Туберкульоз - це інфекційне захворювання, що характеризується тяжкістю перебігу, здатністю до ураження практично всього організму та високою летальністю нелікованих хворих.
Спочатку патогенні мікроорганізми потрапляють в легені під час дихання.
Імунна система здорової людини здатна їх знешкодити. Для цього природа створила процес фагоцитозу. Спеціальні клітини – фагоцити, руйнують збудників інфекцій. Якщо імунна система з тих чи інших причин слабка і не здатна чинити опір на повну силу, фагоцити в своїй спробі захистити організм «героїчно гинуть», мікобактерії в них розмножуються і інфікують оточуючі клітини.
Таким чином утворюються порожнини, що містять в собі елементи розпаду легеневої тканини і велику кількість збудників. З часом ці вогнища інфекції можуть загоюватися. Проте в осіб з порушеним клітинним імунітетом вони здатні виділятися в навколишнє середовище під час кашлю, чхання або розмови. Це зумовлює розмноження збудника і інфікування нових людей.
Окрім того, мікобактерія туберкульозу (вона ж – паличка Коха, названа на честь її першовідкривача) здатна потрапляти в лімфу та кров, а з ними – до інших органів, і в деяких випадках викликати позалегеневі форми туберкульозу.
Групи ризику розвитку туберкульозу
- Особи з імунодефіцитними станами (ВІЛ-інфіковані, хворі, що отримують імуносупресивну терапію);
- Люди, що тривалий час перебували в контакті з хворими в стадії бактеріовиділення;
- Онкологічні хворі;
- Хворі на цукровий діабет та автоімунні захворювання;
- Особи, що перенесли трансплантацію кісткового мозку чи внутрішніх органів;
- Безпритульні й ті, що перебувають в місцях позбавлення волі;
- Хворі на алкоголізм, затяжні курці;
- Люди з неправильним харчовим раціоном, хронічними стресами, низькою вагою і т.п.
Актуальність проблеми
Ризик зустрітися зі збудником туберкульозу, особливо, у великому місті – досить високий. На превеликий жаль, соціум наразі досі не навчився правильно реагувати на цю проблему. Досі побутує міф про те, що «нормальні люди не можуть захворіти на туберкульоз». Проте ніхто не застрахований від ризику захворіти і шанс зустрітися з інфекцією має кожен: в торговому центрі, маршрутці, метро, на роботі чи в престижному салоні краси. Відтак часто люди роками не обстежуються, чим наражають інших на небезпеку. Адже невиявлений туберкульоз швидко прогресує до активної форми і становить загрозу для здоров’я оточуючих людей.
Статистика щодо туберкульозу в Україні (згідно даних Центру громадського здоров’я МОЗ України)
У січні 2019 р. в Україні зареєстровано 2 461 випадок туберкульозу:
- 1 995 нових випадків захворювання;
- 466 пацієнтів із рецидивом;
- 66 пацієнтів, що відновили лікування після перерви;
- 136 пацієнтів, які розпочали повторне лікування після невдалого;
- 139 інших випадків.
- Загалом у січні 2019 р. від туберкульозу лікувалися 21 132 людини.
Проте слід відзначити, що йдеться виключно про зареєстровані випадки. По великому рахунку, люди, котрі не працюють в установах, де проводяться щорічні медичні огляди, можуть покладатися лише на свою пильність. Позаяк величезна кількість людей роками живуть, не перевіряючись. Ймовірність того, що серед них є хворі на активну форму туберкульозу – стовідсоткова. Ймовірність, що когось з них ви зустрінете в ліфті чи метро – є. Судити, висока вона чи мізерна, тільки вам, адже ви ж пам’ятаєте: ваше здоров’я – у ваших руках.
Шляхи передачі:
Основний механізм передачі – повітряно-крапельний. Далеко не кожен хворий становить небезпеку для оточуючих. Ступінь заразності залежить від форми та стадії хвороби. Виділяти мікобактерії в навколишнє середовище може лише той хворий, у якого має місце активна форма туберкульозу (розпад легеневої тканини зі стадією бактеріовиділення). Мікобактерії туберкульозу поширюються у вигляді дрібних крапель, які хворий виділяє під час кашлю, чхання та розмови. Відсоток інфікованих збудником туберкульозу у світі становить близько 30%. А захворіти з цього числа може кожен десятий.
Будь-який закритий простір, в якому знаходяться люди, є заразним. Особливо, це стосується тих приміщень, рівень провітрюваності та освітленості яких - низький.
«Доки на землі будуть нетрі, до яких не здатні проникнути сонячні промені, сухоти й надалі існуватимуть. Сонячне проміння – смерть для паличок туберкульозу», - це слова Роберта Коха з його промови 24 березня 1882 року. Пізніше цей день буде проголошено Всесвітнім Днем боротьби з туберкульозом. А 1905 року Роберт Кох отримав Нобелівську премію «за відкриття мікобактерії туберкульозу та визначні дослідження щодо лікування цієї хвороби».
Види та форми туберкульозу
Залежно від місця ураження виділяють:
1. Туберкульоз легень;
2. Позалегеневий туберкульоз: туберкульоз плеври, туберкульоз сечостатевої системи, туберкульоз кісток та суглобів, туберкульоз лімфатичних вузлів, туберкульоз органів шлунково-кишкового тракту, туберкульоз центральної нервової системи.
Є й інші форми туберкульозу, оскільки фактично збудник цієї інфекції здатний вражати будь-яку тканину, однак йдеться про рідкісні випадки.
В залежності від перебігу виділяють активну та латентну форми туберкульозу.
1. Латентна форма означає, що хворий інфікований мікобактерією, проте клінічні ознаки, які свідчили б про активний інфекційний процес – відсутні.
2. Активна форма передбачає присутність яскравих симптомів туберкульозу, що підтверджені за допомогою лабораторних, клінічних та рентгенологічних досліджень.
Симптоми туберкульозу
Дане захворювання характеризується різноманіттям форм, вражає різні органи і системи, часто протікає в прихованій формі, що ускладнює своєчасну діагностику і сприяє подальшому поширенню. Запам’ятайте основні симптоми і пройдіть обстеження, якщо:
- мали місце бронхіт/пневмонія/ГРВІ і звичні дієві ліки не допомагали;
- зберігається тривалий кашель (понад 3 тижні);
- виражена загальна слабкість, підвищена втомлюваність, роздратованість, депресія й апатія (або навпаки відчуття необгрунтованої ейфорії) протягом тривалого часу;
- біль у грудях , плечовому поясі;
- зміна кольору мокроти, поява кров’янистих прожилків в мокроті (особливо для тих, хто палить);
- тривалий час має місце підвищена температура тіла близько 37 С;
- має місце підвищена пітливість (особливо вночі);
- зник апетит і має місце тенденція до «безпричинної» втрати маси тіла.
В затяжних випадках, особливо, при таких формах туберкульозу, як міліарний туберкульоз чи казеозне запалення легень, стан хворих - тяжкий. Спостерігаються явища сильно вираженої загальної інтоксикації: висока лихоманка, сильна задишка, кровохаркання та ін.
Слід пам’ятати, що навіть у випадку відсутності симптомів необхідно обов’язково регулярно проходити обстеження (принаймні, раз на рік). А тому, хто перебував у контакті з хворою на туберкульоз людиною – варто обстежитися у негайному порядку. Трапляється й так, що ми не можемо бути певні, хворіє людина, чи ні, але щось нас насторожує. Ми можемо стати свідками присутності тривожних симптомів у наших знайомих, коли вони з тих чи інших причин не обговорюють це. У такому випадку варто спробувати делікатно пояснити людині всю важливість питання і нагадати про безпеку її життя та життя оточуючих. У всякому разі ця ситуація нагадує про потребу пройти обстеження і вимагає пильності.
Діагностика:
- Сьогодні є багато методів діагностики туберкульозу. Найпростіше – це подивитися під мікроскопом. Мікроскопія виконується фарбуванням по Цілю-Нільсену. Даний метод дозволяє виявити мікобактерії в мокротинні лише у половини хворих. Трошки вищий відсоток (60%) можна отримати за допомогою більш сучасних методів: світлодіодної мікроскопії зі спеціальними насадками на мікроскоп та люмінісцентної мікроскопії з флюоресцентними барвниками.
Щоб щось стверджувати відповідно до результатів мікроскопії – необхідно здати їх тричі. Окрім того, існує ряд суворих правил підготовки до цього методу діагностики. Порушивши котресь з цих правил, результат стає недостовірним.
Як бачимо, вищезгадані методи простіші у технології виконання. Проте похибка – дуже серйозна і шанс поставити діагноз «здоровий» хворому на туберкульоз завдяки мікроскопії – дуже високий.
- Відтак розглянемо принцип високочутливого специфічного дослідження у виявленні мікобактерій туберкульозу - Туберкульоз, Mycobacterium tuberculosis, ДНК методом ПЛР - якісн. Метод ПЛР(полімеразної ланцюгової реакції) дозволяє виявити наявність ДНК палички Коха в біоматеріалі (мокротиння, сеча, менструальна кров, ліквор, мазок із зіву). Слина та венозна кров не підходять для даного дослідження, оскільки не є сприятливим середовищем для життя й розмноження мікобактерій туберкульозу. При потребі спростувати або підтвердити підозри про туберкульоз мікобактерій шукають в мокротинні.
Перевагами методу Туберкульоз, Mycobacterium tuberculosis, ДНК методом ПЛР - якісн. є: - чутливість цього методу суттєво вища, ніж чутливість методу мікроскопії;
- результат дослідження буде готовий не більш, як за 4 доби;
- безпечність та достовірність дослідження.
Питання-відповідь:
- Чи можна заразитися від вакцини?
Мікобактерії, які вводяться під час вакцинації – незаразні, отже викликати хворобу вони не здатні.
- Який термін дії вакцини БЦЖ?
Вакцина не захищає протягом всього життя. Термін її дії триває до 7 років. На жаль, вакцина не дає 100%-ї гарантії того, що ви не захворієте, проте ризик стає суттєво нижчий. А ризик розвитку тяжких форм, особливо небезпечних в дитячому віці – критично малий.
- «Захворію/не захворію?..»
Все залежить від імунного статусу людини. Екологія, спосіб життя, харчовий раціон, наявність стресів, супутніх захворювань і т. д. – всі ці фактори чинять прямий і абсолютно конкретний вплив на людський імунітет. Здатність організму опиратися інфекціям, в тому числі туберкульозу, визначається станом імунної системи.
- Що собою являє проба Манту?
Це не щеплення, як багато хто думає. Під час виконання проби Манту дитині вводиться очищений туберкулін (продукти обміну мікобактерій). В результаті виникає відповідна специфічна алергічна реакція («алергія на туберкульоз») у щеплених та в інфікованих осіб. Проба Манту дозволяє оцінити ефективність вакцинації та виявити інфекцію в подальшому. Інтерпретацією результатів проби Манту повинен займатися виключно лікар.
- Чи може захворіти на туберкульоз той, хто переніс його в минулому?
Так. Якщо організм втрачає належну імунну опірність внаслідок сильного стресу, на жаль, давні вогнища можуть стати знову активними.
- Мій знайомий – хворий на туберкульоз. Що мені робити?
Щоб з’ясувати, чи не заразилися ви туберкульозом, необхідно пройти обстеження Туберкульоз, Mycobacterium tuberculosis, ДНК методом ПЛР - якісн.. Це сучасний високотехнологічний метод діагностики, що має високу чутливість до виявлення інфекції. Якщо все в порядку, то пройти повторне обстеження бажано через рік.
- Як вести себе з близькою людиною, хворою на туберкульоз? Чи існують заходи безпеки?
Так. Перше – це маска обом. Не бійтеся нагадувати хворому про її важливість, адже він повинен цінувати ваші турботу і здоров’я. Проте значення маски різко зводиться нанівець, якщо використовувати її неправильно. Відтак уважно читайте інструкцію перед її використанням. Друге: по можливості намагайтеся спілкуватися в умовах відкритого простору, або ж дуже добре провітрюваного приміщення. Пам’ятайте, що ризик інфікування набагато вищий у дітей, аніж у дорослих. Тому, якщо немає критичної потреби, не слід дітям відвідувати хворих в активній стадії.
Ці нюанси стосуються хворих в стадії активного бактеріовиділення. Проте скоро, коли хворий отримає належне лікування, здасть аналізи тричі і почує, що відбулося «абацилювання» - він зможе жити звичайним життям і потреба у вищезгаданих заходах безпеки втратить свою актуальність.
Вакцинація
З 1921 року і до сьогодні єдиною дієвою вакциною проти туберкульозу є БЦЖ (лат. Bacillus Calmette–Guérin). Виконують її на 3-5-й день життя.
А наостанок ми поділимося цікавою інформацією. Дивно, проте ми не часто знаємо й шануємо своїх видатних співвітчизників. Та чи знаєте Ви, що вчений Зельман Ваксман, котрий відкрив перший у світі антибіотик, ефективний при лікуванні туберкульозу, народився й виріс у Вінницькій губернії? Так-так, перший дієвий лікарський препарат від цієї страшної хвороби – стрептоміцин! Цей чоловік, який, до слова, був земляком видатного хірурга Миколи Пирогова, в 1952 році отримав Нобелівську премію за відкриття стрептоміцину. Відкриття було зроблене Ваксманом значно раніше, але після тривалих клінічних випробувань в якості лікарського засобу стрептоміцин почав випускатися у 1946 році.
Пам’ятайте про надзвичайно високу вагу свого здоров’я – це наш головний ресурс. Та чи завжди ми, як слід, його цінуємо? Чи не забуваємо про регулярні обстеження, яким часто люди завдячують довгим і щасливим життям. Практично усі хвороби лікуються. І ось вже півстоліття, як успішно лікується туберкульоз. Жодна хвороба – не вирок, якщо ми завжди залишатимемося пильними до свого здоров’я та здоров’я своїх близьких.
Будьте здорові з ДІЛА й вдихайте життя на повні груди!
