Що таке скарлатина і як її лікувати?

1. Як починається скарлатина?
2. Симптоми скарлатини у дітей
3. Корисна інформація про скарлатину
4. Як виглядає скарлатина?
5. Діагностика скарлатини
6. Як і чим лікувати скарлатину?
7. Профілактичні заходи

Скарлатина - це гостре інфекційне захворювання, спричинене бета-гемолітичним стрептококом групи А. Для скарлатини характерним є запалення мигдаликів та поява дрібнокрапчастого висипу, часто виникають гнійні та алергічні ускладнення. Вважається дитячою інфекцією, так як зазвичай, хворіють на неї в дитинстві і отримують імунітет, який зберігається на все життя.

Ще в першій половині XX століття скарлатина, що викликається токсинами, що продукуються бета-гемолітичними стрептококами групи A, була дуже поширена по всіх куточках світу і належала до захворювань із високою смертністю. Після винаходу антибіотиків ця хвороба стала контрольованою і тепер піддається ефективному лікуванню. Однак спалахи скарлатини в Європі та США в 2022-2023 рр., у тому числі зі смертельними випадками, знов привернули увагу до цієї інфекції.

Як починається скарлатина?

Як і інші гострі респіраторні захворювання чи грип, скарлатина починається раптово і різко. Температура може піднятися до 39°С і вище, та супроводжуватися головним болем, слабкістю, лихоманкою. При ковтанні болить горло, піднебіння та мигдалики- запалені, набувають яскраво-червоного кольору і вкриті білим нальотом. Ці симптоми можуть супроводжуватися болями в животі та блюванням, що свідчить про те, що захворювання протікає у тяжкій або середньотяжкій формі, як типова скарлатина.

При легкому перебігу інтоксикація виражена слабше, відсутня блювота, а прояви ангіни мають катаральний характер.

Симптоми скарлатини у дітей

Скарлатина переважно зустрічається у дітей віком 1-10 років. У старших дітей переважно вже виробились захисні антитіла проти стрептококових пірогенних екзотоксинів. Скарлатина рідко зустрічається у дітей віком до 1 року через наявність материнських антитіл.

Хоча спочатку скарлатину легко сплутати з ГРЗ або грипом, вже після 1-2 днів перебігу хвороби на тілі хворого з'являється яскраво-червоний висип розміром 1-2 мм, Характерний висип з'являється через 12-48 годин після початку лихоманки, спочатку на шиї, а потім поширюється на тулуб та кінцівки. У пацієнта без медикаментозного лікування, температура поступово повертається до норми через 5-7 днів. Лихоманка знижується протягом 12-24 годин після початку антибіотикотерапії.

Висип пов’язаний з розширенням судин під дією медіаторів запалення і має місце лише у 10% дітей з фарингітом та лихоманкою. Про це теж потрібно пам’ятати.

Локалізація висипу, де він проявляється найбільше:

• Згинальні ямки рук, ніг та інші ділянки природних складок;
• Внутрішня поверхня стегон;
• Передні та бічні ділянки шиї;
• Верхня частина грудей;
• Живіт.
   

Загалом перебіг скарлатини поділяють на чотири періоди:

• Інкубаційний – від 12 годин до 7 днів;
• Початковий - від початку захворювання до появи висипу (1-2 дні);
• Висипання – проходять через 6-9 днів;
• Реконвалесценція – період поступового одужання.
   

На 3-4 день висипання на шкірі бліднуть, а в деяких хворих стають ледь помітними. Однак внаслідок ламкості капілярів в ліктьових та підколінних згинах залишаються петехії (темно-червоні плями), які потім утворюють геморагічні лінії (синдром Пастіа).

Висипка спостерігається протягом 4-5 днів, після чого починається незначне лущення, що є також характерно для скарлатини. Лущення на долонях може тривати до 1го місяця.

На 6-9 день висипання проходить. У цей період скарлатини шкіра хворого стає сухою і жорсткою, як наждачний папір, а обличчя набуває специфічного вигляду – рум'яні щоки, малинові губи і блідий носогубний трикутник, який отримав назву «маска Філатова».

Слизові оболонки зазвичай яскраво-червоні, часто наявні розсіяні петехії та невеликі червоні папульозні висипи на м'якому піднебінні. На 1-й або 2-й день язик рясно вкритий білим нальотом, через який за декілька днів, виступають набряклі червоні папіломоподібні сосочки (класичний вид білого«полуничного» язика)). До 4 або 5 дня білі нашарування повністю сходять, оголюючи блискучий червоний язик з виступаючими сосочками (червоний «полуничний» язик).

Перший відомий опис захворювання, схожий на скарлатину, дав сицилійський лікар Джованні Філіппо Інграсія в 1553 році. Він назвав хворобу "росалією" і описав пацієнта, що має "численні плями, великі і маленькі, вогняні і червоні, що всюди розповсюджуються, так що все тіло здавалося палаючим".

У XVI-XVII століттях лікарі та вчені по всьому світу додавали елементи до визначення скарлатини, все більше відрізняючи її від інших захворювань, що викликають висипання, таких як кір.

Наприклад, німецькі лікарі описали в 1564 спалах хвороби, схожої на «росалію». Вони назвали її «ангінозною скарлатиною», зазначив, що вона особливо смертельна для немовлят і що у пацієнтів, на додаток до висипу, спостерігаються біль у горлі, сильна лихоманка, блювання та набряки привушних залоз.

Остаточний опис скарлатини у 1578 році дав француз Жан Котьяр із Пуатьє. Він пов'язав докупи всі описові елементи, додав, що висип з'являвся у пацієнтів на 2-3 день і супроводжувався виразками в горлі. 

У 1924 році американські бактеріологи Гледіс і Джордж Дік довели, що причиною скарлатини є бета-гемолітичний стрептокок Streptococcus pyogenes (S. Pyogenes) групи А, і що екзотоксини (SPE) типів A, B та C, які виробляється цим мікроорганізмом, можу викликати подальше ускладнення у вигляді ревматичної лихоманки.

До відкриття антибіотиків, скарлатина була однією з найчастіших причин смертності. Епідеміологічний звіт про основні причини смертності в Род-Айленді (США) за 1866–1901 роки показав, що скарлатина була 9-ю «смертельною» хворобою в цьому штаті, поряд з пневмонією, холерою, серцевими та іншими захворюваннями, випереджаючи рак.

Корисна інформація про скарлатину

Збудник скарлатини

Хоча до половини дітей дошкільного та шкільного віку є носіями бактерій S. Рyogenes у верхніх дихальних шляхах, хворіють на скарлатину лише деякі з них. Причина в тому, що безпосередньою причиною захворювання є не S. Pyogenes, а бактеріальні екзотоксини (SPE) типів A, B та C. У деяких пацієнтів вивільнення бактеріальних суперантигенів SpeA, SpeC і SSA безпосередньо пов'язаних зі скарлатиною може викликати токсичний шок.

Шляхи передачі

Захворюваність на скарлатину спостерігається протягом цілого року, найбільш висока частота - у дітей шкільного віку взимку та навесні. Повітряно-крапельний шлях при розмові, під час кашлю, чхання або при звичайному диханні є найпоширенішим способом передачі збудника, який розповсюджують як хворі люди, так і безсимптомні носії. Проте у Китаї спостерігалась передача стрептокока через їжу. Також зараження може відбуватися через заражені предмети спільного користування, такі як столові прилади або іграшки, але цей спосіб передачі зустрічається дуже рідко.

Чи небезпечний висип при скарлатині?

Сама по собі висипка при скарлатині не небезпечна, але деякі штами стрептокока можуть викликати некротичний фасціїт (руйнування підшкірної тканини) або синдром токсичного шоку, які, за відсутності лікування, можуть призвести до смерті. Також слід пам’ятати, що характерна висипка спостерігається при шкірних інфекціях, пневмонії, лімфаденіті, викликаними саме стрептококом А.

За оцінками Центру з контролю та профілактики захворювань (CDC), за останні 5 років у США сталося від 14 000 до 25 000 випадків інвазивного стрептококового захворювання групи А, від яких щороку помирають 1 500 – 3 000 осіб.

Прес-служба Агентства безпеки охорони здоров'я Великобританії (UKHSA) стверджує, що кількість випадків інвазивного стрептокока групи А серед дітей невелика, але рекомендує батькам негайно викликати невідкладну допомогу, якщо:   

• дитині важко дихати: вона може кректати або ви помітили, що її живіт втягується під ребра;
• дитина дихає із паузами;
• шкіра, язик чи губи – сині чи сірі;
• дитина млява - і не прокидається і не не спить.
   

Скарлатина при вагітності

Хоча скарлатину часто називають «дитячим» захворюванням, вона може виникнути у людей різного віку, а в деяких випадках бути особливо небезпечною. При вагітності скарлатина може стати причиною супутніх запалень (отиту, лімфаденіту, синовіїту, септичного шоку та інших ускладнень), а також спричинити гіпоксію, запалення легень, викидень плода або передчасні пологи. Тому жінкам, які виношують дітей, слід бути особливо уважними до заходів профілактики, гігієни і звертатися до лікаря за перших ознак скарлатини. 

Як виглядає скарлатина?

Скарлатина має характерні (патогномонічні) ознаки, за якими можна встановити діагноз:

1. Фарингіт з лихоманкою.
2. Висипка, яка розповсюджується зверху вниз.
3. Почервоніле обличчя із блідістю носогубного трикутника.
4. «Полуничний» язик.
5. Лущення шкіри після зникнення висипки.

Схожа клінічна картина може спостерігатися при краснусі, проте висип у такому випадку починається з голови та поступово переходить на тулуб та кінцівки. Подібними можуть бути вірусні екзантеми, викликані вірусом Епштейна-Барра (інфекційний мононуклеоз), ентеровірусом, ВІЛ-інфекцією, кором. Слід враховувати і неінфекційні захворювання, такі як хвороба Кавасакі, системний червоний вовчак, медикаментозні висипки та ювенільний ревматоїдний артрит, псоріаз.

Діагностика скарлатини

Хоча зазвичай діагностика скарлатини не викликає проблем через яскраво виражені ознаки, для точної постановки діагнозу лікар може запропонувати зробити загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою.

Крім того, мережа медичних лабораторій ДІЛА пропонує обстеження «Антистрептолізин "О" (АСЛ-O) - кількіс.», що дозволяє визначити рівень білка, пов'язаного з токсинами стрептокока. У цьому випадку діагностичне значення має наростання антитіл титру в динаміці.

Не зайвим буде виконання швидкого стрептококового тесту, адже це є стандартом для діагностики. Дані тести є на 90% чутливими до стрептококу, проте необхідно не забувати про носійство.

Як і чим лікувати скарлатину?

Скарлатина у дітей та дорослих лікується за допомогою антибіотиків пеніцилінового чи цефалоспоринового ряду. При алергії призначають макроліди. Курс використання антибіотиків має бути не менше 10 днів, а дозування кожного препарату визначається індивідуально, залежно від віку пацієнта та тяжкості захворювання. Якщо покращення не спостерігається протягом 24 – 48 годин, потрібно переглянути діагноз та включити додаткові методи обстеження. Якщо при ковтанні спостерігається сильний біль, що супроводжує стрептококовий фарингіт, можна розглянути госпіталізацію для проведення внутрішньовенної гідратації та антибіотикотерапії.

Щоб звести до мінімуму зараження, діти зі скарлатиною не повинні повертатися в школу або дитячий сад до того часу, доки не мине 24 години від початку антибіотикотерапії. Через добу після прийому АБ, дитина може відвідувати колективи.

Пацієнтам конче важливо виконувати всі розпорядження лікаря, інакше залишкова інфекція може спричинити ускладнення навіть через півроку після повного зовнішнього одужання!

Профілактичні заходи

За даними Центру громадського здоров'я МОЗ України, профілактика поширення скарлатини полягає у ранньому виявленні та ізоляції джерела інфекції. Пацієнтам, хворим на скарлатину, слід перебувати в ізоляції до 24 годин після отримання першої дози антибіотика. Якщо антибіотик не призначався, то ізоляція має тривати протягом 21 дня.

До загальних профілактичних заходів належать:

• харчування, багате на вітаміни;
• провітрювання та вологе прибирання приміщень;
• дотримання особистої гігієни, у тому числі регулярне миття рук з милом;
• загартовування та заняття спортом;
• лікування всіх хронічних захворювань (отітів, синуситів, тонзилітів).
   

Після того, як у Великобританії в 2022 році рівень захворюваності на скарлатину в 3,5 рази перевищив середній показник за попередні 5 років, а наступного року спалах скарлатини був зафіксований у США, ця інфекція знову привернула увагу фахівців.

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) пов'язує зростання захворюваності на скарлатину відразу з кількома факторами. Серед них: ранній початком респіраторного сезону і висока захворюваність на респіраторні віруси, відсутність вакцини проти бактерій стрептокока групи А, а також зниження імунітету після пандемії Сovid.

Інші гіпотези включають зростання стійкості бактерій до макролідів – антибіотиків, які застосовуються для лікування скарлатини. Але поки що медики не дійшли єдиного знаменника про причини спалаху захворювання. Тому особливо важливо дотримуватись заходів профілактики щодо скарлатини та інших інфекційних респіраторних захворювань, а у разі виявлення симптомів – дистанціюватися від інших та розпочинати лікування негайно.

Редакторська група

Мисюра Світлана Володимирівна

Рецензент

Інші новини

18.11.2024

Тромбоцити: норма, функції та що робити при відхиленнях

30.09.2024

Дієта при цукровому діабеті

24.07.2024

Дієта при панкреатиті: що можна та не можна їсти? + меню на тиждень