Гепатит: симптоми, шляхи передачі та види

1. Що таке вірусний гепатит?
2. Як передається гепатит? Таблиця шляхи передачі + види гепатитів
3. Симптоми та ознаки гепатиту в залежності від виду
4. Види гепатитів
5. Види хронічних гепатитів невірусної природи
6. Діагностика гепатиту
7. Які показники крові вказують на гепатит?
8. Як лікувати гепатит?
9. Профілактика гепатиту
10. Питання-відповідь

Що таке вірусний гепатит?

Вірусний гепатит – це запальне захворювання печінки, викликане вірусами різних типів. Воно може призводити до пошкодження печінки, її функціональних розладів та інших серйозних ускладнень. Відомо п’ять основних типів вірусного гепатиту: A, B, C, D і E.

Як передається гепатит? Таблиця шляхи передачі + види гепатитів

Гепатит передається різними шляхами в залежності від його типу. Основні шляхи передачі гепатиту наведені в таблиці нижче:

Симптоми та ознаки гепатиту в залежності від виду

Симптоми гепатиту A

Гепатит A або ж хвороба Боткіна зазвичай передається через вживання забрудненої їжі або води. Симптоми гепатиту A часто проявляються через 2-6 тижнів після зараження. У хворих спостерігаються лихоманка, втома, втрата апетиту, нудота і блювання. Також можуть виникати болі в животі, особливо в області печінки, темна сеча, кал сірий або білуватий. Один із характерних симптомів — жовтяниця, яка проявляється пожовтінням шкіри та білків очей.

Симптоми гепатиту А у дітей можуть проявлятись жовтяницею (жовтизна шкіри та очей), втомою, лихоманкою, болем у животі, нудотою, блювотою, темною сечею та світлим калом.

Симптоми гепатиту B

Гепатит B передається через контакт з інфікованою кров’ю або іншими біологічними рідинами. Симптоми можуть проявлятися через 1-4 місяці після зараження. Спочатку з’являються загальні ознаки хвороби: втома, слабкість, нудота, блювання, болі в животі та суглобах. Також може спостерігатися підвищення температури тіла. У міру прогресування хвороби з’являється жовтяниця. Сеча стає темною, а кал — світлим. У деяких випадках гепатит B може перейти в хронічну форму, що призводить до тривалого запалення печінки та серйозних ускладнень, таких як цироз або рак печінки.

Симптоми гепатиту C

Гепатит C зазвичай передається через контакт з інфікованою кров’ю. Більшість людей на ранніх стадіях хвороби не відчувають жодних симптомів. Якщо симптоми і з’являються, вони можуть бути неспецифічними: втома, загальна слабкість, нудота, зниження апетиту, болі в м’язах і суглобах. Жовтяниця зустрічається рідко. Однак гепатит C часто переходить у хронічну форму, що може призвести до серйозного ураження печінки через кілька років, включаючи цироз та рак печінки.

Симптоми гепатиту D

Гепатит D розвивається тільки у тих, хто вже інфікований гепатитом B, оскільки для його реплікації необхідна присутність вірусу гепатиту B. Симптоми схожі з симптомами гепатиту B, але інфекція гепатиту D зазвичай призводить до більш тяжкого перебігу хвороби. Можливі швидке прогресування до цирозу та більший ризик розвитку печінкової недостатності.

Симптоми гепатиту E

Гепатит E передається через забруднену воду і поширений у районах із поганими санітарними умовами. Симптоми схожі на гепатит A: лихоманка, втома, втрата апетиту, нудота, блювання, болі в животі, темна сеча, світлий кал і жовтяниця. Інфекція гепатиту E особливо небезпечна для вагітних жінок, оскільки може призвести до важких ускладнень і високої смертності серед матерів та новонароджених.

Найнебезпечнішими є гепатити B та C через їхню здатність призводити до хронічної інфекції, цирозу печінки та раку печінки.

Види гепатитів

Вірусні гепатити класифікуються за типами вірусів, що їх викликають (A, B, C, D, E). Кожен з цих типів має свої особливості в плані передачі, симптомів та лікування.

Також існує криптогенний гепатит. Це запалення печінки, причина якого невідома, навіть після ретельного медичного обстеження. Термін «криптогенний» означає «невідомого походження». Це захворювання може бути хронічним і призводити до значного ураження печінки, таких як цироз, наприклад. Лікування залежить від симптомів і стану печінки, а також спрямоване на підтримання функцій печінки і запобігання подальшому пошкодженню.

Види хронічних гепатитів невірусної природи

Хронічні гепатити невірусної природи є серйозними захворюваннями печінки, які можуть призвести до значних ускладнень, таких як цироз та печінкова недостатність. Ці гепатити класифікуються за їхньою етіологією, тобто за причинами, які спричиняють запальні процеси в печінці, за винятком вірусних інфекцій.

Одним з найпоширеніших видів хронічних гепатитів невірусної природи є алкогольний гепатит. Цей стан розвивається внаслідок тривалого зловживання алкоголем, що призводить до запалення та пошкодження печінкових клітин. Алкогольний гепатит може прогресувати до цирозу печінки, що є незворотнім ураженням, при якому нормальна тканина печінки замінюється на рубцеву.

Неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) є ще одним видом хронічного гепатиту невірусної природи. Він пов’язаний з метаболічними розладами, такими як ожиріння, цукровий діабет та дисліпідемія. НАСГ починається з накопичення жиру в печінці, що викликає запалення та ушкодження печінкових клітин. У деяких випадках НАСГ може прогресувати до цирозу або печінкової недостатності.

Аутоімунний гепатит є ще одним типом хронічного гепатиту, де імунна система організму атакує власні печінкові клітини, вважаючи їх за чужорідні. Причини цього захворювання не повністю зрозумілі, але воно часто асоціюється з іншими аутоімунними розладами. Якщо не лікувати, аутоімунний гепатит, він може призвести до серйозного пошкодження печінки.

Токсичний гепатит виникає внаслідок впливу на печінку різних хімічних речовин, таких як медикаменти, промислові токсини тощо. Цей вид гепатиту може бути гострим або хронічним, залежно від тривалості та інтенсивності впливу токсинів.

Ще один вид гепатиту – спричинений метаболічними захворюваннями. Сюди належать такі захворювання, як гемохроматоз (надмірне накопичення заліза в організмі) та хвороба Вільсона (порушення обміну міді). Ці стани призводять до накопичення металів в печінці, що викликає її запалення та пошкодження.

Лікування хронічних гепатитів невірусної природи залежить від їхньої причини. У випадку алкогольного гепатиту головним завданням є повна відмова від алкоголю. Для лікування НАСГ важливими є зміна способу життя, правильне харчування та фізичні вправи. Аутоімунний гепатит зазвичай лікується за допомогою імуносупресорів, які знижують активність імунної системи. Токсичний гепатит вимагає усунення впливу токсинів та підтримуючої терапії. Метаболічні захворювання лікуються шляхом контролю рівнів металів у організмі та застосуванням специфічних ліків.

Діагностика гепатиту

Для діагностики гепатиту використовують лабораторні дослідження, такі як серологічні дослідження та ПЛР, що виявляють вірусні антитіла і ДНК. Біохімічні дослідження крові оцінюють функцію печінки. Візуальні методи, як УЗД, КТ і МРТ, допомагають оцінити стан печінки і виявити ускладнення. Біопсія і еластографія визначають ступінь пошкодження тканин. Сучасні методи дозволяють швидко і точно діагностувати гепатит, що є ключем до успішного лікування.

При виявленні антитіл до гепатиту С необхідно провести додаткове дослідження на наявність вірусної РНК, щоб підтвердити активну інфекцію.

Які показники крові вказують на гепатит?

Гепатит може бути діагностований за допомогою різних лабораторних досліджень крові. Основні показники, які вказують на можливу наявність гепатиту, включають:

• Аланінамінотрансфераза (АЛТ) та аспартатамінотрансфераза (АСТ): ці ферменти зазвичай знаходяться в клітинах печінки. Підвищений рівень АЛТ і АСТ у крові може вказувати на їх пошкодження.
• Білірубін: пігмент, який утворюється при розпаді гемоглобіну. Підвищений рівень білірубіну може свідчити про порушення функції печінки або про закупорку жовчовивідних шляхів, що може вимагати негайного хірургічного втручання.
• Лужна фосфатаза (ЛФ): цей фермент присутній у багатьох тканинах, в тому числі і печінки. Підвищений рівень ЛФ може свідчити про проблеми з печінкою або жовчними шляхами.
• Маркери вірусів гепатиту: серологічні тести можуть виявити наявність антитіл або антигенів до вірусів гепатиту A, B, C, D та E. Наприклад, наявність HBsAg (поверхневого антигену вірусу гепатиту B) свідчить про інфекцію гепатитом B.
• Рівень альбуміну: зниження рівня альбуміну може вказувати на знижену функцію печінки, оскільки альбумін виробляється в печінці.
• Протромбіновий час (ПТ): порушення часу згортання крові може свідчити про важкі захворювання печінки, оскільки печінка виробляє фактори згортання.
   

Аналіз цих показників дозволяє лікарям не лише діагностувати гепатит, але й визначити ступінь ураження печінки та ефективність лікування.

Як лікувати гепатит?

Лікування гепатиту залежить від його типу та стадії. Гепатит A зазвичай не потребує спеціального лікування і проходить самостійно. Пацієнтам рекомендують відпочинок, достатнє споживання рідини, збалансоване харчування та уникнення алкоголю. Проте існують важкі та блискавичні форми, які можуть призвести до гепатотоксичної коми і навіть летального наслідку. Тому звертатись до лікарів та виконувати усі рекомендації – обовʼязкова умова.

Гепатит B може бути гострим або хронічним. Гострий гепатит B часто не потребує спеціального лікування, лише підтримуючу терапію для полегшення симптомів. У випадку хронічного гепатиту B використовуються противірусні препарати, які допомагають зменшити кількість вірусу в організмі і запобігти ураженню печінки. Лікування може тривати роками і вимагає регулярного медичного контролю.

Гепатит C зазвичай лікується за допомогою сучасних противірусних препаратів, які можуть повністю вилікувати пацієнта. Терапія триває від кількох тижнів до кількох місяців залежно від генотипу вірусу та стану здоров’я пацієнта.

Гепатит D лікується аналогічно до гепатиту B, оскільки цей тип вірусу залежить від присутності вірусу гепатиту B. Терапія складається з противірусних препаратів.

Гепатит E є майже аналогічним гепатиту А зазвичай не потребує специфічного лікування і проходить самостійно. Важливо забезпечити підтримуючу терапію, відпочинок, правильне харчування і гідратацію.

Загалом, для всіх типів гепатиту важливо регулярно проходити медичні огляди, дотримуватися рекомендацій лікаря та вести здоровий спосіб життя.

Профілактика гепатиту

Профілактика гепатиту складається з ряду заходів, спрямованих на запобігання зараженню вірусами гепатиту A, B, C, D, та E:

• Вакцинація: є найефективнішим засобом профілактики гепатиту. Існують вакцини проти гепатиту A та B, які рекомендується проводити усім, особливо тим, хто належить до груп ризику. На сьогодні вакцини для гепатиту C, D і E не існує.
• Гігієнічні заходи: ретельне миття рук з милом після відвідування туалету та перед їжею, особливо в умовах підвищеного ризику зараження (наприклад, у громадських місцях або під час подорожей).
• Безпека під час статевих контактів: використання презервативів може значно знизити ризик передачі гепатиту B та C через сексуальний контакт.
• Утримання від спільного використання особистих предметів: наприклад, зубних щіток, бритв, манікюрних інструментів тощо, особливо в гуртожитках чи загальнодоступних місцях.
   

Дотримання цих простих правил допоможе значно знизити ризик захворювання на гепатит та його ускладнень.

Питання-відповідь

Чи можна здавати кров якщо хворів Боткіна?

Ні, особи, які перенесли гепатит A (хвороба Боткіна), не можуть бути донорами крові.

Який гепатит найстрашніший?

Гепатит C вважається одним з найнебезпечніших через високий ризик розвитку хронічного захворювання та ускладнень, таких як цироз і рак печінки.

Що робити коли виявлено антитіла до гепатиту С?

Потрібно звернутися до лікаря для подальшого обстеження, включаючи ПЛР-тест для виявлення РНК вірусу та визначення ступеня ураження печінки.

Редакторська група

Мисюра Світлана Володимирівна

Рецензент

Інші новини

18.11.2024

Тромбоцити: норма, функції та що робити при відхиленнях

30.09.2024

Дієта при цукровому діабеті

24.07.2024

Дієта при панкреатиті: що можна та не можна їсти? + меню на тиждень