Вітамін D (25-гідроксикальциферол)

Діагностичний напрямок

Оцінка стану кальцієво-фосфорного обміну

Загальна характеристика

Вітаміни групи D - сукупність біологічно активних речовин (D1-D6), головною функцією яких є забезпечення всмоктування кальцію і фосфору з продуктів харчування в тонкому кишечнику, участь в регуляції розмноження клітин, кальцифікації кістки, обмінних процесів, стимуляція синтезу ряду гормонів. Основний метаболіт 25 (OH) D - 25 гідроксикальциферол - відображає сумарну концентрацію вітаміну D в формах D3 (холекальциферол) і D2 (ергокальциферол). 1,25 (OH) D - найбільш активна форма вітаміну D3, що утворюється при гидроксилюванні в нирках. 25 (OH) D - утворюється переважно в печінці за участю мікросомального ферменту 25-гідроксилази (гідроксилювання вітаміну D) і має помірну біологічну активність. Далі в крові переноситься в комплексі з транспортним білком і може депонуватися в жировій тканині. Холекальциферол (вітамін D3), утворюється переважно в шкірі під дією ультрафіолетових променів. Джерелом ергокальциферолу (вітамін D2), служить тільки їжа. По дії в організмі людини вітаміни D2 і D3 подібні як якісно, так і кількісно. Рівень 25 (OH) D вважається кращим індикатором вітаміну D в організмі. Дефіцит вітаміну D пов'язаний зі збільшенням ризику розвитку ряду онкологічних захворювань, цукрового діабету, розсіяного склерозу, серцево-судинних захворювань, туберкульозу. Недостатність вітаміну D проявляється рахітом у дітей і остеомаляцією (зниженням мінералізації кісток) у дорослих, прояви дефіциту вітаміну D схожі з проявами гіперпаратиреоїдизму, який може розвиватися вторинно. Рівень вітаміну D може варіювати залежно від віку (зниження рівня у літніх людей), сезону, характеру прийнятої їжі, етнічної та географічної популяції, відбувається зниження при вагітності. Інтоксикація вітаміном D спостерігається, в основному при передозуванні його фармпрепаратів і може призводити до гіперкальціємії, гіперкальціурії і нефрокальцинозу. 25 (OH) D > 250 нмоль/л (>100 нг/мл) - можлива токсичність (у пацієнтів з гіпопаратиреозом, які отримують фізіологічні дози вітаміну D можуть бути значно підвищені концентрації 25 (OH) D до 3125 нмоль/л (1250 нг/мл). Лікарю: рекомендовано всім пацієнтам, які пройшли процедуру ангіографії з контрастом Флуоресцеїн, кров для дослідження здавати через 72 години після введення контрасту (інтерференція між застосуванням контрасту і рівнем 25 (ОН) вітаміну Д - хибнозавищені показники -> 150 нг / мл (> 375 нмоль / л).

Показання для призначення

1. Діагностика гіповітамінозу і порушень кальцієвого обміну, асоційованих з рахіомт, вагітністю, порушеннями харчування і травлення.

2. Діагностика та контроль лікування постменопаузального остеопорозу, неонатальної гіпокальціємії, остеомаляції, ниркової остеодистрофії, гипопаратиреозу.

3. Диференціальна діагностика гипокальциемии / гіперкальціємії

Маркер

Маркер D-дефіцитних станів та супутніх порушень регуляції кальцієвого обміну

Клінічна значущість

Склад показників:

25-гідроксивітамін Д

<50 - дефіцит вітаміну D;
>=50 - <75 - недостатність вітаміну D;
75-125 - достатній рівень вітаміну D;
>125-150 - безпечний, але не цільовий рівень вітаміну D;
>150-250 - зона невизначеності з потенційними перевагами чи ризиками;
>250 - надлишок/зона токсичності вітаміну D.
Діагностика, профілактика та лікування дефіциту вітаміну D у дорослих: Kонсенсус українських експертів, 2023р

Правила підготовки пацієнта

Правила доставки біоматеріалів до лабораторії

Інтерференція:

• Прийом етідронату динатрію (перорально).
• Застосування гідроксиду алюмінію, холестираміну, холестиполу, етідронату динатрію (внутрішньовенно), глюкокортикоїдів, ізоніазиду, мінерального масла, ріфампіну. Виявлена інтерференція між застосуванням контрасту для ангіографії флуоресцеїну і рівнями в крові тиреотропного гормону і 25-гидроксивитамина Д, у разі, якщо дослідження відбувалося в період часу до 72 годин після введення контрасту, на рівень 25-гидроксивітаміну Д флуоресцеин впливає, хибно підвищуючи показники - >375 нмоль/л (>150 нг/мл).

Інтерпретація:

• Інтоксикація вітаміном D, інтенсивна ескпозіція до сонячного світла
  
• Порушення харчування, мальабсорбція; стеаторея; біліарний і портальний цироз; остеомаляція, пов'язана із застосуванням антиконвульсантів; деякі випадки ниркової остеодистрофії; кістозно-фіброзний остеїт; тиреотоксикоз; панкреатична недостатність; целіакія