гаряча лінія для пацієнтів
icon
0 800 217 887
7:00 - 20:00
Консультація лікаря для пацієнтів
icon
0 800 219 696
7:00 - 20:00
гаряча лінія для лікарів
icon
0 800 752 180
7:00 - 20:00
Багатоканальний телефон для мешканців міста Київ

Інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ)

17.01.2020
Фото - Інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ)
 
Багатьом відомі як венеричні - інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). 
 
Чому дотепер тема ІПСШ в багатьох викликає дискомфорт? Адже межі таких питань окреслені рівнем відповідальності людини за своє здоров’я. Наслідки захворювань, які виникли на тлі інфекцій, що передаються статевим шляхом, й досі нищать життя мільйонів людей. Тому регулярні обстеження давно є проявом зрілості людини.
 
Своєчасна лабораторна діагностика є запорукою міцного здоров’я, найкращою інвестицією в гарне самопочуття протягом багатьох років, а ще допоможе:
  • Вилікувати захворювання, які виникли на тлі інфекцій, або полегшити їх симптоми;
  • Знизити ризик зараження інших людей.

Медична лабораторія ДІЛА виконує Скринінг 7 ІПСШ - напівкількісн. – дослідження, що здатне виявити збудників:
  • Трихомоніазу (Trichomonas vaginalis);
  • Хламідіозу (Chlamydia trachomatis);
  • Мікоплазмозу (Mycoplasma hominis та Mycoplasma genitalium);
  • Гонореї (Neisseria gonorrhoeae);
  • Уреаплазмозу (Ureaplasma urealyticum та Ureaplasma parvum).


Показання до призначення Скринінг 7 ІПСШ - напівкількісн.:

Скринінгові дослідження з метою виключення безсимптомного перебігу інфекції;
Гострі та хронічні запальні процеси урогенітального тракту;
Безпліддя;
Оцінка ефективності лікування (не раніше, ніж через 21 день після закінчення прийому ліків, якщо інше не визначено лікарем);
Незахищені статеві контакти;
Зміна статевого партнеру.

Актуальність проблеми ІПСШ

 

  • Щодня близько 1 мільйона нових випадків зараження у світі;
     
  • За даними МОЗ України майже півмільйона (тільки зареєстрованих)
    нових випадків ІПСШ в Україні щороку;
     
  • Щонайменше 500 мільйонів людей у всьому світі є носіями вірусу простого герпесу ІІ типу.


ВООЗ зазначає:

«Щодня понад 1 мільйон людей набувають ІПСШ. У 2016 році ВООЗ зафіксувала 376 мільйонів нових інфекцій, 1 з 4 ІПСШ: хламідіоз (127 мільйонів), гонорея (87 мільйонів), сифіліс (6,3 мільйона) та трихомоніаз (156 мільйонів). Понад 500 мільйонів людей живуть з генітальною формою ВПГ (герпесом), а приблизно 300 мільйонів жінок мають ВПЛ, головну причину раку шийки матки. За оцінками, 240 мільйонів людей живуть з хронічним гепатитом В у всьому світі. І ВПЛ, і гепатиту В можна запобігти за допомогою вакцинації…»
 
 
Відомо понад 30 видів ІПСШ. Найчастіше ці захворювання передаються під час статевого акту. Серед них є такі, що успішно лікуються і ті, що не піддаються лікуванню та здатні призводити до тяжких наслідків та навіть смерті. 
 
Збудники цих хвороб нормально себе почувають не лише в органах сечостатевої системи, а й в ротовій порожнині, ротоглотці, прямій кишці, слизовій оболонці ока. 
 
Незахищений оральний чи анальний контакт з інфікованим партнером, його спермою, слиною та близький контакт слизових оболонок можуть накликати біду у вигляді зараження: 

 
  • Хламідіозом;
  • Гонореєю;
  • Сифілісом;
  • Герпесом;
  • Трихомоніазом;
  • Мікоплазмозом;
  • Гепатитами А, В, С;
  • ВІЛ (Вірусом Імунодефіциту Людини);
  • ВПЛ (Вірусом Папіломи Людини);
  • Паразитами;
  • Кишковими інфекціями.



Варто відзначити, що ВІЛ на сьогодні залишається невиліковним, а ВПЛ (вірус папіломи людини) збільшує ризик виникнення онкології (особливо, раку шийки матки, молочної залози, ротоглотки та прямої кишки).

 

Найпоширеніші симптоми захворювань, які виникли на тлі ІПСШ:


 
 
  • Свербіж, печіння й біль в ділянці геніталій;
  • Дискомфорт, біль та/або пекучі відчуття під час сечовипускання;
  • Незвичні виділення та неприємний запах з органів сечостатевої системи (вагіни, уретри);
  • Біль в животі, дискомфорт під час статевого акту;
  • Запалення, набряк, почервоніння, висипання, виразки, кондиломи на шкірі та/або на слизовій оболонці геніталій;
  • Підвищення температури тіла;
  • Збільшення лімфатичних вузлів.
 

Важливо! Відсутність симптомів не гарантує відсутності інфекції в організмі.

Підступність ІПСШ полягає в тому, що нерідко вони протікають безсимптомно. Хворий може цілком добре почуватися і бути впевненим, що все гаразд. Не підозрюючи хвороби, така людина зазвичай вступає в сексуальний контакт (часто – незахищений), заражаючи при цьому свого партнера.
 
Окрім самостійної загрози, яку несе кожна окрема інфекція з цієї групи захворювань, між ними існує ще й взаємозв’язок. Присутність в організмі однієї інфекції може підвищувати ризик появи іншої.
 

Ускладнення захворювань, 
які виникають на тлі ІПСШ у жінок:

Ускладнення захворювань, 
які виникають на тлі ІПСШ у чоловіків:

  • Ендометрит;
  • Звичне невиношування вагітності;
  • Безпліддя;
  • Патологія шийки матки;
  • Злукова хвороба малого тазу;
  • Цистит;
  • Кольпіт;
  • Вульвовагініт.
  • Уретрит;
  • Простатит.

Лабораторна діагностика – комплексна:

Лабораторна діагностика – монодослідження:

Скринінг 7 ІПСШ - напівкількісн. – це дослідження, що одночасно здатне виявити аж 7 збудників (нижче ми про них поговоримо).
 
Програма 167 "Партнерська турбота" – дослідження, що допоможе виявити:
  • Сифіліс;
  • Хламідіоз;
  • Мікоплазмоз;
  • Гонорею;
  • Трихомоніаз;
  • Гепатит В;
  • Гепатит С.

Програма 168 "Партнерська турбота" (розширена) – комплексне дослідження, яке включає діагностику усіх інфекцій попередньої програми, а також виявлення ВІЛ (Вірусу Імунодефіциту Людини).


Тепер зупинімося на кожній з найпоширеніших інфекцій більш предметно.
 

Хламідіоз


Хламідіозом називають інфекційне захворювання, збудником якого є хламідії (Chlamydia trachomatis). Захворювання є одним з найпоширеніших з групи ІПСШ. Небезпека хламідіозу полягає в його дуже частому безсимптомному перебігу, що загрожує появою серйозних ускладнень. При відсутності своєчасної діагностики та адекватного лікування, інфекція може поширитися вище: на порожнину матки та маткові труби (по останніх яйцеклітина рухається з яєчників до матки). Це небезпечно виникненням запальних процесів в органах малого тазу, безпліддям та ризиком виникнення позаматкової вагітності.

Шляхи передачі:

  • Статевим шляхом (під час вагінальних, оральних, анальних сексуальних контактів);
  • Від матері до дитини: під час народження і проходження дитини через пологові шляхи.

Здебільшого захворювання, спричинене цією інфекцією, протікає безсимптомно. Відповідно, як таких, типових симптомів, характерних для хламідіозу - немає. Проте ця інфекція здатна призводити до серйозних ускладнень.

Важливо! 

Хламідії здатні персистувати в організмі людини не лише в органах сечостатевої системи. Вони потрапляють в інші органи і тканини, викликаючи запально-дегенеративні процеси. Так, наприклад, в суглобах хламідії здатні провокувати ревматоїдний артрит.
 
Для виявлення хламідіозу та його профілактики варто регулярно обстежуватися.
 

Лабораторна діагностика хламідіозу:

 
 

Гонорея

 

Гонорея – це інфекція, що передається статевим шляхом (ІПСШ). Збудником гонореї є гонокок. Гонорея здатна вражати шийку матки, придатки, сечовивідний канал, ротову порожнину, ротоглотку, очі та пряму кишку. 

Шляхи передачі гонореї

  • Незахищений статевий акт (вагінальний, оральний, анальний);
  • Від матері до дитини (під час проходження дитини через пологові шляхи).


Симптоми гонореї

  • Гнійні виділення жовто-зеленого кольору з неприємним запахом;
  • Біль внизу живота;
  • Біль, пекучі відчуття під час сечовипускання;
  • Маткові кровотечі в період між менструаціями.


Важливо!

Можливий асимптомний перебіг гонорейної інфекції.

Ускладнення

Збудник може поширитися з уретри до порожнини матки й через маткові труби до черевної порожнини, викликати розвиток запальних захворювань органів малого тазу. Наслідком таких процесів можуть бути позаматкова вагітність, безпліддя, хронічний тазовий біль. Також гонорея здатна викликати ускладнення з боку внутрішніх органів, нервової системи та опорно-рухового апарату.

Лабораторна діагностика гонореї

Обстеження на наявність гонореї виконується методом ПЛР (полімеразно-ланцюгової реакції). 
 
 
Цей метод допомагає виявити ДНК збудника або їх фрагменти. Хворі на гонорею люди обов’язково повинні обстежитися на наявність інших ІПСШ.

 

Трихомоніаз


 
Трихомоніаз – це інфекція, що передається статевим шляхом (ІПСШ). Збудник – трихомоназ вагіналіз. Часто хворий інфікований не лише трихомонадами: цю інфекцію «люблять» супроводжувати гонококи (збудники гонореї), хламідії, мікоплазми.

Шляхи передачі трихомоніазу

  • Статевий (вагінальний, оральний, анальний);
  • Від матері до дитини (під час проходження через пологові шляхи).


Клінічні прояви трихомоніазу

  • Рясні виділення сіро-жовтого кольору, що мають пінистий характер та неприємний запах;
  • Свербіж, біль, набряк та пекучі відчуття в області геніталій;
  • Дискомфорт в уретрі, що посилюється під час сечовипускання;
  • Болючі відчуття під час статевого акту;
  • Біль внизу живота;
  • Почервоніння, ерозії та виразки на шкірі та слизовій оболонці статевих органів та на внутрішній поверхні стегон.


Важливо!

Близько 60% жінок та половина чоловіків, що страждають на трихомонадну інфекцію, не мають жодних симптомів.
 

Ускладнення трихомоніазу у жінок

Ускладнення трихомоніазу у чоловіків

  • Цистит;
  • Патологія шийки матки;
  • Рак шийки матки (ризик його виникнення зростає, якщо є поєднання з ВПЛ – вірусом папіломи людини);
  • Запальні захворювання жіночих статевих органів;
  • Ураження маткових труб;
  • Позаматкова вагітність;
  • Передчасні пологи (через передчасний розрив плідних оболонок);
  • Безпліддя;
  • Злукова хвороба.
  • Уретрит;
     
  • Простатит (через 3 дні після інфікування можуть виникнути клінінічні ознаки простатиту);
     
  • Гіперплазія простати;
     
  • Безпліддя (через вплив токсичних речовин на процес сперматогенезу).

Лабораторна діагностика трихомоніазу

 

Мікоплазмоз та уреаплазмоз

 

Мікоплазмоз та уреаплазмоз розглянемо разом, оскільки збудники цих захворювань мають багато спільного.
 
Мікоплазма хомініс та уреаплазми належать до умовно-патогенних мікроорганізмів. Це означає, що вони тривалий час можуть жити в нашому організмі, не завдаючи жодної шкоди. Проте за певних обставин, особливо, коли імунна система людини ослаблена, мікоплазми та уреаплазми здатні провокувати розвиток захворювань.
 
Позбутися від них повністю не вдасться, та, зрештою, якщо людину нічого не турбує, то й лікуватися від уреаплазми та мікоплазми – нема потреби. До того ж, ці бактерії – стійкі до антибіотиків, адже антибіотики руйнують клітинну мембрану мікроорганізмів, а уреаплазми та мікоплазми її не мають.

Важливо!

Виключення становить Mycoplasma genitalium. Якщо її виявлено хоча б в одного з партнерів, повноцінне лікування повинні пройти обоє. Тобто за відсутності скарг та симптомів лікуванню підлягає лише ця мікоплазма.
 

Mycoplasma hominis та Ureaplasma
(urealyticum і parvum):

Mycoplasma genitalium

  • Входять до числа нормальної (умовно-патогенної) мікрофлори;
     
  • Наявність цих бактерій в організмі, при відсутності ознак запальних захворювань органів малого тазу та інфекцій, що передаються статевим шляхом,  не перешкоджає плануванню вагітності;
     
  • Більшість населення планети є носіями цих мікроорганізмів;
     
  • Діагностична значима концентрація складає > 104.
Механізм передачі – зазвичай статевий (можливий і контактно-побутовий через заражені предмети особистої гігієни та спідню білизну, а також від матері до дитини під час проходження через пологові шляхи при народженні).
 
Переважно перебіг - безсимптомний. Поява симптомів пов’язана з підвищенням активності збудника і викликана, частіше, переохолодженням, стресами, іншими захворюваннями, нестачею вітамінів, вагітністю.
 
Про інфекцію можуть свідчити: 
  • Дискомфорт в області геніталій (свербіж, біль та пекучі відчуття);
  • Набряк, почервоніння зовнішніх статевих органів;
  • Неприємні відчуття при сечовипусканні;
  • Слизисто-гнійні виділення;
  • Біль в животі;
  • Безпліддя, позаматкова вагітність.

Лабораторна діагностика

 

Питання – відповіді:

 

Чому так часто до лікарів звертаються пацієнти з «запущеними» випадками?

По-перше, через те, що «саме пройде». По-друге, ІПСШ «люблять» маскуватися під різноманітні, умовно кажучи, «невинні» молочницю (вульвовагінальний кандидоз), цистит. Багатьом ніяково говорити про це, а тим паче, звертатися до лікаря з проблемою. 
 
 

Як відрізнити нормальні виділення від патологічних?

Виділення – це варіант норми, ознака того, що репродуктивне здоров’я -  в безпеці. В нормі вони виконують функцію змазки та захищають слизову оболонку. Нормальними виділення є, якщо вони:

  • Прозорі або білуваті;
  • Кремової консистенції;
  • Не мають неприємного запаху;
  • Не викликають дискомфорту та свербежу;
  • В об’ємі складають не більш, ніж чайна ложка за добу.

Важливо! Інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), можуть не призводити до зміни піхвових виділень. Тільки обстеження дозволить виключити наявність тієї чи іншої ІПСШ.
 
 

Чи можуть видозмінюватися виділення?

Авжеж, можуть. Жінки знають, що час від часу характер виділень змінюється. В першу чергу, це відбувається в залежності до фази місячного циклу. Так, наприклад, ближче до початку менструації виділення стають густішими і їх – менше. Після менструації вони повинні мати кремову текстуру і білуватий колір, а під час овуляції стають рясними, прозорими і тягучими. Після пологів виділення можуть мати кров’янисто-слизистий характер ще протягом 2-ох місяців.

Нормальна реакція організму, якщо після першого контакту з партнером характер виділень змінюється. Адже це зустріч не лише двох людей, але й двох різних за своїм складом флор.  

Слід запідозрити інфекцію, якщо виділення стали рясними, змінили свій колір, набули неприємного запаху та чинять дискомфорт (свербіж, печіння). В такому разу варто обстежитися. 
 
Для точної і правильної інтерпретації результатів досліджень слід звернутися до лікаря.
 
 

Коли слід звернутися до лікаря?

  • При наявності будь-яких скарг;
  • При зміни статевого партера;
  • Для профілактичного огляду у гінеколога 1 раз на рік, згідно рекомендацій МОЗ України.

 

Чи можна лікуватися самостійно після того, як лабораторно підтверджено інфекцію?

В жодному разі.

Важливо!

Пошук ефективних препаратів, кратність та тривалість їх прийому повинен визначати тільки лікар! Збудники багатьох інфекцій стають стійкими до антибіотиків і вже не лікуються препаратами тетрациклінового та пеніцилінового ряду, як раніше. В першу чергу, це стосується гонореї, яка, між іншим, є другою ІПСШ за поширеністю (після хламідіозу). Препарати цефалоспоринового ряду, які призначаються тепер, також поступово втрачають свою силу над гонококами. Таким чином, у ВООЗ припускають , що гонорея скоро може стати невиліковною.  А її носіями є понад 100 мільйонів людей у світі.
 
Особливу загрозу гонорея становить для жінок, адже здатна призводити до позаматкових вагітностей, безпліддя, переривання вагітності, недоношеності та мертвонародження.
 
Чутливість бактерій до антибактеріальних препаратів зменшується від неправильного вживання ліків, передчасного переривання курсу, як це часто трапляється при самолікуванні. Тисячі лікарів та науковців невтомно воюють з інфекціями, шукають нові дієві ліки від хвороб. Не знецінюйте їх роботу. Не займайтеся самолікуванням – зверніться по кваліфіковану допомогу до лікаря.
 
 

Чим небезпечні ІПСШ для вагітної та плода?

 
Зараження дитини від хворої матері може призвести до:
  • Мертвонародження;
  • Смерті новонародженого;
  • Недоношеності;
  • Низької ваги у дитини;
  • Неонатальних інфекцій (кон’юнктивіту, пневмонії, сепсису);
  • Вроджених аномалій розвитку.

 

Чому анальний секс більш небезпечний, ніж інші його види?

 
Тому що через особливості будови слизова оболонка прямої кишки легше травмується, а відтак більш вразлива до інфекцій (наприклад, до ВІЛу в 30 разів).
 
 

Чи можна заразитися ІПСШ в басейні, лазні, сауні?

 
Практично, це – складно, але можливо. Для гарантії своєї безпеки ви повинні залізно дотримуватися правил особистої гігієни (використовувати виключно свої власні рушники, капці, спідню білизну, користуватися лише своїми зубною щіткою, милом і т.д.).
 
 

Профілактичні заходи:

 
          1. Обов’язково використовувати презерватив. Уникати незахищених контактів.
          2. Оцінювати ризики інфікування при зміні статевого партнера.
          3. Відверто поговорити з партнером на тему здоров’я. Якщо партнер інфікований, наполягати на повноцінних діагностиці та лікуванні.
          4. Лікування та контроль його за ефективністю в разі інфікування.
          5. Дотримуватися правил особистої гігієни.
          6. Проходити обстеження щодо ІПСШ при зміні статевого партнера, наявності скарг та для спростування/підтвердження безсимптомного перебігу.
Завантажте наші додатки
для iOS та Android
Замовте виклик медсестри додому