Загальна характеристика
Панкреатична еластаза (англ. Elastase) - протеолітичний фермент, що розщеплює пептиди і білки, ендопептидаза. Інша назва панкреатопептидаза E.
Для відмінності від лейкоцитарної еластази, панкреатичну еластазу іноді називають еластаза -1.
Еластаза синтезується в підшлунковій залозі у вигляді неактивної форми - проферменту проеластази, яка у складі панкреатичного соку потрапляє у дванадцятипалу кишку, де, під впливом трипсину, перетворюється на еластазу.
Еластаза, трипсин і хімотрипсин представляють групу серинових протеаз завдяки присутності в їх активному центрі серину. Вони відносяться до одного сімейства і складають 44% від загальної кількості білку екзокринної частини підшлункової залози.
Еластаза відрізняється ширшою специфічністю дії, ніж трипсин.
Еластаза найбільш активна при розщеплюванні пептидних зв'язків, утворених амінокислотами з невеликими гідрофобними радикалами - гліцином, валіном, лейцином, ізолейцином та серином.
Еластаза здатна розщеплювати білок еластин, який ні трипсином, ні хімотрипсином не гідролізується.
Слід пам’ятати, що вміст панкреатичної еластази низький у новонароджених та досягає рівня дорослих впродовж 14 днів життя. Тому доцільно призначати дослідження з 2-тижневого віку.
Панкреатична еластаза-1 (ПЕ-1) – це протеолітичний фермент, який виробляється та виділяється підшлунковою залозою і залишається незмінним під час кишкового транзиту. ЇЇ можна виміряти за допомогою твердофазного імуноферментного аналізу на точковому зразку фекалій. Оскільки ПЕ-1 дуже стабільна під час кишкового транзиту, фекальна концентрація добре корелює з екзокринною функцією та відображає загальну секрецію підшлункової залози. ПЕ-1 є найбільш часто використовуваним лабораторним тестом для діагностики екзокринної недостатності підшлункової залози (ЕНПЗ) через його зручність і широку доступність. Використанням ПЕ-1 має переваги перед іншими тестами: не вимагає збору калу за часом або спеціальної дієти, має високу негативну прогностичну цінність і високу чутливість при помірній та важкій ЕНПЗ. Але тест менш надійний при легкій недостатності (менша чутливість і специфічність), у пацієнтів після резекції підшлункової залози або у пацієнтів з водянистою діареєю.Тест на ПЕ-1 є високочутливим, але має низьку специфічність, тому дослідження НЕ ПІДХОДИТЬ для скринінгу, оскільки може дати патологічний результат приблизно у половини пацієнтів, які не мають проблем із підшлунковою залозою.
Слід зауважити, що низькі рівні ПЕ-1 визначаються в літньому віці та інших медичних станах, таких як хронічна хвороба нирок або цукровий діабет. ПЕ-1 вимірюють як концентрацію в калі, і водянисті випорожнення майже завжди призведуть до низьких значень еластази, тому дослідження слід проводити на сформованому калі. Важливо дотримуватися правил збору калу для уникнення хибних результатів (через розведення зразка при діареї). Стосовно лікування ЕНПШ, немає рекомендацій щодо оцінки ефективності ЗТПФ з використанням дослідження ПЕ-1.
Нормальні концентрації не виключають можливості екзокринної недостатності підшлункової залози.
Тип біоматеріалу та способи взяття:
| Тип БМ | ||||
|---|---|---|---|---|
| кал |
Правила підготовки пацієнта
кал
Правила доставки біоматеріалів до лабораторії
кал
Біоматеріал для дослідження: кал (біохімічні, онкологічні - ІФА). Тип пробірки, об’єм БМ в пробірці: Контейнер для збору біоматеріалу. Умови доставки: Температура від 2 до 25 градусів, 48 год. Коментар: Увага! Для біохімічних/онкологічних досліджень потрібен окремий контейнер.
У лабораторному довіднику можна ознайомитися з докладним описом дослідження
