Комплексні імунологічні дослідження в практиці лікарів різних спеціальностей

22.02.2023

На розвиток і функціонування імунітету впливають різні фактори: фізіологічні вікові зміни - у дітей і людей похилого віку імунна відповідь є слабшою, генетичні фактори і вроджені помилки імунітету, дефіцит вітамінів і мікроелементів, недоїдання, метаболічні розлади, важкі захворювання і інфекції, імуносупресивні препарати, радіо- та хіміотерапія, втрата білків при масивних опіках, дерматитах, ексудативній ентеропатії та нефропатії. Ці впливи можуть призводити до кількісних та/або якісних порушень в різних ланках імунної системи. Клінічні ознаки порушеного імунітету проявляються в першу чергу нездатністю організму протистояти агресії мікробів, але також можуть розвиватися автоімунні, алергічні, лімфопроліферативні та онкологічні процеси.

Скринінг роботи імунної системи:

Комплекс №235 "Імунологічне обстеження" - призначений для скринінгової оцінки імунної системи, що дозволяє визначити порушення в імунній системі у 75-80% випадків.

Комплекс №236 "Імунологічне обстеження розширене (з DHR-тестом)" - має розширений склад показників і включає додатково загальний аналіз крові з формулою і оцінку фагоцитарної ланки (функціональна активність гранулоцитів методом DHR-тесту).

Фактори ризику частих респіраторних інфекцій в дитячому віці є численними і включають особливості соціальної поведінки і тривала циркуляція вірусів в дитячому колективі, недостатньо розвинені санітарно-гігієнічні навички, незрілість дихальної та імунної систем у дітей. Водночас дитинство – вік маніфестації багатьох вроджених генетично детермінованих захворювань, що можуть супроводжуватись респіраторними інфекціями, включаючи вроджені помилки імунітету – первинні імунодефіцити. Вони можуть бути від легких варіантів – транзиторна гіпогаммаглобулінемія і селективний дефіцит імуноглобуліну А, які проявляються підвищеною частотою звичайних інфекцій, до важких синдромів, таких як спадкова гіпогаммаглобулінемія і тяжкий комбінований імунодефіцит. Для підтвердження діагнозу необхідні консультація і обстеження у спеціаліста дитячого імунолога, але основна роль в ранній підозрі належить первинній ланці надання медичної допомоги (педіатрам і сімейним лікарям).

У випадках часто хворіючих дітей без важких інфекцій в анамнезі найкраще підійде комплекс Комплекс №235 "Імунологічне обстеження" - призначений для скринінгової оцінки імунної системи, що дозволить виключити найбільш поширені захворювання.

В анамнезі пацієнта з вродженим імунодефіцитом, як правило, є рецидивуючі інфекції дихальних шляхів:

бронхіти,
отити,
синусити,
повторні пневмонії з формуванням бронхоектазів, плеврити
характерні інфекційні ураження шкіри і слизових оболонок,
шлунково-кишкового тракту.

Рідше зустрічаються:

остеомієліт,
сепсис,
менінгіт,
мастоїдит,
часто в анамнезі – хірургічне лікування гнійних синуситів, отитів, бронхоектазів.

Пацієнти із цими інфекціями зустрічаються в практиці лікарів різних спеціальностей (педіатрів, інфекціоністів, дерматологів, фтизіатрів, хірургів, гематологів, отоларингологів

При деяких первинних імунодефіцитах поряд з тяжкими інфекційними процесами в анамнезі можливі аутоімунні і онкологічні захворювання. Серед аутоімунних захворювань найбільш часто спостерігаються:

артрити,
гепатити,
нефрити,
неспецифічний виразковий коліт і хвороба Крона,
склерозуючий холангіт,
системний червоний вовчак,
аутоімунна анемія,
лейкопенія,
нейтропенія,
тромбоцитопенія.

Аутоімунні прояви та лімфопроліферативні процеси характерні для пацієнтів із:

загальним варіабельним імунодефіцитом,
синдромами порушення переключення антитіл - гіпергаммаглобулінемією М,
синдромом Віскотта-Олдрича,
синдромом Ніймеген, атаксією-телеангіектазіїю (синдромом Луї-Барр),
Х-зчепленим лімфопроліферативним синдромом,
аутоімунним лімфопроліферативним синдромом,
хронічною гранулематозною хворобою.

Таким чином, пацієнт може потрапляти в поле зору широкого кола спеціалістів:

пульмонологів,
дерматологів,
гастроентерологів,
стоматологів,
отоларингологів,
хірургів,
ревматологів,
гематологів,
онкологів.

Описані клінічні прояви можуть бути результатом порушення як Т-клітинної ланки імунітету, так і гуморальної, системи фагоцитозу або системи комплементу, які важко відрізнити клінічно. Для діагностики передбачуваних важких дефектів імунітету стартовим дослідженням має бути Комплекс №236 "Імунологічне обстеження розширене (з DHR-тестом)", що дозволить визначити наявність та ланку ураження імунної системи та/або зорієнтуватися у напрямку подальшого діагностичного пошуку.

Через те, що деякі генетично детерміновані стани можуть маніфестувати в дорослому віці, сімейні лікарі також мають бути насторожені. Так, середній вік найбільш поширеного із них – загального варіабельного імунодефіциту - 26,3 роки (згідно з дослідженням Європейського реєстру імунодефіцитів). Захворювання, що маніфестують у дорослому віці переважно супроводжуються порушеннями функції антитілоутворення, Т- і В-лімфоцитів, тому для діагностики або виключення імунодефіцитних станів оптимальним є Комплекс №235 "Імунологічне обстеження".

Пацієнти, що отримують імуносупресивну терапію (глюкокортикостероїди, моноклональні антитіла, цитостатики), можуть мати від легких до значних відхилень в показниках імунної системи. В залежності від виду отримуваної терапії відхилення можуть бути варіабельними і стосуватися як Т-, В і NK-клітин, так і антитілоутворення. Значні відхилення можуть підвищувати схильність до частих захворювань, включаючи важкі і загрозливі для життя інфекції і вимагати корективних засобів (антимікробна профілактика, замісна терапія). Оптимальним для моніторингу стану імунної системи в таких випадках є Комплекс №235 "Імунологічне обстеження". Дане дослідження також показане для моніторингу стану імунної системи при онкологічних захворюваннях і у пацієнтів, що страждають на хронічну діарею та синдром мальабсорбції, для визначення ступеня імуносупресії, в тому числі при прийнятті рішення щодо проведення імунопрофілактики у імуноскомпрометованих пацієнтів.

Отже, для виявлення імунодефіцитів необхідна висока настороженість усіх фахівців, які спостерігають хворих із незвичайними інфекційними, аутоімунними, алергічними та онкологічними процесами. Перелік клінічних ознак підозри щодо імунодефіцитів для лікарів різних спеціальностей (не імунологів) затверджений Наказом МОЗ України № 2952 від 31.12.2021 (Додаток 2 до Стандартів медичної допомоги "Діагностика та лікування первинних
імунодефіцитів").

Інші новини Всі новини