Гематокрит (HCT): норми та відхилення

1. Вступ
2. Що таке гематокрит?
3. Норма гематокриту
4. Що показує гематокрит?
5. Як перевірити гематокрит?
6. Підвищений гематокрит
7. Низький гематокрит
8. Питання та відповіді

Вступ

Баланс компонентів крові є надзвичайно важливим для нашого здоров’я, адже будь-які зміни у складі крові можуть бути сигналом про проблеми в організмі. Одним з основних показників, що відображає цей баланс, є певне співвідношення клітин і рідкої частини крові. Контроль цього показника дозволяє не лише оцінити загальний стан організму, а й вчасно виявити можливі порушення.

Що таке гематокрит?

Гематокрит — це важливий показник загального аналізу крові, який свідчить про співвідношення об’єму еритроцитів до загального об’єму крові. В сучасних автоматизованих системах визначення гематокриту є вторинним після обсягу еритроцитів. Він допомагає оцінити ступінь вираженості анемії, а також надає інформацію про нестачу рідкої частини крові або, навпаки, її надмірне збільшення. Відхилення від норми гематокритного показника можуть сигналізувати про серйозні проблеми зі здоров’ям.

Норма гематокриту

Нормальні показники гематокриту залежать від віку, статі та фізіологічного стану людини. У середньому вони становлять для чоловіків – 39,5-50,5%, для жінок – 35,5-45,5%, у дітей залежно від віку від 32% до 45%.

Норма гематокриту у жінок за віком

Для жінок норма гематокриту у віці 18-45 років становить 35-45%, у віці 46-60 років – 35,5-45,5%. Після 60 років норма гематокриту знаходиться в межах 37-45,5%.

З віком гематокритний показник у жінок може дещо знижуватися через зміни в гормональному фоні та зменшення вироблення еритроцитів.

Норма гематокриту у дітей за віком

У новонароджених норма гематокриту становить 39,1-56,7%, для дітей до 1 року – 28-42%, від 1 до 10 років – норма 30-40%, а для підлітків – 35-45%.

Гематокрит у дітей має тенденцію до зміни залежно від розвитку організму, а також від рівня росту та енергетичних потреб.

Норма гематокриту у чоловіків за віком

Нормальний показник гематокриту у віці 18-45 років становить 39,5-50,5%, у віці 46-60 років – 39,5-50,5%. У віці понад 60 років норма знаходиться у межах 37-49%.

У чоловіків рівень гематокриту зазвичай вищий, ніж у жінок, що пов’язано з більшою кількістю м’язової маси та вищими потребами в кисні.

Норма гематокриту під час вагітності

Під час вагітності організм жінки зазнає значних змін, в тому числі змінюється і склад крові. Гематокриту властиво знижуватись в період вагітності і це є звичним явищем.

У нормі гематокрит у вагітних жінок коливається в межах 31-35%. Зменшення рівня гематокриту пов’язане з тим, що об’єм плазми (рідкої частини крові) суттєво збільшується для підтримки зростання майбутнього малюка та забезпечення його киснем і поживними речовинами. Це називають «фізіологічною анемією вагітних», оскільки зниження гематокриту є реакцією організму на підвищену потребу в крові, проте водночас рівень еритроцитів відносно знижується.

У 1 триместрі рівень гематокриту починає поступово знижуватись, оскільки збільшується об’єм крові, щоб підтримати зростання плоду. Норма гематокриту у першому триместрі становить близько 33-36%. У 2 триместрі відбувається найбільш суттєве зниження гематокриту. Норма може впасти до 31-34%, що є адаптацією організму до збільшення плазми. У 3 триместрі ближче до пологів рівень гематокриту трохи підвищується, оскільки організм починає готуватися до втрат крові під час пологів. Норма може бути близько 32-34%.

Хоча невелике зниження гематокритного показника під час вагітності є нормальним, занадто низький рівень (менше 30%) може бути ознакою анемії. Анемія під час вагітності може призвести до значних ускладнень, таких як передчасні пологи, низька вага новонародженого або підвищений ризик ускладнень під час пологів.

Що показує гематокрит?

Гематокрит — це важливий показник загального аналізу крові, що вказує на співвідношення об’єму еритроцитів до загального об’єму крові. Він вимірюється у відсотках.

До основних функцій гематокриту належить оцінка здатності крові переносити кисень, виявлення анемії, діагностика зневоднення, виявлення захворювань крові тощо.

Як перевірити гематокрит?

Аналіз на гематокрит є частиною загального аналізу крові (ЗАК), який дозволяє оцінити стан кровоносної системи та виявити можливі захворювання. Зазвичай зразок береться з вени, після чого в лабораторії проводиться підрахунок процентного співвідношення еритроцитів до загального об’єму крові.

Низький гематокрит може свідчити про анемію, гостру або хронічну крововтрату, дефіцит поживних речовин (заліза, вітамінів B12 або фолієвої кислоти), проблеми з нирками або хронічні захворювання. Підвищений гематокрит може вказувати на зневоднення, поліцитемію, хронічні захворювання легень або адаптацію організму до низького рівня кисню (наприклад, при проживанні на великій висоті).

Підвищений гематокрит

Підвищений рівень гематокриту означає, що відсоток еритроцитів у крові є вищим за норму. Це може свідчити про різні фізіологічні або патологічні стани, які впливають на кількість еритроцитів або об’єм плазми крові.

Причини високого рівня гематокриту

Підвищений гематокрит може виникати через такі фактори:

1. Зневоднення (дегідратація) – коли організм втрачає рідину (через потовиділення, діарею, блювоту, недостатнє споживання води), об’єм плазми зменшується, що призводить до підвищення концентрації еритроцитів у крові.
2. Поліцитемія – захворювання, при якому організм виробляє занадто багато еритроцитів, що може призводити до підвищення гематокриту та в’язкості крові, збільшуючи ризик утворення тромбів.
3. Хронічні захворювання легень – захворювання, такі як хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), призводять до кисневого голодування організму. У відповідь організм виробляє більше еритроцитів для забезпечення органів киснем, що підвищує рівень гематокриту.
4. Серцево-судинні захворювання – особливо ті, що спричиняють зниження кисневої насиченості крові, стимулюють організм до збільшення вироблення еритроцитів.
5. Вживання анаболічних стероїдів – стимулюють вироблення еритроцитів, що може призводити до підвищеного гематокриту, особливо у спортсменів.

Як знизити гематокрит?

Лікування залежить від причини підвищення гематокриту. Якщо підвищення гематокриту пов’язане із зневодненням, необхідно збільшити споживання рідини. Це допоможе нормалізувати об’єм плазми крові. Для розрідження крові лікар може призначити препарати, що знижують в’язкість крові і зменшують ризик тромбоутворення (антикоагулянти). Якщо причиною є хронічні захворювання легенів, серця або поліцитемія, потрібне лікування основного захворювання для нормалізації рівня гематокриту.

Низький гематокрит

Низький гематокрит означає, що відсоток еритроцитів у крові нижчий за норму. Це може свідчити про недостатню кількість еритроцитів у крові або збільшений об’єм плазми, що призводить до дисбалансу. Низький рівень гематокриту зазвичай вказує на анемію або інші порушення, пов’язані з утворенням еритроцитів.

Причини зниженого рівня гематокриту

1. Анемія – найпоширеніша причина низького гематокриту. Анемія виникає, коли організм не виробляє достатньо еритроцитів або ці клітини руйнуються швидше, ніж вони виробляються. Це може бути спричинено дефіцитом заліза, фолієвої кислоти, вітаміну B12 або хронічними захворюваннями.
2. Крововтрата – гостра або хронічна втрата крові, наприклад, через травму, операцію, внутрішню кровотечу або рясні менструації, може значно знизити рівень еритроцитів, що відображається на рівні гематокриту.
3. Вагітність – у період вагітності об’єм плазми зростає, що призводить до відносного зниження рівня еритроцитів. Це називають «фізіологічною анемією вагітних» і є нормальним явищем, але надто низький рівень гематокриту може вказувати на справжню анемію, що потребує лікування.
4. Порушення у роботі кісткового мозку – відповідає за вироблення еритроцитів та часом призводить до їх зниження. Це може бути наслідком таких захворювань як лейкемія або апластична анемія.
5. Хвороби, такі як ниркова недостатність, запальні захворювання або хронічні інфекції, можуть негативно впливати на вироблення еритроцитів.
6. Нестача поживних речовин – недостатня кількість заліза, вітаміну B12 або фолієвої кислоти в раціоні призводить до зниження вироблення гемоглобіну та еритроцитів, що спричиняє низький гематокрит.
   ​

Як підвищити гематокрит?

Для підвищення гематокриту необхідно діяти залежно від причини його зниження. До основних методів підвищення гематокриту належать:

1. Збалансоване харчування – додайте у раціон продукти, багаті на залізо (червоне м’ясо, печінка, шпинат, бобові), вітамін B12 (м’ясо, риба, молочні продукти) та фолієву кислоту (листяні овочі, горіхи). Вітаміни групи B допомагають підтримувати здоров’я еритроцитів і запобігти анемії.
2. Якщо низький рівень гематокриту викликаний дефіцитом заліза, лікар може призначити залізовмісні препарати. Важливо приймати їх під наглядом лікаря, щоб уникнути передозування.
3. Якщо причина низького гематокриту пов’язана з хронічними захворюваннями або порушеннями роботи кісткового мозку, необхідно лікувати основне захворювання. Наприклад, при нирковій недостатності можуть бути призначені препарати для стимуляції вироблення еритроцитів.
4. У разі дефіциту вітаміну B12 або фолієвої кислоти може бути призначений прийом відповідних вітамінних добавок для покращення утворення еритроцитів.
5. У рідкісних випадках, коли рівень еритроцитів є надто низьким, лікар може рекомендувати переливання крові або еритроцитарної маси для швидкого підвищення гематокриту.

Питання та відповіді

Чим небезпечний низький гематокрит?

Низький гематокрит свідчить про недостатню кількість еритроцитів для транспортування кисню до органів. Це може призвести до постійної втоми, слабкості, порушення роботи серця та інших органів.

Редакторська група

Мисюра Світлана Володимирівна

Рецензент

Інші новини

16.04.2024

Коклюш (кашлюк): симптоми, діагностика та лікування

18.10.2022

Болі в шлунку: що робити?

05.06.2024

Норма цукру в крові та цукровий діабет