Ризик померти від СНІДу в Україні вище, ніж в Африці. Незважаючи на те, що сьогодні в світі від цього захворювання помирає менше людей, ніж в попередні роки, у нас – навпаки. В українців з ВІЛ ризики померти від СНІДу вищі, ніж у жителів найбільш уражених африканських регіонів. Це дуже важливий індикатор, оскільки існує стереотип, що хвороба є переважно «карою» країн Африки. Однак насправді ми і в цьому питанні змогли обігнати цей регіон.
Так, в період з 2005 по 2011 роки в регіонах Африки, розташованих на південь від Сахари, вдалося зменшити смертність від СНІДу на 29%, в той час як в Україні за ці роки смертність збільшилася на 71%. Такі небезпечні тенденції обумовлені, в першу чергу, нестачею державного фінансування - загальноукраїнська програма з ВІЛ фінансується менш ніж наполовину. Ще однією з причин поширення епідемії є те, що понад 34% ВІЛ-позитивних людей до сьогодні або не знають про свій статус, або залишаються поза медичним спостереженням.
Знати свій ВІЛ-статус необхідно з двох причин:
- Дізнавшись про інфікування, людина може вжити необхідних заходів задля отримання доступу до лікування, догляду та підтримки ще до того, як з'являться перші симптоми. Це дозволить потенційно продовжити життя і запобігти розвитку ускладнень протягом багатьох років.
- Знаючи свій ВІЛ-статус, хворий зможе вжити запобіжних заходів, щоби не інфікувати інших людей.
Дослідження на ВІЛ входить до складу Програми 167 «Партнерська турбота» від медичної лабораторії ДІЛА, а також в серологічну діагностику ВІЛ 1/1о/ 2. Результати досліджень на 100% точні і достовірні: ми використовуємо сучасні тест-системи IV покоління виробництва Siemens, рекомендовані FDA для діагностики ВІЛ-інфекції як у дітей, так і у дорослих, включаючи вагітних жінок. Специфічність тесту складає 99,74%, чутливість – 100% як до ВІЛ-1, так і до ВІЛ-2.
Небезпека ВІЛ і трохи статистики
Вірус імунодефіциту людини – один з найнебезпечніших серед існуючих. Він глибоко пригнічує захисні властивості організму, що призводить до виникнення злоякісних новоутворень і вторинних (опортуністичних) інфекцій. Перебіг ВІЛ-інфекції може бути різним. Іноді вона знищує людину за 2-3 роки, а в деяких випадках може тривати і понад 25 років. Вірус міститься в крові, менструальних виділеннях і секреті вагінальних залоз, він передається через кров і при будь-якому вигляді статевих контактів. Тому діагностикою нехтувати не можна, особливо при частій зміні статевого партнера або наявності великої кількості статевих партнерів. Також слід приділити увагу і парентеральному способу інфікування: заразитися можна при переливанні крові, використанні забруднених голок або проведенні нестерильних медичних маніпуляцій (татуювання, пірсинг, манікюр і педикюр).
Тенденції поширення ВІЛ в Україні досягли рівня лиха, масштаби якого дозволяють охарактеризувати ситуацію як одну з найгірших в Європі. Зважаючи на це, нашу країну у світових масштабах розглядають як осередок однієї з найбільш швидко поширюваних епідемій. Катастрофічний характер ситуації привертає увагу з боку відомих міжнародних організацій – ЮНІСЕФ, Human Rights Watch, Міжнародного банку реконструкції та розвитку. За даними американського аналітичного центру Stratfor, тенденції поширення СНІДу та туберкульозу в нашій країні роблять її дуже складним сусідом і сумнівним партнером.
Так, за даними Центру громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я України, за десять місяців 2020 року в Україні було зареєстровано:
- 13277 випадків ВІЛ-інфекції, серед яких 66 дітей до 14 років;
- 3533 випадки СНІДу, серед яких 36 дітей до 14 років;
- 1802 смерті, зумовлені СНІДом, серед громадян України, в тому числі 7 смертей у дітей до 14 років;
- 44 випадки ВІЛ-інфекції серед іноземців.
Інформація наведена без урахування АР Крим та Севастополя, які не надають даних по статистиці епідемії з квітня 2014 року. Також відсутні дані за деякі місяці з Донецької та Луганської областей, з літа 2014 року статистичні відомості з цих регіонів не надходять в повному обсязі.
Найбільш ураженими ВІЛ-інфекцією українськими регіонами залишаються Дніпропетровська, Одеська, Донецька області, а також Київ. Там зареєстровано найбільшу кількість випадків ВІЛ-інфекції, СНІДу та смертей, зумовлених СНІДом серед усіх регіонів України. Найпоширенішими шляхами передачі ВІЛ / СНІДу в 2020 році залишаються:
- незахищений статевий акт (у 8098 чоловік, з них гомосексуальним шляхом 328 гетеросексуальним – 7770);
- парентеральний шлях – 5083 випадки.
Щороку кількість ВІЛ-позитивних людей в Україні зростала, проте з 2005 приріст нових випадків ВІЛ (прискорення епідемії) щорічно зменшувався. У 2005 році в порівнянні з 2004 роком + 15,0%, а в 2011 році в порівнянні з 2010 роком – вже + 3,4%. У 2012 році вперше в історії України епідемія ВІЛ/СНІДу сповільнилася – за даними офіційної статистики в 2012 році темпи поширення ВІЛ-інфекції (кількість нових випадків ВІЛ) виявилися нижчими, ніж в 2011 році. Це стало результатом роботи національних програм з вразливими групами і масштабних інформаційних кампаній з профілактики ВІЛ/СНІДу, а також розвитком технологій лабораторної діагностики.
Через скорочення програм по боротьбі із захворюванням в 2013-2017 роках темпи епідемії знову почали збільшуватися. З 2014 року епідемічна ситуація в нашій країні стрімко погіршувалася. Один з основних індикаторів, за якими відстежується розвиток епідемії – це кількість нових випадків ВІЛ-інфікованих. У 2017 році цей показник виріс на 6,6% в порівнянні з 2016 - цифри відповідають тій епідемічної динаміці, якою вона була близько 10 років тому. У 2018 році вперше було зафіксовано зниження темпів епідемії (на 0,52 відсотка) вже на новій статистичній базі – без урахування даних з Криму і непідконтрольних України районів Донецької та Луганської областей.
Незважаючи на те, що кількість зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції в Україні постійно збільшується, кожна третя ВІЛ-позитивна людина досі або не знає свій ВІЛ-статус, або залишається поза медичним спостереженням і, відповідно, не отримує антиретровірусну терапію. Тому в даній ситуації значення лабораторної діагностики переоцінити складно.
Загальна оцінка ситуації
Згідно з даними, отриманими в ході дослідження Організації економічного співробітництва і розвитку, тенденції захворюваності на ВІЛ в Україні виглядають вкрай небезпечними, а в масштабах Європи на частку інфікованих українців припадає понад третини всіх позитивних діагнозів. Основними причинами такої ситуації дослідники вважають використання нестерильних шприців і незахищений секс. В ході дослідження були отримані дані, що серед українських наркоманів, які використовують ін'єкційні наркотичні засоби, кількість інфікованих сягає 42%.
Не менш 1,5% українців у віці від 15 до 24 років інфіковані ВІЛ, при цьому більшість з них є вихідцями з вразливих верств населення. Такі темпи поширення епідемії пояснюються ще й високою вартістю противірусної терапії і браком соціальних ліків. Особливо швидко динаміка поширення прогресує серед жінок, причому наслідки цієї тенденції поглиблюються дискримінацією інфікованих з боку суспільства. Стигма в зв'язку з ВІЛ/СНІДом базується на численних чинниках, включаючи:
- нерозуміння захворювання;
- невірні уявлення про шляхи передачі ВІЛ;
- відсутність доступу до лікування;
- безвідповідальні висловлювання засобів масової інформації на теми епідемії;
- невиліковний характер СНІДу;
Так, в українському суспільстві досі існують хибні уявлення про шляхи передачі вірусу. ВІЛ не передається повітряно-крапельним, водним, контактним і побутовим шляхом, через користування загальним посудом, одним туалетом, при поїздці в одному транспорті, при відвідуванні навчальних закладів, під час спортивних ігор, плавання в басейні, рукостискань, обіймів і поцілунків. Не приймають участі в передачі вірусу кровоссальні комахи і членистоногі (комарі, клопи, воші, кліщі).
Важка епідеміологічна обстановка по СНІДу і туберкульозу – одна з ключових причин загострення демографічної ситуації в Україні.
Історичні чинники та етіологія
Стрімкий прогрес епідемії ВІЛ в Україні погіршується і низкою супутніх чинників:
- високим рівнем трудової міграції українців;
- соціальною стигматизацією та дискримінацією інфікованих людей;
- розширенням послуг секс-туризму в Україні;
- незадовільною якістю медичного обслуговування;
- високим рівнем захворюваності ЗПСШ і туберкульозом;
- поширенням наркоманії;
- недостатньою поінформованістю;
- відсутністю вимог обов'язкової діагностики.
Згідно з даними USAID, ВІЛ, як і туберкульоз, в українських в'язницях присутній практично повсюдно. Експерти організації Human Rights Watch вважають, що боротьба з поширенням епідемії сильно ускладнюється і важкою ситуацією з правами людини. Окрім цього, є тенденції щодо збільшення гендерних відмінностей в структурі захворюваності – наприклад, в 2003 році жінки становили близько 70% від інфікованих гетеросексуалів. Більш того, поширеність ВІЛ серед вагітних жінок стала однією з найбільш високих в Європі. Сьогодні більше 45% інфікованих становлять жінки в репродуктивному віці, і ці цифри продовжують зростати. За даними аналізу Світового банку, СНІД може стати основною причиною смерті українських жінок у віці від 15 до 50 років.
Діагностика необхідна щоб виявити загрозу якомога раніше. Своєчасне виявлення ВІЛ дозволить стримати поширення інфекції і вплинути на захворювання на початкових стадіях.
Специфічні антитіла визначаються вже через кілька тижнів після інфікування:
- на 5-му тижні - в 60-65% випадків;
- на 7-му тижні - 80% випадків;
- через 8 тижнів з точністю в 90%;
- через 12 тижнів - в 95% випадків.
Проте вже на стадії СНІДу кількість антитіл може знижуватися аж до повного зникнення. При отриманні позитивної відповіді (виявлення антитіл) потрібно повторити дослідження ще 1 або 2 рази, щоб уникнути хибнопозитивних результатів.
Завдяки доступній і високоточній ВІЛ-діагностиці, тисячі людей отримують можливість почати своєчасне лікування та суттєво збільшити тривалість життя. Головне – не ігнорувати очевидні симптоми і не боятися йти до лікаря. У ДІЛА дослідження проводиться конфіденційно або анонімно.
