Бронхіальна астма: вирок чи хвороба, яку можна вилікувати?

21.03.2024

Згідно з ключовими напрямками розвитку країн, що були ухвалені на Саміті ООН зі сталого розвитку на 2015-2030 рр., одним з них є охоплення медичними послугами та надання доступу до безпечних і доступних лікарських засобів і вакцин, що тягне за собою проведення наукових досліджень і розробку імунопрепаратів. Можливо ще не всі лікарі усвідомлюють, що астму також можна лікувати за допомогою вакцинації. Алерген-імунотерапія або алерговакцинація - сучасний метод лікування алергічних захворювань, у тому числі й астми, що дозволяє змінити перебіг захворювання.

Що таке бронхіальна астма?

Бронхіальна астма - хронічне неінфекційне захворювання дуже добре відоме у всьому світі. Так, за даними статистики на різних континентах показники поширеності астми у 2019 році коливалася від 3,44% (Азія), 3,67% (Африка), 4,90% (Південна Америка) і 5,69% (Європа) до 8,29% (Північна Америка) та 8,33% (Океанія).

Статистика щодо хвороби у світі:

26,70% хворіли на важку форму астми;
30,99% мали еозинофільну астму;
48,95% мали алергічний риніт;
від 7,0% до 25,40% мали носові поліпи.

Цікаво, що країни з кращою якістю повітря, вищим рівнем доходу, а також доступом і якістю медичної допомоги повідомляють про більшу поширеність астми, що свідчить про невідповідну діагностику захворювання у країнах з нижчим рівнем доходу.

На жаль в Україні також існують серйозні проблеми діагностики цього захворювання і, відповідно, його своєчасного лікування. Про це свідчать статистичні дані на сайті Центру Громадського Здоров’я МОЗ України (2023) щодо розповсюдженості бронхіальної астми серед дітей у 2019 році, яка коливається від 0,60% до 0,56%.

В чому полягають принципи діагностики та лікування бронхіальної астми?

За останні декілька років стало зрозуміло, що астма – це складний стан, на який впливає взаємодія між впливом навколишнього середовища та епігенетичними регуляціями. Сьогодні астма визнана багатогранним синдромом, що характеризується гіперреактивністю дихальних шляхів, спричиненою різними факторами з різною патобіологією. Клінічно це проявляється такими симптомами, як кашель, хрипи та задишка.

Астма виникає за участю вродженої та адаптованої імунної системи та епітеліальних клітин. Основні клінічні симптоми включають:

гіперпродукцію слизу;
ремоделювання дихальних шляхів;
розвиток бронхіальної блокади;
гіперреактивність.

Різноманітні прояви астми в її різних «фенотипах» можна пояснити складною взаємодією різноманітних імунних шляхів. Історично астма була пов’язана з еозинофільним запаленням, спричиненим надмірною експресією та активацією клітин Th-2. Крім того, дослідження виявили підтип, відомий як нейтрофільна астма, що включає Т-хелперні клітини типу 17 (Th-17). Інтригуюче відкриття сталося, коли здатність вроджених лімфоїдних клітин 2 типу (ILC-2) і базофілів викликати еозинофільне запалення виявлено окремі групи хворих на астму. Це відкриття підкреслює дивовижну різноманітність, притаманну астмі. Цю точку зору підтвердили клінічні дослідження цитокін-таргетної терапії, які продемонстрували зменшення симптомів у пацієнтів. Але найбільш поширеним і, відповідно, добре вивченим прототипом є астма, пов’язана з алергічною сенсибілізацією, опосередкованою Т-хелперними клітинами типу 2 (Th2), яка зараз називається астмою типу 2 (T2).

Основи лікування астми з одного боку не змінюються, з іншого – прогрес у лікуванні безпосередньо пов’язаний із розвитком таргетного лікування, в якому алерген імунотерапія (АІТ) зайняла важливе місце. АІТ є єдиним методом лікування, що має хворобо-модифікуючий ефект. АІТ призначають пацієнтам з доведеною сенсибілізацією незалежно від її типу (моно-/бі-/полісенсибілізація), оскільки її безпека та ефективність були підтверджені в усіх цих групах пацієнтів. Вибір шляху застосування АІТ залежить від фенотипу пацієнта, наявності конкретних алергенів, очікуваної комплаєнтності/прихильності пацієнта, тяжкості захворювання та супутніх захворювань. Клінічний ефект АІТ та його стійкість залежать від переносимості та побічних ефектів, а також схеми застосування (безперервне проти перед-/ко-сезонне). Бажана схема складається з 3-річного безперервного застосування АІТ. AIT може досягти та підтримувати контроль захворювання, пригнічувати симптоми та покращувати якість життя. ЇЇ унікальність полягає в запобіганні розвитку астми та зупинці прогресування захворювання. Профілактика нової сенсибілізації або попередження клінічних проявів латентної сенсибілізації є ще одним позитивним ефектом АІТ, проте з помірними доказами. Чи може AIT повернути ремоделювання дихальних шляхів, слід розглянути в майбутніх дослідженнях. Іншою проблемою є збереження клінічної ефективності АІТ, яка має тривати якомога довше (назавжди?)

Як правильно застосовувати АІТ і до чого тут алергодіагностика?

Але для того, щоб застосовувати АІТ потрібно пам’ятати, що обов’язково потрібно визначити/виключити наявність сенсибілізації до аероалергенів. Тому наступним кроком (після оцінки клінічних симптомів та анамнезу) є визначення sIgE.

Цей крок може здійснюватися за допомогою шкірного прик-тестування, яке з одного боку швидке та економічно вигідне, але з іншого приховує цілий ряд обмежень та недоліків. Також sIgE визначають за допомогою лабораторних методів. Але й тут знову виникають проблеми, як визначити оптимальний метод.

Проблема лабораторного визначення загального IgE sIgE виникає у зв’язку із їх кількістю (надзвичайно мала), що потребує надзвичайно чутливих та точних методів діагностики. Такі властивості має ImmunoCAP. Цей метод забезпечує дуже чутливе виявлення IgE у низькому діапазоні ng- або pg з високою точністю. Його можна використовувати для визначення опосередкованої IgE імуногенності, він дозволяє виявити антитіла IgE на ранній стадії, що вказує на сенсибілізацію, навіть до того, як розвинуться клінічні симптоми. Технологія, яка використовується в платформі ImmunoCAP, забезпечує високу здатність зв’язування на мг целюлози в поєднанні з оптимальною кількістю целюлози в кожній твердій фазі. Це забезпечує зв’язування всіх релевантних антитіл, незалежно від афінності антитіла, все ще забезпечуючи низьке неспецифічне зв’язування. Тверда фаза ImmunoCAP складається з похідної целюлози, укладеної в капсулу. Гідрофільний, сильно розгалужений полімер забезпечує ідеальне мікрооточення для зв'язування білків.

Тест розроблено як сендвіч-імунологічний аналіз. Біотинільований препарат, зв’язаний із твердою фазою, вкритою стрептавідином, реагує зі специфічним для препарату IgE у зразку сироватки пацієнта. Після промивання додають мічені ферментами антитіла проти IgE або IgG для утворення комплексу. Після інкубації незв’язане антитіло, мічене ферментом, вимивається, а зв’язаний комплекс потім інкубується з проявним агентом. Після припинення реакції вимірюють флуоресценцію елюату. Флуоресценція прямо пропорційна концентрації IgE або IgG у зразку сироватки.

Існує ще одна важлива складова лабораторної діагностики – економічна, вибрати оптимальне дослідження, що враховує регіональні особливості та забезпечить оптимальне співвідношення ціна/користь.

Медична лабораторія ДІЛА, яка в минулому році відсвяткувала 25-років активної та ефективної роботи в Україні, завжди пропонувала і пропонує оптимальні діагностичні рішення, які враховують усі особливості нозологій та сучасні рекомендації. У тому, що стосується діагностики астми для ДІЛА також існують пропозиції:

Дослідження є корисними для точного виявлення пацієнтів із сезонними симптомами, а дослідження Пакет «Астма-риніт компоненти дозволяє виявити sIgE до алергокомпонентів берези та тимофіївки, що забезпечує своєчасне лікування та дасть шанс пацієнту подолати хворобу.

У сучасному світі астма - це не вирок, тому що сьогодні завдяки сучасним методам діагностики та лікування пацієнти мають шанс на якісне та щасливе життя!

Інші новини Всі новини