Укр
icon
icon
7:00 - 20:00
Гаряча лінія для пацієнтів
0 800 217 887
Консультація лікаря для пацієнтів
0 800 219 696
Гаряча лінія для лікарів
0 800 752 180
Гаряча лінія для пацієнтів
icon
0 800 217 887
7:00 - 20:00
Консультація лікаря для пацієнтів
icon
0 800 219 696
7:00 - 20:00
Гаряча лінія для лікарів
icon
0 800 752 180
7:00 - 20:00
Багатоканальний телефон для мешканців міста Київ

Алергія на домашніх тварин

07.12.2020
Фото - Алергія на домашніх тварин

 

Пухнасті тварини є важливим джерелом алергенів у приміщенні і факторами ризику розвитку алергічного риніту, астми та атопічного дерматиту [1]. Рівень сенсибілізації до алергенів тварин в середньому складає 10%, при цьому більш висока сенсибілізація - 15,4% спостерігалася в групі молодих людей (18-29 років) [2]. Згідно з даними Глобальної європейської асоціації по астмі та алергії (GAL 2 EN) середня поширеність сенсибілізації у Європі до собак - 27,2% і 26,3% до алергенів котів.

Сенсибілізація до алергенів тварин також часто відбувається в професійних умовах. Недавнє дослідження за участю 100 ветеринарів показало позитивний результат шкірного прік-тесту на лупу тварин у 36% людей, які працюють з тваринами у порівнянні з 10% контрольної групи [3]. У 44% студентів-ветеринарів і 57% ветеринарів спостерігалися пов'язані з роботою симптоми такі, як астма, риніт, кон'юнктивіт і шкірні симптоми. Алергія на гризунів є серйозним професійним захворюванням і може вражати від 11 до 44% персоналу [4]. 

Чому алергія на домашніх тварин така розповсюджена?

По-перше, через широку поширеність джерел алергенів. Пухнасті тварини присутні в 35% європейських сімей.
А по-друге, сенсибілізація до тварин може розвиватись навіть без прямого контакту з ними.

Мал. 1. Розповсюдженість тварин в якості домашніх улюбленців в різних країнах світу

Алергени домашніх тварин мають наступні характеристики: 

  • малий розмір -15 micron (кліщі 10-40 micron, таргани > 10 micron), тому можуть легко потрапляти глибоко в дихальні шляхи;
  • алергени можуть тривало утримуватись в повітрі у завислому стані від будь-якого руху в будинку, що збільшує ймовірність їх вдихання. Наприклад, близько 60% алергокомпоненту кота Fel d 1, що знаходиться у повітрі, осідає протягом 2 днів, при цьому дрібні частинки можуть залишатися у повітрі до 14 днів або довше;
  • вони є «липкими», тому добре переносяться на одязі або волоссі з будинків, де утримується  тварина до інших будівель, де тварин немає;
  • алергени тварин володіють аеродинамічними властивостями, що допомагають їм переноситися на значні відстані.

Клінічні прояви алергії до тварин

Респіраторні прояви

Шкірні прояви

Шлунково-кишкові прояви
  • Алергічний риніт
  • Алергічний кон’юнктивіт
  • Алергічний риноко’юнктивіт
  • Алергічна астма
  • Атопічний дерматит
  • Кропив’янка
  • Синдром кішка-свинина
  • Рідко, але можливо альфа-гал синдром


Респіраторні прояви:

  • Алергічний риніт
  • Алергічний кон’юнктивіт
  • Алергічний риноко’юнктивіт
  • Алергічна астма

Шкірні прояви:

  • Атопічний дерматит
  • Кропив’янка

Шлунково-кишкові прояви:

  • Синдром кішка-свинина
  • Рідко, але можливо альфа-гал синдром

Враховуючи, що симптоми алергії не є специфічними, виникає необхідність диференціювати прояви алергії від інших алергоподібних станів. Ретельно зібраний анамнез та скринінгове алергологічне дослідження допоможуть в цьому.

Cкринінг інгаляційної алергії «Phadiatop» допоможе підтвердити або спростувати алергію до найрозповсюдженіших аероалергенів, та, за умови наявності відповідного анамнезу, обгрунтує необхідність подальшого алергічного обстеження.

На етапі визначення чутливості до певних пухнастих тварин можливо використовувати як шкірні прік-тести, так і визначення специфічних IgE антитіл у сироватці крові. Проте, екстракти для in vivo діагностики (наприклад, шкірні прік-тести) можуть не містити повного набору значимих алергенів, не є стандартизованими та мають ряд обмежень у використанні. Тому з метою виявлення сенсибілізації до алергенів домашніх тварин, експерти ДІЛА рекомендують дослідження:

За необхідності визначення сенсибілізації до декількох тварин одночасно, рекомендовано використовувати Алергопанель «Тварини» 6 алергенів (епідерміс (шерсть) кота, епідерміс (шерсть) собаки, епідерміс (шерсть) коня, епідерміс (шерсть) морської свинки, гусяче пір'я, пір'я папуги)

Детекція антитіл на рівні екстрактів алергенів домашніх тварин дозволяє:

  • визначити причини алергічних симптомів у пацієнта;
  • обгрунтувати необхідність подальшого молекулярного дослідження до алергокомпонентів домашніх тварин.

Визначення специфічних антитіл до екстрактів алергенів тварин може бути недостатнім для встановлення справжньої сенсибілізації до того чи іншого виду тварин. Використання молекулярної алергодіагностики забезпечить виявлення справжньої причини алергії, допоможе обгрунтувати призначення АСІТ, підібрати найбільш оптимальний склад препарату для АСІТ та прогнозувати її ефективність,а у деяких випадках, надати дієтичні рекомендації.

Доступність детекції специфічних IgE до алергокомпонентів котів і собак зробило можливим аналізувати їх зв'язок з певними алергічними нозологіями. Приміром, симптоми астми в значній мірі пов'язані зі специфічним IgE до алергокомпонентів кота Fel d 1 і Fel d 4 у дітей з алергією на котів та до Can f 5 і Can f 1/2 у дітей з алергією на собак [5]. Шведське дослідження BAMSE встановило, що сенсибілізація до пухнастих тварин в 4 роки була прогностичним маркером ризику розвитку астми в 16 років.

Визначення сенсибілізації до окремих алергокомпонентів, які належать до певних сімейств білків, допомагає прогнозувати перехресну реактивність між різними видами пухнастих тварин.

Маркерні алергокомпоненти пухнастих тварин, що дозволяють встановити справжню причину алергії:

  • Fel d 1 маркер первинної сенсибілізації до кішок, розпізнається у > 90% пацієнтів з алергією на котів
  • Can f 1, Can f 2 і Can f 5 - специфічні маркери сенсибілізації до собак. Оскільки жоден з них не досягає ступеня сенсибілізації вище 90%, рекомендовано кількісно визначати специфічний IgE до всіх 3 компонентів, беручи до уваги, що Can f 1 також проявляє деяку перехресну реактивність з Fel d 7. Якщо тільки Can f 1 позитивний, сенсибілізація до кота може бути виключена з допомогою негативного тесту на Fel d 1.

 

Перехресна реактивність між різними видами пухнастих тварин обумовлена алергокомпонентами, що відносяться до сімейств білків ліпокалінів та сироваткових альбумінів.

Близько 50% алергенів тварин відносяться до сімейства білків ліпокалінів [6].

І більшість з них класифікуються як головні алергени, наприклад собаки (Can f 1-2), великої рогатої худоби (Bos d 2), кішки (Fel d 4), коня (Equ c 1), щура (Rat n 1), миші (Mus m 1), морської свинки (Cav p 1),кролика (Ory c 1), хом'яка (Pho s 21). Вони присутні в сечі, слині і епідермісі тварин. Легко піднімаються в повітря, ефективно розсіюються і присутні в приміщеннях у великих кількостях. Роль ліпокалінів полягає в переносі дрібних гідрофобних молекул та феромонів. Більшість ліпокалінів мають виражену амінокислотну ідентичність, а отже широку перехресну реактивність між різними тваринами [7, 8]. 

Сенсибілізація саме до ліпокалінів в клінічній практиці досить часто проявляється алергією одночасно до декількох тварин, і тому діагностика тільки на рівні екстрактів не дозволяє встановити істину причину алергії та правильно підібрати препарат для АСІТ. Використання молекулярної алергодіагностики  - запорука вдалої терапії.

Сироваткові альбуміни є другими за частотою алергенами тварин. Це великі глобулярні білки, що являються основним компонентом плазми тварин і людини. Вони також присутні в епідермісі тварин і таких рідинах, як сеча, слина і молоко. Сироваткові альбуміни структурно висококонсервативні і мають високу ідентичність амінокислотних послідовностей (70-87%) [9]. Вони є перехресно реактивними алергенами епідермісу тварин, м'яса і молока.

Список сироваткових альбумінів, зареєстрованих в якості алергенів (ВООЗ / IUIS) (www.allergen.org)

Назва джерела альбуміну Латинська назва джерела алергену Назва алергену Шлях експозиції
Бик Bos domesticus Bos d 6 Ятрогенний\оральний\інгаляційний
Собака Canis familiaris Can f 3 Інгаляційний
Кінь Equus caballus Equ c 3 Інгаляційний
Кішка Felis domesticus Fel d 2 Інгаляційний
Курка Gallus domesticus Gal d 5 Оральний\інгаляційний
Морська свинка Cavia porcellus Cav p 4 інгаляційний

В контексті респіраторних алергенів сироваткові альбуміни вважаються другорядними алергенами, проте можуть бути причиною анафілаксії при потраплянні per os. У різних популяційних дослідженнях поширеність IgE сенсибілізації до сироваткового альбуміну к або собак оцінювалася від 14 до 50%. Моносенсибілізація до них рідкісна, тому наявність специфічного IgE до Fel d 2 без сенсибілізації до Fel d 1 може бути маркером перехресної реактивності з іншими тваринами, і слід шукати первинне джерело сенсибілізації.

Клінічні прояви сенсибілізації до сироваткових альбумінів можуть виникати у:

  • Працівників лабораторій під впливом Bos d 6, який широко використовується у їхній рутинній практиці при проведені біохімічних і імунологічних аналізів [10, 11].
  • Пацієнтів, сенсибілізованих до Bos d 6 при проведені процедури штучного запліднення, оскільки цей сироватковий альбумін входить до складу середовища для культивування клітин [12].
  • Пацієнтів, сенсибілізованих до Fel d 2 при вживанні недостатньо термічно обробленої свинини (синдром свинина-кішка).
  • Пацієнтів з алергією на кота з клінічними проявами атопічного дерматиту, який часто пов’язаний з високими титрами IgE до Fel d 2 [13].

Чутливість до Bos d 6 у ранньому дитячому віці може перерости в алергію на домашніх тварин в подальшому.

Сироваткові альбуміни являються важливими мінорними алергокомпонентами з широкою перехресною реактивністю між різними джерелами цих протеїнів, яка реалізується в клінічно значущих алергічних реакціях по типу респіраторної чи гастроінтестинальної харчової алергії або й анафілаксії. Дослідження на рівні молекул алергенів забезпечують прогнозування ризику несприятливих алергічних реакцій та можливість обгрунтувати певні дієтичні рекомендації.

Таким чином, використання молекулярних досліджень дозволяє:

  • визначити наявність сенсибілізації до видоспецифічних алергокомпонентів найбільш розповсюджених домашніх тварин – кота та собаки;
  • аргументувати можливі перехресні реакції з алергенами інших тварин;
  • у випадку виявлення сенсибілізації до сироваткових альбумінів – надати дієтичні рекомендації та обговорити ризики розвитку важких алергічних реакцій;
  • обгрунтувати проведення АСІТ та підібрати найбільш оптимальний склад препарату для АСІТ.

ДІЛА пропонує:

У разі наявності даних анамнезу пацієнта, що вказують на можливість полісенсибілізації, доцільно використовувати Алергочіп ISAC ( 112 алергокомпонентів) або Мультикомпонентну алергодіагностику ALEX2 (117 екстрактів і 178 молекул).

Алгоритм діагностики аллергії на домашніх тварин:

Симптоми риніту, кон’юктивіту, астми, дерматиту, що тривають цілорічно + дані анамнезу,що дають підставу запідозрити алергію на домашніх тварин

Cкринінг інгаляційної алергії «Phadiatop» або «Phadiatop Infant»

Алергопанель «Тварини» 6 алергенів або монодослідження

Молекулярна алергодіагностика
Молекулярний пакет «Алергокомпоненти собаки» (rCan f1 (ліпокалін); rCan f2; rCan f3 (сироватковий альбумін) - Собака)
Молекулярний пакет «Алергокомпоненти кота» (rFel d1; rFel d2 (сироватковий альбумін); rFel d4 (ліпокалін) - Кіт)

Завантажте наші додатки
для iOS та Android
Замовте виклик медсестри додому