гаряча лінія для пацієнтів
icon
0 800 217 887
7:00 - 20:00
Консультація лікаря для пацієнтів
icon
0 800 219 696
7:00 - 20:00
гаряча лінія для лікарів
icon
0 800 752 180
7:00 - 20:00
Багатоканальний телефон для мешканців міста Київ

Дитина, що часто хворіє

13.04.2021
Фото - Дитина, що часто хворіє

Дитячий вік – найбільш сприйнятливий за частотою і тяжкістю інфекцій.

Майже всі мами стикаються із проблемою частих захворювань своїх дітей, особливо коли вони починають відвідувати дитячий колектив. Батькам взагалі властиво тривожитися, коли їхній малюк хворіє, а коли це відбувається часто, то природньо виникає питання, «чи все гаразд з його імунітетом». І з цим питанням вони часто йдуть до лікаря.

Для повноцінного життя родини і зниження тривожності потрібно розуміти причини явища, способи адаптації до нього, які ситуації ми можемо розглядати як «нормальні», а коли насправді потрібно непокоїтись.

Чому ж діти часто хворіють?

Одним із факторів, що до цього схиляють, є різноманіття інфекційних агентів, з якими стикається ще неімунна маленька людина. Одних тільки риновірусів – збудників нежиті – нараховується близько 160 різновидів. Імунітет набувається шляхом тренування імунної системи, що завжди відбувається через контакт з антигеном.


БАКТЕРІЇ:

  • легіонели
  • менінгококи
  • стрептококи
  • стафілококи
  • рикетсії
  • мікоплазми
  • хламідії


ВІРУСИ до 300 видів:

  • риновіруси – 160 серотипів
  • аденовіруси (7 підгруп, у кожній 1–19 серотипів)
  • ентеровіруси - >70
  • грип
  • парагрип – 4
  • РСВ
  • коронавіруси - 13
  • метапневмовіруси


Також мають значення особливості соціальної поведінки:

  • тісне спілкування в дитячому колективі;
  • скупчення дітей в закритому приміщенні, спільний денний сон на обмеженій площі в дитячому колективі;
  • ще не усвідомлені санітарно-гігієнічні навички, завдяки чому шляхи передачі збудників інфекцій легше реалізовуються у дитячому віці.

Діти довше виділяють віруси, ніж дорослі, навіть після стихання гострих проявів захворювання, і тому можуть виступати як джерело інфікування для інших, реалізовуючи множинні механізми передачі інфекцій: основний повітряно-крапельний, але при деяких ГРВЗ можливі й інші механізми (додатково фекально-оральний для ентеро- і аденовірусної інфекції, контактно-побутовий - для РС-інфекції).

Анатомо-фізіологічні особливості дихальної системи також мають значення: розвиток і ріст альвеол і капілярів в легенях триває до 8-річного віку. 

До багатьох респіраторних вірусів імунітет нетривалий, і при збереженні вищезазначених факторів захворювання на один і той самий інфекційний збудник може швидко повторюватися.

Як нормально часто хворіти?

Загальноприйнятої частоти інфекцій, яку слід вважати нормальною, не існує.

Для оцінки використовують різні підходи

  • за віком і захворюваністю впродовж року: більшість експертів звичайною частотою респіраторних інфекцій у дітей вважають: до 8 разів на рік у віці до 3 років, до 6 разів на рік у віці від 3 до 6 років, до 4 разів на рік у віці 7-18 років [BMJ 2018;362:k2698]
  • за частотою респіраторних захворювань за сезон осінь-зима: 6-8 епізодів ГРЗ за сезон осінь-зима у дітей 1-5 років і 2-4 епізоди за сезон у дітей 6-12 років [Jesenak M., Ciljakova M., Rennerova Z., et al. (August 23rd 2011). Recurrent Respiratory Infections in Children – Definition, Diagnostic Approach, Treatment and Prevention, Bronchitis, Ignacio Martin-Loeches, IntechOpen, DOI: 10.5772/19422.]
  • за частотою окремих захворювань:
  • рекурентний отит – 3 епізоди/6 місяців або 4 епізоди /12 місяців
  • рекурентний риніт – більше 5/рік
  • фарингіт або тонзиліт – більше  3 епізодів/рік
  • бронхіти – більше 3 епізодів/рік
     

Приблизно 10% - 15% дітей хворіють частіше за інших. До них застосовують термін «Дитина, що часто хворіє – ЧХД» або більш сучасне визначення “Дитина з рекурентними респіраторними інфекціями”.

Чому деякі діти хворіють частіше за інших?

Фактори ризику включають:

рання соціалізація: дитячий садок, центри розвитку,
велика кількість дітей в колективі
велика родина, особливо з наявністю братів/сестер шкільного віку
експозиція до тютюнопаління
недоношеність і низька вага при народженні
висока вогкість – вдома або в кліматі
наявність домашніх тварин
сімейна схильність до алергії
чоловіча стать: хлопчики хворіють частіше за дівчат
інтенсивні фізичні навантаження, сильний стрес
пропущена вакцинація


Хвилюватися не варто, якщо у дитини навіть з частими захворюваннями:

  • респіраторні інфекції мають легкий перебіг, подібний до перебігу у тих, хто хворіють не часто
  • відсутні ускладнення
  • гарна відповідь на симптоматичне лікування
  • відсутність інвазивних/важких інфекцій
  • відсутність затримки фізичного розвитку
  • негативна сімейна історія щодо імунодефіцитів
     

Що робити, щоб зменшити захворюваність у дітей:

  • уникати факторів ризику, де це можливо (наприклад, пасивне паління)
  • створити оптимальні по вологості умови в приміщенні, часте провітрювання
  • нормалізація режиму дня і відпочинку
  • утримувати позитивний емоційний клімат в родині
  • дотримуватись графіку щеплень (кір, кашлюк, Haemophilus influenzae type b) + провести додаткову імунізацію проти збудників респіраторних інфекцій, де це можливо (грип щорічно, пневмокок, менінгокок)
     

Коли потрібно непокоїтися і провести імунологічне обстеження:

  • якщо для одужання дитині кожного разу необхідне призначення антибіотиків
  • відсутні «світлі» проміжки між захворюваннями
  • постійний кашель
  • захворювання часто перебігають з ускладненнями (отитами, синуситами, бронхітами, пневмоніями, гнійними лімфаденітами)
  • якщо в анамнезі 2 і більше пневмоній
  • якщо з кожним захворюванням дитина госпіталізується в стаціонар
  • наявність в анамнезі хоча б одного з перерахованих діагнозів: остеомієліт, вісцеральний абсцес, менінгіт, флегмона, сепсис або інвазивний мікоз
  • родинна обтяженість випадками ранньої смерті дітей
  • повторні епізоди молочниці у дитини старше 3 місяців, стоматити, оніхомікоз
  • хронічна діарея з синдромом мальабсорбції.
     

Алгоритм  імунологічного обстеження пацієнта у випадку, коли захворювання у дитини мають особливості, наведені вище:

Скринінгові:

Дані обстеження дозволяють виявити більшість порушень в імунній системі: загальний аналіз крові дозволить оцінити абсолютну кількість лімфоцитів, нейтрофілів, еозинофілів, які є важливими складовими імунної системи. Визначення загальних імуноглобулінів A, M, G, Е дозволить оцінити принципову здатність організму до вироблення різних класів антитіл, а визначення поствакцинальних антитіл до кору і правця – перевірити спроможність відповідати на конкретного збудника.

При нормальних показниках вищенаведених тестів, але наявності серйозних інфекцій, показане поглиблене імунологічне обстеження:

  • Рівень субкласів IgG
  • Визначення функціональної активності гранулоцитів (тест з дигідрородаміном)
  • Загальна гемолітична активність (CH50), рівень С2, C3 і C4 комплементу
  • Субпопуляції лімфоцитів крові
     

Слід пам’ятати, що при порушенні в імунітеті інфекції, як правило, мають різну локалізацію. Тому рецидивна інфекція в одному і тому самому місці потребує уваги до цього місця! (вроджені аномалії, анатомічний дефект, інородне тіло тощо).

Також необхідно виключити інші можливі причини повторних респіраторних захворювань:

  • Астма
  • Дефіцит α1-антитрипсину
  • Первинна та вторинна ціліарна дискінезія
  • Гастроезофагельний рефлюкс (рекурентні отити і синусити, повторні мікроаспірації – пневмонії)
  • Муковісцидоз
Завантажте наші додатки
для iOS та Android
Замовте виклик медсестри додому