Поки в країні триває війна, кількість поранень від порізів уламками та опіків суттєво зростає. І, власне, звичайні садна на городі чи природі ніхто не відміняв. Ризики більші, а планові щеплення відсуваються «на потім». Це відкрило двері правцю: торік в Україні зафіксували 12 випадків цієї небезпечної інфекції — удвічі більше, ніж у 2023-му, а вже за перші пʼять місяців 2025 року підтверджено три нові випадки, з яких два закінчились смертю. Бактерія Clostridium tetani мешкає в ґрунті та пилюці, тому достатньо необробленої рани і контакту із землею або забрудненими поверхнями, щоб сильні судоми й зупинка дихання загрожували життю. Колективного імунітету до правця не існує, тож вакцина – єдиний надійний захист від цієї смертельно небезпечної хвороби.
Правець — це гостре інфекційне захворювання, спричинене нейротоксином, який виробляє бактерія Clostridium tetani. Воно вражає центральну нервову систему та проявляється судомами і порушенням дихання.
Хвороба правець вважається надзвичайно небезпечною, з високою смертністю у випадку несвоєчасного лікування. Інфекція не передається від людини до людини, а відбувається при потраплянні збудника у рану, при опіках або інших ушкодженнях шкіри. Саме тому рана при правці — найтиповіший сценарій зараження.
Отже, спершу бактерія Clostridium tetani потрапляє в рану й виділяє отруту — токсин тетаноспазмін, який піднімається вгору по нервових волокнах до спинного і головного мозку. У нервових центрах токсин блокує два «гальмівні» передавачі — ГАМК і гліцин, а саме вони зазвичай стримують надмірне скорочення м’язів. Без цих гальм нейрони постійно посилають м’язам команду скорочуватися і розслабитися їм уже ніхто не «дозволяє». Як наслідок виникають потужні судоми – м’язи скорочуються раптово й сильно: стискаються щелепи (тризмус), вигинається спина, виникають судомні «хвилі», що можуть зупинити дихання.
Розпізнати перші симптоми правця дуже важливо для своєчасного початку лікування, адже перебіг хвороби стрімкий. Після зараження проходить певний інкубаційний період правця, який зазвичай становить від 3 до 21 днів (в середньому — 7 днів), але може тривати до кількох місяців. Чим коротший інкубаційний період, тим важчий прогноз.
У більшості випадків захворювання правець починається непомітно. Перші симптоми часто з’являються в місці ушкодження шкіри та проникнення збудника, навіть якщо рана вже загоїлась. Це може бути поколювання, «посмикування» м’язів, відчуття скутості або болю.
До найхарактерніших перших ознак правця належать:
Відповідно до прогресування хвороби симптоматика стає типовою та важко сплутати її з іншими станами:
Збудником правця є анаеробна бактерія Clostridium tetani, яка живе у ґрунті, пилу, кишківнику великої рогатої худоби, для якої вони є нормальною мікрофлорою. Тому фекальне забруднення ґрунту — головне джерело спор правця в довкіллі. Збудник правця утворює спори, що здатні виживати у несприятливих умовах роками. Потрапивши у тіло людини через пошкоджену шкіру в середовищі з низьким доступом кисню (глибокі, вузькі, колоті рани – класичним прикладом є «наступив на іржавий цвях»), спори активуються і починають виробляти тетаноспазмін — надзвичайно токсичну речовину, що блокує нервові закінчення, спричиняючи характерні м’язові судоми. Його стійкість у природному середовищі (здатність утворювати надміцні спори в ґрунті й гної, що виживають роками — мороз, спека й дезінфектори їм майже не страшні) пояснює, що будь-яка, навіть незначна, травма може призвести до розвитку інфекції.
Діагностика правця, насамперед, включає детальний огляд пацієнта та збір анамнезу. Лікар звертає увагу на характерні симптоми — тризм (зменшення розкриття щелепи), напруження м’язів, спазми, утруднене ковтання. Також важлива інформація про наявність рани, порізу, укусу чи іншого ушкодження, а також наявність чи відсутність щеплення від правця. Специфічні лабораторні методи, такі як посів з рани чи ПЛР-тест, не завжди дають точний результат і застосовуються рідко. Якщо лікар підозрює правець — лікування розпочинають негайно, не чекаючи підтвердження досліджень. Це дозволяє виграти дорогоцінний час і уникнути ускладнень.
Хвороба правець вимагає швидкого та комплексного лікування. Успішний результат залежить від швидкості надання медичної допомоги. Лікування проводиться виключно в умовах стаціонару, часто — у палатах інтенсивної терапії, оскільки ураження дихальних м’язів або тяжкі судоми можуть становити безпосередню загрозу для життя.
1. Негайна обробка рани: промийте під проточною водою з милом, видаліть бруд, уламки, омертвілі тканини — це зменшує кількість спор Clostridium tetani у рані.
2. Оцінка типу ушкодження: чистий, поверхневий поріз/подряпина чи брудна, глибока або колота рана, опік, травма з землею/гноєм/іржею. Від типу рани залежить, чи потрібний лише бустер, чи ще й антитоксин.
3. Перевірка останньої вакцинації від правця:
4. Рішення про щеплення й антитоксин:
Якщо курс вакцинації повний (3+ дози):
Якщо курс неповний чи невідомий:
5. За потреби – антибіотик і спостереження. За рекомендацією лікаря можуть призначити метронідазол або інший антибіотик; стежте за раною й самопочуттям 10 днів.
Завдяки сучасним підходам і комплексному лікуванню пацієнтів рівень смертності при правці значно знизився, однак у важких випадках він все ще залишається високим. Профілактика правця, зокрема вчасні щеплення, дають змогу уникнути тяжких ускладнень і загрози життю.
Правець — це не однакова для всіх хвороба. Вона може проявлятися по-різному залежно від локалізації симптомів, шляху зараження та тяжкості перебігу. У клінічній практиці захворювання правець класифікують за кількома критеріями, що допомагає правильно підібрати лікування та оцінити прогноз.
За клінічними формами:
За ступенем тяжкості:
Правець — вакцинокерована інфекція. Попри те, що він залишається однією з найнебезпечніших інфекцій, його можна попередити завдяки вакцинації. Вакцинація забезпечує надійний імунітет до токсину збудника. Це особливо важливо, оскільки після перенесеної хвороби природний імунітет не формується — людина може захворіти повторно.
В Україні щеплення проводиться згідно з національним календарем: у дитячому віці вводять комбіновану вакцину дифтерія правець кашлюк (АКДП), яка містить анатоксин правця. Зазвичай щеплення починають у 2 місяці і повторюють за схемою.
Схема щеплень від правця за Національним календарем України (чинна на 2025 р.)
Вік | Назва вакцини* | Доза / мета |
2 міс | АКДП або АаКДП | Перше щеплення (початок формування імунітету) |
4 міс | АКДП / АаКДП | Друге щеплення |
6 міс | АКДП / АаКДП | Третє щеплення |
18 міс | АКДП / АаКДП | 1-ша ревакцинація |
6 років | АДП (повна доза дифтерії + правця, без кашлюку) | 2-га ревакцинація |
16 років | АДП-М (зменшена доза дифтерії + правця) | 3-тя ревакцинація |
26 років і далі кожні 10 років (36, 46 рр. …) | АДП-М | Планова ревакцинація дорослих |
* АКДП / АаКДП — дитяча комбінована вакцина проти кашлюку, дифтерії, правця; АДП — анатоксин дифтерійно-правцевий з повною дозою дифтерійного компонента; АДП-М — «зменшена» (доросла) доза.
Імунітет проти правця не вічний, тому кожні 10 років після останнього щеплення варто проходити ревакцинацію. Це особливо актуально для осіб, які працюють із землею, металом, мають ризик травм чи працюють у медичній сфері. Якщо людина отримала глибоку, забруднену рану, обмороження, опік або укус — потрібно одразу звернутися до лікаря. У таких випадках можуть ввести правцевий анатоксин (вакцину) та/або протиправцевий імуноглобулін залежно від того, коли востаннє проводилося щеплення від правця.
Правцевий анатоксин — це токсин Clostridium tetani, який інактивували («знешкодили») формаліном. Після такої обробки він уже не може викликати хворобу, але зберігає «мітку», за якою імунна система виробляє власні захисні антитіла. Саме цей анатоксин є активним компонентом усіх сучасних вакцин проти правця — дитячих комбінованих (АКДП/АаКДП) і дорослих бустерів (АДП, АДП-М). Один повний курс і регулярні ревакцинації кожні 10 років формують довготривалий, але не пожиттєвий імунітет.
Протиправцевий антитоксин (імуноглобулін) — це вже готові антитіла проти тетанічного токсину. В Україні застосовують людський протиправцевий імуноглобулін (TIG): одна ампула містить щонайменше 250 МО антитоксину й вводиться внутрішньом’язово. Його використовують у двох випадках:
1. Екстрена профілактика після травми:
2. Лікування вже розвиненого правця:
Сучасний людський імуноглобулін замінив кінську сироватку, бо майже не викликає алергічних реакцій. Захист, який дає антитоксин, триває кілька тижнів, тому він не замінює щеплення, а лише доповнює його.
Одразу після травми важливо правильно обробити рану — промити водою, очистити від бруду, використати антисептик. Це знижує ризик інфікування та потрапляння збудника.
Вакцина проти правця містить очищений і знешкоджений токсин бактерії, так званий анатоксин. Він не викликає хвороби, але стимулює імунну систему виробляти антитіла. Таким чином, організм «навчається» розпізнавати токсин і знищувати його при реальному зараженні. Оскільки правець інкубаційний період може тривати від 3 до 21 дня, щеплення, зроблене вчасно, дозволяє зупинити розвиток симптомів ще до початку хвороби.
Де можна заразитися правцем?
Шляхи зараження правцем пов’язані з потраплянням збудника (Clostridium tetani) у рану. Зараження можливе при уколах і порізах забрудненими предметами (цвяхами, колючим дротом), укусах, опіках, обмороженнях, пологах (у разі акушерського правця), а також через бруд у ґрунті, пил або іржу.
Які наслідки перенесеного правця?
Наслідки правця можуть бути дуже серйозними: ураження нервової системи, порушення дихання, зниження рухової активності, м’язові контрактури, тривала реабілітація. Найнебезпечніше — це можливість смерті через зупинку дихання або серця. Перенесений правець не формує імунітету — можливе повторне зараження.
Як діє вакцина проти правця і коли потрібно робити щеплення?
Вакцина від правця містить анатоксин — безпечний компонент, який стимулює вироблення антитіл. Завдяки цьому організм готовий нейтралізувати токсин при зараженні. Щеплення від правця проводять у дитячому віці (АКДП), а потім кожні 10 років. Якщо людина отримала травму, щеплення потрібно поновити, якщо минуло більше 5 років з моменту останньої ревакцинації.