Заповнюйте анкету-направлення для обстеження на COVID-19 онлайн - заощаджуйте 10 хвилин на обслуговування у відділенні.

×
(098) 594 00 22 (095) 594 00 22 (093) 594 00 22
0 800 217 887 (044) 364 49 91
0 800 752 180
Виділена лінія COVID-19
Багатоканальний телефон для мешканців міста Київ
Вхід в кабінет

Маленький кліщ - велика небезпека

13.09.2021
Фото - Маленький кліщ - велика небезпека

 

Кінець літа та початок осені – це не тільки повернення прохолодної погоди, а й активність кліщів, які можуть переносити інфекційні захворювання. Незважаючи на те, що сильна спека вже пройшла, кожен раз, коли ми їдемо на дачу, гуляємо в лісі або парку, працюємо у дворі, поруч підстерігає небезпека у вигляді маленьких членистоногих, від яких можуть бути великі проблеми – кліщовий бореліоз і енцефаліт. Останній може призвести до серйозних ускладнень: до інвалідності і навіть до летального результату. Експерти ДІЛА розкажуть, що це за хвороби, що робити і як уберегтися від цієї небезпеки.

За даними Міністерства охорони здоров'я України, щороку з укусами кліщів звертається за медичною допомогою понад 20 тисяч осіб. Ці комахи активні з ранньої весни і до пізньої осені, пік активності припадає на квітень-травень і серпень-вересень. Кліщі нападають на своїх жертв, сидячи в траві, або на гілках кущів, рідше – з землі. Існує думка, що вони стрибають на своїх жертв з дерев, але вона не відповідає дійсності, адже кліщі не вміють стрибати, оскільки відносяться до класу членистоногих. Кліщі довго і ретельно шукають місце укусу, вибирають ділянки тіла з ніжною шкірою. Тому ви можете встигнути зняти членистоногого з тіла або одягу, перш ніж він вкусить. Укуси практично безболісні: кліщі присмоктуються протягом 15-20 хвилин і виділяють при цьому анестезуючу рідину. Через кілька днів на місці укусу з'являється набряклість, вона червоніє і свербить, а сам кліщ збільшується в розмірах. Кусати можуть і дуже маленькі, практично прозорі і непомітні німфи кліщів – статевонезрілі форми членистоногих, яких дуже складно помітити на шкірі і одязі.

Небезпека кліщів полягає в тому, що вони можуть бути переносниками вірусних та інфекційних захворювань, оскільки переносять не всі, а тільки група іксодових кліщів. Найнебезпечнішими є енцефаліт і бореліоз (хвороба Лайма), однак не завжди укус кліща означає, що ви заразилися. Чим довше кліщ залишається закріпленим на шкірі, тим вище ймовірність зараження.

Чому потрібно одразу ж обстежитися при укусі?

Небезпека захворювань, які передаються кліщами, полягає в тому, що на ранніх етапах розвитку вони схожі з іншими патологіями. Наприклад, кліщовий енцефаліт нагадує за симптомами хворобу Лайма, гострий поліомієліт і серозний менінгіт. Це робить необхідність ранньої диференційної діагностики життєво важливою, оскільки вона дозволяє точно встановити причину наростаючих клінічних проявів. Важливість диференційної діагностики пояснюється і тим, що і енцефаліт, і бореліоз зустрічаються в одних і тих же регіонах та з'являються після того, як вкусив кліщ.

3 кроки до збереження здоров'я, якщо вкусив кліщ:

  1. Одразу ж видаліть кліща. Це можна зробити самостійно або звернувшись до найближчого травмпункту/до хірурга. Якщо кліщ знаходиться у вусі, що зустрічається часто, буде потрібна допомога лікаря-отоларинголога.
  2. Дослідіть кліща на бореліоз. Якнайшвидше доставте його до найближчого відділення ДІЛА в своєму місті і перевірте, чи є він переносником Borrelia burgdorferi.
  3. Здайте кров на бореліоз. Дослідження Бореліоз, Borrelia, антитіла IgG виконується для виявлення антитіл до борелій або щоб переконатися у відсутності хвороби.
     

Якщо ДНК-дослідження кліща підтвердить інфікування, негайно зверніться до сімейного лікаря або інфекціоніста – він призначить екстрену профілактику, яка найбільш ефективна протягом перших 5 діб. Дослідження Бореліоз, Borrelia, антитіла IgG рекомендується виконувати не раніше, ніж через 2-4 тижні після укусу, якщо ДНК-дослідження кліща не проводилося або його результат виявився позитивним. При виявленні антитіл слід відразу ж звернутися лікаря, оскільки якщо лікування не почати на ранніх стадіях, хвороба може прогресувати та спричини  ураження шкіри, суглобів, серцевого м'яза і нервової системи.

Діагностика

Виявити збудника бореліозу в організмі непросто. Борелії можуть бути присутніми в уражених тканинах (наприклад, по краях еритреми) або рідинах, але їх там виявити дуже складно. Найточніший і достовірний метод – серологічні дослідження на наявність антитіл.

У портфелі ДІЛА для виявлення антитіл доступні дослідження Бореліоз, Borrelia, антитіла IgM та Бореліоз, Borrelia, антитіла IgG. Антитіла класу M (IgM) виробляються першими (через 1-3 дні після інфікування), тому оптимально підходять для діагностики недавнього інфікування. Глобуліни сімейства G (IgG) можна виявити лише через кілька тижнів після зараження, тому вони є досить пізнім діагностичним маркером. Якщо дослідження на антитіла дає сумнівні або позитивні результати, рекомендується пройти Бореліоз, IgM/IgG-скринінг (імуноблот для сумнівних/ позитивних). Для вивчення витягнутого кліща пропонується Дослідження кліща на бореліоз, Borrelia burgdorferi, ПЛР – якісний, яке спрямоване на виявлення фрагментів ДНК збудника хвороби Лайма.

Що таке бореліоз?

Жодне інше інфекційне захворювання не викликає стільки питань, скільки кліщовий бореліоз. Це пов'язано з різноманіттям клінічної картини хвороби, різними думками фахівців стосовно діагностики та лікування, з низькою поінформованістю населення щодо хвороби Лайма.

Що це? Хвороба Лайма (кліщовий системний бореліоз, лайм-бореліоз) являє собою трансмісивне, природно-осередкове захворювання, при якому вражається шкіра, суглоби, нервова система, серце. Нерідко хвороба приймає рецидивуючий хронічний перебіг. Серед інфекційних захворювань, які передаються кліщами, хвороба Лайма – найбільш часте.

Чим спричинений? Збудниками захворювання є кілька типів патогенних для людини борелій – Borrelia burgdorferi, Borrelia garinii і Borrelia afzelii. Всі вони відносяться до групи мікроаерофілів: як і інші грамнегативні спірохети, дуже вимогливі до умов культивування. Інфекції, які викликають Borrelia burgdorferi, в більшості випадків виявляються артритом, в той час як Borrelia garinii частіше спричиняє неврологічні розлади, а Borrelia afzelii – хронічні захворювання шкіри. Всі три збудники спричиняють мігруючу еритему.

Як поширений? Природні вогнища хвороби Лайма виявляються переважно в лісових зонах помірного кліматичного поясу. В останні 10 років встановлено, що області поширення кліщового бореліозу збігаються з кліщовим енцефалітом, і захворювання реєструється у всіх регіонах України. Але захворюваність на хворобу Лайма в 2-4 рази вища, ніж на кліщовий енцефаліт. За даними Центру громадського здоров'я, в 2020 році зареєстрували 2745 випадків хвороби Лайма та 2 випадки кліщового енцефаліту. Захворюваність носить сезонний характер і збігається з активністю членистоногих, причому кліщ одночасно може бути заражений і бореліями, і вірусом кліщового енцефаліту, і іншими збудниками. Тому часто розвивається мікст-інфекція.

Інфекція передається при укусі кліща. У групі ризику працівники лісогосподарських підприємств, мисливці, лісники і жителі лісистих областей. Місце проживання кліщів – трава, папороті і низькі чагарники.

Перебіг інфекції. Інкубаційний період складає від 2 до 30 днів, в середньому – 14 днів. Перебіг інфекції може бути безсимптомним, але можлива і різноманітна клінічна картина хвороби. Інфекція ділиться на три стадії, однак в принципі це три різні клінічні картини, тому поділ на стадії є умовним. Більш того, у одного пацієнта можуть і зовсім не проявлятися всі стадії хвороби. Іноді захворювання маніфестує тільки в хронічній формі, тому потрібна обов'язкова діагностика пацієнтів з енцефаломієлітом, поліневропатією, артритами та іншими синдромами, характерними для хвороби Лайма, для виключення бореліозу.

  1. Стадія 1 – рання локальна інфекція. На місці укусу розвивається хронічна мігруюча еритема у вигляді одиночної (іноді множинної) округлої червоної плями на місці укусу. Протягом декількох тижнів це пляма поступово центробіжно розростається, досягаючи в діаметрі 15-20 см і більше. Найчастіше вогнища еритреми зосереджені на тулубі, руках і ногах, але можуть бути і на обличчі. Еритеми на місці укусу кліща – головний симптом кліщового бореліозу. Вони зазвичай гарячі на дотик, хворобливі, часто супроводжуються свербінням, мають округлу або овальну форму, рідше – неправильну. Еритема може зберігатися дуже довго (декілька місяців), але іноді зникає без лікування через 3-4 тижні, в окремих випадках швидше – за кілька днів. На тлі терапії вона швидко регресує і до 8-10-го дня повністю зникає. Еритема може бути єдиним симптомом хвороби Лайма, проте в 30-65% випадків вона відсутня. Тому запідозрити хворобу Лайма можна тільки по неспецифічним ознаками інтоксикації: головний біль, озноб, нудота, лихоманці від субфебрильної до 40 ˚ С, міалгії і артралгії, вираженої слабкості, швидкої стомлюваності. На 1-й стадії антитіла до борелій часто можуть не виявлятися, але їх дослідження необхідно, щоб запобігти більш пізним ускладненням захворювання.
  2. Стадія 2. Ранній дисемінований бореліоз. Для цієї стадії характерні ураження нервової системи у вигляді серозного менінгіту, невриту черепномозкових нервів, радикулоневритів. Страждає і серцево-судинна система (міокардит, перикардит, порушень провідності, особливо атріовентрикулярної блокади). Нерідко у хворих спостерігається грипоподібний синдром з головними болями, лихоманкою, слабкістю, міалгіями. Можливі ураження шкіри. Приблизно у третини хворих виявляються прояви енцефаліту – порушення сну, зниження уваги, розлади пам'яті, підвищена збудливість, емоційні розлади. Неврити черепних нервів зустрічаються більш ніж у половини пацієнтів. Найчастіше неврологічні порушення повністю зникають через 1 місяць, але можуть рецидивувати і набувати хронічної форми.
  3. Стадія 3. Пізній хронічний бореліоз. На цій стадії вже уражаються суглоби. Вона зазвичай починається через 2 місяці після початку захворювання, але може і через 1-2 роки. Як правило, хвороба вражає великі суглоби (особливо коліна), нерідко тільки з одного боку. Артрити набувають рецидивуючого хронічного перебігу з руйнуванням кісткової і хрящової тканин. Пізній хронічний бореліоз протікає з чергуванням періодів ремісій і загострень, іноді безперервно рецидивує. Найчастіший синдром – артрит з усіма «витікаючими»: артрозом, болями в суглобах, обмеженням рухливості. Інший характерний для пізньої стадії симптом – червоні плями на колінах і ліктях. Неврологічні симптоми проявляються у вигляді прогресуючого хронічного енцефаломієліту і поліневропатій, за яких можливі різні психічні порушення – розлади сну, пам'яті і мови.

Саме почервоніння в області колінно-ліктьових суглобів є найдостовірнішим симптомом розвиваючого кліщового бореліозу. Однак не потрібно одразу ж панікувати: так можуть проявлятися і алергічні реакції на укуси.

Кілька слів про енцефаліт

Кліщовий енцефаліт – небезпечне вірусне захворювання, яке проявляється високою температурою, інтоксикацією і ураженням нервової системи. Його спричиняє РНК-вірус, який переносять іксодові кліщі. Від людини до людини вірус не передається.

В організм вірус потрапляє в перші хвилини після укусу, рідше – з молоком зараженої кози або корови. Він розмножується і акумулюється в клітинах імунної системи, потім потрапляє в кров, лімфовузли, печінку та інші внутрішні органи. Там він розмножується і атакує нервові клітини спинного мозку, мозочок, мозкові оболонки, де залишається надовго і проникає все глибше в тканини мозку.

У міру розвитку кліщового енцефаліту проявляються і його симптоми, які визначають форму захворювання. Найчастіше зустрічаються такі клінічні варіанти:

  • Лихоманка, яка триває від 2 до 6 днів з проявами загальної інтоксикації, але без ознак ураження нервової системи. Результат лихоманки – швидке одужання.
  • Ураження оболонок головного мозку (найчастіше зустрічається у дорослих). При ураженні спостерігається нестерпний головний біль, запаморочення, нудота і блювота, що не приносить полегшення, світлобоязнь. Іноді ці симптоми супроводжуються млявістю і загальмованістю реакцій. Підвищується температура тіла, тривалість лихоманки становить від 7 до 14 днів. Прогноз найчастіше сприятливий.
  • Ураження оболонок мозку і мозкової речовини. До проявів роздратування мозкових оболонок приєднуються порушення рухів в кінцівках аж до паралічу, утрудненого ковтання, порушення мови, слуху і зору. Пацієнт погано орієнтується в просторі і часі, часто спостерігаються галюцинації. Відновлення займає тривалий період, часто рухові порушення залишаються назавжди. Це важка форма енцефаліту, тому можливий летальний результат.
  • Ураження спинного мозку – парези, паралічі, порушення рухів м'язів шиї, рук і ніг.
     

Важливо, що протягом перших 14 днів кліщовий енцефаліт протікає без яскраво виражених проявів, а зазначені симптоми проявляються лише після 20 дня.

Як тільки ви знайшли на собі кліща, одразу пройдіть лабораторні дослідження, а в разі позитивного результату – вжийте екстрених заходів в найближчі 5 днів після укусу, звернувшись до інфекціоніста або терапевта. Лікування на ранніх стадіях дозволяє скоротити тривалість захворювання і пов'язаних з ним клінічних проявів. Антибактеріальна терапія протягом інкубаційного періоду (до 5 діб після інфікування) дозволяє практично в 100% випадків запобігти розвитку інфекційних процесів і небезпечних для життя і здоров'я ускладнень.

Завантажте наші додатки
для iOS та Android
Замовте виклик медсестри додому