Білірубін

1. Що означає термін «білірубін»?
2. Яка різниця між загальним, прямим та непрямим білірубіном?
3. Де можна здати кров та сечу для перевірки рівня білірубіну?
4. Показання до призначення
5. Норма показників білірубіну
6. Підвищений білірубін
7. Як знизити високий рівень білірубіну?
8. Популярні питання пацієнтів та відповіді лікаря

Коли лікар призначає аналіз крові або сечі на білірубін, багато пацієнтів не до кінця розуміють, що саме означає цей показник і чому його рівень так важливий для здоров’я. Проте саме білірубін є одним із головних маркерів стану печінки, жовчовивідної системи та пігментного обміну. Його підвищення або зниження може сигналізувати про серйозні порушення в організмі.

Що означає термін «білірубін»?

Білірубін — це жовто-коричневий пігмент, який утворюється внаслідок розпаду гемоглобіну в організмі. Він належить до жовчних пігментів і є продуктом переробки старих або пошкоджених еритроцитів. Більша частина білірубіну виводиться через печінку та жовчовивідні шляхи.

Білірубін є важливою частиною процесу, який називають обмін білірубіну, і порушення в ньому можуть призводити до гіпербілірубінемії — стану, при якому рівень білірубіну перевищує норму і викликає жовтяницю та інші симптоми.

Як утворюється та які функції виконує білірубін?

Утворення білірубіну — складний біохімічний процес. Після того як еритроцити «відпрацювали» свій термін, що займає близько 120 днів, вони руйнуються у селезінці. Гемоглобін розщеплюється на глобін і гем. Гем під дією ферменту гемоксигенази окислюється з утворенням білівердину (зеленого пігменту), заліза (Fe³⁺) та монооксиду вуглецю (СО). Залізо зв'язується з феритином і транспортується або зберігається, а СО виводиться через легені.

Білівердин швидко перетворюється на некон’югований (вільний) непрямий білірубін (червоно-оранжевий пігмент). Утворений білірубін є токсичним, нерозчинним у воді (некон'югований або непрямий білірубін) і транспортується в крові до печінки шляхом зв’язування з альбуміном. У печінці білірубін кон'югується з глюкуроновою кислотою, стаючи водорозчинним (кон'югований або прямий білірубін) і нетоксичним, що дозволяє йому виводитися з жовчю. В кишечнику бактерії можуть розщеплювати білірубін і перетворювати його на уробіліноген та стеркобілін, які виводяться з калом (стеркобілін надає йому характерного кольору), а частина уробіліногену реабсорбується і виводиться з сечею у вигляді уробіліну.

Які функції виконує білірубін?

Хоча білірубін — це продукт розпаду гемоглобіну, він виконує в організмі кілька важливих біологічних функцій, а саме:

1. Антиоксидантна функція, адже у невеликих концентраціях білірубін діє як природний антиоксидант. Він здатний нейтралізувати вільні радикали — шкідливі молекули, які пошкоджують клітини, ДНК і білки. Так, білірубін допомагає зменшити ризик розвитку запалення, атеросклерозу, нейродегенеративних і навіть онкологічних захворювань.

2. Діагностична, адже рівень білірубіну в крові — важливий показник, який відображає стан:

• печінки (гепатити, цироз, жировий гепатоз);
• жовчовивідної системи (жовчнокам’яна хвороба, холестаз);
• еритроцитів (гемолітична анемія, аутоімунні процеси).

Його фракції — загальний, прямий і непрямий білірубін дозволяють з’ясувати, на якому етапі обміну білірубіну відбувається збій.

3. Утилізація токсичного гемоглобіну, так як коли старі еритроцити руйнуються, вивільняється гемоглобін – потенційно токсичний для організму. Перетворення його в непрямий білірубін, а згодом у прямий — важливий етап детоксикації, що дозволяє безпечно вивести продукти розпаду через жовч та сечу.

4. Регуляція імунної відповіді, адже згідно з деякими дослідженнями, білірубін може модулювати активність імунних клітин, пригнічуючи надмірну запальну відповідь. Це особливо важливо при аутоімунних станах і хронічному запаленні.

Важливо зазначити, що високі рівні білірубіну є токсичними (що проявляється жовтяницею) і можуть призвести до серйозних ускладнень, особливо у новонароджених (білірубінова енцефалопатія). Тому баланс рівня білірубіну є критично важливим для здоров'я.

Яка різниця між загальним, прямим та непрямим білірубіном?

Щоб правильно оцінити рівень білірубіну, лікарі визначають його три фракції:

1. Загальний білірубін — це сумарний показник, до якого належать прямий та непрямий білірубін.
2. Прямий білірубін (кон’югований) — розчинна форма, виводиться з жовчю.
3. Непрямий білірубін (некон’югований) — нерозчинна у воді токсична форма, що утворюється при розпаді гемоглобіну.
   ​​​​​​​

Коли проводиться аналіз, лікарі оцінюють саме фракції білірубіну, що дає змогу виявити, на якому саме етапі обміну виникає проблема.

Де можна здати кров та сечу для перевірки рівня білірубіну?

Аналіз на білірубін в крові або білірубін в сечі можна здати у лабораторії ДІЛА. Для цього достатньо звернутися до найближчої відділення у вашому місті або оформити замовлення на сайті. Аналіз не потребує складної підготовки, але бажано здавати його натще.

Показання до призначення

Аналіз на білірубін є основним індикатором для оцінки стану печінки, жовчовивідної системи та процесів розпаду еритроцитів. Його призначають у таких випадках:

• пожовтіння шкіри, очей або слизових (жовтяниця), що часто супроводжує гепатити, холестаз чи гемоліз. У новонароджених для діагностики фізіологічної чи патологічної жовтяниці;
• захворювання печінки при підозрі на гепатит, цироз, жирову дистрофію, токсичні ураження або печінкову недостатність;
• порушення відтоку жовчі, якому характерне біль у правому підребер’ї, гіркота в роті, темна сеча, світлий кал — типові симптоми холестазу або жовчнокам’яної хвороби;
• гемолітичні стани при анеміях, отруєннях, резус-конфлікті чи після переливання крові, коли зростає непрямий білірубін;
• моніторинг лікування для контролю динаміки хвороб печінки та ефективності терапії;
• планове обстеження при госпіталізації, перед операціями або в складі профілактичних чекапів.

Норма показників білірубіну

Рівень білірубіну в організмі є важливим маркером функціонування печінки, жовчовивідної системи та обміну речовин. Вимірюють загальний білірубін, а також його фракції: прямий (кон’югований білірубін) та непрямий (некон’югований білірубін). Для правильної оцінки результатів важливо враховувати вік, стать і фізіологічні особливості пацієнта.

У дорослих за віком

У дорослих норма білірубіну в крові є досить стабільними, хоча в деяких випадках незначні відмінності можливі залежно від статі та лабораторії. Нижче наведена таблиця білірубіну:

У новонароджених та немовлят за віком

Норма білірубіну у немовлят та у новонароджених може бути значно вищим, ніж у дорослих. Це пояснюється фізіологічним розпадом фетального гемоглобіну. Зниження рівня відбувається поступово протягом перших тижнів життя.

Норма загального білірубіну в новонароджених залежить і від типу пологів, маси тіла та стану дитини. Загальні норми білірубіну у новонароджених (до 1 місяця) – < 205. У випадку, якщо білірубін у немовлят перевищує фізіологічну межу, лікар може запідозрити патологічну жовтяницю та призначити відповідне обстеження.

Підвищений білірубін

Підвищений білірубін в крові — це сигнал про те, що в організмі порушено обмін білірубіну, який у нормі має проходити три основні етапи: утворення з гемоглобіну, транспортування до печінки та виведення з організму через жовч і кишечник. Збій на будь-якому з цих етапів може призвести до накопичення білірубіну в крові та розвитку гіпербілірубінемії. Гіпербілірубінемія — це стан, при якому рівень білірубіну в крові перевищує норму.

Симптомами підвищеного рівня можуть бути:

• жовтушність шкіри, очей (склер);
• темна сеча (білірубін в сечі);
• світлий або сіруватий кал;
• свербіж шкіри;
• загальна слабкість, нудота, втрата апетиту.
  ​​​​​​​

Щоб зрозуміти, з чим пов’язана проблема, лікарі розглядають окремо фракції білірубіну — прямий (кон’югований) і непрямий (некон’югований). Їх співвідношення дозволяє виявити, де саме відбувається порушення: у процесі розпаду еритроцитів, у роботі печінки або у відтоку жовчі.

Високий непрямий білірубін

Непрямий білірубін утворюється внаслідок розпаду гемоглобіну та транспортується до печінки, де повинен перетворитися на прямий. Якщо порушення виникає на цьому етапі, наприклад, внаслідок руйнування великої кількості еритроцитів та вивільнення значної маси гемоглобіну, коли печінка фізично не встигає перетворювати його в білірубін, виникає надпечінкова жовтяниця і накопичується некон’югований білірубін. Це часто буває при:

• гемолітичних анеміях;
• новонародженій жовтяниці (особливо у недоношених дітей);
• малярії;
• переливанні несумісної крові;
• внутрішніх крововиливах.
  ​​​​​​​

До характерних ознак належать:

• інтенсивне жовте забарвлення шкіри та слизових;
• зазвичай немає свербежу;
• сеча може бути темною (через підвищений рівень уробіліногену);
• кал звичайного кольору або темніший;
• в аналізі крові переважає підвищення некон'югованого білірубіну;
• можлива анемія, збільшення селезінки.
  ​​​​​​​

Високий прямий білірубін

Прямий білірубін — це вже оброблена печінкою форма, яка має виводитися з організму разом із жовчю. Якщо виникає порушення відтоку жовчі з печінки внаслідок механічної перешкоди в жовчовивідних шляхах (внутрішньо- або позапечінкових), то білірубін прямий підвищений. Такий стан називається підпечінковою (механічною, обтураційною, холестатичною) жовтяницею. Це типово для таких станів: жовчнокам’яна хвороба; пухлини жовчних шляхів або підшлункової залози; стриктури жовчних шляхів після оперативних втручань на них; паразитарні інфекції (опісторхоз, лямбліоз). Прямий білірубін норма — до 5 мкмоль/л. До симптомів підвищеного прямого білірубіну належить тривалий свербіж шкіри, відчуття гіркоти у роті, болі в правому боці, а також жовті стопи у дитини або дорослого.

Підвищення рівня прямого і непрямого білірубіну характерно для такого стану, як печінкова (паренхіматозна, гепатоцелюлярна) жовтяниця.

Причиною є ураження клітин печінки (гепатоцитів) внаслідок різних захворювань, що порушує їх здатність захоплювати, кон'югувати та виводити білірубін. Це призводить до підвищення в крові як некон'югованого, так і кон'югованого (прямого) білірубіну.

До характерних ознак належать:

• жовтяниця різної інтенсивності;
• можливий свербіж шкіри;
• сеча темна (через наявність кон'югованого білірубіну);
• кал може бути світлим (через порушення виділення жовчі);
• в аналізі крові підвищені обидві фракції білірубіну, а також ферменти печінки (АЛТ, АСТ);
• можуть бути інші ознаки ураження печінки (біль у правому підребер'ї, нудота, блювання, збільшення печінки).
  ​​​​​​​

Це характерно для більшості хвороб печінки: вірусні гепатити (А, В, С та інші), алкогольна хвороба печінки, цироз печінки, токсичне ураження печінки (ліками, отрутами), аутоімунні захворювання печінки.

Існують також інші, рідкісніші види жовтяниць, пов'язані зі спадковими порушеннями метаболізму білірубіну (наприклад, синдром Жильбера, синдром Кріглера-Найяра, синдром Дабіна-Джонсона, синдром Ротора).

Як знизити високий рівень білірубіну?

Щоб знизити високий білірубін, важливо перш за все з’ясувати причину порушення. Якщо це пов’язано з проблемами печінки, застоєм жовчі чи активним розпадом еритроцитів, лікування має бути спрямоване на усунення основного захворювання. Як зменшити рівень білірубіну? До основних підходів належать:

• зміна харчування: відмова від жирного, смаженого, алкоголю;
• додавання продуктів, що знижують білірубін, такі як овочі, каші, легкі білки;
• турбота про печінку: лікар може призначити засоби для покращення її роботи та нормалізації обміну білірубіну;
• іноді застосовують м’які сорбенти або дотримуються водного режиму для виведення токсинів;
• уникання фізичних перевантажень і стресу;
• у новонароджених – застосування фото- та медикаментозної терапії.
  ​​​​​​​

Важливо! Зниження білірубіну в крові можливе тільки після правильної діагностики та під контролем лікаря.

Продукти харчування та дієта

Правильно підібрана дієта — важлива частина підтримки нормального обміну білірубіну та функції печінки. Вона допомагає зменшити навантаження на печінку, поліпшити відтік жовчі та сприяти виведенню токсичних продуктів розпаду. Харчування при підвищеному білірубіні в крові має бути збалансованим та поживним.

Основні принципи харчування:

• дробне харчування: 4–6 прийомів їжі на день невеликими порціями;
• відмова від жирного, смаженого, копченого, маринованого — усе це навантажує печінку й може погіршувати відтік жовчі;
• виключення алкоголю, кави, газованих напоїв, міцного чаю;
• обмеження солі, адже надлишок натрію може затримувати воду та провокувати набряки;
• пиття до 2 літрів чистої води на день, щоб підтримувати виведення токсинів.
  ​​​​​​​

Продукти, що знижують білірубін? Хоча не існує конкретних продуктів, які б напряму знижували рівень білірубіну в крові, правильне харчування може допомогти підтримати функцію печінки та жовчовивідних шляхів, що опосередковано сприяє нормалізації рівня білірубіну.

Для нормалізації функції печінки потрібне збагачення раціону:

• додавання достатньої кількості клітковини (овочі, фрукти, цільнозернові продукти);
• вживання нежирних джерел білка (відварне м'ясо птиці без шкіри, риба нежирних сортів, кисломолочні продукти з низьким вмістом жиру, рослинні білки;
• вживання продуктів, багатих на антиоксиданти (деякі овочі та фрукти).
  ​​​​​​​

Це можна забезпечити вживанням наступних продуктів:

1. Овочі: броколі, кабачки, морква, буряк, гарбуз, цвітна капуста, адже їхні антиоксиданти підтримують печінку.
2. Крупи: вівсянка, гречка, рис легко засвоюються та містять корисну клітковину.
3. Нежирне м’ясо: індичка, курка (без шкіри), кролятина як джерело білка при мінімальному навантаженні.
4. Молочні продукти: кисломолочні напої, нежирний сир, йогурти, що сприяють м’якому очищенню організму.
5. Олії холодного віджиму: оливкова, лляна, кукурудзяна у помірній кількості, для поліпшення відтоку жовчі.
   ​​​​​​​

Досить часто можна почути питання «Які фрукти знижують білірубін?» Проте важливо розуміти, що ніякі фрукти не знижують його.

Що краще виключити?

• ковбаси, сосиски, жирне м’ясо, печінку;
• кондитерські вироби, здобу, креми;
• шоколад, горіхи, гриби;
• майонез, кетчуп, маринади;
• сири з пліснявою, солоні закуски;
• все, що містить трансжири.
  ​​​​​​​

Харчування відіграє допоміжну, але дуже важливу роль у комплексному лікуванні. Продукти, що знижують білірубін, не можуть повністю замінити медикаментозну терапію, але можуть прискорити одужання. Така дієта при гіпербілірубінемії допоможе не лише нормалізувати показники, а й загалом покращити роботу травної системи та самопочуття.

Препарати та лікарські засоби, що знижують рівень білірубіну

Коли підвищений білірубін в крові досягає високих показників і дієта не дає бажаного ефекту, лікар може призначити медикаментозну терапію – препарати, що знижує рівень білірубіну. Ліки підбираються індивідуально залежно від причини порушення обміну білірубіну та стану здоров’я пацієнта.

1. Препарати для підтримки печінки, основне завдання яких – покращити стан печінкових клітин, зменшити запалення, прискорити виведення білірубіну через жовч. Такі засоби застосовуються при гепатитах, стеатозі, цирозі, токсичних ураженнях печінки.
2. Засоби для поліпшення жовчовиділення, що сприяють нормальному відтоку жовчі та використовуються при застійних процесах у жовчних шляхах. Це особливо актуально при підвищенні прямого білірубіну, коли печінка не встигає або не може вивести його з організму.
3. Сорбенти для того, щоб зв’язати й вивести з організму надлишок токсинів, включно з непрямим білірубіном, через шлунково-кишковий тракт. Вони діють м’яко, не впливаючи на інші органи.
4. Ферментні препарати, які покращують процеси травлення, знижують навантаження на печінку, допомагають засвоєнню корисних речовин і сприяють зниженню утворення токсичних продуктів у кишечнику.
5. Вітаміни та антиоксиданти, що підтримують печінку, покращують клітинний захист, зменшують запалення та зміцнюють імунітет.
   ​​​​​​​

Варто пам’ятати: як зменшити рівень білірубіну правильно — це питання до лікаря. Безконтрольне вживання медикаментів може погіршити ситуацію. Лікування повинно бути комплексним: з корекцією харчування, способу життя та регулярним контролем показників, зокрема — фракцій білірубіну.

Популярні питання пацієнтів та відповіді лікаря

1. Чи потрібно відмовлятися від щеплень за підвищеного рівня білірубіну?

За наявності підвищеного білірубіну в крові у дітей або дорослих, рішення про щеплення приймає лікар. Зазвичай вакцинацію відкладають до нормалізації рівня, особливо у випадку гіпербілірубінемії у новонароджених.

2. Який рівень білірубіну є критично небезпечним?

Для дорослих критичним вважається рівень загального білірубіну понад 200 мкмоль/л, для новонароджених — понад 300 мкмоль/л. Такий стан вимагає невідкладної допомоги внаслідок токсичного впливу білірубіну на центральну нервову систему.

3. Чи потрібно турбуватись про знижений білірубін?

Зниження білірубіну буває рідше і, як правило, не становить небезпеки. Але іноді це може свідчити про знижену продукцію еритроцитів або про окремі патології крові, що потребують уваги.

4. Чи можуть глистяні інвазії призвести до підвищення або зниження білірубіну?

Так, деякі паразити, що уражають печінку або жовчні протоки (наприклад, опісторхи), можуть викликати підвищений білірубін в крові через закупорку жовчовивідних шляхів та застій жовчі.

5. Який рівень білірубіну при гепатитах?

При гепатитах рівень загального білірубіну зазвичай значно підвищується і може досягати 100–400 мкмоль/л залежно від типу та тяжкості хвороби. Підвищується як прямий, так і непрямий білірубін.

Редакторська група

Мисюра Світлана Володимирівна

Рецензент

Інші новини

19.05.2025

Кір у дорослих та дітей: від симптомів до лікування

19.05.2025

Дефіцит вітаміну В12: симптоми, діагностика, наслідки

15.05.2025

Гепатит А (хвороба Боткіна): симптоми, діагностика та лікування