У практиці лікаря часто трапляються випадки субклінічних варіантів дисфункцій щитоподібної залози, які вимагають від лікаря чітких діагностичних кроків для диференційної діагностики. Про те, як обрати тактику лікування при субклінічних дисфункціях щитоподібної залози та здійснити моніторинг ефективності лікування розповіла Юлія Ігорівна Комісаренко, завідуюча кафедрою ендокринології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця на конференції «Гранд раунд», що відбувалась у Києві 17-18 вересня.
Субклінічний гіпертиреоз. Діагностичні критерії:
Для скринінгу субклінічного гіпертиреозу рекомендовано визначити рівень ТТГ, за яким проводиться оцінка ступеню важкості субклінічного гіпертиреозу.
ступінь 1 - ТТГ 0,1-0,39 мкОД/мл
ступінь 2 - ТТГ менше 0,1 мкОД/мл
При низьких показниках ТТГ рекомендовано дослідити рівні периферичних гормонів Т3 вільний та Т4 вільний, що допоможе провести дифдіагностику субклінічної та маніфестної форм.
Підвищення рівня Ат-р-ТТГ, АТРО, АТТГ дає можливість провести дифдіагностику між причинами тиреотоксикозу.
Для проведення діагностики важливим є визначення стимулюючих антитіл до ТТГ рецептору. Тактика і діагностика базується на дослідженні, яке важливо здійснити за біотиннезалежною методикою, що впливає на точність та достовірність результату. Стимулюючі антитіла до ТТГ рецептору є важливими для рутинної діагностики та моніторингу лікування хвороби Грейвса.
Рутинні дослідження на аутоантитіла до рецепторів ТТГ не дають можливості розрізняти стимулюючі і блокуючі антитіла. Однак, завдяки дослідженням, що використовують рекомбінатні рецептори TТГ людини, забезпечується специфічне визначення виключно стимулюючих Ат-р-ТТГ. Стимулюючі антитіла складають до 80% у частці антитіл до р-ТТГ, їх визначення дає змогу визначити ефективність лікування тиреотоксикозу.
Вибір лікувальної тактики при субклінічному гіпертиреозі:
Субклінічний гіпотиреоз
Субклінічний гіпотиреоз встановлюється при підвищеному рівні ТТГ 4-10 мкОД/мл та при рівні Т4 вільного в межах норми і відсутності симптомів гіпотиреозу, а також при підвищеному ТТГ з показником понад 10 мкОД/мл і нормальному рівні Т4 вільного та відсутніх симптомах гіпотиреозу. До 9% населення мають субклінічний гіпотиреоз, при цьому серед жінок він зустрічається частіше, особливо у жінок з порушеною фертильністю та зростає з віком.
При вперше виявленому підвищенні рівня ТТГ і нормальному рівні Т4 вільного, рекомендовано провести повторне дослідження Т4 і АТРО (перевірити за 2-3 місяці).
Точність визначення ТТГ має принципове значення в правильній оцінці дисфункції щитоподібної залози. В ДІЛА тиреотропний гормон (ТТГ) визначають біотиннезалежним методом, методикою третього покоління, що виключає вплив факторів інтерференції на результат.