Порушення проникності стінки кишківника та харчова алергія: що впливає та як діагностувати?
30.09.2021
На сьогоднішній день чимало фактів відомо про харчову алергію та алергени, які її спричиняють, але актуальним і досі залишається питання: що може підсилити дію харчової алергії? Зростання випадків харчової алергії за останні 30 років пов’язують саме зі зміною способу життя людей. Серед факторів впливу зовнішнього середовища важливу роль відіграє – харчування та взаємодія харчування з мікробіомом кишківника в молодому віці.
Ольга Наумова – кандидат медичних наук, алерголог-діетолог, ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України», президент ВГО «Українська спілка целіакії», член Європейської академії алергії та клінічної імунології, взявши участь у конференції «Життя без алергії», що відбувалась 10-11 вересня – розгорнуто дослідила питання взаємозв’язку між порушенням проникливості стінки кишківника та харчовою алергією. У ході доповіді Ольга Наумова розглянула чинники, що пливають на порушення проникності стінки кишківника, а також прицільно проаналізувала методи діагностики харчової алергії.
Харчова алергія та дисбактеріоз
Імунна система кишківника перебуває у постійній взаємодії з широким спектром мікроорганізмів, які колонізують кишківник, потрапляючи туди з різних компонентів продуктів, які ми вживаємо упродовж життя. Метаболіти коротколанцюгових жирних кислот, які синтезуються мікробіомом кишківника – є сполучною ланкою між мікробіомом кишківника, харчовою алергією та імунною системою організму.
Відтак, дані досліджень, які проводились на людях, продемонстрували, що харчовій алергії передує дисбактеріоз. Адже при дисбактеріозі знижується кількість бактерій, які продукують бутират – метаболіт коротколанцюгових жирних кислот, який відіграє ключову роль в імунній толерантності та володіє підсилюючою протизапальною дією при алергічних захворюваннях.
Підвищена чутливість кишківника також може сприяти зміні чутливості до харчових алергенів.
Що впливає на збільшення проникності слизової оболонки кишківника?
- Хронічні запалення
- Стреси
- Інфекційні захворювання
- Вживання антибіотиків
- Регулярне вживання лікарських препаратів
- Гормональний збій
- Надмірне вживання цукру та глютену
Здоровий кишківник «сортує» речовини, які потрапляють до організму на корисні та шкідливі, при цьому всмоктуючи корисні, і нейтралізуючи шкідливі через виведення їх з організму. Якщо слизова кишківника стає надмірно проникливою, то бактерії, алергени, токсини та неповністю перетравлена їжа - виявляються у кровотоці, і, наша імунна система, визначає їх як «чужорідні» та формує імунну відповідь, що проявляється у системних запаленнях й аутоімунних захворюваннях.
Бутерат є основним джерелом енергії для колоноцинів та впливає на експресію генів, що беруть участь в проникності кишкового епітеліального бар’єру та захисної функції.
Рівень вмісту бутерату у зразках фекалій достовірно знижений при:
- Дисбіозі кишківника
- Діареях різного походження
- Синдромі подразненого кишківника
- Захворюваннях печінки та жовчного міхура
- Хронічних запальних захворюваннях кишечника
- Ішемічному та променевому колітах
- Дивертикулярній хворобі кишківника
- Раку товстого кишківника
Рівень бутерату у зразках фекалій в дітей раннього віку з харчовою алергією та без суттєво відрізняється. Саме зниження рівня бутерату може стати головним чинником, що запускає механізм алергічних реакцій.
Також, науковці довели, що грудне вигодовування є біологічно активним захисним елементом від харчової алергії і містить значну кількість бутирату.
В одному з досліджень було виділено 2 групи пацієнтів, які дотримувались дієти з низьким вмістом жирів та високим вмістом клітковини, а також ті, які споживали їжу з високим вмістом жирів та низьким вмістом клітковини. Результати досліджень показали, що пацієнти, які споживали мало жирів і багато клітковини мають вищі показники мікроогранізмів, які продукують бутират, тоді як 2га група пацієнтів продемонструвала високі показники запальних.
Бутират також стимулює імунні та неімунні харчові реакції проти харчової алергії:
| Неімунні механізми | Імунні механізми |
| Спрямованні на підвищення цілісності кишкового епітеліального барєру за рахунок збільшення товщини слизового шару (посилення експресії генів муцину зокрема MUC2) та експресії щільних контактів | Полягають у зв’язвуванні зі специфічними рецепторами, такими як GPR 43 GPR 41 GPR109a, які експресуються не тільки на епітеліальних клітинах кишківника, а й на його імунних клітинах. Бутират впливає на CD103 та дендритні клітини. Стимулюючи рецептор поверхні клітин GPR109a. |
Бутират також може діяти за допомогою епігенетичних механізмів, проходячи через клітинну мембрану, чим пригнічує гістонові деацітелази в епітельних та імунних клітинах кишківника, а також сприяє створенню бар’єру за допомогою IL10RA-залежної репресії Cldn2.
Для пацієнтів, у яких виявлено харчові алергени:
| Алергочіп ISAC (112 алергокомпонентів) | |
 |
Виявлення сенсибілізації до 112 алергенних молекул з 52 джерел |
| Можливість прогнозування важких алергічних реакцій на їжу | |
| Дозволяє прогнозувати можливість перехресних реакцій між інгаляційними алергенами та харчовими продуктами | |
для iOS та Android
© ДІЛА 1998 - 2024 Всі права захищені.