Що потрібно для ефективного схуднення?
Створено: 04.05.2023 | Оновлено: 07.06.2024
Буває так, що ані сумлінне дотримання дієти, ані виснажливі тренування, не приносять бажаного результату. Здається, перепробувано вже все можливе й неможливе, а кілограми на місці. Що ж робити, як схуднути?
Справа в тому, що крім переїдання і малорухливого способу життя є ряд захворювань та патологічних станів, які призводять до розвитку ожиріння.
Які порушення спричиняють накопиченню зайвої ваги?
1. Порушення вуглеводного обміну.
Насамперед, це інсулінорезистентність – нечутливість організму до власного інсуліну. В нормі, глюкозі, яка є джерелом енергії, потрапити до клітин допомагає інсулін. При інсулінорезистентності глюкоза «не бачить» інсулін і не може потрапити до клітин організму, які залишаються без харчування і страждають від голоду. У відповідь на це β-клітини підшлункової залози підвищують продукцію інсуліну, який свою чергу сприяє засвоєнню вуглеводів, що потрапляють в організм з їжею та перетворюються у жирові відкладення. Характерною ознакою інсулінорезистентності є переважне відкладання жиру на животі – так зване ожиріння за абдомінальним типом.
Для виявлення порушень вуглеводного обміну досліджують:
- Глікований гемоглобін (HbA1c) – корелює з середнім рівнем глюкози крові та налає можливість діагностувати предіабет та цукровий діабет.
- С – пептид – маркер ендогенної функції β-клітин - дозволяє вчасно виявити підвищений рівень інсуліну в крові.
- Індекс НОМА – розрахунковий індекс інсулінорезистентності, залежить від рівня глюкози крові натще та інсуліну.
2. Порушення жирового обміну.
Інсулінорезистентність, підвищення рівня холестерину та зайва вага тісно пов'язані. Відомо, що у пацієнтів з ожирінням та цукровим діабетом спостерігається вдвічі більше порушень обміну жирів:
- підвищення загального холестерину;
- порушення співвідношення його фракцій.
Це сприяє розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки, яка в свою чергу призводить до розвитку інсулінорезистентності. Тому для виявлення вищенаведених причин надлишкової маси тіла та ожиріння доцільно дослідити:
- загальний холестерин;
- холестерин ліпопротеїдів низької щільності (бета-ліпопротеїди);
- аланінамінотрансферазу (АЛТ) – печінковий фермент, який підвищується при неалкогольній жировій хворобі печінки.
3. Порушення роботи щитоподібної залози.
Ще однією причиною надлишкової маси тіла може бути недостатність функції щитоподібної залози. При недостатності гормону тироксину, який продукує щитоподібна залоза, відбувається сповільнення обміну речовин в організмі, затримка рідини, виникають набряки та схильність до накопичення надлишкової маси тіла. Для скринінгу функції щитоподібної залози досліджують рівень тиреотропного гормону (ТТГ).
4. Порушення функції наднирників.
Досить часта причина ожиріння - підвищення рівня кортизолу, яке може бути як функціональним, наприклад внаслідок стресу, так і органічним (пухлина гіпофізу чи наднирників). Надлишок кортизолу підвищує апетит, призводить до розвитку інсулінорезистентності за рахунок дії, протилежної інсуліну (контрінсулярна дія – така, що призводить до підвищення вмісту глюкози в крові) та в кінцевому результаті призводить до ожиріння.
Для виявлення підвищеної продукції кортизолу наднирниками, його найпоказовіше досліджувати у слині, яку зібрано ввечері близько 23:00.
5. Порушення балансу статевих гормонів.
Недостатність функції статевих залоз сприяє розвитку ожиріння як у жінок, так і у чоловіків. В цьому випадку використовують дослідження Інгібіну В – гормону, який синтезується в яєчниках у жінок і в клітинах Сертолі сім'яних канальців у чоловіків.
Визначення загального тестостерону в контексті ожиріння має інформативне значення як у чоловіків – його недостатність може бути причиною ожиріння з характерним відкладенням жиру переважно на стегнах. У жінок надлишок тестостерону характерний для синдрому полікістозних яєчників, який розвивається на фоні інсулінорезистентності та надлишкової маси тіла.
6. Порушення синтезу гормонів гіпофіза.
Однією з причин ожиріння може бути патологія гіпофіза - ендокринної залози в головному мозку. Його функція полягає у виробленні певних гормонів, які в свою чергу регулюють роботу щитоподібної залози, надниркових і статевих залоз, процеси росту і обміну речовин. Одним із гормонів гіпофізу є пролактин, підвищення якого може свідчити на користь аденоми гіпофізу – доброякісної пухлини, яка може бути причиною ожиріння.
7. Дефіцит вітаміну Д.
Дослідження останніх років доводять зв’язок дефіциту вітаміну Д (25-гідроксивітамінД) у людей з надмірною вагою. Натомість призначення адекватної дози вітаміну Д сприяє схудненню.
8. Порушення синтезу «гормону голоду».
Цікаво, що жирова тканина синтезує гормон – лептин, який ще називають «гормоном голоду». У нормі підвищення рівня лептину пригнічує апетит. Зі збільшенням огрядності кількість лептину зростає, що призводить до розвитку зниження чутливості клітин до нього та зникнення відчуття ситості.
Що робити для ефективного схуднення?
Як видно, причин зайвої ваги може бути досить багато і може здатися, що для їх виявлення потрібно пройти дороговартісне обстеження, яке змусить проводити у походах по лікарях не один місяць. Але експерти ДІЛА подбали про ваш час, і скомпонували усі необхідні дослідження в один Комплекс 172 "Проблеми зайвої ваги", що дозволить лише за один візит до лабораторії виявити гормональні порушення при захворюваннях ендокринної системи!
А ще комплексне дослідження – це не тільки зручно, але й вигідно. Адже вартість комплексів до 15% нижча від сумарної вартості окремих досліджень, які входять до його складу.
Докладніше про дослідження тут.
На основі отриманих результатів досліджень ваш лікар зможе призначити ефективне лікування, що гарантовано призведе до успішного контролю ваги.
для iOS та Android
© ДІЛА 1998 - 2024 Всі права захищені.