Розбираємо на реальному прикладі, яку роль відіграє ліпідограма при обстеженні пацієнтів.
Пацієнт: до сімейного лікаря звернувся чоловік, 56 років. Працює водієм-далекобійником, веде малорухливий спосіб життя. Харчується нерегулярно, переважно фаст-фудом. Палить 10-15 цигарок на день.
Скарги: періодичні головні болі, переважно наприкінці робочого дня, задишка при помірному фізичному навантаженні, відчуття важкості в животі, здуття живота.
Об’єктивний статус: комплекція гіперстенічна, ІМТ 34,5 кг/м2, окружність талії 112 см, АТ 154/96 мм рт.ст., ЧСС 62 за хв. Над легенями жорстке дихання, акцент ІІ тону над аортою. Живіт м’який, безболісний при пальпації, печінка на 2 см виступає з-під краю реберної дуги. Набряків немає.
Інструментальні дані:
На ЕКГ: ознаки гіпертрофії лівого шлуночка.
На ЕхоКГ: порожнини серця нормальних розмірів, функція клапанного апарату не порушена, скоротливість лівого шлуночка збережена, ознаки легкої гіпертрофії лівого шлуночка з діастолічною дисфункцією.
На УЗД органів черевної порожнини виявлено збільшення розмірів печінки, ознаки стеатозу.
Лабораторні дані:
- загальний білірубін 46* мкмоль/л;
- АЛТ 82* Од/л;
- АСТ 64* Од/л;
- креатинін 102 мкмоль/л;
- розрахункова ШКФ 72* мл/кг/1,73м2;
- глюкоза крові натще 6,9* ммоль/л;
- глікований гемоглобін 6,3* %;
- тести на вірусні гепатити негативні.
- Загальний аналіз крові та сечі без змін.
Отже, виходячи з отриманих даних, робимо висновок про наявність у пацієнта
- артеріальної гіпертензії (АГ) з ураженням органів-мішеней у вигляді гіпертрофії лівого шлуночка;
- ожиріння І ступеня за абдомінальним типом;
- порушення толерантності до вуглеводів;
- прояви жирової хвороби печінки, пов’язаної з метаболічною дисфункцією.
Жирова хвороба печінки, пов’язана з метаболічною дисфункцією (ЖХПМД) – це стан, що, за даними статистики, уражає до чверті населення. Саме дисліпідемія та зумовлене нею атеросклеротичне ураження артеріальних судин визначають прогноз як пацієнтів з АГ, так і пацієнтів з цукровим діабетом/переддіабетом, а також пацієнтів із ЖХПМД. Поєднання АГ з порушенням вуглеводного обміну, малорухливим способом життя та палінням є особливо несприятливим, оскільки прискорює розвиток атеросклеротичного процесу.
З іншого боку, сама ЖХПМД асоціюється з порушенням ліпідного обміну та прискореним розвитком атеросклерозу та його ускладнень, і такі пацієнти мають значно вищий ризик загальної та серцево-судинної смертності.
Оскільки ЖХПМД супроводжується гіперпродукцією тригліцеридів (ТГ) в печінці, та пацієнт має ожиріння, оцінку ліпідного обміну рекомендовано здійснювати за допомогою дослідження, що включає визначення Холестерину не-ліпопротеїдів високої щільності (ХС не-ЛПВЩ). Це показник, який характеризує усі атерогенні фракції холестерину.
Результати дослідження за Комплексом 112 Ліпідограма:
- Загальний холестерин 6,4* ммоль/л;
- ХС ЛПНЩ 3,9* ммоль/л, ХС ЛПДНЩ 1,89* ммоль/л;
- ХС ЛПВЩ 0,99* ммоль/л;
- ТГ 3,42* ммоль/л;
- ХС не-ЛПВЩ 5,41* ммоль/л.
Відповідно, пацієнту рекомендовано:
- дотримання низькосольової дієти з обмеження вмісту простих вуглеводів та калорій, зменшення маси тіла;
- регулярні дозовані аеробні фізичні навантаження;
- прийом антигіпертензивної терапії;
- ліпідознижуюча терапія з контролем ліпідного спектру крові через 8 тижнів.
Пацієнт має дуже високий серцево-судинний ризик (26 % за шкалою SCORE2) та підвищений рівень ТГ, тому оцінку ефективності терапії слід здійснювати також за показником ХС не-ЛПВЩ, що входить до складу Комплексу 112 Ліпідограма. Перевагою бланку результату дослідження є наявність цільових рівнів ХС не-ЛПВЩ та ХС ЛПНЩ для осіб в залежності від групи серцево-судинного ризику, що підвищує прихильність до прийому гіполіпідемічної терапії.
Докладніше про переваги лабораторної діагностики ліпідного обміну за посиланням.
*показники, що виходять за межі референтних значень.
