Біохімія Фібротеста

Діагностичний напрямок

Функціональний стан організму

Загальна характеристика

Фібротест - це комплекс розрахункових досліджень для визначення ступеня гістологічної активності при найбільш поширених формах патології печінки. Він в 95 - 99% випадків дозволяє отримати кількісну та якісну оцінку фіброзу і некрозапальних змін у печінці на всіх стадіях, незалежно від локалізації, що виключає можливість помилки при локальному дослідженні матеріалу, отриманого методом пункційної біопсії.
ФіброТест складається з 2-х розрахункових алгоритмів і виконується за результатами шести біохімічних показників крові: альфа-2-макроглобулін, гаптоглобін, аполіпопротеїн А1, гамма-глютамілтрансферази, загальний білірубін і АЛТ і з урахуванням статі і віку. Дослідження дозволяє діагностувати ступень тяжкості фіброзу печінки - Фібротест (FibroTest) і активність некро-запального процесу в печінці - Актітест (ActiTest).  

Показання для призначення

1. Хронічний гепатит В, С.

2. Стеатоз і стеатогепатит різної етіології (алкоголізм, цукровий діабет, надмірна вага, гіперхолестеринемія та ін.).

3. Динаміка контролю стану печінки і активності процесу при хронічних гепатитах.

4. Порушення обміну речовин.

Тест не проводиться у пацієнтів із трансплантованою печінкою

Маркер

Комплекс розрахункових досліджень для визначення ступеню гістологічної активності при найбільш поширених формах патології печінки. 

Клінічна значущість

Доношені новонароджені:
0-1 день <103
1-2 день <170
3-5 день <205
6-7 день <170
Недоношені новонароджені:
0-1 день <137
1-2 день <205
3-7 день <256

Доношені новонароджені:
0-1 день <103
1-2 день <170
3-5 день <205
6-7 день <170
Недоношені новонароджені:
0-1 день <137
1-2 день <205
3-7 день <256

Правила підготовки пацієнта

Правила доставки біоматеріалів до лабораторії

Інтерференція:

•  На результат можуть вплинути:

  • Гостра форма вірусних гепатитів А чи В чи вірус Епштейн – Барра;
  • гострий гепатит аутоімунної природи;
  • медикаментозний гепатит;
  • уроджені захворювання печінки (синдром Жильбера з високою гіпербілірубінемією);
  • прийом інгібіторів протеаз (Індінавір, Атазанавір, Ритонавір та ін);
  • прийом азатіоприну та рибавірину;
  • наявність хронічного гемолізу (наприклад, у пацієнтів із протезом серцевого клапана);
  • жовчнокам'яна хвороба з гострим холестазом;
  • гепатонекроз;
  • наявність гострого інфекційного захворювання дихальної системи чи нирок;
  • за наявності ліпемії та/або гемолізу в отриманій сироватці (дослідження не проводиться).

Інтерпретація:

• Інтерпретацію результатів тесту проводить лікар з урахуванням анамнестичних, клініко-лабораторних та інструментальних даних.  За наявності максимальних значень одного з показників інтерпретація результатів вимагає пильної уваги та обережності. У разі розбіжності між результатом біопсії і тестом, рекомендовано звернутися за консультацією до фахівця.
  Причини цих розбіжностей можуть бути пов'язані як з хибністю тесту, так і хибністю біопсії: біопсія печінки має 35% варіабельності для однієї стадії фіброзу. Рівень АЛТ може бути заниженим у людей з дефіцитом вітаміну В6. Це не впливає на оцінку FibroTest, але може знижувати оцінку Actitest.