Розрахунок серцево-судинного ризику: допомога від ДІЛА

Згідно з рекомендаціями Настанови щодо профілактики серцево-судинних захворювань Європейського товариства кардіологів, усіх пацієнтів старше 40 років, а також осіб із наявними факторами ССР слід стратифікувати за ступенем ризику серцево-судинних (СС) захворювань. Як це зробити швидко та просто?

Розглянемо на реальному прикладі.

Пацієнт: на прийом звернувся чоловік 42 років зі скаргами на загальну слабкість, періодичне підвищення артеріального тиску (АТ) до 150/110 мм.рт ст., головні болі на тлі психічних навантажень. Скарги турбують упродовж року, до лікаря не звертався.

Анамнез: Робота пов’язана з тривалим перебуванням за комп’ютером, палить цигарки упродовж 18 років, алкоголем не зловживає. Тричі на тиждень відвідує спортзал. 

Також відомо, що батько переніс інфаркт міокарда у віці 58 років, мати має підвищений АТ. 

Об’єктивно: нормостенічної тілобудови, ІМТ 24,6 кг/м2, АТ 146/98 мм.рт ст, ЧСС 68 /хв, ритмічний. Дихання жорстке. Тони серця звучні, ритмічні, акцент ІІ тону над аортою. Живіт м’який, безболісний при пальпації. Набряків немає.

Результати обстеження:

ЕКГ: ритм синусовий, регулярний, без патологічних змін.

Лабораторні дослідження:

• Загальний аналіз крові та загальний аналіз сечі без змін, розрахункова ШКФ 96 мл/хв/1,73 м2.
• Печінкові проби без змін.
• Глюкоза крові натще 4,9 ммоль/л, глікований гемоглобін 5,2%.
   

Таким чином, пацієнт має артеріальну гіпертензію І ступеня, і вагомий фактор серцево-судинного ризику (ССР) – паління. 

Отже, враховуючи рекомендації Настанови щодо профілактики серцево-судинних захворювань Європейського товариства кардіологів, ми повинні розрахувати серцево-судинний ризик для нашого пацієнта.

Основними факторами ССР є:

• немодифіковані фактори - вік, стать, обтяжений сімейний анамнез;
• фактори ризику, які підлягають впливу (модифікації) - дисліпідемія, паління, підвищений АТ, підвищений рівень глюкози крові тощо.
   

Поведено дослідження показників ліпідного обміну – комплекс 112 «Ліпідограма»:

• загальний холестерин 6,6 ммоль/л*,
• ХС ЛПНЩ – 5,0 ммоль/л*,
• ХС ЛПДНЩ – 1,2 ммоль/л*,
• ХС ЛПВЩ – 0,9 ммоль/л*,
• ХС не-ЛПВЩ – 5,8 ммоль/л*.
   

Показники ліпідного профілю, крім діагностики дисліпідемії як такої, лежать в основі стратифікації серцево-судинного ризику. Оцінка ССР здійснюється за допомогою шкали SCORE2 та SCORE2-ОР - для пацієнтів старше 70 років. 

Як лікарю може допомогти в цьому бланк результату (БР) лабораторного дослідження?

На 2-й сторінці БР Комплексу 112 «Ліпідограма» розміщений QR код, відсканувавши який, лікар потрапляє на сторінку сайту з розміщеними шкалами SCORE2 та SCORE2-ОР.

Для розрахунку за цими алгоритмами лікарю потрібні наступні дані:

• вік та стать пацієнта;
• статус тютюнопаління;
• рівень систолічного АТ;
• рівень холестерину не-ліпопротеїдів високої щільності (ХС не-ЛПВЩ) – це показник, що дозволяє оцінити вміст атерогенних фракцій ліпопротеїдів у плазмі крові. 
   

Таким чином, розрахований за шкалою SCORE2 10-річний ризик фатальних та нефатальних СС подій для нашого пацієнта становить 16%. Що це означає?

На 2 сторінці БР розміщена таблиця груп пацієнтів та категорій асоційованого СС ризику, за якою лікар відразу може оцінити отримані дані. ССР 16% нашого пацієнта відповідає дуже високому рівню СС ризику.

Таким чином, провівши відповідні дослідження, молодого та практично здорового на перший погляд пацієнта було стратифіковано як пацієнта, що має дуже високий СС ризик, що суттєво вплине на тактику його ведення.

Метою подальшого ведення нашого пацієнта є покращення прогнозу його захворювання, збільшення тривалості та покращення якості життя.

Пацієнту рекомендовано:

• відмова від паління
• дотримання дієти зі зниженим вмістом солі
• обмеження в раціоні вмісту насичених жирів та простих вуглеводів 
• регулярні динамічні аеробні фізичні навантаження
• антигіпертензивна терапія
• контроль показників ліпідного обміну через 3 місяці, при збереженні проявів дисліпідемії слід розглянути призначення статинотерапії з повторною оцінкою показників ліпідного обміну для досягнення цільових рівнів ХС ЛПНЩ як основного показника ССР.
   

Як нам у цьому знову може допомогти БР лабораторного дослідження? Адже низький комплайєнс пацієнтів та недотримання рекомендацій лікаря щодо режиму прийому гіполіпідемічних препаратів є основною причиною неуспіху лікування.

В Коментарях до показників ліпідного профілю у БР наведені цільові рівні показників ХС ЛПНЩ, ХС не-ЛПВЩ для пацієнтів різних груп ССР, а також референсні значення ХС ЛПВЩ в залежності від статі пацієнта. Це дозволить сформувати розуміння, що цільові рівні показників є різними для різних пацієнтів, та дозволить краще дотримуватись режиму прийому гіполіпідемічної терапії, призначеної лікарем, і підвищить прихильність пацієнта до лікування.