Інсулінорезистентність: діагностичні рекомендації гінекологам від ендокринолога

В час карантину пацієнтки максимально обмежують відвідування медичних установ, проте лікарі акушер-гінекологи є фахівцями, до яких жінки звертаються профілактично, незалежно від епідеміологічної ситуації. Саме тому лікарям цієї спеціалізації важливо максимально оцінити стан здоров’я жінки та виявити небезпечні недуги на ранніх стадіях. До таких станів належить інсулінорезистентність. Цей стан є небезпечним тим, що провокує ряд гінекологічних проблем, ендокринних порушень, а в перспективі - онкологічні захворювання, а також ускладнює перебіг коронавірусної хвороби. То як лікареві гінекологу виявити цю недугу у пацієнтки та скерувати на подальше лікування, розповіла кандидат медичних наук Марина Іванівна Бобрик під час конференції «Метаболічний синдром в ендокринно-гінекологічному аспекті», що проходила з 29 по 30 жовтня. Зі сторони гінеколога тему висвітлила кандидат медичних наук Бурка Ольга Анатоліївна, вона навела клінічні кейси, в яких пацієнтки гінеколога мали інсулінорезистентність.

Що таке інсулінорезистентність

Інсулінорезистентність - це зниження чутливості жирової та м'язової тканин, а також печінки до інсуліну, внаслідок чого виникає гіперглікемія. Цей комплекс метаболічних порушень викликає зміни у вуглеводному, ліпідному та пуриновому обміні.

Не тільки люди з надмірною вагою мають інсулінорезистентність. Важливо акцентувати увагу, що зайва маса тіла часто провокує інсулінорезистентність, проте, цей патогенний процес властивий і худорлявим людям. Інсулінорезистентність супроводжується серцево-судинними захворюваннями, неалкогольною жировою хворобою печінки, синдромом полікістозу яєчників, а також гестаційним діабетом та багатьма іншими процесами.  

Не завжди інсулінорезистентність - патологічний процес, це і захисна реакція організму на стрес, а також на вікові зміни і фізіологічні стани, які супроводжуються інсулінорезистентністю: пубертат, похилий вік, вагітність.

Фактори розвитку інсулінорезистентності

Головними внутрішніми чинниками, що впливають на розвиток інсулінорезистентності є:

• генетична схильність;
• запалення в жировій тканині;
• порушення функції щитоподібної залози (гіпо- і гіпертиреози);
• неврологічна схильність до слабкості префронтальної кори;
• дефіцит мелатоніну.
   

Серед зовнішніх факторів – переїдання, гіподинамія, дефіцит сну, дефіцит вітаміну Д та міді.

Інсулінорезистентність може бути етапом, що передує розвитку переддіабету, тому діагностику рекомендують робити пацієнтам, з надлишковою масою тіла (ІМТ більше 25), якщо є:

1. Родич 1 лінії, хворий на цукровий діабет.
2. Історія кардіоваскулярної хвороби. 
3. Підвищення артеріального тиску (140/90 мм рт ст).
4. Гіподинамія. 
5. Зовнішні прояви інсулінорезистентності.
6. Синдром полікістозу яєчників.

Інсулінорезистентність супроводжується такими проявами як:

1. Порушення менструального циклу. 
2. Гірсутизм.
3. Акне. 

Під час огляду лікареві акушеру-гінекологу також важливо звернути увагу на спосіб життя жінки: чи веде жінка малорухливий спосіб життя, чи змінився спосіб її життя за останній період, на вік пацієнтки, наявність регулярних стресів.

Діагностика інсулінорезистентності

«Золотий стандарт» діагностики інсулінорезистентності - це еуглікемічний гіперінсулінемічний клемп. Однак це дослідження вимагає стаціонарних умов, займає тривалий час і, здебільшого, застосовується у наукових цілях.

В щоденній практиці ендокринологи застосовують найчастіше 2 головних дослідження:

1. Індекс НОМА, що широко використовується в епідеміологічних дослідженнях та для індивідуального обстеження і демонструє наскільки вираженим є синдром інсулінорезистентності. Це розрахунковий показник, який включає рівень інсуліну та глюкози плазми крові. Важливо пам’ятати, що показник, який перевищує «2,5» вказує на інсулінорезистентність.
2. Проінсулін інтактний застосовують для діагностики інсулінорезистентності. Проінсулін – речовина, яка передує утворенню молекули інсуліну, відтак, дозволяє нам виявити інсулінорезистентність на ранньому етапі. Як свідчить практика, з моменту виявлення підвищеного проінсуліну і до клінічної маніфестації діабету 2 типу минає від 2 до 7 років. За кордоном цей показник часто використовують зі скринінговою метою, наприклад в Німеччині.

Чому показник проінсуліну є важливим етапом діагностики інсулінорезистентності?

Проінсулін є значно стабільнішим показником, аніж глікемія та глікований гемоглобін, які є дуже варіабельними і залежними від зовнішніх чинників, передбачити чи виключити які складно. Проінсулін є показником моніторингу ефективності лікування при цукровому діабеті.

Календар обстеження на переддіабет

1. Почати регулярний скринінг на переддіабет з 45 років.
2. При нормальних показниках – повторювати обстеження кожні 3 роки.
3. Пацієнтам з переддіабетом рекомендовані щорічні обстеження.
4. Жінкам з гестаційним цукровим діабетом рекомендовано повторювати дослідження кожні три роки пожиттєво.

Що відомо про мелатонін при цукровому діабеті?

Дослідження асоціацій всього геному (GWAS), що проводились упродовж останніх 9-ти років, встановили важливу роль генетичних варіацій в локусі гена рецептора мелатоніну (MTNR1B) у регулюванні рівнів глюкози в плазмі натще і у впливі на ризик цукрового діабету 2 типу. Це дослідження привернуло інтерес до мелатонінергічної системи, зокрема до рецептора мелатоніну МТ2 (що кодується MTNR1B).

Доклінічні та клінічні пост-GWAS докази частих і рідкісних варіантів мутації MTNR1B локусу підтвердили свою важливість в регулюванні гомеостазу глюкози і ризику цукрового діабету 2 типу з впливом на ожиріння.

Дослідження ролі мелатоніну продовжуються, проте його використання у світі вже сьогодні є дуже поширеним, зокрема у США. Перед його застосуванням  важливо перевірити рівень нічного піку мелатоніну лабораторно для запобігання його передозуванню.

Найефективніше здійснювати дослідження нічного піку мелатоніну у слині. ДІЛА пропонує можливість самостійного збору біоматеріалу пацієнтом для діагностики рівня мелатоніну під час піку його виділення – уночі. Для цього пацієнтові слід дотримуватись переданалітичної підготовки:

1. Дотримуватись звичайного режиму засинання.
2. Зібрати слину на піку (2:00-3:00).
3. Врахувати зсув режиму активності неспання.
4. Всі особливості підготовки до дослідження знайдете тут.

Інші новини Всі новини

24.12.2024

Турбуйтесь про здоровʼя! Запрошуємо до нового відділення ДІЛА у Житомирі!

23.12.2024

Графік роботи на свята

16.12.2024

Поруч, щоб дбати про важливе! Зустрічайте нове відділення ДІЛА у Києві!