Серцево-судинні захворювання (ССЗ) є провідною причиною смерті та інвалідності у світі, тому найкращим способом боротьби були і залишаються профілактика порушення обміну речовин, рання діагностика та лікування дисліпідемії [3].
У чому полягає профілактика серцево-судинних захворювань?
Профілактика визначається як скоординований комплекс дій на рівні населення або на індивідуальному рівні, спрямований на усунення або мінімізацію впливу ССЗ і пов'язаних з ними порушень [4]. Необхідно проводити інформаційно-просвітницьку роботу щодо здорового способу життя та зменшення впливу модифікованих факторів ризику ССЗ серед населення шляхом визначення рівня загального холестерину (ХС), тригліцеридів, ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) та рівня артеріального тиску. Скринінг факторів ризику, зокрема рівня ліпідного профілю, слід визначати у чоловіків >40 років та у жінок >50 років або після менопаузи.
Дисліпідемії є одними з найбільш важливих індикаторів розвитку системного атеросклерозу, накопичення жирів (ліпідів) клітинною стінкою та формуванням атеросклеротичних бляшок. У 2019 р. Європейське товариство кардіологів (ESC) та Європейське товариство з атеросклерозу (EAS) опублікували сучасні клінічні рекомендації щодо менеджменту пацієнтів із дисліпідемією з метою зниження серцево-судинного ризику, де вказано необхідність оцінки загальної вірогідності розвитку ССЗ [4]. Всі сучасні рекомендації щодо профілактики атеросклеротичних ССЗ пропонують визначати загальний серцево-судинний ризик, оскільки цей показник впливає на об’єм профілактичних методів, а чим він вищий, тим інтенсивнішими повинні бути корекційні та лікувальні дії. Оцінка серцево-судинного ризику проводиться згідно Європейської настанови щодо профілактики ССЗ у клінічній практиці (обидві версії 2016 р. та 2019 р.) за системою SCORE. Шкала SCORE (Systematic COronary Risk Evaluation) запропонована для оцінки ризику смертельного ССЗ протягом 10 років. Ризик менше 1% вважається низьким, в межах ≥ 1 до 5% - помірним, ≥ 5 до 10% - високим, ≥10% - дуже високим. Шкала SCORE може бути повторно калібрована для використання у різних популяціях; відкориговані версії для багатьох країн Європи можна знайти на сайті www.heartscore.org.
Результат, отриманий за цією шкалою, вказує на те, що загальна вірогідність виникнення ССЗ приблизно втричі вища, ніж така фатального ССЗ у чоловіків; тому значення SCORE, що дорівнює 5%, відповідає 15% ризику розвитку ССЗ (фатальне + нефатальне); мультиплікатор вищий у жінок і нижчий в осіб похилого віку. Пацієнти із підтвердженим атеросклеротичним ССЗ, цукровим діабетом 1-го або 2-го типу, високою ймовірністю індивідуальних факторів ризику або хронічною хворобою нирок мають переважно високий або дуже високий загальний ризик ССЗ, тому не потребують додаткових методів оцінки за шкалою SCORE [1].
ДІЛА пропонує нову скринінгову програму «Комплекс діагностики дисліпідемій «Ліпідограма» для оцінки порушень ліпідного обміну. До складу програми входять наступні показники: загальний холестерин, холестерин ліпопротеїдів високої щільності (альфа-ліпопротеїди), холестерин не-ліпопротеїдів високої щільності (ХС не-ЛПВЩ), холестерин ліпопротеїдів низької щільності (бета-ліпопротеїди), холестерин ліпопротеїдів дуже низької щільності (пре-бета ліпопротеїди), тригліцериди.
Скринінгова програма «Комплекс діагностики дисліпідемій «Ліпідограма» показана особам із:
Визначення ліпідного профілю може бути застосоване у чоловіків віком старше 40 років і у жінок віком старше 50 років (ІІа, С).
Для більш точної оцінки ризику розвитку атеросклерозу, визначення ризику серцево-судинних ускладнень вперше у діагностичний комплекс був введений новий показник - холестерин не-ліпопротеїдів високої щільності, що комплексно оцінює всі фракції ліпопротеїдів, які беруть участь в атерогенезі, а саме ХС ЛПНЩ, ХС ЛДНЩ, ХСЛПЩ, ліпопротеїн (а), хіломікрони та їхні залишки, багаті на ТГ. ХС не-ЛПВЩ є розрахунковим показником, визначається в абсолютних числах, має більш високий рівень прогностичної значимості в порівнянні з ЛПНЩ, особливо у пацієнтів з високим рівнем ТГ, цукровим діабетом (ЦД), ожирінням чи з дуже низьким рівнем ХС ЛПНЩ (ІС).
Європейське товариство кардіологів (2019) та Європейське товариство з атеросклерозу (ESC/EAS) сумісно з Американською асоціацією клінічних ендокринологів та Американським коледжем ендокринології (AACE/ACE) рекомендують визначати ХС не-ЛПВЩ як вторинну мету лікування, особливо у людей з дуже високим та високим серцево-судинним ризиком розвитку ускладнень ССЗ після досягнення цільового рівня ХС ЛПНЩ, особливо, у яких значно підвищений рівень ТГ, в зв'язку з наявністю у таких пацієнтів високої атерогенності ліпідного профілю [2]. Рекомендований цільовий рівень ХС не-ЛПВЩ – це рівень ХС ЛПНЩ плюс 0,8 ммоль/л.
Цільові рівні ХС не-ЛПВЩ, що були прийняті в Україні в 2020 р., в залежності від оцінки серцево-судинного ризику за шкалою SCORE складають [1]:
Скринінгова програма «Комплекс діагностики дисліпідемій «Ліпідограма» представляє інформацію для пацієнтів щодо груп серцево-судинного ризику у вигляді додаткової таблиці:
Групи пацієнтів з серцево-судинним ризиком*:
Дуже високий ризик встановлюється у пацієнтів, щомають:
Високий ризик встановлюється у пацієнтів, що мають:
Помірний ризик встановлюється у пацієнтів, що мають:
Низький ризик встановлюється у пацієнтів, що мають:
* відповідно до Рекомендацій з діагностики та лікування дисліпідемій, розроблених Всеукраїнською Асоціацією кардіологів України, 2020
Також для пацієнтів в коментарях визначені цільові рівні ХС ЛПНЩ згідно з рекомендацій діагностики та лікування дисліпідемій, що були прийняті на Всеукраїнському Національному конгресі кардіологів у 2020 р., в залежності від оцінки серцево-судинного ризику за шкалою SCORE [1]:
Використані джерела