Інгібін B

Інгібін В - глікопротеїновий гормон, який синтезується преантральними і антральними фолікулами яєчників у жінок і в клітинах Сертолі сім'яних канальців у чоловіків. Інгібін В є головним регулятором секреції фолікулостимулюючого гормону (ФСГ).
Інгібін В пригнічує утворення ФСГ у гіпофізі за принципом негативного зворотнього зв'язку і виконує місцеву паракринну дію в яєчниках і яєчках.
Синтез інгібіна В зменшується під дією гонадоліберина. Рівні інгібіна В у сироватці знижуються по мірі зниження числа ооцитів з віком.
По мірі статевого дозрівання концентрація інгібіну В у крові підвищується.
У репродуктивному віці рівень інгібіна В у жінок змінюється в залежності від фази менструального циклу. Він починає підвищуватись в ранню фолікулярну фазу і сягає максимуму в її середині, в лютеїнову фазу - лишається невисоким. Відмічається також короткий підйом інгібіну В через 2 дні після пікового підйому лютеїнізуючого гормона в середині циклу, що відповідає періоду овуляції.
В ранньому передменопаузальному періоді рівень інгібіна В у фолікулярну фазу знижується раніше, ніж рівень естрадіола, тому він може служити маркером наближення менопаузи.
В постменопаузальному періоді гормон визначається в дуже низькій концентрації (менше 5 пг/мл) або не визначається зовсім.
У чоловіків пік концентрації інгібіну В припадає на третій місяць життя, потім поступово знижується, досягаючи мінімуму в 6-10 років.
У хлопчиків виявлення інгібіну В вказує на присутність і функціональну здатність тестикулярної тканини і використовується для діагностики аномалій розвитку статевих залоз.