Роль показника ЛДГ в діагностиці патологічних процесів в організмі: Комплекс № 114 Печінкові проби від ДІЛА

Розглянемо на реальному клінічному прикладі важливість оцінки показників комплексу 114 «Печінкові проби» для постановки діагнозу.

Пацієнт: жінка, 58 років, у супроводі родичів звернулася на консультацію до лікаря-терапевта стаціонару приватної клініки зі скаргами на серйозне погіршення загального стану протягом останніх 2-х тижнів.

Скарги: постійний кашель з виділенням слизистого харкотиння з домішками крові, задишка при незначному фізичному навантаженні, тупий біль за грудиною, підвищення температури тіла до 37.1, незрозуміла втрата ваги на 8 кг протягом 4-х місяців, підвищена втомлюваність та виражена слабкість – не може виконувати будь-яку роботу.

Анамнез хвороби: вважає себе хворою останні 3-4 місяця, коли вперше з’явились домішки крові у мокротинні, періодичний біль за грудиною та постійний кашель. Згідно скарг пацієнтки періодичний кашель із слизистим мокротинням турбував її протягом останніх 10 років. Однак зараз з’явились домішки крові у мокротинні при відкашлюванні. Зверталась за медичною допомогою, місяць тому самостійно проходила курс лікування антибіотиками без покращення стану. Хвора протягом року знаходиться на постійній терапії інгаляторами: спіолто респімат 1р/на добу та беродуал (на вимогу), призначені пульмонологом в зв’язку з діагностуванням ХОЗЛ.

Пацієнтка має харчову непереносимість яєць та молока, перенесений 5 років тому гострий вірусний гепатит В, супутню ГХ 2 ст. та хронічний гастрит, асоційований з хелікобактерною інфекцією. Спостерігається та періодично проходить лікування у гастроентеролога з приводу загострень гастриту та в зв’язку з перенесеним вірусним гепатитом В.

На теперішній момент пацієнтка звернулася на консультацію до лікаря із значним погіршенням стану, відсутністю ефекту від лікування спіолто респіматом, антибіотиками, прийому вітамінів та БАДів, що приймала з метою покращення самопочуття.

Анамнез життя: курить протягом 20 років по 20 сигарет на день. Рік тому лікувалася в пульмонологічному стаціонарі з діагнозом ХОЗЛ, група В, помірний перебіг, фаза інфекційного загострення середньої тяжкості, ЛН ІІ, НК І. На той момент мала скарги на задишку при фізичному навантаженні, кашель з виділенням слизистого мокротиння, особливо після пробудження, підвищення температури тіла до 37.5, швидку втомлюваність, відсутність апетиту, загальну слабкість.

За даними спірометрії: ОФВ1/ФЖЄЛ <0,7 після інгаляції бронходилятатора.

Було призначено лікування: пульмікорт — інгаляції через небулайзер, інгаляції спіолто респімат 1р/добу (рекомендовано продовжити вдома), азитроміцин по 500 мг 1 таб. 3 дні, лазолван макс. На фоні лікування стан хворої покращився. 

Об’єктивно: стан середньої тяжкості, зниженого харчування, виснажена. Шкірні покрови бліді, сухі. АТ 100/75 мм. рт. ст., пульс 98 уд/хв. ЧД 25 за 1 хвилину. Пальпуються щільні пахвинні лімфатичні вузли справа. Тони серця ритмичні, 1 тон над верхівкою приглушений, акцент 2 тону над легеневою артерією. При аускультації легень: в правій легені спереду в підключичній ямці дихання відсутнє, в інших ділянках аускультативно везикулярне дихання. При пальпації живота чутливість в епігастральній області та по ходу товстої кишки. Печінка + 2см, злегка болюча при пальпації. Сечовиділення в нормі. Випорожнення: страждає на закрепи. Набряків на ногах не має. Симптом Пастернацького негативний.

Результати обстеження: 

Загальний аналіз крові:

• еритроцити 2.2 *10⁶/л
• лейкоцити 6.7*10⁹/л
• HB 85 г/л
• еозинофіли 1%
• паличкоядерні 2%
• сегментоядерні нейтрофіли 46%
• моноцити 8%
• лімфоцити 43%
• тромбоцити 175*109/л
• ШОЕ-63 мм/год.
   

За результатами ЗАК – у пацієнтки анемія середнього ступеню тяжкості, тромбоцитопенія.  

Аналіз сечі без особливостей. 

Аналіз харкотиння: лейкоцити 3-4 в полі зору, еритроцити 40-60 в полі зору, епітеліальні клітини 1-2 в полі зору. 

Прихована кров в калі ( гемоглобін, трансферин) результат негативний

Спірометрія: ЖЄЛ-65%, ФЖЄЛ-63% , МВЛ 51%.

Враховуючи історію хвороби, скарги, клінічні данні, пацієнтці був призначений Комплекс №114 Печінкові проби, з метою оцінки стану печінки на фоні інтоксикаційного синдрому. https://dila.ua/program/3290_kompleks-114-pechinkovi-proby.html?g=13941 

Результати:

• аланінамінотрансфераза (АЛТ, ALT) 89 Од/л
• альбумін 26 г/л
• аспартатамінотрансфераза (АСТ, AST) 66 Од/л
• білірубін загальний (tBIL) 12,2 мкмоль/л
• білірубін прямий 3,1 мкмоль/л
• гамма-глутамінтранспептидаза (ГГТП,GGT)- 180 Од
• лужна фосфатаза загальна (ЛФ, ALP) 158 Од/л
• ЛДГ 1525 Од/л
• тимолова проба 5,0 Од
• загальний білок 60 г/л.
   

За результатами дослідження найбільше звертає на себе увагу високий показник ферменту ЛДГ – 1525 Од/л. Лактатдегідрогеназа (ЛДГ) – внутрішньоклітинний фермент, який містить цинк, він каталізує окислення молочної кислоти в піруват і міститься практично у всіх клітинах організму. Існує п’ять різних форм (ізоферментів) ЛДГ, які відрізняються за молекулярною структурою і розташуванням в організмі. Найбільші концентрації ЛДГ виявлені в нирках, серцевому м'язі, мускулатурі та печінці.  

Підвищення ЛДГ означає, що йде масове руйнування клітин організму та вивільнення ферменту в кров. Зниження концентрації майже не зустрічається в клінічній практиці. Рівень ЛДГ сироватки крові понад 2000 Од/л можна вважати реальною ознакою пухлини. При ефективному лікуванні показник ЛДГ знижується. Перевагою дослідження показника можна вважати чітке співвідношення між її концентрацією у сироватці крові та відповіддю на призначене лікування. Активність ЛДГ може підвищуватися внаслідок розвитку багатьох злоякісних новоутворень, тому її визначення важливе при спостереженні за перебігом онкологічних захворювань.  

Оцінка вмісту в плазмі крові таких ферментів, як глутамін-транспептидаза (ГГТП, GGT), разом із лужною фосфатазою (ЛФ), аланінамінотрансферазою (АЛТ) та аспартатамінотрансферазою (АСТ), які входять у склад Печінкових проб, корисна при діагностиці та в процесі лікування хвороб печінки, жовчовивідної системи та підшлункової залози. Зростання концентрації ГГТП в плазмі крові спостерігають при багатьох формах ураження печінки – вірусних гепатитах, цирозі, холециститі, метастазах, панкреатичній карциномі. ГГТП більш чутливий показник при хворобах печінки, ніж лужна фосфатаза. Особливо чутливий він до інтоксикацій, а також до коливань тиску у жовчних протоках. Переважно, разом з підвищенням концентрації ГГТП при хворобах печінки одночасно зростають значення АЛТ і АСТ. Відомо, що цитолітичний синдром характеризується підвищенням АЛТ, ACT, ЛДГ, ГГТП; зі співвідношенням АЛТ/ЛФ >5. В нашому випадку спостерігається незначне підвищення ферментів АЛТ, АСТ, ЛФ.

Висновок: враховуючи наявність швидкої втрати ваги, прогресування синдрому дихальної недостатності (появи задишки при незначному фізичному навантаженні, показники спірометрії), інтоксикаційного синдрому (печінкові проби, анемія 2 ст., ШОЕ, підвищення температури тіла, виражена слабкість) та симптом кровохаркання (домішки крові у мокротинні, 40-60 еритроцитів у полі зору) найбільш вірогідним діагнозом є пухлина правої легені. 

Згідно обстеження та анамнезу попередній діагноз: ХОЗЛ. Анемія 2 ст. Cа-r pulmo dexter? MTS?

Для підтвердження діагнозу рекомендована комп’ютерна томографія легень з контрастуванням, консультація онколога.

Таким чином, за результатами дослідження Комплекс № 114 Печінкові проби від ДІЛА та оцінці показника ЛДГ, зокрема, можна отримати підтвердження правильного напрямку на шляху діагностики патологічного процесу, дообстеженння та вибору правильної тактики лікування.