Холестерин ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ), Low-density lipoprotein cholesterol, LDL-C)

1. Людям із наявним серцево-судинним ризиком:

• ішемічна хвороба серця: перенесений інфаркт, стенокардія;
• атеросклеротична хвороба судин: ішемія нижніх кінцівок, цереброваскулярні порушення;
• хронічна серцева недостатність;
• переміжна кульгавість або біль в ногах під час ходьби;
• інсульт;
• атеросклероз судин шиї та голови.

2. Людям із метаболічним синдромом:

• ожиріння, особливо при абдомінальному типі розподілу жирової тканини;
• інсулінорезистентність та цукровий діабет 2-го типу;
• артеріальна гіпертензія;
• дисліпідемія (підвищення рівня тригліцеридів та зниження ліпопротеїдів високої щільності).

3. Людям із порушеннями ліпідного обміну:

• сімейна гіперхолестеринемія та інші генетичні порушення ліпідного обміну;
• позитивний сімейний анамнез ранніх серцево-судинних подій: інфаркт, інсульт до 55-60 років.

4. Людям на гіполіпідемічній терапії, які приймають ліки для зниження холестерину:

• моніторинг ефективності лікування статинами, фібратами або іншими препаратами, що впливають на ліпідний профіль;
• корекція терапії з урахуванням змін ліпідного профілю.

5. Людям із супутніми хронічними захворюваннями, що впливають на ліпідний обмін:

• гіпотиреоз (недостатність функції щитоподібної залози);
• хронічна ниркова недостатність;
• цукровий діабет 1 та 2-го типу.

6. Передопераційна оцінка:

• людям, які готуються до кардіохірургічних втручань або операцій на судинах, для оцінки ризику та планування 
• анестезіологічної стратегії.

7. Людям для профілактичних обстежень:

• людям середнього та старшого віку без явних клінічних симптомів, але з факторами ризику: неправильне харчування, 
• недостатня фізична активність, куріння;
• для перевірки ліпідного профілю як частини загального профілактичного огляду.

1. Профілактичні обстеження:

• при планових профілактичних оглядах, особливо у дорослих від 40 років (з урахуванням індивідуальних ризиків);
• людям із сімейною історією серцево-судинних захворювань.

2. Наявність факторів ризику та супутніх захворювань:

• люди з цукровим діабетом, гіпертензією, ожирінням або метаболічним синдромом;
• люди з відомими порушеннями ліпідного обміну: наприклад, іперхолестеринемія;
• люди з порушеннями функції щитовидної залози, хронічною нирковою недостатністю та іншими порушеннями обміну речовин.

3. Перед гіполіпідемічною терапією:

• дослідження необхідно здавати для встановлення базового рівня ЛПНЩ перед призначенням лікування статинами чи іншими ліпідзнижувальними препаратами.

4. Моніторинг ефективності терапії:

• після початку лікування рекомендується повторне дослідження через 4-12 тижнів для оцінки терапевтичного ефекту;
• подальший моніторинг може проводитися кожні 6-12 місяців або згідно з клінічними показаннями.

5. Перед кардіохірургічними або іншими операціями:

• дослідження проводять для оцінки серцево-судинного ризику перед плановими операціями.

6. У випадку зміни способу життя або появи нових симптомів:

• при зміні дієти, режиму фізичної активності або при виникненні клінічних ознак, які можуть свідчити про порушення ліпідного обміну.

1. Абсолютна концентрація ЛПНЩ
Визначається числове значення (ммоль/л), що дозволяє оцінити чи перебуває рівень «поганого» холестерину в межах норми або перевищує її.

2. Оцінка атерогенності крові
Підвищений рівень ЛПНЩ свідчить про зростання ризику розвитку атеросклеротичних змін у судинах, що може призвести до ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда або інсульту.

3. Моніторинг ефективності терапії
Результати дозволяють оцінити, наскільки ефективною є гіполіпідемічна терапія (наприклад, лікування статинами) або корекція способу життя. Це допомагає коригувати лікування за потреби.

4. Виявлення спадкових порушень ліпідного обміну
Дослідження може вказувати на генетичні дефекти, такі як сімейна іперхолестеринемія, що потребує спеціалізованого підходу в лікуванні та профілактиці.

5. Індивідуальна оцінка серцево-судинного ризику
Результати аналізу ЛПНЩ, у комплексі з іншими клінічними даними (наприклад, загальним ліпідним профілем, артеріальним тиском, історією хвороби), дозволяють сформувати загальну картину ризику розвитку серцево-судинних захворювань та розробити ефективну індивідуальну схему профілактики та, при потребі, лікування.