Укр
icon
icon
7:00 - 20:00
Гаряча лінія для пацієнтів
0 800 217 887
Консультація лікаря для пацієнтів
0 800 219 696
Гаряча лінія для лікарів
0 800 752 180
Гаряча лінія для пацієнтів
icon
0 800 217 887
7:00 - 20:00
Консультація лікаря для пацієнтів
icon
0 800 219 696
7:00 - 20:00
Гаряча лінія для лікарів
icon
0 800 752 180
7:00 - 20:00
Багатоканальний телефон для мешканців міста Київ

Урогенітальний герпес: розповсюдженість, захист, профілактика

26.03.2024
Фото - Урогенітальний герпес: розповсюдженість, захист, профілактика
  1. Глобальна проблема герпесу
  2. Симптоми урогенітального герпесу
  3. Прояви хронічного рецидивуючого урогенітального герпесу
  4. Генітальний герпес у чоловіків і жінок
  5. Ускладнення статевого герпесу. Підступний помічник ВІЛ
  6. Неонатальний герпес
  7. Профілактика генітального герпесу
  8. Діагностика урогенітального герпесу
 

Глобальна проблема герпесу

Герпес входить до переліку найбільш розповсюджених захворювань на планеті. Згідно статистики Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) – 3,7 млрд людей віком до 50 років, тобто 67% населення цієї вікової категорії, інфіковані вірусом простого герпесу.

Найбільш характерними симптомами цієї хвороби є пухирці або виразки на шкірі, але у більшості випадків герпес має безсимптомний перебіг, а самі пухирчаті виразки-бульбашки можуть зникати і через деякий час з’являтися знову. Тому багато хто з інфікованих вважає хворобу не серйозною, а її прояви – ознаками застуди, а ймовірно й гадки не має, що він є носієм вірусу і може передавати його іншим людям.

Розрізняють герпес двох типів. Перший з них, - найбільш розповсюджений, - передається оральним шляхом і може перейти до іншої людини під час поцілунку або після користування чужим інфікованим рушником, наприклад, у басейні, на пляжі або у спортивному залі. Зазвичай його локалізація – на губах та у ротовій порожнині.   

Другий – урогенітальний – передається при сексуальному контакті. За інформацією ВООЗ, останні дослідження, проведені у 2016 році, зафіксували близько 491 млн носіїв урогенітального герпесу, віком від 15 до 49 років, тобто 13% представників цієї вікової категорії.

Розповсюдженню генітального герпесу сприяє і те, що вірус першого типу може уражати інші слизові, в тому числі статевих органів, і перетворюється на генітальний, наприклад, після орального сексу, якщо один із партнерів був не захищений презервативом. Тому хворим на герпес першого типу необхідно уникати тісних та інтимних контактів з іншими людьми а також спільного користування предметами побутової гігієни. 

 

Симптоми урогенітального герпесу

Найбільш поширені симптоми урогенітального герпесу – дрібнопухирчаті висипання та відкриті виразки-почервоніння навколо геніталій або ануса, які лопаються, течуть, а потім покриваються кіркою.

Первинне інфікування урогенітальним герпесом може супроводжуватися лихоманкою, ломотою, головним болем та збільшенням лімфатичних вузлів поблизу локалізації вірусу, але з часом ці симптоми зникають.

Взагалі, властивістю вірусів герпесу обох типів є їх постійна присутність в організмі людини з моменту інфікування. Вірус перебуває у «сплячому» або активному стані і повністю не покидає організм навіть під впливом лікарських препаратів.

Таким чином основними симптомами урогенітального герпесу є:

  • свербіж і поколювання в області геніталій і паху;
  • висипання на статевих губах і промежині у жінок;
  • висип на шкірі мошонки та слизовій статевого члена у чоловіків;
  • затруднене сечовипускання;
  • печіння підчас випорожнення;
  • підвищення температури і головний біль;
  • лихоманка;
  • збільшення лімфатичних вузлів в паховій зоні.
 

Рецидивні прояви урогенітального герпесу

Повторну активізацію вірусу через деякий час після лікування можуть викликати стреси, перенесені хвороби й хірургічні операції, а також надмірні сонячні процедури (особливо у жінок під час менструації). Але взагалі рецидивуючі прояви урогенітального герпесу, як правило, тривають менше часу і протікають легше, ніж первинне зараження.

Сприяють зниженню вірусного навантаження такі противірусні препарати, як ацикловір, фамцикловір та валацикловір, прийом яких діє безпосередньо на вірус і зменшує прояви герпесу під час загострення. Для зменшення больових проявів також використовують нестероїдні протизапальні препарати, а уражені виразками ділянки оброблюють лідокаїном та бензокаїном.

Для того, щоб лікування герпесу було ефективним лікарі радять почати його не пізніше за 48 годин після появи симптомів.

Зменшенню симптомів при генітальному герпесі також сприяють:

тепла ванна протягом 15-20 хвилин без використання миючих засобів;
вільний одяг;
безрецептурні знеболювальні ліки, як парацетамол і ібупрофен.


В будь якому разі треба пам’ятати, що існуючі ліки не здатні повністю викоренити вірус з організму людини, а лише зменшують больові прояви і сприяють зникненню симптомів. Окрім того, активізація герпесу свідчить про зниження імунітету і потребує відповідних оздоровчих заходів.

У випадку інфікування не завадить переглянути харчові звички, додавши до раціону продукти, багаті на вітаміни і мікроелементи, що сприяють зміцненню імунної системи. У цей період потрібно скоротити споживання жирної їжі, особливо з комбіжирами, консервованих продуктів, майонезів, снеків і т. д. Про корисне саме для вас індивідуальне меню ви можете дізнатися у дієтолога.

 

Генітальний герпес у чоловіків і жінок

Вважається, що інфекція легше передається від чоловіків жінкам, а не навпаки, тому розповсюдженість герпесу серед жінок майже в два рази більше. Поширенню вірусу сприяє те, що він може передаватися при відсутності симптоматики і зовнішньо здоровими шкірними покривами, в тому числі в області геніталій та анального отвору, а наявність мікротравм збільшує ймовірність зараження під час статевого акту. 

Об’єктивним фактом є і те, що в більшості випадків вперше захворюють на генітальний герпес підлітки, а з віком хвороба поширюється на більше коло людей.

 

Ускладнення герпесу. Підступний помічник ВІЛ

Зафіксовані випадки, коли вірус герпесу першого типу призводив до таких ускладнень, як енцефаліт і кератит (захворювання рогової оболонки ока, яке в найгірших випадках призводить до втрати зору), а до ускладнень урогенітального герпесу відносять менінгоенцефаліт (інфекція головного мозку та його оболонок) і дисемінована інфекція.

Але найбільшою небезпекою є сприяння генітального герпесу зараженню ВІЛ. За статистикою, інфікованість урогенітальним герпесом майже втричі збільшує ризик захворювання ВІЛ-інфекцією. Люди, інфіковані одночасно обома вірусами частіше передають ВІЛ іншим, а загострення імунодефіциту ускладнюють перебіг герпесу і симптоматику його рецидивів.

 

Неонатальний герпес

В окремих випадках вагітні можуть передавати герпес новонародженим. Хоча ймовірність інфікування плоду або зараження підчас пологів на глобальному рівні оцінюють, як 10 випадків на 100 000 пологів, неонатальний герпес є складним захворюванням, яке може призвести до стійкої неврологічної інвалідності або навіть смерті дитини. Особливо, якщо первинне інфікування сталося на пізніх термінах вагітності. 

Тому діагностика герпесу є обов’язковою для вагітних жінок, а якщо жінка знає про свою хворобу вона повинна попередити про це медичних працівників.

 

Профілактика генітального герпесу

Неможливість остаточно побороти герпес, його симбіоз з ВІЛ-інфекцією, а також ймовірність ускладнень, в тому числі післяпологових, підкреслює важливість профілактики інфекції. Серед рекомендацій ВООЗ для зниження захворюваності на урогенітальний герпес:

використання презервативів підчас статевого акту;
утримання від сексу після появи симптомів герпесу;
попередження партнера про інфікування і можливість зараження;
уникнення користування чужими рушниками й іншими предметами гігієни, через які вірус може потрапити в організм;
обов’язкове попередження про хворобу медичних працівників під час відвідування лікувальних закладів;
обов’язкова діагностика під час вагітності, щоб унеможливити передачу інфекції новонародженому.
 

Діагностика урогенітального герпесу

Мережа лабораторій ДІЛА пропонує кілька досліджень для виявлення вірусів герпесу I та II типів як підчас загострень хвороби, так і у «сплячому» стані, коли будь-які зовнішні проявим інфекції відсутні.

Так, дослідження «Герпес звичайний, Herpes simplex, типи 1/2, ДНК методом REAL TIME ПЛР-якісний» застосовується для діагностики гострого періоду герпесу і дозволяє виявити в обстежуваному матеріалі ДНК вірусу, що є підтвердженням його активності.

Тоді як комплекс №134 "Розширений скринінг TORCH-інфекцій (герпес, краснуха та інші)" дозволяє виявити відсутність, поточне, попереднє інфікування або гостру стадію таких інфекцій, як герпес I та II типів (відповідно, оральний і урогенітальний герпес), краснуха, токсоплакзмоз та цитомегаловірус.

Цей комплекс рекомендовано жінкам підчас підготовки до вагітності, при ознаках первинного інфікування та внутрішньоутробної інфекції, імунодефіцитних станах, а також чоловікам і жінкам для диференціальної діагностики урогенітальних інфекцій.

Отже, якщо повністю позбавитися герпесу неможливо, потрібно ретельно слідкувати за своїм здоров’ям, дотримуватися інтимної гігієни, систематично користуватися засобами контрацепції, а в разі інфікування почати лікування не пізніше 48 годин після появи симптомів, і надалі тримати вірус під контролем, щоб не наражати близьких на небезпеку.

Редакторська група
Завантажте наші додатки
для iOS та Android
Замовте виклик медсестри додому