Укр
icon
icon
7:00 - 20:00
Гаряча лінія для пацієнтів
0 800 217 887
Консультація лікаря для пацієнтів
0 800 219 696
Гаряча лінія для лікарів
0 800 752 180
Гаряча лінія для пацієнтів
icon
0 800 217 887
7:00 - 20:00
Консультація лікаря для пацієнтів
icon
0 800 219 696
7:00 - 20:00
Гаряча лінія для лікарів
icon
0 800 752 180
7:00 - 20:00
Багатоканальний телефон для мешканців міста Київ

Чим небезпечні анемії

20.12.2021
Фото - Чим небезпечні анемії

 

Анемія може стати причиною величезної кількості проблем: від втоми та випадання волосся до серцевої недостатності та навіть онкологічних захворювань у довгостроковій перспективі. За оцінками ВООЗ, у світі на різні види анемії страждають понад півтора мільярда людей, що становить чверть всього населення Землі. Причому найчастіше патології зустрічаються в дітей віком дошкільного віку – 50%, а найрідше в чоловіків – 12%.

У більшості випадків люди навіть не звертають уваги на основні ознаки анемії (постійну втому, сухість шкіри, блідість), вважаючи їх недостатнім приводом звернення до лікаря. Звичайно, такі симптоми справді не завжди свідчать про захворювання, його не можна діагностувати лише за наявністю цих симптомів. І тим більше не можна самостійно розпочинати прийом залізовмісних препаратів – це може призвести до тяжких ускладнень. Для повноцінної діагностики анемії недостатньо просто здати кров на гемоглобін. Наприклад, у курців рівень гемоглобіну та еритроцитів зазвичай в нормі: моноокис вуглецю, що міститься в сигаретах, при з'єднанні з гемоглобіном утворює речовину карбоксигемоглобін, який не здатний переносити кисень. Тож для компенсації кисневого голодування рівень гемоглобіну підвищується. Виходить, що необхідне комплексне дослідження, що відображає справжній стан системи кровотворення та здоров'я організму загалом. До того ж, важливо знати, чим саме спричинена анемія. У людей похилого віку, наприклад, вона часто виникає на тлі пухлинного процесу в шлунково-кишковому тракті. Є різновид анемії, пов'язаний із поганим засвоєнням вітаміну B12, і для її виявлення слід визначити рівень вітаміну В12 у сироватці крові та оцінити показники морфології еритроцитів. Для оцінки стану системи кровотворення та діагностики справжніх причин анемії експерти лабораторної діагностики ДІЛА розробили комплексну скринінгову програму 175 «Визнач причину анемії». Вона дозволить виключити або підтвердити наявність та характер анемії, встановити її причини та ступінь тяжкості.

Кому рекомендовано обстеження?

  • з профілактичною метою: людям з підвищеною фізичною активністю та спортсменам, дітям у періоди активного росту та статевого дозрівання, донорам крові, людям, які дотримуються вегетаріанської дієти, дітям та дорослим з діагностованими паразитарними захворюваннями;
  • жінкам на етапі планування та під час вагітності;
  • чоловікам, жінкам та дітям за наявності скарг, що супроводжуються характерними ознаками анемії, після сильних крововтрат, при раніше діагностованій анемії для контролю лікування;
  • дітям із вродженим дефіцитом заліза.
     

Програма може бути використана для первинної діагностики анемії та диференційної діагностики анемій, обстеження пацієнтів з високими ризиками розвитку захворювання та оцінки ефективності лікування.

Про захворювання

Що це? Анемія (малокрів’я) – це зменшення вмісту гемоглобіну та/або зниження кількості еритроцитів в одиниці об'єму крові, що призводить до зниження постачання тканин киснем.

Чим спричинена? Причини анемій різноманітні і можуть бути тісно пов'язані з такими факторами:

  • Соматичні захворювання – хвороби печінки та нирок, аутоімунні, інфекційні та запальні процеси.
  • Гостра та хронічна втрата крові. Гострою вважається крововтрата з об'ємом крові понад 500-700 мл (у дорослих), яка виникає протягом короткого проміжку часу. Вона буває видимою (кровотеча з рани, криваве блювання, маткові та носові кровотечі) і спочатку прихованою (кровотеча в кишечник, порожнину живота та/або плеври, великі гематоми). Хронічні втрати крові розвиваються на тлі незначних, але тривалих крововтрат (рясних і тривалих менструацій, виразки шлунка, раку, геморою, процедур гемодіалізу). З часом навіть незначні втрати виснажують запаси заліза в організмі, коли кількість заліза, що втрачається організмом, перевищує його надходження з їжею. Внаслідок залізодефіциту порушується синтез гемоглобіну
  • Неповноцінне харчування, нестача вітамінів та мікроелементів. Анемія розвивається на тлі дефіциту заліза, вітаміну В12 та фолієвої кислоти. Це може бути пов'язано як з нестачею необхідних організму речовин у раціоні (наприклад, при жорстких дієтах або у вегетаріанців), так і зі зниженням всмоктування заліза внаслідок різних захворювань дванадцятипалої кишки та початкових відділів тонкої кишки (ентерити, пухлини, стану після операцій на тонкому) кишечнику). При станах, що викликають зниження рівня білків крові, які є переносниками заліза (нефротичний синдром, порушення білково-синтетичної функції печінки, синдром порушеного всмоктування, аліментарна недостатність), також може спостерігатися зниження кількості заліза і, як наслідок, анемія.
  • Порушення кровотворення. Анемія виникає при недостатньому формуванні еритроцитів у кістковому мозку (наприклад, при виснаженні кісткового мозку або його ураженні токсичними речовинами, іонізуючою радіацією), на тлі передчасного та надмірного руйнування еритроцитів у кров'яному руслі (наприклад, при гемолізі). Також анемія може виникати при утворенні вторинних вогнищ (метастазів) пухлинних клітин у кістковому мозку, порушенні вироблення небілкової частини гемоглобіну (гема) та накопиченні його токсичних продуктів, а також порушенні регуляції синтезу еритроцитів (зменшення продукції гормону, який стимулює ріст та розмноження еритроцитів – еритропоетину).
     

Залежно від причин, анемія класифікується на залізодефіцитну, спричинену крововтратою або недостатнім надходженням чи засвоєнням заліза; В12-дефіцитну та фолієводефіцитну, викликану недостатнім надходженням в організм або засвоєнням відповідно ціанокобаламіну та фолієвої кислоти; апластичну, спричинену порушенням утворення в кістковому мозку еритроцитів; і гемолітичну, за якої еритроцити в організмі руйнуються дуже швидко. Найпоширенішою формою анемії є залізодефіцитна – її діагностують у 80-90% пацієнтів, у яких знижено кількість еритроцитів та/або гемоглобіну в крові. Залізодефіцитні стани розвиваються поступово. Спочатку створюється негативний баланс заліза, у якому потреби організму у ньому та її втрати перевищують обсяги його надходження з їжею. Це може бути обумовлено втратою крові, вагітністю, грудним вигодовуванням, стрибками росту в період статевого дозрівання, порушенням всмоктування мікроелементів у шлунково-кишковому тракті або недостатнім вживанням продуктів, що містять залізо, як, наприклад, при вегетаріанстві.

У нормі залізо всмоктується в тонкому відділі кишечника, проте при деяких хронічних захворюваннях шлунково-кишкового тракту виникає синдром мальабсорбції – порушення всмоктування з їжі вітамінів, мікроелементів та інших корисних речовин. У крові залізо транспортується білком трансферином до місць його витрачання чи накопичення. При залізодефіцитних станах кількість вільного трансферину в крові підвищується, а рівень сироваткового заліза знижується. Вироблення гемоглобіну в кістковому мозку відбувається не так активно, внаслідок чого розвивається залізодефіцитна анемія з усіма клінічними проявами недокрів'я.

Симптоми та ускладнення

Ступінь вираженості анемії залежить від тяжкості хвороби та швидкості її розвитку. Чим нижчий рівень гемоглобіну і чим швидше розвивається анемія, тим більше виражена клінічна картина.

Виділяють загальні (неспецифічні) ознаки анемії та прояви, характерні для певного типу захворювання. До неспецифічних ознак відносять:

  • блідість шкірних покривів;
  • слабкість та підвищену стомлюваність;
  • сонливість;
  • часті запаморочення та непритомність;
  • шум в вухах;
  • «мушки» перед очима;
  • задишку та прискорене серцебиття, прискорений пульс.
     

Відсутність цих симптомів не виключає наявності анемії, оскільки за легкої та середньотяжкої форми хвороби, а також за її повільного розвитку, клінічна картина може бути розмитою.

При залізодефіцинній анемії спостерігають сухість та порушення цілісності шкіри, ламкість нігтів та волосся, поява виразок та тріщин у куточках рота, м'язову слабкість. Може спостерігатися відчуття печіння язика, спотворення смаку як неприборкане бажання їсти крейду, зубну пасту, землю, сиру крупу, сире м'ясо, і навіть пристрасть до деяких запахів (ацетону, бензину). До того ж, при дефіциті заліза часто спостерігається ураження шлунково-кишкового тракту.

Нестача вітаміну В12 може також виявлятися проблемами із ШКТ (зокрема атрофічним гастритом) та неврологічними симптомами – до них належать парестезії, порушення чутливості, оніміння кінцівок. Вкрай тяжкий перебіг анемії іноді супроводжується психічними порушеннями, галюцинаціями.

Клінічні прояви при нестачі фолієвої кислоти дуже схожі з дефіцитом вітаміну В12, але при цьому відсутні неврологічні симптоми і рідко спостерігається запалення язика.

Гемолітичним анеміям характерні жовтянистість шкіри та слизових, збільшення розміру селезінки, схильність до формування каменів у жовчних шляхах. При масивному гемолізі еритроцитів (гемолітичному кризі), крім жовтяниці, анемії та погіршення загального стану, можливі нудота, блювання, розлади свідомості, судоми, може розвиватися гостра ниркова та/або серцево-судинна недостатність.

Апластична анемія, що виникає на тлі пригнічення проліферації клітин кісткового мозку, характеризується кровотечами (носовими, шлунково-кишкового тракту) та крововиливами (переважно в області гомілок, стегон та живота, а в місцях ін'єкцій утворюються гематоми). Часто діагностують бронхіти та пневмонії.

Як і симптоми, ускладнення анемії можуть бути загальними та специфічними. До загальних відносяться:

  • зниження артеріального тиску;
  • погіршення імунітету та почастішання інфекційних захворювань;
  • у період вагітності – хронічна гіпоксія плоду, затримка внутрішньоутробного розвитку;
  • зниження інтелектуального та фізичного розвитку у дітей.
     

Специфічні ускладнення розвиваються за певного виду анемії. Наприклад, гемолітичні анемії супроводжуються підвищеними ризиками розвитку жовчнокам'яної хвороби, гемосидерозу внутрішніх органів (надмірного відкладення гемосидерину – пігменту, що утворюється в процесі ферментативного розщеплення гемоглобіну), гемолітичних кризів, збільшення розмірів печінки та селезінки.

Гострі масивні крововтрати можуть призводити до розвитку поліорганної недостатності (серцево-судинної, ниркової, дихальної), ДВЗ-синдрому (розлади гемостазу).

При дефіциті вітаміну В12 ускладнення часто торкаються спинного мозку.

При анеміях, пов'язаних з порушенням вироблення або утилізації порфіринів (порушення кровотворення), може розвиватися цукровий діабет, недостатність надниркових залоз, цироз печінки, проблеми з кровообігом.

Діагностика анемії

З появою перших ознак захворювання важливо звернутися до лікаря для встановлення точного діагнозу. Важливу роль виявленні причин анемії грають відомості, отримані під час опитування пацієнта – вік, наявність професійних чинників, характер раціону, наявність супутніх хвороб, прийом ліків. Не менш важливі і дані огляду – колір та стан шкіри, розмір лімфовузлів, печінки та селезінки, ознаки ураження нервової системи.

Перший етап діагностики анемії зазвичай включає такі дослідження:

  • Загальний аналіз крові. При анемії він показує невеликі блідо забарвлені еритроцити, зниження показників МНС (середній вміст гемоглобіну в еритроциті), MCV (середній об’єм еритроцита), МСНС (середня концентрація гемоглобіну в еритроциті), знижується концентрація гемоглобіну та гематокриту. Загальний аналіз крові дозволяє лікарю оцінити розмір, форму та зрілість клітин крові.
  • Феритин. Цей біомаркер є найбільш специфічним та чутливим параметром наявності запасів заліза в організмі, головним учасником метаболізму заліза та донором заліза для клітин, які відчувають у ньому дефіцит. Концентрація феритину зростає при залізодефіцитних анеміях, але може підвищуватися при захворюваннях печінки та запаленні.
  • Фолієва кислота (вітамін В9). Вона сприяє з'єднанню глобіну та гему в гемоглобіні та міоглобіні і є індикатором диференціальної діагностики анемій, зокрема для виявлення чи виключення фолієводефіцитної анемії.
  • Залізо – ключовий маркер діагностики залізодефіцитної анемії. За його нестачі в організмі сироваткове залізо дуже швидко витрачається, за його надлишку трансферрин повністю насичується залізом. Основною формою тривалого зберігання цього елемента є його комплекс із білком феритином. Концентрація заліза підвищується при гемолітичній, перніціозній та апластичній анемії, знижується – при залізодефіцитній формі.
  • Вітамін В12 (ціанокобаламін). Його дефіцит може призвести до розвитку макроцитарної (мегалобластної) анемії.
     

До складу скринінгової програми 175 «Визнач причину анемії» включено загальний розгорнутий аналіз крові та всі зазначені маркери. Комплексне визначення всіх цих показників дозволяє лікарю виявити точну причину анемії та диференціювати її з інших небезпечних захворювань.

Лабораторні дослідження для первинної та диференційної діагностики анемій мають важливе значення і можуть бути рекомендовані як з метою встановлення причини неспецифічних симптомів, так і у якості скринінгового дослідження, особливо в групах високого ризику розвитку анемій. До групи ризику входять вагітні та годуючі жінки, діти, особи з хронічними захворюваннями та хворобами шлунково-кишкового тракту, вегетаріанці, люди, які відчувають хронічні стреси.

Замість висновку

При різних причинах розвитку анемії її прояви абсолютно однакові: підвищена слабкість і стомлюваність, головний біль, схильність до непритомності, задишка, почастішання серцебиття, запаморочення, блідість шкірних покривів, судоми. Звернення до лікаря обов'язкове при перших підозрах на анемію, тому що вона може бути першим сигналом більш серйозних захворювань. До того ж, своєчасна лабораторна діагностика анемії дозволяє виявити хвороби, першим симптомом яких вона є: деякі злоякісні утворення, хронічні запальні процеси, глистні інвазії та інші порушення.

Без лікування кількість гемоглобіну знижується все більше, змінюється форма червоних кров'яних тілець, скорочується інтенсивність поділу клітин у кістковому мозку. Внаслідок зменшення кількості гемоглобіну та еритроцитів порушується транспортування кисню та вуглекислоти у тканинах, а симптоми анемії погіршуються, можливий розвиток серйозних ускладнень. Щоб їх уникнути, контролюйте стан свого здоров'я, а за перших ознак звертайтеся до лікаря. За підозри на анемію лікар призначить лабораторні дослідження – загальний розгорнутий аналіз крові, визначення рівня феритину, фолієвої кислоти, заліза та вітаміну В12. Заощадити час та гроші* допоможе скринінгова програма 175 «Визнач причину анемії», до складу якої входять усі зазначені маркери.

* Вартість скринінгових програм на регулярній основі на 15% нижча за сумарну вартість окремих досліджень, що входять до їх складу.

Завантажте наші додатки
для iOS та Android
Замовте виклик медсестри додому