Діагностичний напрямок
Оцінка стану імунної системи
Загальна характеристика
В-лімфоцити відповідають за гуморальну адаптивну імунну відповідь, спрямовану переважно на ураження позаклітинних інфекційних агентів.При зв'язуванні специфічного антигену В-лімфоцити при кооперативній взаємодії з Т-лімфоцитами-хелперами проліферують, диференціюються в плазматичні клітини, секретуючі антитіла і клітини пам'яті. Антиген викликає селекцію клонів В-лімфоцитів, експресуючих специфічні до нього BCR.
В даний час серед В-клітин виділяють три основні субпопуляції, а саме: В-1, В-2 і В-клітини пам'яті.
В1-клітини - потенційно аутореактівні клітини. В1-лімфоцити є самооновлюваними довгоживучими клітинами, що продукують низько афінні поліреактівні антитіла класу IgM, відомі як «природні, або нормальні» антитіла. Ці антитіла відіграють важливу роль у здійсненні першої лінії захисту організму проти інкапсульованих бактерій. В1-клітини відповідальні також за синтез «природних» аутоантитіл, які беруть участь в кліренсі продуктів апоптозу і розпаду клітин.
Таким чином, В1-клітини служать сполучною ланкою між вродженою і набутимою імунною відповіддю.
В2- клітини проходят диференціювання в ембріональному періоді в печінці, потім у кістковому мозку, а антигензалежний етап диференціювання - в фолікулах периферичних лімфоїдних органів. В2-лімфоцити характеризуються широким розмаїттям BCR, розпізнають Т-залежні антигени, продукують імуноглобуліни різних класів, формують імунологічну пам'ять.
В-клітини пам'яті - активовані В-лімфоцити. Є триваложивучим клоном В-клітин, забезпечуючи швидку імунну відповідь і виробництво великої кількості імуноглобулінів при повторному введенні того ж антигену дозволяють імунній системі «пам'ятати» антиген протягом багатьох років після припинення дії антигену.
Показання для призначення
Оцінка і характеристика В-клітинної популяції лімфоцитів дозволяє лікарю-клініцисту отримати додаткову інформацію про можливу наявність аутоімунного процесу, діагностику патологічних станів, пов'язаних з порушенням В-клітинної ланки імунітету.
Одночасно, що дуже важливо, сучасні підходи дозволяють оцінити ефективність вже сформованої відповіді по наявності В -клітин пам'яті.
Маркер
Маркер порушень В-клітинної ланки імунітету
Клінічна значущість
Склад показників:
Загальні В-лімфоцити (CD45+CD19+)
Діапазон вимірювань: до 300x10*9/л
Одиниця виміру: x10*9/л
Референтні значення:
Лімфоцити (CD45++CD14-)
Діапазон вимірювань: до 300x10*9/л
Одиниця виміру: x10*9/л
Референтні значення:
B2-клітини (наївні) (CD45+CD19+CD5-CD27-)
Діапазон вимірювань: до 100
Одиниця виміру: %
Референтні значення:
Загальні В-лімфоцити (CD45+CD19+) %
Діапазон вимірювань: до 100
Одиниця виміру: %
Референтні значення:
Лімфоцити (CD45++CD14-) %
Діапазон вимірювань: до 100
Одиниця виміру: %
Референтні значення:
B-клітини пам`яті (CD45+CD19+CD5-CD27+)
Діапазон вимірювань: до 100
Одиниця виміру: %
Референтні значення:
B1-клітини (аутореактивні) (CD45+CD19+CD5+)
Діапазон вимірювань: до 100
Одиниця виміру: %
Референтні значення:
Правила підготовки пацієнта
венозна кров
Правила доставки біоматеріалів до лабораторії
венозна кров
Біоматеріал для дослідження: Цільна ВК/Na-He. Тип пробірки, об’єм БМ в пробірці: Вакутейнер з содіум-гепаріном, 4,0 мл. Умови доставки: Температура від 18 до 25 градусів, 24 год.
Інтерпретація:
- Підвищення рівня B-1-клітин, B-2-клітин та В-клітин пам'яті характерно при:
• Аутоімуній патології (системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит, аутоімунний тиреоїдит, неспецифічний виразковий коліт, міастенія.
• Аутоімунному ураженні при інфекційних захворюваннях (хламідіоз, синдром Рейтера, бруцельоз).
• Лімфопроліферативних процесах.
• Гострих і хронічних бактеріальних, грибкових і паразитарних інфекціях.
• Хронічних захворюваннях печінки, цирозі.
• Хронічному лімфолейкозі.
• Эндотеліомі, остеосаркомі.
• Мієломній хворобі.
• Макроглобулінемії Вальденстрема.
• Кандидозі, муковісцидозі.
• Астмі, туберкульозі.
• Моноклональній гаммапатії. - Зниження рівня спостерігається при первинних імунодефіцитах (тяжкі комбіновані імунодефіцити, спадкова гіпогаммаглобулінемія, загальний варіабельний імунодефіцит, часто - при хронічній гранулематозній хворобі, комбінованих імунодефіцитах - синдромі Ніймеген, синдромі Віскотта-Олдрича та інших) та при лікуванні препаратами, направленими проти В-лімфоцитів.
