Нирки виконують дуже важливі функції в організмі, пов'язані з виведенням продуктів життєдіяльності, надлишкової рідини, медикаментів і токсинів, підтримують баланс води і хімічних елементів, виділяють важливі гормони, необхідні для регуляції артеріального тиску і вироблення еритроцитів, сприяють підтримці здоров'я кісток. При хронічній недостатності нирки поступово втрачають здатність виконувати свої функції, що призводить до порушень роботи всіх органів і систем.
Термін «хронічна хвороба нирок» об'єднує безліч різних захворювань сечовивідної системи, пов'язаних з різким погіршенням якості життя, високою смертністю і призводять в термінальній стадії до необхідності застосування дорогих методів замісної терапії - діалізу та пересадки нирки.
В Україні сьогодні на хронічну хворобу нирок страждають близько півмільйона людей. Середній вік хворих, які отримують замісну ниркову терапію (діаліз), становить 45-50 років, тобто в значній мірі страждає молода, працездатна частина населення.
Які симптоми хронічної ниркової недостатності?
У більшості людей на ранніх етапах немає виражених симптомів. Запідозрити захворювання нирок і сечових шляхів дозволяють наступні скарги, що вказують на порушення їхньої функції:
- набряки стоп, гомілок, обличчя (особливо вранці);
- болі і дискомфорт у ділянці нирок;
- зміна вигляду сечі (червона, бура, каламутна, піниста, така, що містить «пластівці» і осад);
- часті позиви на сечовипускання, імперативні позиви (важко терпіти, треба одразу бігти в туалет), утруднене сечовипускання;
- зменшення добової кількості сечі (менше 500 мл);
- часте і рясне сечовипускання (поліурія), регулярні позиви на сечовипускання в нічні години;
- постійне відчуття спраги;
- поганий апетит, відраза до м'ясної їжі;
- загальна слабкість, нездужання;
- задишка, зниження переносимості навантажень;
- підвищення артеріального тиску, яке нерідко супроводжується головними болями, запамороченнями;
- болі за грудиною, серцебиття або перебої в роботі серця;
- свербіння шкіри.
Однак, всі ці симптоми неспецифічні. Особлива небезпека хронічної хвороби нирок полягає в тому, що вона може тривалий час не викликати ніяких скарг, які спонукали б звернутися до лікаря за медичною допомогою.
Що викликає хронічну ниркову недостатність?
Основні причини виникнення захворювання - це цукровий діабет і високий артеріальний тиск.
Цукровий діабет викликає ураження нирок, серця, кровоносних судин і нервових закінчень. Підвищений артеріальний тиск без належного контролю може призвести до інфаркту, інсульту і хронічної ниркової недостатності. В свою чергу, хронічна ниркова недостатність сама може бути причиною високого артеріального тиску.
Інші захворювання, що впливають на функцію нирок:
- Гломерулонефрит - захворювання, яке викликає запалення і ураження фільтраційних елементів нирок.
- Спадкові захворювання, такі як полікістоз нирок. Він призводить до появи в нирках великих кіст, які пошкоджують ниркову тканину.
- Порушення, що виникають в процесі розвитку плоду в утробі матері. Наприклад, звуження, що перешкоджають нормальному виведенню сечі і призводять до її повернення в нирку, що згодом сприяє інфікуванню і пошкодженню нирок.
- Системний червоний вовчак та інші аутоімунні захворювання.
- Закупорки, викликані каменями в нирках, пухлинами або збільшенням простати у чоловіків.
- Багаторазові інфекції сечових шляхів.
- Ожиріння або метаболічний синдром, порушення ліпідного обміну.
Немодифіковані фактори ризику хронічної хвороби нирок (на які неможливо вплинути за допомогою лікування або зміни способу життя):
- Похилий вік
- Чоловіча стать
- Низька маса тіла при народженні
- Расові та етнічні особливості
- Спадкові фактори
- Вагітність
Дуже важливим фактором ризику ураження нирок є зловживання анальгетиками і нестероїдними протизапальними препаратами, «захоплення» харчовими добавками (засоби для зниження ваги у жінок, протеїнові коктейлі для нарощування м'язової маси у чоловіків).
Чим небезпечна хронічна хвороба нирок?
Навіть на стадії помірного зниження функції нирок ризик серцево-судинних ускладнень різко зростає, що підвищує ймовірність смертельного результату внаслідок інфаркту та інсульту, а також істотно підвищується ризик виникнення ішемічної хвороби серця.
Діагностика хронічної хвороби нирок
Діагностика хронічної хвороби нирок заснована на лабораторних дослідженнях. В першу чергу необхідно пройти наступні тести:
- Загальний аналіз сечі, за результатами якого можна попередньо судити про наявність запального процесу в органах сечовидільної системи і втрату функції нирки (альбумінурія, протеїнурія, гематурія, лейкоцитурія, низька відносна щільність сечі).
- Загальний розгорнутий аналіз крові, в якому може бути виявлена знижена концентрація гемоглобіну (анемія).
- Комплексна програма 115 «Ниркові проби» рекомендована при підозрі на захворювання сечовидільної системи, серцево-судинної системи, після перенесених інфекцій з ризиком ускладнення з боку нирок (грипу, ангіни, ГРВІ та ін.).
Результати досліджень дозволять оцінити функціональний стан нирок і отримати інформацію про причини порушень їх функції. У багатьох випадках рання діагностика і своєчасне лікування захворювання можуть уповільнити або зупинити розвиток хронічної ниркової недостатності.
Чи можна запобігти захворюванню, навіть при наявності факторів ризику?
Знизити ризик розвитку захворювання нирок допоможуть прості заходи:
- регулярні медичні обстеження;
- лікування цукрового діабету та/або гіпертонії;
- контроль ваги за рахунок здорового харчування і регулярних фізичних навантажень;
- відмова від алкоголю та тютюнопаління;
- прийом лікарських препаратів (особливо знеболюючих) тільки за призначенням лікаря;
- обмеження солі та білків в дієті.
