Маленький кліщ - велика небезпека
13.09.2021
Кінець літа та початок осені – це не тільки повернення прохолодної погоди, а й активність кліщів, які можуть переносити інфекційні захворювання. Незважаючи на те, що сильна спека вже пройшла, кожен раз, коли ми їдемо на дачу, гуляємо в лісі або парку, працюємо у дворі, поруч підстерігає небезпека у вигляді маленьких членистоногих, від яких можуть бути великі проблеми – кліщовий бореліоз і енцефаліт. Останній може призвести до серйозних ускладнень: до інвалідності і навіть до летального результату. Експерти ДІЛА розкажуть, що це за хвороби, що робити і як уберегтися від цієї небезпеки.
За даними Міністерства охорони здоров'я України, щороку з укусами кліщів звертається за медичною допомогою понад 20 тисяч осіб. Ці комахи активні з ранньої весни і до пізньої осені, пік активності припадає на квітень-травень і серпень-вересень. Кліщі нападають на своїх жертв, сидячи в траві, або на гілках кущів, рідше – з землі. Існує думка, що вони стрибають на своїх жертв з дерев, але вона не відповідає дійсності, адже кліщі не вміють стрибати, оскільки відносяться до класу членистоногих. Кліщі довго і ретельно шукають місце укусу, вибирають ділянки тіла з ніжною шкірою. Тому ви можете встигнути зняти членистоногого з тіла або одягу, перш ніж він вкусить. Укуси практично безболісні: кліщі присмоктуються протягом 15-20 хвилин і виділяють при цьому анестезуючу рідину. Через кілька днів на місці укусу з'являється набряклість, вона червоніє і свербить, а сам кліщ збільшується в розмірах. Кусати можуть і дуже маленькі, практично прозорі і непомітні німфи кліщів – статевонезрілі форми членистоногих, яких дуже складно помітити на шкірі і одязі.
Небезпека кліщів полягає в тому, що вони можуть бути переносниками вірусних та інфекційних захворювань, оскільки переносять не всі, а тільки група іксодових кліщів. Найнебезпечнішими є енцефаліт і бореліоз (хвороба Лайма), однак не завжди укус кліща означає, що ви заразилися. Чим довше кліщ залишається закріпленим на шкірі, тим вище ймовірність зараження.
Чому потрібно одразу ж обстежитися при укусі?
Небезпека захворювань, які передаються кліщами, полягає в тому, що на ранніх етапах розвитку вони схожі з іншими патологіями. Наприклад, кліщовий енцефаліт нагадує за симптомами хворобу Лайма, гострий поліомієліт і серозний менінгіт. Це робить необхідність ранньої диференційної діагностики життєво важливою, оскільки вона дозволяє точно встановити причину наростаючих клінічних проявів. Важливість диференційної діагностики пояснюється і тим, що і енцефаліт, і бореліоз зустрічаються в одних і тих же регіонах та з'являються після того, як вкусив кліщ.
3 кроки до збереження здоров'я, якщо вкусив кліщ:
- Одразу ж видаліть кліща. Це можна зробити самостійно або звернувшись до найближчого травмпункту/до хірурга. Якщо кліщ знаходиться у вусі, що зустрічається часто, буде потрібна допомога лікаря-отоларинголога.
- Дослідіть кліща на бореліоз. Якнайшвидше доставте його до найближчого відділення ДІЛА в своєму місті і перевірте, чи є він переносником Borrelia burgdorferi.
- Здайте кров на бореліоз. Дослідження Бореліоз, Borrelia, антитіла IgG виконується для виявлення антитіл до борелій або щоб переконатися у відсутності хвороби.
Якщо ДНК-дослідження кліща підтвердить інфікування, негайно зверніться до сімейного лікаря або інфекціоніста – він призначить екстрену профілактику, яка найбільш ефективна протягом перших 5 діб. Дослідження Бореліоз, Borrelia, антитіла IgG рекомендується виконувати не раніше, ніж через 2-4 тижні після укусу, якщо ДНК-дослідження кліща не проводилося або його результат виявився позитивним. При виявленні антитіл слід відразу ж звернутися лікаря, оскільки якщо лікування не почати на ранніх стадіях, хвороба може прогресувати та спричини ураження шкіри, суглобів, серцевого м'яза і нервової системи.
Діагностика
Виявити збудника бореліозу в організмі непросто. Борелії можуть бути присутніми в уражених тканинах (наприклад, по краях еритреми) або рідинах, але їх там виявити дуже складно. Найточніший і достовірний метод – серологічні дослідження на наявність антитіл.
У портфелі ДІЛА для виявлення антитіл доступні дослідження Бореліоз, Borrelia, антитіла IgM та Бореліоз, Borrelia, антитіла IgG. Антитіла класу M (IgM) виробляються першими (через 1-3 дні після інфікування), тому оптимально підходять для діагностики недавнього інфікування. Глобуліни сімейства G (IgG) можна виявити лише через кілька тижнів після зараження, тому вони є досить пізнім діагностичним маркером. Якщо дослідження на антитіла дає сумнівні або позитивні результати, рекомендується пройти Бореліоз, IgM/IgG-скринінг (імуноблот для сумнівних/ позитивних). Для вивчення витягнутого кліща пропонується Дослідження кліща на бореліоз, Borrelia burgdorferi, ПЛР – якісний, яке спрямоване на виявлення фрагментів ДНК збудника хвороби Лайма.
Що таке бореліоз?
Жодне інше інфекційне захворювання не викликає стільки питань, скільки кліщовий бореліоз. Це пов'язано з різноманіттям клінічної картини хвороби, різними думками фахівців стосовно діагностики та лікування, з низькою поінформованістю населення щодо хвороби Лайма.
Що це? Хвороба Лайма (кліщовий системний бореліоз, лайм-бореліоз) являє собою трансмісивне, природно-осередкове захворювання, при якому вражається шкіра, суглоби, нервова система, серце. Нерідко хвороба приймає рецидивуючий хронічний перебіг. Серед інфекційних захворювань, які передаються кліщами, хвороба Лайма – найбільш часте.
Чим спричинений? Збудниками захворювання є кілька типів патогенних для людини борелій – Borrelia burgdorferi, Borrelia garinii і Borrelia afzelii. Всі вони відносяться до групи мікроаерофілів: як і інші грамнегативні спірохети, дуже вимогливі до умов культивування. Інфекції, які викликають Borrelia burgdorferi, в більшості випадків виявляються артритом, в той час як Borrelia garinii частіше спричиняє неврологічні розлади, а Borrelia afzelii – хронічні захворювання шкіри. Всі три збудники спричиняють мігруючу еритему.
Як поширений? Природні вогнища хвороби Лайма виявляються переважно в лісових зонах помірного кліматичного поясу. В останні 10 років встановлено, що області поширення кліщового бореліозу збігаються з кліщовим енцефалітом, і захворювання реєструється у всіх регіонах України. Але захворюваність на хворобу Лайма в 2-4 рази вища, ніж на кліщовий енцефаліт. За даними Центру громадського здоров'я, в 2020 році зареєстрували 2745 випадків хвороби Лайма та 2 випадки кліщового енцефаліту. Захворюваність носить сезонний характер і збігається з активністю членистоногих, причому кліщ одночасно може бути заражений і бореліями, і вірусом кліщового енцефаліту, і іншими збудниками. Тому часто розвивається мікст-інфекція.
Інфекція передається при укусі кліща. У групі ризику працівники лісогосподарських підприємств, мисливці, лісники і жителі лісистих областей. Місце проживання кліщів – трава, папороті і низькі чагарники.
Перебіг інфекції. Інкубаційний період складає від 2 до 30 днів, в середньому – 14 днів. Перебіг інфекції може бути безсимптомним, але можлива і різноманітна клінічна картина хвороби. Інфекція ділиться на три стадії, однак в принципі це три різні клінічні картини, тому поділ на стадії є умовним. Більш того, у одного пацієнта можуть і зовсім не проявлятися всі стадії хвороби. Іноді захворювання маніфестує тільки в хронічній формі, тому потрібна обов'язкова діагностика пацієнтів з енцефаломієлітом, поліневропатією, артритами та іншими синдромами, характерними для хвороби Лайма, для виключення бореліозу.
- Стадія 1 – рання локальна інфекція. На місці укусу розвивається хронічна мігруюча еритема у вигляді одиночної (іноді множинної) округлої червоної плями на місці укусу. Протягом декількох тижнів це пляма поступово центробіжно розростається, досягаючи в діаметрі 15-20 см і більше. Найчастіше вогнища еритреми зосереджені на тулубі, руках і ногах, але можуть бути і на обличчі. Еритеми на місці укусу кліща – головний симптом кліщового бореліозу. Вони зазвичай гарячі на дотик, хворобливі, часто супроводжуються свербінням, мають округлу або овальну форму, рідше – неправильну. Еритема може зберігатися дуже довго (декілька місяців), але іноді зникає без лікування через 3-4 тижні, в окремих випадках швидше – за кілька днів. На тлі терапії вона швидко регресує і до 8-10-го дня повністю зникає. Еритема може бути єдиним симптомом хвороби Лайма, проте в 30-65% випадків вона відсутня. Тому запідозрити хворобу Лайма можна тільки по неспецифічним ознаками інтоксикації: головний біль, озноб, нудота, лихоманці від субфебрильної до 40 ˚ С, міалгії і артралгії, вираженої слабкості, швидкої стомлюваності. На 1-й стадії антитіла до борелій часто можуть не виявлятися, але їх дослідження необхідно, щоб запобігти більш пізним ускладненням захворювання.
- Стадія 2. Ранній дисемінований бореліоз. Для цієї стадії характерні ураження нервової системи у вигляді серозного менінгіту, невриту черепномозкових нервів, радикулоневритів. Страждає і серцево-судинна система (міокардит, перикардит, порушень провідності, особливо атріовентрикулярної блокади). Нерідко у хворих спостерігається грипоподібний синдром з головними болями, лихоманкою, слабкістю, міалгіями. Можливі ураження шкіри. Приблизно у третини хворих виявляються прояви енцефаліту – порушення сну, зниження уваги, розлади пам'яті, підвищена збудливість, емоційні розлади. Неврити черепних нервів зустрічаються більш ніж у половини пацієнтів. Найчастіше неврологічні порушення повністю зникають через 1 місяць, але можуть рецидивувати і набувати хронічної форми.
- Стадія 3. Пізній хронічний бореліоз. На цій стадії вже уражаються суглоби. Вона зазвичай починається через 2 місяці після початку захворювання, але може і через 1-2 роки. Як правило, хвороба вражає великі суглоби (особливо коліна), нерідко тільки з одного боку. Артрити набувають рецидивуючого хронічного перебігу з руйнуванням кісткової і хрящової тканин. Пізній хронічний бореліоз протікає з чергуванням періодів ремісій і загострень, іноді безперервно рецидивує. Найчастіший синдром – артрит з усіма «витікаючими»: артрозом, болями в суглобах, обмеженням рухливості. Інший характерний для пізньої стадії симптом – червоні плями на колінах і ліктях. Неврологічні симптоми проявляються у вигляді прогресуючого хронічного енцефаломієліту і поліневропатій, за яких можливі різні психічні порушення – розлади сну, пам'яті і мови.
Саме почервоніння в області колінно-ліктьових суглобів є найдостовірнішим симптомом розвиваючого кліщового бореліозу. Однак не потрібно одразу ж панікувати: так можуть проявлятися і алергічні реакції на укуси.
Кілька слів про енцефаліт
Кліщовий енцефаліт – небезпечне вірусне захворювання, яке проявляється високою температурою, інтоксикацією і ураженням нервової системи. Його спричиняє РНК-вірус, який переносять іксодові кліщі. Від людини до людини вірус не передається.
В організм вірус потрапляє в перші хвилини після укусу, рідше – з молоком зараженої кози або корови. Він розмножується і акумулюється в клітинах імунної системи, потім потрапляє в кров, лімфовузли, печінку та інші внутрішні органи. Там він розмножується і атакує нервові клітини спинного мозку, мозочок, мозкові оболонки, де залишається надовго і проникає все глибше в тканини мозку.
У міру розвитку кліщового енцефаліту проявляються і його симптоми, які визначають форму захворювання. Найчастіше зустрічаються такі клінічні варіанти:
- Лихоманка, яка триває від 2 до 6 днів з проявами загальної інтоксикації, але без ознак ураження нервової системи. Результат лихоманки – швидке одужання.
- Ураження оболонок головного мозку (найчастіше зустрічається у дорослих). При ураженні спостерігається нестерпний головний біль, запаморочення, нудота і блювота, що не приносить полегшення, світлобоязнь. Іноді ці симптоми супроводжуються млявістю і загальмованістю реакцій. Підвищується температура тіла, тривалість лихоманки становить від 7 до 14 днів. Прогноз найчастіше сприятливий.
- Ураження оболонок мозку і мозкової речовини. До проявів роздратування мозкових оболонок приєднуються порушення рухів в кінцівках аж до паралічу, утрудненого ковтання, порушення мови, слуху і зору. Пацієнт погано орієнтується в просторі і часі, часто спостерігаються галюцинації. Відновлення займає тривалий період, часто рухові порушення залишаються назавжди. Це важка форма енцефаліту, тому можливий летальний результат.
- Ураження спинного мозку – парези, паралічі, порушення рухів м'язів шиї, рук і ніг.
Важливо, що протягом перших 14 днів кліщовий енцефаліт протікає без яскраво виражених проявів, а зазначені симптоми проявляються лише після 20 дня.
Як тільки ви знайшли на собі кліща, одразу пройдіть лабораторні дослідження, а в разі позитивного результату – вжийте екстрених заходів в найближчі 5 днів після укусу, звернувшись до інфекціоніста або терапевта. Лікування на ранніх стадіях дозволяє скоротити тривалість захворювання і пов'язаних з ним клінічних проявів. Антибактеріальна терапія протягом інкубаційного періоду (до 5 діб після інфікування) дозволяє практично в 100% випадків запобігти розвитку інфекційних процесів і небезпечних для життя і здоров'я ускладнень.
для iOS та Android
© ДІЛА 1998 - 2024 Всі права захищені.