Сьогодні ми поговоримо про рак передміхурової залози – щорічно в нашій країні виявляють понад 6 тис. нових випадків цього тяжкого захворювання, з них майже половину діагностують на останній, четвертій стадії, коли вже поширюються метастази, та лікування малоефективно.
Що це? Рак простати є злоякісним новоутворенням, яке розвивається з епітелію передміхурової залози та вважається одним із найбільш поширених онкологічних захворювань серед чоловіків. Зазвичай ракова пухлина передміхурової залози зростає повільно, цей тип раку виявляють у чоловіків переважно старше 60 років. Небезпека захворювання полягає в безсимптомному перебігу на ранніх стадіях, що ускладнює діагностику. Однак важливо пам'ятати, що своєчасне виявлення та лікування можуть бути досить ефективними навіть для чоловіків, у яких цей тип раку розвивається досить швидко.
До групи підвищеного ризику розвитку раку простати відносять літніх чоловіків і тих, у кого виявлено спадкову генетичну схильність до цього захворювання. Тому ми радимо чоловікам, які можуть належати до групи ризику, дізнатися більше про це онкологічне захворювання та проконсультуватися з лікарем щодо можливості або необхідності виконання тесту на визначення рівня простат-специфічного антигену (ПСА).
Як проявляється? До найпоширеніших симптомів раку передміхурової залози відносяться:
На жаль, всі ці ознаки виявляються лише на пізніх стадіях.
У разі виявлення одного або декількох перерахованих вище симптомів, потрібно негайно проконсультуватися з лікарем. Важливо пам'ятати, що всі ці симптоми не є проявами раку передміхурової залози, а можуть бути пов'язані з іншими серйозними захворюваннями.
Які фактори ризику?
Діагностика. Одним із найпоширеніших видів медичних досліджень для діагностики раку передміхурової залози є ПСА-скринінг. Однак підвищення концентрації ПСА може вказувати не тільки на рак простати, але й на інші серйозні захворювання або порушення (наприклад, збільшення розміру передміхурової залози або наявність інфекції). Крім того, рівень ПСА в крові може зрости внаслідок прийому певних ліків або після деяких медичних процедур.
Головною причиною невтішної статистики онкологічних захворювань є стадія пухлинного процесу, на якій виявлено рак. Найбільш ефективне лікування можливе лише за умови діагностики на ранніх стадіях – І-ІІ. Для своєчасного виявлення та моніторингу деяких видів раку призначають дослідження на онкомаркери. Це специфічні білки, які виявляються у злоякісних клітинах чи асоціюються з ними. У разі раку передміхурової залози специфічним онкомаркером є ПСА – простат-специфічний антиген.
ПСА виділяється епітеліальними клітинами канальців простати. У крові він присутній у двох формах – вільній (10%) та зв'язаній з різними антипротеазами (90%). Обидві фракції складають загальний ПСА. Відомо, що з віком його концентрація зростає.
Простат-специфічний антиген виконує кілька фізіологічних функцій в організмі чоловіків:
ПСА – один із компонентів секрету простати. За хімічною структурою є глікопротеїном, з'єднанням білка з вуглеводами, за біохімічними властивостями – ферментом, який розщеплює великі білкові молекули на менші фрагменти. За рахунок цієї здібності й відбувається розрідження насіннєвої рідини. Разом із частиною секрету передміхурової залози, що потрапляє в системний кровотік, туди проникає й невелика кількість виробленого простатою ПСА.
Незначні коливання концентрації простат-специфічного антигену тісно пов'язані як із непатологічними змінами у роботі простати, так і з різними захворюваннями передміхурової залози. Так, рівень ПСА залежить від індивідуальних відмінностей у масі органу: велика простата секретує, відповідно, більше ПСА. До того ж, величезне значення має і вік пацієнта: кількість простат-специфічного антигену поступово збільшується протягом життя чоловіка. Механічні впливи на передміхурову залозу, наприклад, масаж простати чи їзда на велосипеді, також можуть підвищити цей показник. Такий же ефект має й еякуляція.
Помірне підвищення рівня ПСА можливе при аденомі (збільшенні) передміхурової залози, хронічних й гострих запальних захворюваннях простати (простатитах) та інфекційних процесах у сечовивідних шляхах. Проте головна діагностична цінність дослідження ПСА полягає у своєчасній діагностиці раку передміхурової залози. На початкових стадіях онкологічного процесу до збільшення концентрації ПСА призводить порушення функції клітин органу та збільшення проникності судин. Це стимулює виділення специфічних речовин із клітин простати у позаклітинний простір. Самі клітини пухлини виділяють ПСА у набагато меншій кількості, ніж здорові тканини. Це робить дослідження рівня ПСА високоспецифічним для тканин простати, але не для пухлин залози, проте збільшення загальної маси пухлинних клітин призводить і до збільшення їх частки у виробленні ПСА. Це все більше впливає на результати лабораторного дослідження.
Чим вище концентрація ПСА в крові, тим з більшою ймовірністю можна говорити про наявність злоякісних процесів у клітинах передміхурової залози. Однак при незначному підвищенні рівня простат-специфічного антигену достовірність діагнозу є сумнівною, оскільки такі результати можуть спостерігатися за інших захворювань органу, наприклад, аденоми або простатиту. Чутливість дослідження суттєво збільшується при одночасному виявленні загальної та вільної фракції ПСА у крові та розрахунку їх співвідношення. За наявності раку простати на частку вільного ПСА припадає значно менше проти його рівня за будь-яких доброякісних процесів. Це дозволяє більш точно диференціювати добро- та злоякісні захворювання простати при мінімальному підвищенні загального ПСА. Рання діагностика раку простати також виконується завдяки щорічному профілактичному обстеженню. Високий приріст ПСА протягом року свідчить про підвищення ризиків розвитку хвороби.
Так, результати дослідження у Швеції, що базується на даних про 20 тис. чоловіків віком від 50 до 64 років, які спостерігалися протягом 20 років, показали, що ПСА-скринінг знижує смертність від раку простати приблизно на 30%. Важливим критерієм ризику захворювання став початково виміряний рівень антигену. Це дослідження сьогодні має найтриваліший період спостереження порівняно з іншими, де також вивчали ефективність ПСА-скринінгу.
Після 22 років спостереження близько 300 чоловіків померли від раку простати. У групі скринінгу ймовірність смерті була нижчою приблизно на 30%. Найбільш високі ризики були у чоловіків, які почали перевіряти ПСА після 60 років, а також у тих, кому поставили діагноз після виходу з дослідження (у віці 70 років та старше).
Для чого використовується ПСА-скринінг?
Крім діагностики, за цим показником оцінюють успішність лікування: значне зменшення концентрації ПСА свідчить про позитивні результати терапії.
Підвищений рівень ПСА виявляють приблизно у 80-90% хворих на рак простати й у 10-20% з аденомою передміхурової залози. Збільшення концентрації антигену не завжди вказує на злоякісний процес, велике значення має швидкість наростання концентрації ПСА: за наявності раку це відбувається набагато швидше. Також існує доведений взаємозв'язок між рівнем простатичного антигену, ступенем злоякісності процесу та метастазуванням.
Щоб результат дослідження був точним, важливо правильно підготуватися. Венозну кров для ПСА-скринінгу слід здавати не раніше ніж через тиждень після біопсії простати, масажу або пальцевого ректального обстеження передміхурової залози, трансректального УЗД й інших механічних впливів через пряму кишку, велоергометрію. За 4 години до обстеження не можна їсти, воду можна пити.
Рак простати – одне з найчастіших онкологічних захворювань у чоловіків, особливо часто його діагностують у віці старше 50 років. В Україні показники смертності від нього перевищують загальносвітові: 41 випадок на 100 тис. населення проти 18,7 у світі. Причина такої статистики у тому, що здебільшого його виявляють вже на III-IV стадії. А тим часом своєчасна діагностика раку простати підвищує ефективність його лікування. Однак на ранніх стадіях це захворювання зазвичай протікає безсимптомно. У зв'язку з цим, при зверненні до уролога у 70% чоловіків вже спостерігаються метастази. Ось чому так важливо періодично проходити ПСА-скринінг. Класичні методики виявлення раку передміхурової залози – пальпація у поєднанні з УЗД – мають обмежену чутливість і не завжди дозволяють вчасно виявити пухлинне утворення без екстракапсулярного ураження. Навіть КТ або МРТ при незначному підвищенні ПСА не дають змоги провести диференційний діагноз між доброякісною та злоякісною пухлиною простати. Тоді як тест на простат-специфічний антиген уможливлює діагностику навіть на ранніх, безсимптомних стадіях хвороби.
ДІЛА пропонує до замовлення для скринінгу раку передміхурової залози Комплекс №229 "Індекс вільного ПСА ((ПСА вільн/ПСА заг)х100%)".