Зимові свята та харчова алергія

10.01.2023

Харчова алергія є результатом імунної дизрегуляції та порушення нормальної оральної толерантності. Вивчення механізмів, що призводять до харчової алергії або толерантності, є важливим пріоритетом досліджень 21 століття. Зазвичай антигени, присутні в їжі, контактують з CD103+ дендритними клітинами (DC) у шлунково-кишковому тракті, і після того, як ці клітини мігрують до реґіонарних лімфатичних вузлів, вони сприяють імунній толерантності, частково шляхом індукції Т-регуляторних клітин (Tregs). При харчовій алергії найбільш характерним є Th2 тип імунної відповіді. Даний тип характеризується особливим цитокіновим профілем. Наприклад, інтерлейкін-4 (IL-4), що виробляється декількома типами клітин, включаючи базофіли, природні Т-клітини-кілери та вроджені лімфоїдні клітини, стимулює розвиток алергічних реакцій. Шкірні базофіли в експериментальних моделях атопічного дерматиту (на мишах) беруть участь у сенсибілізації до харчових алергенів через шкіру, що через IL-4 спричиняє IgE-опосередковану гіперчутливість. Втрата цілісності шкірного бар'єра, яка зазвичай спостерігається у пацієнтів з атопічним дерматитом, тепер розуміється як механізм розвитку харчової алергії через вплив навколишнього середовища, особливо коли оральний вплив є недостатнім. Ця «гіпотеза подвійного впливу алергенів», спочатку запропонована Леком, може пояснити високий рівень харчової алергії у дітей з атопічним дерматитом, особливо якщо вони не вживають харчові алергени в ранньому віці.

Вивчення мікробіома у розвитку імунної толерантності або харчової алергії також було предметом інтенсивних досліджень, оскільки вважається, що мікробна взаємодія з імунною системою може відігравати важливу роль в імунній толерантності та антигенній сенсибілізації. У пацієнтів із харчовою сенсибілізацією та харчовою алергією було виявлено специфічні ознаки бактеріальної кишкової колонізації, причому зміни в мікробіомі, очевидно, передують розвитку харчової алергії.

Попри факт, що харчова алергія немає прямої залежності від пори року, існують певні періоди, коли кількість загострень у таких людей значно зростає. На жаль, на відміну від 90% населення, які радіють Різдвяним та Новорічним світам, є 10% тих, хто страждає на харчову алергію сприймають цей час, як певний виклик, коли важко буває уникати проблемної їжі. Напередодні свят, коли святкова їжа повинна бути не тільки смачною, але і безпечною для усіх, особливо для тих людей, які живуть з харчовою алергією, важливо нагадати пацієнтам про необхідність знаходження ідеального балансу між безпекою, ризиком і вдячністю.

Передовсім слід встановити діагноз, позаяк існує також проблема неімунних реакцій гіперчутливості до їжі або порушення толерантності до неї. Неімунні реакції здебільшого пов’язані з продуктами, що містять велику кількість гістаміну або інших біологічно активних речовин та водночас їх клінічні прояви практично неможливо розрізнити від справжньої харчової алергії.

У діагностиці харчової алергії важливим є правильне визначення анамнезу: зв'язок симптомів із конкретним продуктом (алергеном), відтворюваність симптомів та їх особливості допоможуть визначитися із подальшим тестуванням. Такі тести, як шкірні прик-тести (ШПТ) і вимірювання сироваткового IgE до екстракту харчового алергену (sIgE) надають додаткову діагностичну інформацію. Шкірні тести і дослідження екстрактів сироватки дуже чутливі, але при використанні неякісних реагентів для тестування можуть супроводжуватися невисокою специфічністю. За точністю діагностики перше місце посідає оральний провокаційний тест (найкращий варіант – сліпий), aле процедура, на жаль, викликає занепокоєння щодо побічних серйозних алергічних реакцій. Крім того, варто враховувати, що визначення sIgE, не стосуються розладів, які не опосередковуються IgE, наприклад синдром білково-індукованого ентероколіту (FPIES). Він характеризується багаторазовою уповільненою блювотою, з прогресування в багатьох випадках до зневоднення та млявості та частіше виникає у дітей першого року життя, але може спостерігатися також і у дорослому віці. Ще одна серйозна хвороба, що викликається алергічною реакцією на харчові білки - еозинофільний езофагіт (EoE). Це запальний стан, що супроводжується дисфагією та супутнім при еозинофільному запаленні в стравоході. Діагноз підозрюють, коли виникають труднощі з ковтанням певної об’ємної їжі, наприклад, м’ясних страв. Використання виключно ШПТ або sIgE при EoE часто не інформативно. Водночас такі продукти, як молоко або пшениця, можуть викликати запалення попри негативні тести. Тому при діагностиці даних варіантів харчової алергії варто скористатися розробкою експертів ДІЛА - Пакет «Гастроінтестинальна алергія у дітей».

Цікаво проявляється алергія, яка стосується відповіді IgE на альфа-гал, полісахарід в м'ясі ссавців, з клінічними проявами алергії, що починаються через кілька годин після вживання червоного м’яса та пов’язані з початковою алергічною сенсибілізацією до антигенів від укусів кліщів. При інтерпретації ШПТ та sIgE потрібно враховувати перехресну реактивність харчових алергенів з навколишніми алергенами , такими як пилок, таргани, пилові кліщі, тощо.

За останні 10 років основним прогресом у діагностиці алергічних захворювань є використання компонентної (молекулярної), діагностики, яка може потенційно вдосконалити інтерпретацію ШПТ і sIgE до алергенних екстрактів, оскільки компонентна діагностика визначає sIgE до окремих білків. Можливості компонентної діагностики представлені у ДІЛА, як окремими однокомпонентними дослідженнями так і багатокомпонентними тестами (ALEX-2 та ISAC), які, безумовно, мають абсолютні переваги, коли мова йде про підозру на харчову алергію.

На жаль, проблема лікування наявної харчової алергії сьогодні полягає у повному виключенні причинного алергену з раціону хворого та у деяких країнах ефективними є стратегії десенсибілізації з використанням оральних та епікутанних форм алерген-імунотерапії.

З урахування можливих важких проявів харчової алергії ,EpiPens - ще одна важлива умова безпеки пацієнта. Але важливо пам’ятати, що харчову алергію можна попередити. Методами профілактики сьогодні є:

- обов’язковий догляд за шкірою (особливо проблемною) з використанням достатньої кількості емолієнтів для забезпечення відповідного захисту;

- ера «раннє навчання» -введення у раціон немовлят 3-4-х місячного віку арахісу, яєць та горіхів;

- вплив на мікробіом вагітної жінки та новонародженої дитини;

- грудне вигодовування та уникання білків коров’ячого молока у перші 3 доби після народження.

Майбутні стратегії включають агоністи Toll-подібних рецепторів (TLR) (такі як олігонуклеотиди CpG – TLR-9 – або монофосфорилліпід A (MPL) і глюкопіранозилліпід A (GLA) – обидва агоністи TLR-4), цитокіни (інтерферон-g) і наночастинки.

Цікаво, що китайська трав’яна формула – Food Allergy Herbal у дослідженні показала зниження Th2 відповіді та зменшення IgE-опосередкованої дегрануляції тучних клітин. Продовжується дослідження можливостей пробіотиків у профілактиці та лікуванні харчової алергії.

Підходи, які не є алерген-специфічними, включають біологічні препарати, які наразі схвалені для інших атопічних розладів, таких як астма та топічний дерматит, такі як омалізумаб (анти-IgE) і дупілумаб (блокатор IL-4Ra, блокуючий IL-4). і шляхи IL-13). Ці біологічні агенти мають потенціал для ізольованого використання з метою підвищення порогової дози для алергічної реакції (що теоретично може бути особливо корисним для пацієнтів із множинними алергіями), але також потенціал для використання як допоміжних засобів під час протоколи імунотерапії, намагаючись зменшити побічні ефекти імунотерапії, особливо під час початкової фази нарощування, і ці концепції лежать в основі кількох поточних клінічних випробувань.

Проблема щасливих свят залежить не тільки від пацієнта та його родини, а і від можливості лікаря переконливо донести наукову інформацію до хворого та заздалегідь розробити профілактичні заходи.

Джерела:

1.Lopes JP, Sicherer S. Food allergy: epidemiology, pathogenesis, diagnosis, prevention, and treatment. Curr Opin Immunol. 2020 Oct;66:57-64. doi: 10.1016/j.coi.2020.03.014. Epub 2020 May 19. PMID: 32446135.

2. Muraro et al. World Allergy Organization Journal (2022) 15:100687 http://doi.org/10.1016/j.waojou.2022.100687

Інші новини Всі новини