Кількісне визначення для верифікації активності вірусного навантаження. Дозволяє оцінити ступінь віремії і ефективність терапії, а також диференціювати латентний перебіг від реактивації.
Загальна характеристика
Герпес 6 типу – це вірус герпесу людини 6-го типу (HHV-6), який разом із герпесом 7 типу (HHV-7) належить до родини Herpesviridae. Первинне інфікування найчастіше відбувається в ранньому дитинстві, після чого віруси зберігаються в організмі у латентному стані. За певних умов, особливо при імуносупресії, вони можуть реактивуватися.
Метод ПЛР дозволяє виявити та кількісно визначити ДНК HHV-6 і HHV-7 у біологічному матеріалі. Дослідження має найбільшу клінічну цінність у пацієнтів із порушенням функції імунної системи, реципієнтів трансплантатів, а також при підозрі на ураження центральної нервової системи або інші тяжкі герпесвірусні інфекції.
Виявлення ДНК герпесу 6 типу або HHV-7 не завжди свідчить про активне захворювання, оскільки ці віруси можуть тривало персистувати в організмі. Тому результати дослідження необхідно інтерпретувати разом із клінічною картиною, даними інших лабораторних досліджень та анамнезом пацієнта.
Кому рекомендоване дослідження
- дітям раннього віку з гострою лихоманкою та висипом (для підтвердження раптової екзантеми (roseola infantum), спричиненої HHV-6B);
- пацієнтам з імунодефіцитними станами (ВІЛ-інфекція, онкологічні захворювання, тривала імуносупресивна терапія) при підозрі на герпесвірусну реактивацію;
- реципієнтам трансплантатів органів або гемопоетичних стовбурових клітин;
- пацієнтам із неврологічними симптомами нез'ясованої етіології: енцефалітом, менінгітом, судомами у дітей;
- пацієнтам із тривалою лихоманкою та мононуклеозоподібним синдромом при негативних результатах на вірус Епштейна – Барр та цитомегаловірусну інфекцію.
Коли потрібно здавати дослідження
- при гострій лихоманці у дитини (особливо до 2 років) із подальшою появою висипу після нормалізації температури – класична картина roseola infantum (HHV-6B);
- при мононуклеозоподібному синдромі з негативними результатами на EBV (VCA IgM) та CMV IgM – для виключення HHV-6/7 як альтернативного збудника;
- при підозрі на реактивацію HHV-6 або HHV-7 у пацієнтів з імуносупресією;
- під час обстеження пацієнтів із неврологічними проявами нез'ясованої причини (енцефаліт, менінгіт та інші ураження центральної нервової системи);
- перед або після трансплантації органів чи гемопоетичних стовбурових клітин;
- для контролю вірусного навантаження та ефективності лікування (за показаннями лікаря).
Що дозволить дізнатися результат дослідження
- підтвердити або виключити активну реплікацію HHV-6 або HHV-7 у біологічному матеріалі;
- підтвердити активну реплікацію вірусу за наявності клінічних проявів;
- оцінити вірусне навантаження;
- контролювати перебіг інфекції та ефективність лікування у пацієнтів із груп ризику;
- доповнити діагностику герпесвірусних інфекцій у комплексі з клінічними даними та результатами інших лабораторних досліджень.
Тип біоматеріалу та способи взяття:
| Тип БМ | ||||
|---|---|---|---|---|
| венозна кров | ||||
| біоптат плаценти (хоріон) | ||||
| зішкріб із ротоглотки | ||||
| урогенітальний зішкріб (чоловічий) | ||||
| урогенітальний зішкріб (жіночий) | ||||
| інший тип матеріалу | ||||
| спинномозкова рідина (ліквор ) | ||||
| урогенітальний мазок (жіночий) | ||||
| сеча | ||||
| слина |
Правила підготовки
венозна кров
біоптат плаценти (хоріон)
зішкріб із ротоглотки
сеча
спинномозкова рідина (ліквор )
слина
урогенітальний зішкріб (жіночий)
урогенітальний зішкріб (чоловічий)
інший тип матеріалу
урогенітальний мазок (жіночий)
У лабораторному довіднику можна ознайомитися з докладним описом дослідження