0 800 217 887
0 800 752 180 всеукраїнські номери
(044) 364 49 91 для міста Київ
Багатоканальний телефон для мешканців міста Київ
Вхід в кабінет

Туберкульоз в Україні. Методи дослідження в МЛ ДІЛА

05.04.2019
Фото - Туберкульоз в Україні. Методи дослідження в МЛ ДІЛА
 
Туберкульоз – це інфекційне захворювання, яке передається переважно повітряно-крапельним шляхом і спричинене різними видами мікобактерій, частіше за все Mycobacterium tuberculosis. Здатне поширюватися на будь-які органи й системи організму й пошкоджувати їх. Супроводжується розпадом тканин (деструкцією). Найчастіше процес локалізується в легенях. Збудник є дуже стійким, має властивість адаптуватися до сучасних антибіотиків і створювати нові резистентні до лікування штами. Щорічно у світі реєструється близько 10 мільйонів нових захворювань на туберкульоз.
 

Симптоми

На початковій стадії хвороба може себе нічим не проявляти, крім втоми та кашлю. Патологічні зміни під час клінічного огляду, як правило, теж непомітні. Уже за наявності туберкульозної інтоксикації, викликаної ендотоксинами бактерій і продуктами розпаду білків в уражених органах, з'являються скарги на загальне нездужання, зменшення ваги, порушення сну, зниження працездатності й підвищення температури тіла.
 
  • Надмірне потовиділення турбує хворого у випадку появи виражених змін  в ураженому органі. 
  • Температура тіла може бути нормальною, субфебрильною (трохи вище 37 °C), або високою – від 38 °C. Часто змінюється у хворого протягом доби. До субфебрильної температури пацієнти швидко звикають і перестають її помічати.
  • Для уражень органів дихальної системи характерні кашель, виділення мокротиння, іноді з кров'ю, біль у грудях, задишка.
  • Кашель є одним із основних симптомів туберкульозу легень. Спочатку з'являється легке покашлювання, яке часто пов'язують із курінням, залишками простудних процесів, бронхітом або трахеїтом. Увага: якщо кашель не проходить протягом 4 тижнів, це вагома підстава для проведення додаткових досліджень, щоб встановити його причину.
  • Виділення мокротиння з кашлем. На початку воно не виділяється, або присутнє в незначній кількості. Пізніше  із розвитком захворювання – пацієнт може відкашлювати до 200 мл мокротиння або і більше на добу з прожилками крові або без них.
 
Інші симптоми залежать від розміру легеневих і позалегеневих уражень та їх локалізації. Адже буває туберкульоз нервової системи (зазвичай оболонок головного мозку), кісток і суглобів, сечостатевої системи, перикарду,  кишечника, периферичних лімфатичних вузлів, шкіри, підшкірної клітковини, ока, вуха, надниркових залоз, печінки та ін. Якщо захворювання прогресує, спостерігаються ускладнення, які потребують негайної медичної допомоги. Наприклад, легенева кровотеча (з виділенням до 500 мл і більше крові). Вона розвивається через розрив артерій і вен у зоні пошкодження та некрозу (розпаду) легеневої тканини.
 
Антибактеріальна терапія є основним методом лікування туберкульозу будь-якої локалізації. Іноді застосовують одночасно до чотирьох видів протитуберкульозних препаратів. Якщо лікування є ефективним, можливе повне видужання і загоєння пошкоджених мікобактеріями туберкульозу ділянок тканин організму.
 

Діагностика

Діагностика спрямована на те, щоб провести скринінг і підтвердити:
  • наявність чи відсутність захворювання;
  • локалізацію процесу (де є осередки інфекції);
  • активність, факт деструкції (інфільтрації, розпаду, обсіменіння,) тканин або її відсутність. Виділяють наступні фази: 
            1. активну деструкцію тканин із розпадом і активним поширенням туберкульозу по організму;
            2. загоєння із розсмоктуванням,   ущільненням,  рубцюванням, кальцинацією каверн у зонах, уражених хворобою.
 
Окремий акцент робиться на бактеріовиділенні:
            1. із  виділенням  мікобактерій туберкульозу  (+) 
            2. або  без виділення (–)
 
Достовірним методом підтвердження  хвороби вважається виявлення мікобактерій туберкульозу в обстежуваному біологічному матеріалі пацієнта. Це можуть бути: мазки із зіву, харкотиння, зразки тканин, менструальна кров, спинномозкова рідина, пункції з лімфатичних вузлів тощо. Найточнішим методом є ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція), яка має майже 100-відсоткову специфічність. Часто використовують також бактеріологічний та пряму бактеріоскопію.
 
  • Пряма бактеріоскопія була одним із перших лабораторних методів. Однак деякі лікарні й лабораторії досі його застосовують. У мазку матеріалу пацієнта після спеціального фарбування намагаються розгледіти під мікроскопом мікобактерії туберкульозу (вони мають вигляд паличок червоного кольору на загальному синьому фоні). Але через те, що мікобактерії можна помітити, тільки коли їх дуже багато (50 000–100 000 в 1 мл матеріалу), цей метод вважається сьогодні застарілим і недостовірним так само, як і люмінесцентний (коли мікобактерії туберкульозу світяться після вбирання люмінесцентних фарб під мікроскопом). Адже така кількість мікобактерій туберкульозу є у зразках матеріалів лише, коли процес захворювання є дуже вираженим, запущеним.
 
  • Бактеріологічний метод є надійнішим порівняно з прямою бактеріоскопією. Він дозволяє підтвердити наявність збудника, якщо в 1 мл матеріалу міститься 20–100 мікробних тіл. Їх сіють на спеціальні середовища, які містять набір необхідних поживних елементів на яких мікобактерії харчуються, ростуть, розмножуються і утворюють колонії, які можна легко побачити. Недоліком методу є тривалість процесу. Перші колонії видно тільки на 18–30-й день культивації, і тому матеріали тримають до 3 місяців в термостаті за температури 37 °C, щоб дати їм достатньо часу для росту. Якість поживних середовищ є одним із найважливіших факторів, що впливають на достовірність результату аналізу. У випадку недотримання умов зберігання, приготування середовищ і посіву на них результати спотворюються.
 
  • МЛ ДІЛА використовує найсучасніший молекулярно-генетичний метод ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції). За його допомогою можна підтвердити наявність мікобактерій туберкульозу при їх мінімальній кількості у матеріалі (усього 5–10). Результат може бути готовий уже через 3–4 години після початку дослідження. Використовуючи ПЛР, виділяють і роблять багато копій (мільйонів або мільярдів) певної ланки ДНК мікобактерії туберкульозу. Ділянка ДНК мікобактерій використовується як генетичний матеріал для найточнішого підтвердження діагнозу. 
 
Якщо відома ключова схема  азотистих основ у ДНК мікобактерії, то за допомогою штучного синтезу можна отримати органічну речовину (праймер) із компліментарною послідовністю таких самих азотистих основ. Такий “праймер” –  це копія невеликої (20-30 азотистих з’єднань) ділянки ДНК мікобактерії туберкульозу  є стартовим блоком (основою) до якого під впливом ДНК полімерази проходить подовження ланцюга з прикріпленням азотистих основ мікобактерій,  які є в зразкові матеріалу взятого від хворого. Побудова ланцюга можлива лише за допомогою ділянок ДНК мікобактерій туберкульозу у матеріалі (якщо вони є). Інші азотисті основи, навіть при їх дуже великій кількості  не підходять до праймера.  Дуже важливо для точного результату  дотримуватися правил взяття матеріалів пацієнтом або лікарем. Наприклад, виключити місцеві процедури й застосування лікарських препаратів за 24 години до взяття матеріалу. Не допустити контамінацію (зараження) матеріалу мікобактеріями туберкульозу інших хворих під час взяття матеріалу або його доставки в лабораторію. Оскільки проведення ПЛР вимагає наявності спеціальної апаратури і діагностикумів (олігонуклеотидів-праймерів), МЛ ДІЛА є однією з небагатьох лабораторій в Україні, яка пропонує цей сучасний метод.
 
Метод Необхідна кількість мікобактерій  туберкульозу в мазку для достовірного результату Тривалість очікування результату
Пряма бактеріоскопія 50 000-100 000 в 1мл матеріалу Декілька днів
Бактеріологічний метод 20-100 в 1 мл матеріалу До 3 місяців
ПЛР (полімеразна ланцюгова  реакція) 5-10 в 1 мл матеріалу При бажанні пацієнта можливе термінове отримання результату або через декілька днів 
 
Туберкулінова проба, або реакція Манту
Туберкулінову пробу (реакцію Манту) роблять для попереднього скринінгу. Вона показує, чи мав пацієнт контакт із мікобактеріями туберкульозу (ТБ) у минулому, визначає імунну відповідь організму на  цей контакт, але не свідчить про наявність активного процесу захворювання в даний момент. Дослідження широко використовується для визначення тих, кому потрібні додаткові методи обстеження. Адже бувають випадки коли в організмі людини присутні мікобактерії туберкульозу, але відсутні симптоми, що свідчать про захворювання на туберкульоз. Імунна система часто сама зупиняє інфекцію і не дає можливості їй розвинутися.
 
Псевдопозитивна реакція Манту буває у людей, схильних до алергічних реакцій. Проба також часто є недостовірною, коли проводиться людям із дерматологічними захворюваннями або за наявності гострих хронічних захворювань чи у випадку їх загострення. 
  1. Позитивний результат (папула розміром 5–16 мм через 72 години на місці внутрішньошкірного введення 0,1 мл туберкуліну) означає, що у певний момент пацієнт мав контакт із бактеріями туберкульозу. Тому організм почав активно виробляти антитіла, формувати імунний захист.
  2. Негативний (почервоніння відсутнє або воно не більше, ніж 1 мм) означає, що контакту з мікобактеріями туберкульозу  не було. При сильному зниженні імунітету можлива псевдонегативна реакція навіть за наявності туберкульозу. У цьому випадку організм є занадто ослабленим і не реагує на антиген мікобактерій, тому не виробляє антитіл, що лежать в  основі позитивної проби Манту. Прийом ліків, які впливають на імунну систему, включаючи стероїди (гормони, наприклад, преднізолон), циклоспорини або хіміотерапію (ліки від раку), теж можуть бути причиною відсутності імунної відповіді. 
  3. Сумнівний (папула до 4 мм, або є тільки почервоніння). Вимагає додаткової перевірки.
  4. Гіперергічна реакція (папула до 17 мм із висипаннями або без) говорить про наявність великої кількості мікобактерій туберкульозу в організмі.
 
Рентгенологічні дослідження вказують на локалізацію й поширеність процесу. Але іноді зміни дуже схожі при різних захворюваннях (наприклад у випадку пневмонії, саркоїдозу, карциноматозу і т.ін.). Детальний аналіз рентгенівських знімків (наявність патологічних тіней, їх форма, розміри, структура, характер країв) допомагає зробити висновки про наявність туберкульозного захворювання, але тільки в комплексі з клінічною картиною та лабораторними методами діагностики. Тому дуже необхідні консультації з лікарем, який, маючи результати всіх досліджень, поставить точний діагноз і призначить лікування.
 
Інші лабораторні дослідження
Оскільки навіть локалізоване захворювання впливає на весь організм, додатково оцінюють реакцію кровотворних органів, стан нирок, печінки. Рекомендують проаналізувати такі фактори.
 
Загальний аналіз крові (ЗАК). Зміни показників спостерігаються залежно від характеру процесу, його важкості, реактивності організму, стану його захисних сил. Наприклад, прискорення швидкості осідання еритроцитів та збільшення кількості нейтрофілів свідчать про загострення процесу, а лімфопенія (зниження кількості лімфоцитів) – про виснаження організму спричинене тривалим захворюванням, недоїданням, а також при прийомом деяких лікарських засобів.
 
Зниження гемоглобіну, а іноді й кількості еритроцитів вказують на розвиток анемії, яка може бути наслідком ураження органів кровотворення (наприклад селезінки, кісткового мозку) чи розвитком кровотеч. Збільшення кількості еритроцитів свідчить про компенсаторну, захисну реакцію у випадку дихальної недостатності  через ураження легень.
 
С-реактивний білок (СРБ) - відноситься до білків гострої фази запалення. Прогресивне збільшення СРБ зв'язане с активністю запального процесу у організмі та пошкодженням тканин. Свідчить про активне захворювання чи скритий запальний процес, коли відсутні клінічні прояви.
 
СРБ вискочутливий – дозволяє засвідчити наявність запалення навіть  дуже  низького  ступеня у здорових на перший погляд людей.
 
Білкові фракції – зменшення альбуміну та підвищення альфа-1 и альфа-2 глобулінів  бувають при гострому процесі, початковій стадії захворювання. 
 
У випадку виявлення захворювання додатково проводять
Тест на ВІЛ та вагітність щоб вибрати правильну тактику та методи лікування.
 
При прийомі протитуберкульозних препаратів регулярно перевіряють функціонування печінки та нирок визначаючи рівні калію, креатиніну, печінкові проби та ін.
 
Цікаві факти про туберкульоз
  • Захворювання поширено у всьому світі, не тільки у СНД. ВООЗ опублікувала інформацію, що чверть усього населення Землі має в організмі мікобактерії туберкульозу, але захворювання, звичайно ж, розвивається тільки у невеликої його частини.
  • За кількістю хворих на туберкульоз (за статистикою 2017 року) лідерами є Індія, Китай, Індонезія, Філіппіни, Пакистан, Нігерія, Бангладеш і Південна Африка. 
  • Туберкульоз входить до десятки інфекційних захворювань, які найчастіше викликають смерть у всьому світі (випереджаючи СНІД).
  • Крім людей, на туберкульоз хворіють практично всі хребетні тварини, у тому числі велика рогата худоба, кози, свині, коти, собаки, коні.
  • Роберт Кох був першим, хто придумав фарбувати мікобактерії туберкульозу, щоб вони були помітні в мазку матеріалу під мікроскопом. Виділивши культуру, він назвав їх паличками Коха (через форму, яка нагадує палички)
  • Туберкульоз людей найчастіше (80% випадків) спричиняється мікобактеріями туберкульозу людини, у 20% випадків – мікобактеріями туберкульозу бичачого типу.
  • Деформації скелета, типові для туберкульозу хвороби, було знайдено у єгипетських мумій, що датуються 2400 до н.е.!
  • Крім основного, повітряно-крапельного способу передачі, інфікування можливе також через продукти харчування та воду, а  також контактним способом.
  • Великою проблемою є поява нових форм мікобактерій туберкульозу, не чутливих до сучасних препаратів. Наприклад, до рифампіцину.
  • Успіх у лікуванні туберкульозу досить високий. За даними на 2016 рік, у світі його реєстрували в 87% випадків застосування протитуберкульозної терапії.
  • У 19 столітті основним методом лікування були покращене харчування і переїзд у місцевість із теплішим і сухішим кліматом.
  • Туберкульоз часто описували в художній літературі («Життя в борг», «Три товариші» Е. М. Ремарка, «Чарівна гора» Т. Манна, «Дама з камеліями» А. Дюма, «Анна Кареніна» Л. Толстого й т. ін.).
  • Мікобактерії туберкульозу дуже стійкі до радіації, вони можуть виживати у воді до 5 місяців, на сторінках книг – до 3 місяців, у вуличному пилу – до 10 днів. Але під впливом сонця гинуть протягом 1,5 години, променів ультрафіолету – через 2–3 хвилини. Також погано переносять дію ультразвукових хвиль.
Оскільки захворювання є контагіозним і надзвичайно поширеним у всьому світі  ВООЗ вибрала цільову стратегію перемогти туберкульоз. Разом ми можемо протистояти хворобі. 
0
Завантажте наші додатки
для iOS та Android

На початок