Кропив'янка у дітей та дорослих

1. Вступ
2. Що таке кропив'янка?
3. Як виглядає кропив'янка?
4. Симптоми та ознаки кропивʼянки
5. Причини кропив'янки
6. Діагностика
7. Класифікація кропивʼянки
8. Профілактичні заходи
9. Популярні запитання та відповіді про кропивʼянку

Вступ

Шкіра — це наш захисний бар’єр, який щодня стикається з безліччю факторів: від зовнішніх подразників до внутрішніх змін у організмі. Часом навіть незначний вплив може викликати алергічну реакцію, яка супроводжується дискомфортом.

Що таке кропив’янка?

Кропив’янка — це алергічна реакція організму, що проявляється сверблячими висипами на шкірі. Її назва походить від схожості з опіком кропивою. Здебільшого захворювання виникає раптово і може тривати від кількох годин до кількох тижнів.

Як виглядає кропив’янка?

Кропив’янка у дорослих проявляється сверблячими пухирями різної форми та розміру. Висипи кропивʼянки зазвичай рожевого або червоного кольору, можуть мати світлішу середину і почервоніння навколо. Вони виникають на будь-якій частині тіла – кропивʼянка на обличчі, на шиї, на руках чи ногах, іноді охоплюючи велику зону і змінюючи своє розташування. Часто супроводжуються свербежем, рідко — набряком шкіри чи слизових. Пухирі зазвичай зникають через кілька годин або діб, але можуть повторно з’являтися. Кропив’янка у дітей та кропивʼянка у немовлят проявляється раптовим свербежем, висипами на шкірі та може бути спричинене їжею, ліками або іншими алергенами.

Симптоми та ознаки кропив’янки

Для кропив’янки характерні специфічні симптоми, які легко розпізнати: 

• шкірні висипи — сверблячі пухирі, схожі на сліди від кропиви; 
• інтенсивний свербіж — характерна ознака, що викликає дискомфорт;
• пухирі з’являються швидко й зазвичай зникають через кілька годин (до 24 годин), але можуть виникати в іншому місці;
• ділянки шкіри навколо висипань часто почервонілі;
• можливий набряк не лише шкіри, а й слизових оболонок (особливо при важкій формі);
• у важких випадках кропив’янка супроводжується набряком обличчя, губ, повік, рук чи ніг;
• може виникати утруднене дихання при набряку горла або язика, що вимагає негайної медичної допомоги;
• чутливість до фізичних факторів – висипи можуть з’являтися після контакту з холодом, сонячним випромінюванням, речовинами, розчиненими у воді або під впливом тиску;
• також у місцях механічного впливу на шкіру (наприклад, при контакті шкіри з металевими частинами ременя (пряжка) при наявності алергії на метал).
  ​

Симптоми кропив’янки змінюються за інтенсивністю, проте навіть легкі прояви вимагають уваги, особливо якщо висипання не зникають тривалий час або супроводжуються іншими ознаками.

Причини кропив’янки

Кропив’янка виникає через підвищену реакцію організму, яка активує вивільнення гістаміну та інших медіаторів, що, в свою чергу, викликають висипи та свербіж. Причини кропивʼянки можуть бути різними:

1. Алергічні реакції на харчові продукти (цитрусові, морепродукти, горіхи, шоколад, мед, яйця), ліки (антибіотики (пеніциліни, сульфаніламіди), аспірин, нестероїдні протизапальні засоби), укуси комах (бджоли, оси, мурахи), косметичні засоби (креми, лосьйони, парфуми).
2. Фізичні фактори – холодова кропив’янка (реакція на низькі температури або контакт із холодною водою), теплова кропив’янка (через високі температури або фізичне навантаження), сонячна кропив’янка (реакція на сонячне світло), дермографічна кропив’янка (виникає після механічного подразнення шкіри (наприклад, від одягу чи подряпин).
3. Інфекції – вірусні інфекції (ГРВІ, герпес, гепатити), бактеріальні захворювання (тонзиліт, інфекції сечовивідних шляхів), паразитарні інвазії (гельмінти).
4. Хронічні захворювання – аутоімунні розлади (ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак), ендокринні патології (порушення роботи щитоподібної залози) тощо.
5. Стрес і емоційне напруження – психоемоційні навантаження можуть викликати або посилювати кропив’янку, особливо у хронічній формі.
   ​

У деяких випадках причину захворювання не вдається встановити. Такі випадки класифікують як ідіопатичну кропив’янку, яка частіше буває хронічною.

Діагностика

Діагностика кропив’янки починається з консультації лікаря-дерматолога або алерголога. Він оглядає уражені ділянки шкіри, оцінює характер висипів, їх розмір, форму, колір та локалізацію.

Для визначення причин кропив’янки проводять лабораторні дослідження, зокрема загальний аналіз крові, який може виявити ознаки запального процесу та аналіз на рівень загального імуноглобуліну Е (IgE), що говорить про алергічну природу захворювання. Для точного визначення алергену, що спричиняє загострення, рекомендований Мультикомпонентний тест ALEX2, здатний виявити специфічні антитіла до 295 алергенів в одному дослідженні і ви точно знатимете, які саме продукти вам слід виключити або з якими рослинами чи тваринами не слід контактувати. У разі підозри на інфекції або паразитарні інвазії можуть призначити відповідні дослідження.

Якщо є підозра на алергію, проводять шкірні алергопроби або провокаційні тести. Наприклад, при фізичних формах кропив’янки (холодова, теплова, сонячна) лікар може перевірити реакцію шкіри на конкретний подразник: прикласти лід, нагрітий предмет або піддати шкіру дії ультрафіолету.

У складних випадках призначають додаткові дослідження, такі як УЗД, КТ або МРТ, щоб виключити захворювання внутрішніх органів, які можуть провокувати кропив’янку. Також проводяться аналізи на аутоімунні порушення, якщо є підозра на хронічну форму захворювання.

Лікування кропив’янки

Лікування кропив’янки спрямоване на усунення симптомів, зменшення свербежу, запобігання рецидивам і усунення причин, що провокують висипання. Ефективна терапія передбачає комплексний підхід і залежить від форми захворювання, тяжкості симптомів і тригера, що викликав реакцію.

Якщо відомо, що кропив’янка викликана конкретним алергеном, потрібно максимально виключити контакт із ним. У разі інфекцій або паразитарних інвазій необхідно провести їх лікування.

Для лікування кропив’янки в домашніх умовах важливо усунути алерген, прийняти антигістамінний засіб за рекомендацією лікаря та за потреби застосувати холодний компрес для зменшення свербежу і набряку.

Важливо! Лікування кропив’янки завжди повинно бути погоджене з лікарем. Самолікування може бути неефективним або навіть небезпечним, особливо при важких формах захворювання.Ліки від кропивниці

Лікування кропив’янки зазвичай складається з антигістамінних препаратів, які блокують гістамін і зменшують свербіж, набряк і висипи. Сучасні антигістамінні засоби ефективні, не викликають сонливості і підходять для тривалого застосування. У важких випадках застосовуються кортикостероїди, які мають потужну протизапальну дію, але використовуються короткочасно через можливі побічні ефекти. Для хронічної форми можуть бути призначені імуномодулюючі препарати.

Місцеві засоби, такі як мазі та креми, знімають свербіж і заспокоюють шкіру. Вибір, чим лікувати кропивʼянку залежить від конкретної форми, тому важливо звернутися до лікаря для правильного підбору лікування.

Яка має бути дієта при кропив'янці?

Дієта при кропив’янці має важливе значення для зменшення симптомів та запобігання повторній алергічній реакції. Її основна мета — уникати продуктів, які можуть викликати алергічні реакції або погіршити стан шкіри. До основних рекомендацій належать:

• виключення з раціону потенційних алергенів – цитрусові, шоколад, мед, горіхи, морепродукти, рибу, яйця, молочні продукти, червоні та помаранчеві фрукти та овочі;
• вживання гіпоалергенних продуктів – варене м’ясо (курка, індичка, кролик), крупи (рис, гречка, вівсянка), зелені та білі овочі, печені яблука та груші;
• готування страв на пару, варіння або запікання, уникнення смаженого, копченого, гострого та сильно приправленого;
• пиття достатньої кількості рідини, зокрема води, трав’яних чаїв, несолодких компотів, уникаючи газованих напоїв, кави та алкоголю;
• зменшення кількості додавання солі та цукру, уникнення солодощів та готових соусів;
• ведення харчового щоденника, щоб відстежувати реакцію організму на певні продукти.
  ​

Дієта при кропив’янці допомагає зменшити навантаження на імунну систему, а також покращити загальний стан організму.

Класифікація кропивниці

Профілактичні заходи

1. Найефективніший спосіб профілактики — це виявлення та усунення тригерів, що викликають алергічну реакцію.
2. Дотримання дієти, що виключає потенційно алергенні продукти, може зменшити ймовірність загострень. Важливо також тримати оптимальний баланс вітамінів та мінералів, що підтримують імунну систему.
3. Дотримання правил гігієни допомагає знизити ризик інфекцій, які можуть спровокувати або погіршити симптоми кропив’янки.
4. Використання гіпоалергенних косметичних засобів, носіння одягу з натуральних тканин і уникнення контакту з агресивними хімічними речовинами може запобігти контактній кропив’янці.
5. Стрес може погіршувати симптоми кропив’янки, тому важливо підтримувати психологічний стан, застосовувати методи релаксації, такі як медитація, йога чи фізичні вправи.
6. У випадку фізичної кропив’янки, важливо уникати низьких чи високих температур, користуватись засобами з УФ-фільтрами або сильного потовиділення, які можуть спровокувати висипи.
7. При хронічній кропив’янці важливо регулярно консультуватися з лікарем і проходити обстеження для корекції лікування та своєчасного виявлення потенційних причин загострень.
   ​

Дотримання цих профілактичних заходів допомагає зменшити ймовірність виникнення кропив’янки і полегшує її перебіг у разі загострення.

Популярні запитання та відповіді про кропивницю

Кропив’янка заразна? Чи передається кропивʼянка чи ні?

Ні, кропив’янка не передається від людини до людини.

Чи можуть бути ускладнення при кропив’янці?

Так, у рідкісних випадках можливий розвиток ангіоневротичного набряку чи анафілаксії.

Коли викликати лікаря додому при кропив’янці?

Якщо виникає утруднене дихання чи набряк горла, при значному набряку обличчя або кінцівок та якщо симптоми не зникають протягом кількох днів, навіть після лікування.

Редакторська група

Мисюра Світлана Володимирівна

Рецензент

Інші новини

14.01.2025

Сифіліс: симптоми, діагностика та лікування

25.12.2024

Переїдання: як налагодити свій раціон харчування?

10.12.2024

Хелікобактер пілорі (Helicobacter pylori)