Інгаляційна алергія на бур’яни

14.07.2022

Поширеність алергічної сенсибілізації, особливо до повітряно-крапельних алергенів, значно зросла за останні десятиліття. У недавньому дослідженні впливу зміни клімату на пилкову алергію в Європі прогнозується, що до 2041–2060 рр. показники сенсибілізації до амброзії (члена бур’янистих рослин) у Європі зростуть більш ніж удвічі, з 33 до 77 мільйонів людей. Крім того, вищі концентрації пилку та довший сезон пилку також можуть посилити тяжкість симптомів. [Lake IR, Jones NR, Agnew M, Goodess CM, Giorgi F, Hamaoui-Laguel L, et al. Climate Change and Future Pollen Allergy in Europe. Environ Health Perspect. 2017 Mar;125(3):385–91].

Слід зазначити, що загальновживаний термін «пилок бур’янів» є лише допоміжною конструкцією, оскільки він відноситься до кількох ботанічно різних груп рослин. До них відносяться кулінарні трави, лікарські рослини, харчові рослини та рослини, які не можна використовувати людині та домашнім тваринам. Амброзія, полин і ромашка є ботанічними близькими та належать до сімейства складноцвітих (Asteraceae). Різні види подорожника належать до сімейства Plantaginaceae з досить різноманітними фенотипами, що дещо ускладнює ідентифікацію неспеціалістам. Рослини кропиви є представниками сімейства Urticaceae, які часто легко виявити за їх волосками. Ріпак належить до сімейства капустяних, хрестоцвітих.

Важливими, з точки зору ризику розвитку алергічних симптомів, є бур’яни, які відносяться до 5 родин: Айстрові (Asteraceae), Амарантові (Amaranthaceae), Кропивові (Urticaceae), Молочайні (Euphorbiaceae) та Подорожникові (Plantaginaceae). Безумовним лідером серед «алергічних» бур’янів є пилок амброзії — 10-14 % пацієнтів із сезонною алергією у Європі. Факт, що пилок бур’янів викликає алергію відомий досить давно. Наприклад, перший випадок амброзійного полінозу був зафіксований у Франції, в Парижі у 1955 році. Але наукові пошуки не припиняються, інформація оновлюється практично щорічно. Це пов’язано із наступними причинами:

кліматичні зміни – розширення географічної присутності, подовження сезону пилкування, наявність додаткового пилкування інших рослин під час цвітіння бур’янів,
екологічні фактори – вплив токсичного середовища (наприклад, збільшення вироблення пилку амброзією полинолистою корелює з підвищенням вмісту СО2 в атмосфері), якості харчових продуктів, води,
наукові дослідження – вивчення молекулярної структури пилку, сучасні можливості діагностики та лікування.

Попри різноманіття бур’янів науковці виділяють чотири основних родини білків, що є безпосередньою причиною розвитку алергічних реакцій на їх пилок:

Родина пектатліаз амброзії Amb a1,
Родина дефенсин-подібних Atr v1 полину, ромашки, соняшника,
Родина оле-1-подібних алергенів Pla l 1 подорожнику та Che a1 лободи,
Родина неспецифічних білків переносників ліпідів (LTP) Par j1 Par j 2.

Крім основних, бур’яни мають також інші білки – паналергени. До них відносяться профіліни та кальцій зв’язуючи білки, які відповідальні за широку перехресну реактивність серед сенсибілізованих пацієнтів. Саме вони є причиною розвитку різних проявів сезонної алергії - від проявів алергічного риніту до розвитку астми.

У 21 столітті в медицині можна побачити нову тенденцію – мультидисциплінарний підхід до лікування пацієнтів. Як це пов’язано з сезонною алергією на бур’яни?

По перше, симптоми, які відчуває пацієнт є загальними:

Закладеність носа
Чхання
Кашель
Сльозотеча
Свербіж різного ступеня.

Тому з першими проявами алергії пацієнт зазвичай звертається до сімейного лікаря (терапевта) або лікаря отоларинголога.

По друге, попри наявність достатньої інформації про поширеність алергічних захворювань, лікарі інших спеціальностей все ж таки налаштовані на свою «власну патологію». І, спочатку, намагаються знайти іншу причину симптомів, що призводить до погіршення стану та розвитку ускладнень, які теж ускладнюють діагностику.

Сьогоднішня тема - сезонна алергія на бур’яни або інтермітуючий алергічний риніт (ринокон’юнктивіт) із сенсибілізацією до пилку родин бур’янів актуальна, враховуючи наближення сезону пилкування.

Ще раз нагадаємо про характерні симптоми алергії на пилок бур’янів:

Сезон починається із середини липня та закінчується із першим снігом
сльозотеча
почервоніння очей
свербіж повік та носа
закладення або виділення рідкого прозорого секрету з носа
неприємного відчуття у горлі
задишка
ускладнення дихання
сухий непродуктивний кашель
відчуття стискання у грудях
розлади сну
головний біль
набряк обличчя
осиплість голосу
іноді підвищення температури до 37,5⁰С
+ симптоми, які пов’язані із розвитком ускладнень

Взагалі, у кожного пацієнта із алергією існує свій так званий, шоковий орган, на якому ця алергія проявляється. Це може бути ніс (риніт), або – шкіра (атопічний дерматит, кропив’янка або ангіонабряк), бронхи (астма) або гортань (стеноз).

Ще одна проблема, що потребує подальшого вивчення – полісенсибілізація, яка за даними літератури досягає понад 50 % серед пацієнтів з полінозом. Наприклад, відомо що алергени пилку бур'янів дуже схожі за своєю структурою на алергени домашнього пилу, тому досить часто зустрічаються одночасно в однієї людини.

Спеціалісти вважають, що пацієнти з підозрою на алергію на пилок злакових трав також повинні пройти обстеження на наявність додаткової алергії на пилок бур’янів через збіг періодів цвітіння та значні показники перехресної сенсибілізації

Незважаючи, на наявність великої кількості інформації та сучасних наукових досліджень, що присвячені даній проблемі, на практиці буває дуже складно визначитися у конкретному клінічному випадку та вибрати оптимальний комплекс лабораторних досліджень.

Ми пропонуємо наступний алгоритм, який зображений на малюнку 1, скориставшись яким Ви зможете отримати інформацію для встановлення діагнозу.

Алгоритм обстеження пацієнта з підозрою на алергію до пилку бур'янів

Мета лікування хворих — досягнення та підтримання контролю клінічних проявів захворювання протягом тривалого часу.

Оцінка контролю має включати базові показники які базуються на шкалі активності симптомів (малюнок 2) від 0 мм – відсутність ознаки до 100 мм – тяжкі симптоми:

Назальні симптоми:

Назальна обструкція
Ринорея
Свербіж
Чхання

Очні симптоми:

Почервоніння очей
Сльозотеча
Свербіж

Візуальна шкала активності симптомів:

Існує кілька методів лікування, які допомагають як при алергії (алергічний риніт тощо), так і при астмі:

Блокатори Н-1 гістамінових рецепторів неседативні до яких відносяться препарати другої групи. Цей тип препаратів впливає на розвиток гострих симптомів і можуть. При тривалому (3-4 тижні) використанні вони можуть значно зменшити прояви захворювання. Використання блокаторі Н1 гістамінових рецепторів першої групи, які мають значний седативний ефект, категорично НЕ РЕКОМЕНДОВАНО.
Модифікатори лейкотрієнів. Цей тип ліків може полегшити як алергічний риніт, так і симптоми астми. Препарат допомагає контролювати хімічні речовини імунної системи, що виділяються під час алергічної реакції. Монтелукаст є модифікатором лейкотрієнів, який може лікувати як астму, так і алергічний риніт.
Щеплення від алергії (алерген-імунотерапія). Щеплення від алергії можуть допомогти лікувати астму, поступово зменшуючи реакцію імунної системи на певні тригери алергії. Імунотерапія передбачає регулярні ін’єкції /приймання через рот невеликої кількості алергенів, які викликають ваші симптоми. Імунна система з часом виробляє толерантність до алергенів, і алергічні реакції зменшуються. Своєю чергою, симптоми астми також зменшуються.
Терапія антиімуноглобуліном Е (IgE). При алергії імунна система помилково визначає конкретну речовину, як щось шкідливе і виділяє антитіла, відомі як IgE, проти винного алергену. Омалізумаб (Xolair) впливає на IgE в організмі й допомагає запобігти алергічній реакції, яка викликає симптоми астми. Це лікування використовується для важчої алергічної астми, але воно також може допомогти при алергічному риніті.

В будь-якому випадку пам’ятайте, що лікарі усіх спеціальностей повинні працювати заради однієї мети – допомогти вилікувати або контролювати хворобу та запобігти її прогресії.

Інші новини Всі новини