Діагностичний напрямок
Функціональний стан організму
Загальна характеристика
Гаптоглобін – це імуноглобуліноподібний білок плазми, який зв’язує гемоглобін. Він зв'язується з вільним гемоглобіном, внаслідок чого утворюється гаптоглобін-гемоглобіновий комплекс. Це запобігає окислювальному пошкодженню тканин вільним гемоглобіном та перешкоджає його фільтрації в нефронах, що може бути токсичним для нирок. У випадку, коли здатність гаптоглобіну до зв’язування гемоглобіну перевищена, гемоглобін проходить через ниркові клубочки, що призводить до гемоглобінурії.
Гаптоглобін вважається білком «гострої фази». Так при запаленні, гаптоглобін виконує функції антиоксиданту, зменшуючи пошкодження клітин, перешкоджаючи зростанню деяких бактерій, наприклад Escherichia Coli, та пригнічуючи запалення за рахунок зменшення синтезу простагландинів. При пухлинному зростанні, запаленні, ушкодженнях хімічними факторами рівень гаптоглобіну в крові підвищується на 4-6-й день після початку дії цих факторів і припиняється через 14 днів після їх зникнення. Отже, при наявності таких захворювань та станів, як виразковий коліт, гострі ревматичні захворювання, важкі інфекції, онкологічні захворювання, оперативні втручання концентрація гаптоглобіну в крові підвищується. При аутоімунних захворюваннях підвищується активність ферменту, який бере участь у синтезі гаптоглобіну, тому його концентрація в крові збільшується.
Найчастіше аналіз на гаптоглобін застосовують для діагностики гемолітичних анемій та оцінки їх тяжкості . Підвищене руйнування еритроцитів може бути наслідком спадкових або набутих захворювань.У нормі в день руйнується і видаляється з циркуляції близько 1% еритроцитів. Збільшення цієї кількості до 2% веде до повного зникнення гаптоглобіну. Гаптоглобін-гемоглобіновий комплекс швидко захоплюється з циркулюючої крові ретикулоендотеліальними клітинами, завдяки чому запобігається або мінімізується виведення з організму гемоглобіну і заліза. Гемоліз спостерігається після переливання крові, при механічних пошкодженнях (протезування клапанів серця), інфекційних (малярія), аутоімунних захворюваннях (ревматоїдний артрит), дії токсинів, при регулярних виснажливих фізичних вправах.
Рівень гаптоглобіну знижується при ураженні печінки, коли пригнічується синтез гаптоглобіну і очищення гемоглобінових комплексів, вільних від нього. Гаптоглобін входить до складу тестів компанії BioPredective (Франція) NASH-ФіброТест, Фібротест/Актитест. Це комплекс розрахункових досліджень для визначення ступеню гістологічної активності при найбільш поширених формах патології печінки. Відомо, що у загальній популяції досить рідко може спостерігатися вроджений дефіцит гаптоглобіну (агаптоглобінемія)
Низький рівень гаптоглобіну відзначається в період вагітності та у новонароджених, а також при терапії естрогенами, включаючи оральні контрацептиви.
Доведено, що технологія нефелометрії забезпечує високу точність і відтворюваність. Високочутливе тестування за допомогою нефелометрії вважається галузевим «золотим стандартом» і рекомендовано IMWG та ESMO. На відміну від імунотурбідиметрії, метод нефелометрії найкраще підходить і забезпечує вищу чутливість при низьких концентраціях білків та забезпечує широкі діапазони вимірювань. У порівнянні з турбідиметрією, нефелометрія має менший коефіцієнт варіабельності (2,9-7,8% проти < 10%), що відповідає вищій точності.
В основі аналізу на гаптоглобін лежить вимірювання швидкості збільшення інтенсивності світла, розсіяного частинками, що зависли в розчині, в результаті утворення комплексів під час реакції антиген-антитіло.
Показання для призначення
1.Діагностика гемолітичної анемії (втома, блідість шкіри, жовтяниця, задишка, тахікардія, потемніння сечі).
2.Диференційна діагностика різних видів анемій.
3.Динамічне спостереження за прогресуванням гемолітичної анемії та оцінка ефективності лікування.
4.Діагностика гемоглобінопатій.
5.Захворювання печінки з порушенням синтезу білків.
6.Вроджена агаптоглобінемія
7.Реакції на переливання крові.
8.Гіпертонія вагітних.
Маркер
Маркер внутрішньосудинного гемолізу.
Клінічна значущість
1.Підтверджує внутрішньосудинний гемоліз
2.Дозволяє виявити реакції гострої фази (інфекції, запалення, пухлини, опіки, обмороження, аутоімунні захворювання)
3.Дозволяє оцінити функцію печінки.
Склад показників:
Гаптоглобін (ГПТ,HPT), нефелометрія
Діапазон вимірювань: 0.058 - 126
Одиниця виміру: Грам на літр
Референтні значення:
Референтні значення: 0-15 д.0.01-0.11 15 д.-1 рік 0.08-2.10 1-12 років 0.08- 1.55 12-19 років 0.08- 1.70 Від 19 років 0.36-1.95
Референтні значення: 0-15 д.0.01-0.11 15 д.-1 рік 0.08-2.10 1-12 років 0.08- 1.55 12-19 років 0.08- 1.70 Від 19 років 0.36-1.95
Референтні значення: 0-15 д.0.01-0.11 15 д.-1 рік 0.08-2.10 1-12 років 0.08- 1.55 12-19 років 0.08- 1.70 Від 19 років 0.36-1.95
Референтні значення: 0-15 д.0.01-0.11 15 д.-1 рік 0.08-2.10 1-12 років 0.08- 1.55 12-19 років 0.08- 1.70 Від 19 років 0.36-1.95
Правила підготовки пацієнта
венозна кров
капілярна кров
Правила доставки біоматеріалів до лабораторії
венозна кров
Біоматеріал для дослідження: Сироватка ВК. Тип пробірки, об’єм БМ в пробірці: Вакутейнер з розподільним гелем, 3,5 мл. ПреА обробка перед транспортуванням: центрифугувати пробірку. Умови доставки: Температура від 2 до 25 градусів, 24 год.
капілярна кров
Біоматеріал для дослідження: Сироватка КК. Тип пробірки, об’єм БМ в пробірці: Мікровет (сироватка), 500 мкл. ПреА обробка перед транспортуванням: центрифугувати пробірку. Умови доставки: Температура від 2 до 25 градусів, 24 год.
Інтерференція:
- Андрогени.
- Дапсон, метилдопа, сульфосалазин, естрогени, оральні контрацептиви, тамоксіфен.
Інтерпретація:
Інтерпретацію результатів тесту проводить лікар з урахуванням тривалості захворювання, анамнестичних, клініко-лабораторних та інструментальних даних.
Причини підвищення рівня гаптоглобіну:
1.Гострі інфекційно-запальні захворювання;
2.Пошкодження тканин внаслідок травми, опіку або операції;
3.Онкологічні захворювання (лімфома Ходжкіна);
4.Обструкція жовчовивідних шляхів;
5.Нефротичний синдром;
6.Цукровий діабет;
7.Апластична анемія;
8.Колагенози;
9.Ожиріння;
10.Вживання кортикостероїдів;Інтерпретацію результатів тесту проводить лікар з урахуванням тривалості захворювання, анамнестичних, клініко-лабораторних та інструментальних даних.
Причини зниження рівня:
1.Гемолітична анемія, причиною якої можуть бути:
•інфекційні захворювання (малярія, інфекційний мононуклеоз);
•генетичні розлади (серповидноклітинна анемія, таласемія, дефіцит глюкозо-6-фосфат дегідрогенази);
•дія токсинів (отруєння свинцем, міддю, укуси змій, павуків, побічна дія або передозування лікарських засобів);
•реакція на переливання крові;
•аутоімунні розлади (системний червоний вовчак);
2.Мегалобластна анемія;
3.Тромботична тромбоцитопенічна пурпура, гемолітико-уремічний синдром;
4.Вроджений дефіцит гаптоглобіну;
5.Захворювання печінки (цироз);
6.Неефективний еритропоез;
7.Вагітність
8.Період новонародженості
9.Інтенсивні заняття спортом
