Діагностичний напрямок
Дисліпідемії
Загальна характеристика
Ліпопротеїн (а) (Lp(a)) — це специфічний тип ліпопротеїну низької щільності (ЛПНЩ), що включає аполіпопротеїн В-100, ковалентно зв’язаний з аполіпопротеїном (а), який синтезується в печінці. Аполіпопротеїн (а) за структурою нагадує плазміноген, тому має протромботичні та антифібринолітичні властивості, що робить ліпопротеїн (а) потужним атерогенним та прозапальним фактором.
Ліпопротеїн (а) відомий як «найбільш атерогенний ліпопротеїн». Підвищений рівень Лп(a) асоціюється з розвитком атеросклерозу навіть за нормального рівня ЛПНЩ і відсутності інших класичних факторів ризику. Тому ліпопротеїн (а) є незалежним маркером ризику для серцево-судинних захворювань, зокрема:
• атеросклерозу коронарних артерій та ішемічної хвороби серця;
• інфаркту міокарда;
• ішемічного інсульту;
• стенозу аортального клапана.
Цікаво, що дуже низькі рівні ліпопротеїну (а) можуть бути пов’язані з підвищеним ризиком розвитку цукрового діабету.
Рівень Лп(a) у крові більш ніж на 90% визначається генетично, і тому дієта або зміни способу життя практично не впливають на його концентрацію. Це робить ліпопротеїн (а) особливо важливим фактором у прогнозуванні серцево-судинного ризику, незалежно від інших маркерів, таких як рівень холестерину або тригліцеридів.
Дослідження Ліпопротеїн (a), Lp(a), нефелометрія, кількісний виконується методом нефелометрії. На відміну від турбідиметрії, нефелометрія забезпечує кращу чутливість для аналізу дрібних зважених частинок у розчині навіть при низьких концентраціях. У порівнянні з турбідиметрією, метод нефелометрії має нижчий коефіцієнт варіабельності (2,9–7,8% проти < 10%), що свідчить про його вищу точність.
Оцінка рівня Лп(a) допомагає точніше визначити серцево-судинний ризик пацієнта і вчасно прийняти заходи для його зниження.
Показання для призначення
• Рекомендовано вимірювання рівня ліпопротеїну (а) усім дорослим.
• Наявність сімейної схильності до раннього розвитку серцево-судинних захворювань, а також до захворювань судин головного мозку чи периферійних судин.
• Наявність інших факторів ризику серцево-судинних захворювань (високий артеріальний тиск, підвищений рівень холестерину тощо).
• Захворювання серця або судин, що виникли до 45 років.
• Планування судинної операції (ангіопластики).
• Повторне звуження судин (рестеноз) після ангіопластики.
• Для дітей — при сімейній гіперхолестеринемії, наявності високого рівня Лп(а) або ранніх серцево-судинних захворювань в сімейному чи особистому анамнезі (інфаркт, інсульт)
Маркер
Маркер ризику атеросклеротичного серцево-судинного захворювання, кальцинозу та стенозу аотртального клапана.
Клінічна значущість
Додатковий фактор ризику розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС) - підвищений ризик у пацієнтів на основі інших факторів, з огляду на сімейний анамнез ІХС або інсульту, гіпертонію, куріння, ожиріння, цукровий діабет, підвищену концентрацію холестерину ЛПНЩ і зниження концентрації холестерину ЛПВЩ.
Склад показників:
Ліпопротеїн (a), Lp(a), нефелометрія, кількісний
Діапазон вимірювань: 2 - 640
Одиниця виміру: Міліграм на децилітр
Референтні значення:
Правила підготовки пацієнта
венозна кров
Правила доставки біоматеріалів до лабораторії
венозна кров
Біоматеріал для дослідження: Сироватка ВК. Тип пробірки, об’єм БМ в пробірці: Вакутейнер з розподільним гелем, 3,5 мл. ПреА обробка перед транспортуванням: центрифугувати пробірку. Умови доставки: Температура від 2 до 25 градусів, 24 год.
Інтерференція:
Куріння, інтенсивні фізичні вправи, бісфосфонати.
Заміна харчових насичених жирів вуглеводами або ненасиченими жирами
При лікуванні гіпертиреозу тиреостатиками або радіоактивним йодом
Гіпотиреоз
Вагітність
При терапії гормонами росту
Хірургічна або біохімічна кастрація
Оваріектомія, прийом антагоністів естрогенових рецепторів
Нефротичний синдром
Пацієнти на перитонеальному діалізі
Множинні запальні стани
Прийом інгібіторів протеази або антиретровірусна терапія
Прийом статинів
Забруднення повітряЕстроген, тамоксифен, станозолол, ніацин, неоміцин, N-ацілцістеіни омега-3-жирні кислоти (риб'ячий жир), вегетаріанство.
Дієта з низьким вмістом вуглеводів і високим вмістом насичених жирів
Гіпертиреоз
При замісній терапії гіпотиреозу
Замісна гормональна терапія в постменопаузі
Нормалізація при трансплантації нирки
Порушення функції печінки
Важкі запальні стани гострої фази, що загрожують життю (сепсис, важкі опіки)
Лікування тоцилізумабом (інгібітор інтерлейкіну-6)
Інтерпретація:
- Рання патологія коронарних судин, стеноз церебральних судин, нелікований діабет, важкий гіпотиреоїдизм, хронічна ниркова недостатність, нефротичний синдром, протеїнурія, вагітність, інфекції і запалення.
- Гострий інфаркт міокарда, інсульт, пацієнти з необхідністю коронарного шунтування.
