Густа кров: симптоми, причини та способи розрідження

1. Симптоми та причини густої крові
2. Як перевірити чи густа кров?
3. Чим небезпечна густа кров для організму людини?
4. Способи розрідження крові
5. Поради лікарів ДІЛА, щодо профілактики тромбозів
6. Популярні запитання пацієнтів та експертна відповідь лікарів ДІЛА

Кров – це унікальна рідка тканина, яка живить кожну клітину нашого організму. Вона складається з рідкої частини (плазми) та густої (клітин крові), які мають бути в певному балансі, щоб кров була достатньо плинною і вільно рухалася судинами, доставляючи кисень до кожного органу. Тож коли кров стає густішою, все в тілі сповільнюється: з’являється холод у руках та втома, а ризик утворення тромбів зростає у рази.

Чому це відбувається? Які перші ознаки? Як розріджувати кров без шкоди для здоров’я? У цій статті ми розберемося у всьому детально – від симптомів і досліджень до питання чи справді існують дієти та трави, здатні розріджувати кров.

Симптоми та причини густої крові

Густа кров означає, що в ній переважає густа частина над рідкою і вона стала щільнішою, в’язкішою і повільніше рухається судинами. Основним показником «густини» крові є гематокрит (HCT) – відсоткове співвідношення об’єму еритроцитів (червоних кров’яних тілець) до загального об’єму крові. Еритроцити є найбільшою за об'ємом клітинною фракцією. Коли їхня кількість або розмір надмірно збільшуються (стан, що називається поліцитемія), або коли зменшується об'єм рідкої плазми (зневоднення), гематокрит зростає. Це і є основна причина підвищеної в'язкості.

Але навіть при нормальному гематокриті кров може бути «густою». На це впливають:

1. Білки плазми: в першу чергу фібриноген (головний білок згортання) та імуноглобуліни (антитіла). При сильних запальних процесах, інфекціях або певних онкогематологічних хворобах (як-от мієломна хвороба) кількість цих білків різко зростає. Вони роблять саму плазму більш в'язкою, наче «кисіль».
2. Еластичність еритроцитів: у нормі еритроцити дуже гнучкі, що дозволяє їм «стискатися» і проходити через найдрібніші капіляри. При деяких хворобах (наприклад, серпоподібноклітинній анемії) вони втрачають цю еластичність, стають жорсткими і, по суті, «застрягають», підвищуючи опір току крові.
   ​​​​​​​

Організм при цьому починає відчувати нестачу кисню, кровообіг погіршується, і це впливає на самопочуття з голови до ніг. Часто люди не підозрюють про проблему, списуючи симптоми на надмірну навантаженість чи зміну погоди.

Симптоми густої крові можуть бути непомітними на початку, але з часом посилюватись. До основних з них належать:

• постійні головні болі та запаморочення, так як мозок не отримує достатньо кисню;
• холодні руки та ноги через те, що кров погано циркулює у дрібних судинах;
• оніміння або поколювання в кінцівках – ознака слабкого кровопостачання; швидка втома та сонливість через те, що клітини не отримують енергії;
• затуманення зору, «мушки» перед очима через порушення мікроциркуляції;
• схильність до підвищеного тиску, так як густа кров і тиск взаємопов’язані, серцю важче качати густішу кров, так як зростає опір.
  ​​​​​​​

​​​​​​​

Також у деяких людей може з’являтися важкість у ногах, почервоніння обличчя або сухість у роті.

Причини густої крові можуть бути як тимчасовими (зневоднення), так і пов’язаними з хронічними станами або захворюваннями. Найчастіше до них належать:

1. Недостатнє вживання води, так як зневоднення згущує плазму крові, особливо влітку, при високій температурі чи низькому споживанні рідини.
2. Високий гематокрит, тому що організм виробляє більше еритроцитів, наприклад, у курців або людей, які живуть у горах.
3. Захворювання та порушення обміну речовин, такі як цукровий діабет, порушення роботи печінки чи нирок, серцево-судинні хвороби та надлишок холестерину і тригліцеридів.
4. Малорухливий спосіб життя через що виникають застійні явища, особливо у венах ніг.
5. Неправильне харчування, а саме надлишок жирної, солоної їжі, алкоголю сприяє загустінню крові.
6. Гормональні зміни. Гормони мають прямий і дуже потужний вплив на в'язкість крові. Вони регулюють обидва компоненти: і «густу частину» (кількість клітин), і «рідку» (об'єм плазми). Якщо коротко: еритропоетин, андрогени (чоловічі статеві гормони), антидіуретичний гормон та гормони стресу (адреналін і кортизол) сприяють згущенню крові. Синтетичні естрогени стимулюють печінку виробляти більше факторів згортання крові, зокрема фібриногену, тому жінкам, які приймають оральні контрацептиви слід бути уважними до свого стану і контролювати тромбоутворюючу функцію крові.
7. Нікотин, сприяє пошкодженню судин, утворенню тромбів і поліцитемії, що робить кров в’язкішою.

Як перевірити чи густа кров?

Щоб точно дізнатися, чи є проблема з густотою крові, недостатньо орієнтуватися лише на самопочуття. Неможливо визначити це самостійно, для точної оцінки важливо пройти лабораторні дослідження.

У лабораторії ДІЛА доступні спеціальні дослідження, які допомагають оцінити стан крові та вчасно запобігти ризикам тромбозу або підвищеного згортання.

1. Гематокрит – основне дослідження, яке показує співвідношення густої та рідкої частини крові. Він входить до загального аналізу крові (ЗАК) і є обов’язковим до визначення і загальної оцінки стану здоров’я та кровотворення.
2. Коагулограма – дослідження, яке показує як згортається кров, визначає рівень фібриногену, протромбіновий час і МНВ та ризики утворення тромбів або кровотеч. Коагулограма є обов’язковим тестом для тих, хто має фактори ризику: гіпертонічна хвороба, варикозне розширення вен, серцево-судинні захворювання або COVID-19 в минулому.
3. Д-димер оцінює, чи відбувається в організмі процес утворення і розщеплення тромбів. Підвищений Д-димер може свідчити про загрозу тромбозу.
   ​​​​​​​

Лікар, отримавши результати, зможе визначити, чи дійсно кров густа, та пояснити, як розріджувати кров безпечно за допомогою зміни способу життя, харчування або ж спеціальних ліків.

Чим небезпечна густа кров для організму людини?

Коли кров стає в’язкішою, це призводить до зростання загального периферичного судинного опору, оскільки крові стає важче рухатися, особливо на рівні мікроциркуляторного русла (капілярів та артеріол). Через уповільнення кровотоку порушується перфузія тканин, що спричиняє недостатнє постачання кисню клітинам, тобто тканинну гіпоксію. Одночасно, щоб проштовхнути таку в'язку кров, серцю доводиться докладати значно більше зусиль, що називається підвищенням постнавантаження на міокард. Це хронічне перевантаження є одним з ключових механізмів розвитку та прогресування артеріальної гіпертензії. З часом це може привести до серйозних та навіть небезпечних для життя станів.

До основних ризиків густої крові належать:

1. Тромбози та тромбоемболії. Густа кров повільніше тече судинами, що створює сприятливі умови для утворення згустків – тромбів. Якщо такий згусток перекриє кровоносну судину, це може призвести до інфаркту, інсульту або закупорки будь-якої іншої судини та ішемії частини органу, який кровопостачається.

2. Підвищене навантаження на серце. Серцю доводиться працювати сильніше, щоб «продавити» густу кров по судинах. Це спричиняє підвищений артеріальний тиск, аритмію та серцеву недостатність.

3. Порушення кровопостачання органів.
​​​​​​​Коли кров рухається повільніше:

• мозок недоотримує кисень → головний біль, запаморочення, забудькуватість;
• кінцівки «німіють» → холодні руки і ноги – густа кров не доходить до капілярів;
• очі реагують → затуманення зору, «мушки» перед очима.
  ​​​​​​​

4. Варикоз та тромбофлебіт. Якщо первинною причиною варикозного розширення вен є неспроможність венозних клапанів – вони перестають належним чином замикатися, і кров під дією гравітації починає стікати вниз (рефлюкс), замість того, щоб рухатися до серця. То більш в'язка кров, яка має гіршу плинність посилює венозний стаз (застій крові). Виникає тріада Вірхова – класична причина тромбоутворення. Повільний потік в'язкої крові у розширеній вені - це ідеальні умови для формування тромбу та розвитку тромбофлебіту.

Способи розрідження крові

Головне правило розрідження крові – жодного самолікування. Всі дії повинні бути узгоджені з лікарем, особливо якщо використовується медикаментозне лікування.

До основних способів створення умов для оптимальної циркуляції крові належать:

1. Достатнє вживання води – найпростіший та найважливіший спосіб. Зневоднення є однією з головних причин згущення крові. В середньому дорослому потрібно 1,5–2 літри чистої води на день.
2. Легка щоденна активність (ходьба, плавання, зарядка) покращує кровообіг, запобігає застою крові та утворенню згустків.
3. Медикаментозні препарати для розрідження крові при підвищеному ризику тромбозів (антиагреганти, антикоагулянти). Приймати тільки за призначенням лікаря, передозування може спричинити кровотечу!
   ​​​​​​​

Важливо чітко розуміти, що немає дієти для розрідження крові: ані продукти харчування (ягоди, цитрусові, овочі), ані дієтичні добавки (вітаміни C, E, Омега-3, магній, фолієва кислота) не є ліками для «розрідження крові». Вони не мають доказової бази щодо прямого впливу на в'язкість крові (тобто на гематокрит чи співвідношення плазми до клітин). Однак, збалансований раціон, багатий на ці продукти, опосередковано підтримує здоров'я серцево-судинної системи. Їхня цінність в іншому:

• овочі та фрукти містять багато води, що допомагає підтримувати нормальний об'єм плазми;
• такі нутрієнти, як вітамін С (бере участь у синтезі колагену) та фолієва кислота (допомагає контролювати рівень гомоцистеїну), сприяють еластичності та здоров'ю судин;
• омега-3 жирні кислоти та антиоксиданти (флавоноїди) з ягід допомагають зменшити хронічне запалення, в тому числі у судинах.
  ​​​​​​​

Якщо ви вирішуєте приймати БАДи з цією метою, ви повинні усвідомлювати, що робите це на власний розсуд. Вони можуть бути лише доповненням до здорового способу життя, але не є засобом лікування згущення крові і не можуть замінити терапію, призначену лікарем.

Щодо рослинних засобів (кора верби, гінкго білоба, імбир, цвіт каштану) ситуація принципово інша і потенційно небезпечна. Деякі з цих трав дійсно впливають на систему згортання крові (мають антиагрегантний або антикоагулянтний ефект), але вони не зменшують її в'язкість (гематокрит). Наприклад, кора верби містить саліцин — природний попередник аспірину. Варто розуміти, що рослинні засоби не є «м'якими» чи «безпечними» альтернативами. Приймання таких трав безконтрольно є небезпечним, оскільки вони можуть вступати у непередбачувану взаємодію з вашими медичними препаратами (особливо з аспірином, варфарином, клексаном або навіть звичайним ібупрофеном) і провокувати серйозні кровотечі.

Категорично заборонено «призначати» собі такі трави. Будь-яке їх вживання можливе виключно після прямого погодження з вашим лікарем, який оцінить усі ризики взаємодії.

Фізична активність та контроль водного балансу

Один із найпростіших і водночас найефективніших способів покращити вʼязкість крові – рух і достатнє споживання води. Густа кров часто стає наслідком малорухливого способу життя та зневоднення, коли організм втрачає рідину, а кров стає більш концентрованою.

Під час руху м’язи активніше працюють, покращується кровообіг, судини залишаються еластичними, а ризик застою крові та утворення тромбів зменшується. Регулярні навантаження також допомагають контролювати вагу, зменшувати артеріальний тиск і рівень «поганого» холестерину – факторів, що прямо впливають на густоту крові.

Рекомендовано:

• 30–40 хвилин активного руху щодня: швидка ходьба, плавання, велосипед, йога;
• уникати тривалого сидіння – кожні 1,5 години робити невелику розминку;
• легкі силові або дихальні вправи для покращення циркуляції крові.
  ​​​​​​​

Вода – природний засіб для розрідження крові. Нестача рідини призводить до згущення крові, тому водний баланс – основний момент у профілактиці тромбозів і загальної в’язкості крові.

Скільки потрібно пити? В середньому 30 мл води на 1 кг ваги тіла (для дорослої людини – приблизно 1,5–2 літри на день). Перевагу варто надавати чистій воді, мінеральній негазованій, трав’яним настоям та чай для розрідження крові (без цукру). Важливо! Кава, алкоголь і солодкі газовані напої не замінюють воду, навпаки, вони можуть сприяти зневодненню.

Вітаміни для розрідження крові

Хоча найпоширенішою тимчасовою причиною згущення крові є зневоднення, на в'язкість також впливають певні захворювання. Дефіцит деяких вітамінів, наприклад, B12 та фолієвої кислоти, може змінювати характеристики клітин крові, однак не є прямою і основною причиною її «згущення». Також і дефіцит або навпаки профіцит певних мінералів, таких як натрій і калій, можуть спричинити порушення водно-сольового обміну і, відповідно, зміни плинності крові.

Які вітаміни важливі для здоров’я серцево-судинної системи?

• Вітаміни групи B (B6, B9, B12): Ця група відіграє центральну роль у метаболізмі гомоцистеїну – амінокислоти, підвищений рівень якої пов'язують із пошкодженням внутрішніх стінок судин та зростанням ризику атеросклерозу. Вітамін B9, відомий як фолієва кислота, є особливо важливим у цьому процесі. Крім того, вітамін B12 необхідний для утворення здорових еритроцитів, які забезпечують ефективний транспорт кисню до серцевого м'яза.​
• Вітамін C (аскорбінова кислота): Це основний елемент для синтезу колагену – основного білка, що забезпечує міцність та еластичність стінок кровоносних судин. Як потужний антиоксидант, він захищає судини від пошкодження вільними радикалами.​
• Вітамін E: Також є важливим антиоксидантом, що захищає клітини від окислювального стресу. Він допомагає запобігати утворенню тромбів та може сприяти покращенню кровообігу.​
• Вітамін D: Відіграє роль у регуляції артеріального тиску, підтримці функції серцевого м'яза та зменшенні запальних процесів у судинах.​
• Вітамін K: Особливо його форма K2, допомагає регулювати обмін кальцію в організмі. Він запобігає кальцифікації артерій, тобто відкладенню кальцію на їхніх стінках, що дозволяє судинам зберігати еластичність.​
  ​​​​​​​

Мінерали:

• Калій та магній: ці мінерали є критично важливими для підтримки стабільного серцевого ритму та регуляції судинного тонусу. Калій допомагає ниркам виводити надлишковий натрій, сприяючи зниженню артеріального тиску, а магній бере участь у процесах скорочення та розслаблення серцевого м'яза.​
• Баланс натрію та калію: надлишкове споживання натрію (солі) призводить до затримки рідини в організмі та підвищення кров'яного тиску. Калій діє як його антагоніст, допомагаючи нормалізувати цей баланс.
• Залізо є центральним компонентом гемоглобіну – білка в еритроцитах, що відповідає за перенесення кисню. Дефіцит заліза призводить до анемії, стану, при якому серце змушене працювати з підвищеним навантаженням, щоб компенсувати нестачу кисню в тканинах.
  ​​​​​​​

Інші важливі речовини

• Омега-3 жирні кислоти: хоча це не вітаміни, їхня роль є надзвичайно важливою. Вони сприяють зниженню рівня «поганого» холестерину (ліпопротеїнів низької щільності) та тригліцеридів, зменшують запальні процеси в судинах і знижують ризик утворення тромбів.​
  ​​​​​​​

У лабораторії ДІЛА доступне дослідження Комплекс №217 «Баланс вітамінів та мінералів (розширений) яке дозволяє оцінити наявність їх дефіциту або надлишку, що впливає на коагуляцію крові.

Препарати для розрідження крові

Для лікування підвищеної в’язкості крові (гематологічні стани, коли кров буквально «згущується» через високу концентрацію клітин чи білків) використовуються наступні методи:

1. Першочергово: адекватна гідратація, моніторинг життєвих функцій. У гострих випадках (симптоми: мозкові, очні крововиливи, порушення свідомості) – плазмаферез (therapeutic plasma exchange, TPE) або відповідна аферезна процедура (лейкоаферез, тромбоцитоферез чи флеботомія) залежно від причини.
2. Терапія основного захворювання (наприклад, пухлин гематологічних, мієлопроліферативних захворювань), бо без цього гіперв’язкість може рецидивувати.
   ​​​​​​​

Часто з підвищеною в’язкістю крові асоціюють підвищене згортання крові (тромбоз, гіперкоагуляція), коли кров не обов’язково «густіша» за в’язкістю, але створена сприятлива ситуація для утворення тромбів. Для лікування цього стану перше, що потрібно зробити – це встановити діагноз: тромбоз глибоких вен, легенева емболія, портально­венозний тромбоз, тощо. Адже підвищене згортання, зазвичай, є лише симптомом.

Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) затвердило настанови та рекомендації щодо використання антитромботичних препаратів, які є основними засобами для розрідження крові.

Згідно з настановами МОЗ України, антитромботичні препарати поділяються на три основні групи:

1. Антиагреганти: знижують агрегацію тромбоцитів, що запобігає утворенню тромбів. До них належать препарати на основі ацетилсаліцилової кислоти, дипіридамолу та інші.
2. Антикоагулянти: впливають на систему згортання крові, знижуючи її здатність до згортання. До антикоагулянтів належать гепарини, низькомолекулярні гепарини та прямі оральні антикоагулянти (ПОАК), такі як апіксабан, дабігатран, ривароксабан та едоксабан.
3. Фібринолітики: сприяють розчиненню вже утворених тромбів, активуючи систему фібринолізу. Вони використовуються в екстрених ситуаціях, таких як гострий інфаркт міокарда або інсульт.

Поради лікарів ДІЛА щодо профілактики тромбозів

Тромбоз – серйозне ускладнення, яке виникає, коли кров згортається занадто швидко і утворює згустки, що можуть перекривати судини. Лікарі ДІЛА наголошують, що профілактика тромбозів набагато ефективніша, ніж лікування ускладнень.

До основних порад, які допомагають підтримувати нормальну густоту крові та знижувати ризики належать:

1. Дотримуйтесь активного способу життя. Регулярна рухова активність – найприродніший спосіб підтримати нормальний кровообіг. Легка зарядка, ходьба, плавання або їзда на велосипеді щодня допомагають уникнути застою крові. Якщо у вас сидяча робота, робіть перерви на розминку кожні 1–1,5 години.
2. Контролюйте водний баланс. Недостатня кількість рідини робить кров густішою. Пийте достатньо води протягом дня (приблизно 1,5–2 літри).
3. Регулярно проходьте лабораторні дослідження. Контроль за станом крові допомагає вчасно виявити ризики та уникнути ускладнень.
4. Уникайте тривалого сидіння або стояння. Якщо ви довго перебуваєте в одному положенні, кров застоюється у венах ніг, підвищується ризик тромбів. Робіть легку розминку, піднімайте ноги або рухайте ступнями, щоб стимулювати кровообіг.

Популярні запитання пацієнтів та експертна відповідь лікарів ДІЛА

Чи справді сало розріджує кров?

Сало не містить компонентів, які б миттєво впливали на в'язкість крові (тобто співвідношення клітин до плазми). Проте, воно може опосередковано впливати на серцево-судинну систему через холестерин: основний ризик пов'язаний із насиченими жирами, яких у салі багато. При надмірному споживанні вони можуть підвищувати рівень «поганого» холестерину (ліпопротеїнів низької щільності) в крові. З часом цей холестерин може відкладатися на стінках судин, утворюючи атеросклеротичні бляшки. Цей процес називається атеросклерозом і призводить до звуження та ущільнення судин, а не до «згущення» самої крові.​​

Водночас сало містить і корисні речовини. Наприклад, арахідонову кислоту (клас Омега-6), яка бере участь у роботі серцевого м'яза та холестериновому обміні. Також у ньому є олеїнова кислота (як в оливковій олії), яка вважається корисною для серця.

Які продукти згущують кров?

Важливо розуміти, що жоден продукт не здатен змінити фізичні властивості крові, підвищивши її в'язкість. Однак деякі продукти та харчові звички можуть опосередковано і в довгостроковій перспективі створювати умови, які асоціюються з підвищеним ризиком тромбоутворення та зміною реологічних властивостей крові.

• Зневоднення. Це найпряміший і найшвидший спосіб тимчасово збільшити в'язкість крові. Коли організм втрачає воду, об'єм плазми (рідкої частини крові) зменшується, а концентрація еритроцитів та інших клітин відносно зростає.​ До продуктів, що провокують зневоднення, відносяться: алкоголь, надлишок солі, кава та міцний чай.
• Хронічне запалення та пошкодження судин. Це ключовий механізм, через який харчування впливає на ризик тромбозу. Деякі продукти провокують системне запалення низького ступеня, зокрема запалення ендотелію (внутрішньої вистилки судин): продукти з високим глікемічним індексом (солодощі, випічка з білого борошна), трансжири та надлишок насичених жирів (фаст-фуд, смажені страви, жирне м'ясо).​
• Вплив на систему згортання крові. Деякі продукти багаті на вітамін K, який є необхідним для синтезу факторів згортання крові в печінці.: печінка, шпинат, петрушка, кріп, зелена капуста, гречана крупа.​
  ​​​​​​​

Як часто потрібно перевіряти густоту крові?

Рекомендовано 1 раз на рік для профілактики, а при наявності факторів ризику – частіше, за рекомендацією лікаря.

Скільки води на день потрібно, щоб зменшити ризик згущення крові?

В середньому 1,5–2 літри чистої води на день для дорослої людини.

Чи має густа кров вплив на артеріальний тиск?

Так, густа кров створює додаткове навантаження на серце і судини, що може призвести до підвищення артеріального тиску.

Редакторська група

Мисюра Світлана Володимирівна

Рецензент