіді

Вступ – Що означає термін «алергія»?

У сучасному світі є безліч факторів, які можуть впливати на наше самопочуття та якість життя. Іноді організм реагує на цілком звичні речовини так, ніби вони становлять серйозну загрозу. Це викликає дискомфорт, обмежує нашу свободу та змушує шукати способи захисту й адаптації.

Термін «алергія» походить від грецьких слів allos — «інший» та ergon — «дія». Це означає, що організм реагує на звичайні речовини з надмірною чутливістю, так, наче вони становлять серйозну загрозу.

У нормі імунна система захищає нас від вірусів, бактерій та інших шкідливих агентів. Але у випадку алергії вона сприймає нешкідливі речовини, такі як пилок, їжа чи шерсть тварин, як небезпечні і викликає алергічні реакції на шкірі та інших частинах тіла. У відповідь імунітет виробляє антитіла, які запускають реакцію — від незначного свербежу до серйозних системних порушень.

Алергія – це складне явище, яке має багато форм і симптомів. Прояви алергії можуть супроводжуватись легким подразненням, наприклад, сезонним чханням, або стати серйозною загрозою для життя, як у випадку анафілактичного шоку.

Це захворювання не має ні вікових, ні соціальних обмежень: від нього страждають як діти, так і дорослі.

Які симптоми та ознаки алергії?

Симптоми алергії залежать від типу алергену та реакції організму. Вони можуть проявлятися як місцеві (на окремих ділянках тіла – алергія на шкірі, алергія на обличчі), так і системні (впливати на весь організм). До найпоширеніших симптомів алергії належать:

1. Респіраторні симптоми: постійне або сезонне чхання, закладеність носа чи риніт (алергічний нежить), свербіж у носі або горлі, сухий кашель, у важких випадках — утруднене дихання або напади астми.
2. Шкірні симптоми: почервоніння або запалення окремих ділянок шкіри, свербіж, висипання у вигляді пухирців, плям або бляшок, лущення, сухість шкіри або тріщини, кропив’янка (дрібні сверблячі пухирі), набряки, особливо при алергії на тілі, обличчі, губах чи кінцівках.
3. Очні симптоми: почервоніння очей, сльозотеча, свербіж або відчуття «піску» в очах, набряк повік.
4. Кишково-шлункові симптоми (через харчову алергію): нудота або блювання, біль в животі, спазми, діарея, у важких випадках — набряк язика чи гортані.
5. Загальні симптоми: слабкість та швидка втомлюваність, головний біль, підвищення температури (рідко, але можливе).

Як виглядає алергія на шкірі?

Алергія на шкірі проявляється у вигляді почервоніння, висипу при алергії, свербежу, набряків або лущення. До найпоширеніших форм належать кропив’янка (сверблячі пухирі чи плями), екзема (запалені ділянки шкіри, які можуть мокнути чи тріскатися) та контактний дерматит (реакція на подразник, наприклад, косметику чи метал).

Шкіра може бути сухою, з лущенням або покриватися пухирцями, які сверблять. У важких випадках виникають локальні набряки, особливо якщо алергія на обличчі чи кінцівках. Симптоми залежать від типу алергену та можуть з’являтися одразу або через кілька годин після контакту.

Причини алергічних реакцій (найпоширеніші алергени)

Алергія на тілі виникає через підвищену чутливість імунної системи до певних речовин — алергенів. Найпоширенішими алергенами є пилок рослин, який спричиняє сезонну алергію або ж пилові кліщі та пліснява, що викликають реакцію підвищеної чутливості цілий рік. Серед харчових алергенів найбільш небезпечними є молоко, яйця, горіхи, риба, морепродукти та деякі фрукти.

Тварини також можуть провокувати алергію через такі найпоширеніші алергени, як шерсть, слину чи частинки шкіри або ж через укуси комах.

Уникнення контакту з алергенами та своєчасна діагностика допомагають зменшити ризик алергічних реакцій і підтримувати здоров’я.

Види алергії

Є декілька основних видів алергії, що класифікують залежно від розвитку та симптомів. Кожен вид алергії має свої реакції організму, які проявляються по-різному. До основних видів алергії належать:

1. Харчова алергія, що зʼявляється через вживання певних продуктів, які організм сприймає як небезпечні. Найпоширеніші алергени: молоко, яйця, горіхи, риба, морепродукти, пшениця, соя.
2. Алергія на пилок (сезонна алергія), що зумовлена реакцією на пилок дерев, трав і бур’янів. Найчастіше спостерігається в певні сезони, зокрема навесні та влітку, коли відбувається цвітіння рослин.
3. Алергія на шерсть та слину тварин – поширена форма алергії, яка виникає навіть при мінімальному контакті з алергеном.
4. Контактний дерматит (контактна алергія), зумовлена прямим контактом шкіри з алергенами, наприклад косметичними засобами, металами, побутовою хімією або латексом.
5. Алергія на укуси комах – одна з найсерйозніших форм алергії, що потребує негайного медичного втручання.
6. Алергія на ліки – реакція на антибіотики (особливо пеніцилін) чи інші лікарські засоби, такі як протизапальні препарати або знеболювальні.
7. Алергія на плісняву та грибки, які ростуть у вологих приміщеннях та виділяють спори.
8. Алергія на фізичні чинники: на сонце (фотодерматит) – проявляється під впливом ультрафіолетових променів сонця, або на холод – холодова алергія, яка виникає від дії низької температури.
9. Алергія на хімічні речовини – при контакті з побутовою хімією, косметичними засобами, парфумами, латексом або певними металами може викликати алергічні реакції. Такі алергени можуть спричиняти висипання, подразнення шкіри, сльозотечу, респіраторні проблеми та інші симптоми.

Типи алергічних реакцій

Алергічні реакції поділяються на кілька типів залежно від того, за допомогою якого організм реагує на алерген. До основних типів алергічних реакцій належать:

• тип I (реакції негайного типу, анафілактичний тип) – розвивається дуже швидко, зазвичай через кілька хвилин після контакту з алергеном; повʼязаний з активацією імуноглобуліну E (IgE), який спричиняє викид гістаміну та інших медіаторів запалення; найчастіше виникає через алергію на їжу, укуси комах, ліки або пилок;
• тип II (цитотоксичний тип), коли імунна система атакує власні клітини організму, які, на її думку, містять алерген; відбувається через зв’язування антитіл з мембранами клітин, що може призвести до їх руйнування; часто спостерігається при алергії на лікарські препарати та при певних аутоімунних захворюваннях;
• тип III (імунокомплексний тип) – виникає, коли утворюються комплекси антитіл і антигенів, які осідають на стінках судин, в суглобах або нирках, спричиняючи запалення та пошкодження тканин, може викликати системні хронічні захворювання сполучної тканини, такі як системний червоний вовчак, гломерулонефрит, артрит;
• тип IV (реакції сповільненого типу, клітинно-опосередкований тип) – розвивається через 24–72 години після контакту з алергеном. Реакція викликана Т-лімфоцитами, які атакують алергени на поверхні клітин; характерний для алергії на хімічні речовини, косметику, латекс.

Як дізнатись, на що алергія?

В першу чергу, варто проконсультуватись з алергологом. Лікар збирає інформацію про симптоми, тригери, спосіб життя та визначає, які алергени можуть бути причиною.

Також використовуються шкірні тести:

• прік-тест – на шкіру передпліччя або спини наносять краплі розчинів із потенційними алергенами, потім за допомогою маленького ланцета роблять легкий укол через краплю, щоб алерген проник у шкіру. Через 15–20 хвилин оцінюється реакція – поява почервоніння або пухирця свідчить про алергію на певну речовину;
• скарифікаційний тест – метод схожий на прік-тест, але замість уколу на шкірі роблять невеликі подряпини, на які наносять алергени. Реакція оцінюється так само;
• аплікаційний тест – алергени наносять на пластир, який кріплять до шкіри для діагностики контактної алергії;
• аналіз крові на антитіла IgE – безпечний метод, що не потребує контакту алергену з організмом, реакція на алергени визначається за аналізом крові. Найкраще підходить людям із сильними алергічними реакціями, загрозою виникнення анафілактичного шоку чи дітям.
  ​

Після визначення алергену важливо уникати його та дотримуватись рекомендацій лікаря, в тому числі по можливості пройти спецімунотерапію (АСІТ) для зниження чутливості до алергену.

Сучасні методи лікування

Сучасне лікування алергії спрямоване на зменшення симптомів, контроль над алергенами та покращення якості життя. До основних методів лікування належать:

1. Медикаментозна терапія, при якій застосовуються препарати для зняття симптомів (антигістамінні, протизапальні засоби або спреї для місцевого використання).
2. Алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ) – полягає у введенні малих доз алергену для зменшення чутливості до нього. Такий підхід ефективний при алергії на пилок, пил, укуси комах та інші тригери.
3. Елімінація алергенів – усунення контакту з алергенами шляхом зміни умов життя, дієти чи використання гіпоалергенних засобів.
4. Покращення стану імунної системи дотримуючись правильного харчування, з використанням пробіотиків або загальне зміцнення організму.
   ​

Лікування підбирається індивідуально, залежно від типу та важкості алергії. Консультація з алергологом допоможе визначити оптимальну стратегію терапії.

Перша допомога при алергії

Перша допомога при алергії залежить від симптомів і тяжкості реакції. Якщо алергічні реакції легкі, наприклад, свербіж, висипи чи закладеність носа, варто уникнути контакту із алергеном, промити шкіру або слизові водою, а також за потреби прийняти антигістамінний засіб.

У випадках, якщо реакція викликана укусом комахи, необхідно видалити жало (якщо є), прикласти холодний компрес і стежити за станом, щоб не допустити розвитку можливих ускладнень.

У ситуаціях, коли прояви серйозні (наприклад, ускладнене дихання, значний набряк, слабкість), це може свідчити про анафілаксію. Такий стан вимагає термінового виклику швидкої допомоги. Якщо є автоін’єктор адреналіну, його варто якомога швидше використати, після чого забезпечити людині лежаче положення з піднятими ногами для покращення кровообігу.

У будь-якому випадку необхідно звернутися до лікаря навіть після полегшення симптомів, щоб отримати подальші рекомендації та запобігти повторним реакціям.

Профілактика алергії

Для профілактики алергії потрібно мінімізувати контакт з алергенами та зміцнити імунну систему.

• щоб уникнути пилку, під час сезону цвітіння тримайте вікна закритими, використовуйте очищувачі повітря та уникайте прогулянок у вітряну погоду;
• для зменшення впливу пилу та пилових кліщів регулярно проводьте вологе прибирання, прасуйте постільну білизну, замінюйте текстильні вироби на гіпоалергенні;
• якщо алергія на тварин, обмежте їх доступ до житлових зон, а при неможливості відмовитися від улюбленця – регулярно його купайте та делегуйте прибирання за твариною іншим членам родини;
• для уникнення харчових алергій ретельно перевіряйте склад продуктів, особливо якщо вам вже відомі алергени.
  ​

Зміцнення імунітету, дотримання здорового способу життя, збалансоване харчування та уникнення стресу допоможуть зменшити ризик розвитку алергії. Також важливо проконсультуватися з лікарем для отримання рекомендацій щодо профілактики та лікування.

Популярні запитання та відповіді

Через скільки часу проходить алергія?

Тривалість алергії залежить від її типу та тяжкості. Легкі реакції можуть зникнути за кілька годин або днів після усунення алергену, тоді як хронічні алергії можуть тривати місяцями чи роками.

Чи може алергія пройти сама?

У деяких випадках алергія може зникнути, наприклад, у дітей з віком, коли імунна система зміцнюється, проте більшість алергій залишаються і потребують постійного контролю.

Який лікар лікує алергію?

Алергію лікує лікар-алерголог. У разі супутніх захворювань можуть знадобитися консультації пульмонолога, дерматолога чи імунолога.

Редакторська група

Мисюра Світлана Володимирівна

Рецензент

Інші новини

14.01.2025

Сифіліс: симптоми, діагностика та лікування

25.12.2024

Переїдання: як налагодити свій раціон харчування?

10.12.2024

Хелікобактер пілорі (Helicobacter pylori)