Приховані загрози домашнього пилу: як виявити, розпізнати і лікувати

04.11.2022

Тема алергії на кліщів домашнього пилу залишається надзвичайно актуальною позаяк прямо пов’язана з розвитком важкого захворювання, що спричиняє до розвитку інвалідності — бронхіальної астми. Постійний вплив тригерів сьогодні розглядається як відсутність контролю астми (навіть на тлі проведення протизапальної терапії), її складного перебігу та розвитку коморбідної патології.

Зв'язок між симптомами алергії та станом пилового забруднення був встановлений ще у 1923 році. Тоді домашній пил розглядався як алерген, без виділення його окремих компонентів. Зазвичай склад домашнього пилу неоднорідний та багатокомпонентний. Його алергенний профіль визначають кліщові, грибкові, епідермальні, хімічні та інші складові. Саме тому, до відкриття молекулярної алергодіагностики вважалось, що у пацієнтів, хворих на бронхіальну астму, може реєструватися підвищена чутливість як до комплексного алергену домашнього пилу, так і до окремих його складових. Але ще в 1964 році нідерландський професор R. Voorhost зі співробітниками довів наявність зв’язку між кліщами домашнього пилу і розвитком алергічних захворювань у людини. Минуло півстоліття, а проблема алергії до кліщів домашнього пилу не втрачає своєї актуальності.

Для того, щоб зрозуміти проблему варто ближче познайомитися з кліщами, які спричиняють розвиток алергічних реакцій. Хоча кліщі домашнього пилу відносять до типу членистоногих комах та ракоподібних, належать вони до класу павукоподібних. Павукоподібні включають павуків, скорпіонів і кліщів, останній загін містить кілька підрядів, включаючи паразитичних, іксодових, ґрунтових кліщів та інших (Рис. 1). Попри значну поширеність — від 400 тис. до 1 млн видів, — тільки окремі представники можуть викликати розвиток ІgE залежних реакцій.

Таксономія кліщів

У 1960-х роках Voorhorst та ін. в Нідерландах та Miyamoto та інші в Японії визначили конкретних кліщів домашнього пилу як основне джерело алергенів домашнього пилу, а у 1981 році — Tovey, Chapman і Platts-Mills визначили частинки фекалій кліща як основне алергенне джерело пилових кліщів. Термін «домашні кліщі» стосується кліщів домашнього пилу та амбарних кліщів. До основних алергенних кліщів домашнього пилу відносяться Dermatophagoides pteronyssinus, Dermatophagoides farinaeі Euroglyphus maynei; а Blomia tropicalis є джерелом кліща алергену в будинках у тропічних і напівтропічних регіонах.

Перелік алергічних захворювань, тригером розвитку яких є алергени кліщів домашнього пилу включає:

Бронхіальну астму
Персистуючий алергічний риніт
Персистуючий алергічний кон’юнктивіт
Атопічний дерматит
Харчову алергію та анафілаксію

Симптоми цих захворювань не завжди є специфічними, тому якщо у вас є пацієнти із симптомами:

Рецидивуючого або хронічного кашлю
Ускладненого дихання та задишки
Постійного нежитю
Хронічного риносинуситу
Збільшених аденоїдних вегетацій у дітей старших 5-ти років
Висипу, що супроводжується свербежем
Хронічного болю у животі
Порушення артеріального тиску, що супроводжується висипкою або бронхоспазмом

Варто виключити наявність сенсибілізації до алергенів кліщів домашнього пилу.

Помилково вважати, що ризик тяжких реакцій при алергії на кліщів домашнього пилу незначний. Сьогодні є підтверджені смертельні випадки у зв’язку з розвитком анафілаксії у людей з даним варіантом алергії. Один з таких випадків описаний у статті Еріка Едсона у 2003 році. Це історія смерті 47-річного фермера з підтвердженою алергією на кліщів домашнього пилу. У нього також були нечасті епізоди симптомів дихальних шляхів, нудота, гіпотонія та діарея, як правило, після сну. Сироваткова триптаза в посмертній крові була значно підвищена в двох зразках (170 і >200 мкг/л). Аналіз алерген-специфічного IgE показав високі значення для Dermatophagoides pteronyssinus і Dermatophagoides farinae. У пилу, отриманому з матраца пацієнта, виявлено високий рівень алергену кліща. Результати імунологічних досліджень підтверджують, що він помер від анафілактичного шоку. Обставини та історія попередніх нападів пацієнта після того, як він лягав спати, вказують на те, що контакт із зараженою кліщами їжею та/або вплив кліщових алергенів у ліжку міг спричинити його смерть Edston E, van Hage-Hamsten M. Death in anaphylaxis in a man with house dust mite allergy. Int J Legal Med. 2003 Oct;117(5):299-301. doi: 10.1007/s00414-003-0387-2. Epub 2003 Jul 3. PMID: 12844219.

Методи алергодіагностики залежать від типу реакцій (негайні та уповільненні), у випадку алергії на пилових кліщів необхідно визначати специфічні імуноглобуліни Е до екстрактів або окремих молекул кліща. Алгоритм, запропонований рекомендаціями з молекулярної алергодіагностики EAACI (2022) для пацієнтів із симптомами алергічного риніту та/або астми може бути призначений не тільки алергологами, але лікарями загальної практики, педіатрами, отоларингологами, дерматологами.

Алгоритм діагностики для визначення алергії на пилового кліща

Як висновок, варто нагадати, що діагностика має велике значення за умови, що після її проведення та аналізу буде обраний правильний шлях лікування. Алерген-імунотерапія у пацієнтів з алергію на пилових кліщів є обов’язковою умовою контролю захворювання та доведеним методом вторинної профілактики.

ДІЛА розробила та впровадила низку досліджень для діагностики алергії на пилового кліща:

Пакет "Астма/Риніт" з екстрактами

Молекулярний пакет "Алергокомпоненти кліща домашнього пилу"

Алергокомпонент Кліща домашнього пилу rDer p 23, IgE (d 209)

Призначайте дослідження «Астма/риніт з екстрактами» вашим пацієнтам, і, у разі виявлення позитивних алергенів, ексклюзивно в ДІЛА пацієнт отримає опис «Факти про алергени», в якому міститься відповіді на питання: