Автор: Олена Шарікадзе
Масштаб проблеми
Алергія на епідерміс та інші алергени тварин (коти, собаки, гризуни, коні, хутрові звірі) залишається однією з провідних причин респіраторної алергії у дітей і дорослих. Сучасні епідеміологічні дослідження показують, що сенсибілізація до алергенів кота й собаки може виявлятися до 20–25 % населення в окремих країнах, а серед пацієнтів з алергічними захворюваннями – ще частіше [3].
Експозиція до тваринних алергенів відбувається не лише у власників домашніх улюбленців: Fel d 1 (котовий алерген) і Can f 1 (собачий) детектуються в школах, дитячих садках, громадському транспорті, офісах, що створює фонове навантаження навіть за відсутності тварини вдома [5]. Для пацієнтів з атопією алергія на тварин не є «легкою побутовою проблемою», вона пов’язана з підвищеним ризиком розвитку:
- неконтрольованого алергічного риніту;
- астми;
- кон’юнктивіту;
- загострення атопічного дерматиту;
- а в окремих випадках – тяжких системних реакцій.
Сучасна молекулярна алергодіагностика, зокрема використання мультиплексних панелей типу ALEX² (Allergy Explorer), дозволяє не лише підтвердити сенсибілізацію, а й стратифікувати ризик тяжкого перебігу, оптимізувати елімінаційні заходи та обґрунтувати призначення алерген-специфічної імунотерапії (АІТ) [16].
Епідеміологія та клінічне значення алергії на тварин
За даними європейських та азійських когортних досліджень алергени кота й собаки є одними з провідних внутрішніх (indoor) алергенів серед пацієнтів з алергічним ринітом [1, 2, 5]:
- частота сенсибілізації до кота може сягати 26 %;
- до собаки – 13–27 % серед пацієнтів, які звертаються з підозрою на інгаляційну алергію.
Огляд 2023–2024 років підкреслює, що алергени цих тварин розглядаються як ключові тригери алергічного риніту та астми, причому їхня експозиція є практично повсюдною [1, 3].
Контакт з тваринами в ранньому віці може по-різному впливати на подальший ризик алергії та астми [1, 4, 5].
- Частина досліджень демонструє потенційний протективний ефект у загальній популяції.
- Однак у дітей із сімейним анамнезом тяжкої атопії ранній контакт із котами та собаками може бути фактором ризику розвитку сенсибілізації й клінічно значущих проявів.
Ризики формування тяжкої алергічної патології
Алергія на тварин тісно пов’язана з респіраторним континуумом «риніт–астма». Алергічний риніт, асоційований із сенсибілізацією до тварин, розглядається як важливий предиктор розвитку бронхіальної астми [1, 4]. Молекулярна алергодіагностика (CRD) демонструє, що пацієнти з полісенсибілізацією до кількох компонентів кота чи собаки мають вищу імовірність симптомів астми й тяжкого перебігу. Високі рівні IgE до ключових «мажорних» компонентів (Fel d 1 для кота; Can f 1, Can f 2, Can f 5 для собаки) асоційовані з більш вираженою клінікою при контакті з тваринами [7, 8, 9].
Алергія на тварин погіршує перебіг атопічного дерматиту, алергічних кон’юнктивітів і хронічного риносинуситу, що підтверджує концепцію єдиного запального процесу дихальних шляхів та шкіри. Хоча домінують респіраторні прояви, описані системні й анафілактичні реакції при інтенсивному контакті з тваринами [1, 4, 5].
Обмеження традиційної алергодіагностики
Класичний діагностичний підхід (збір анамнезу, шкірні прик-тести та визначення специфічних IgE до екстрактів кота/собаки) залишається базовим, однак має низку принципів обмежень (таблиця 1).
Таблиця 1
Клінічно значущі молекулярні компоненти алергенів тварин та їхня роль у діагностиці
| Обмеження |
Опис |
| Не відрізняє сенсибілізацію |
Екстракти не дозволяють відрізнити первинну сенсибілізацію від перехресної (наприклад, між різними видами тварин, а також між тваринами та харчовими продуктами).
|
| Ризик хибнонегативних результатів |
Екстракти можуть не містити всіх клінічно значущих молекул у достатній кількості. |
| Неможливість стратифікації ризику |
Оцінка «навантаження компонентами» – кількості молекул, до яких сформовані IgE-антитіла, – є неможливою при використанні лише екстрактів. |
Молекулярна діагностика класифікує алергени за їхньою структурою та роллю в алергічній відповіді. Мажорні (основні) компоненти (наприклад, Fel d 1, Can f 1) є специфічними для одного виду тварин і вказують на первинну сенсибілізацію, що є критично важливим для призначення АІТ. Натомість сироваткові альбуміни відповідають за перехресну сенсибілізацію між різними видами тварин (наприклад, кіт-собака-кінь).
Ці обмеження безпосередньо впливають на рішення щодо елімінації тварини, вибору АІТ, оцінки ризику тяжкої астми й довгострокового прогнозу.
Молекулярна алергодіагностика (CRD) при алергії на тварин
Молекулярна алергодіагностика (CRD) базується на визначенні IgE до окремих очищених чи рекомбінантних алергенних молекул [6, 11, 12].
Для алергії на тварин ключове значення мають такі класи молекул:
- Ліпокаліни (Fel d 4, Can f 1, Can f 2, Equ c 1) – основні інгаляційні алергени з високою клінічною значущістю.
- Секретоглобуліни (Fel d 1 – головний алерген кота).
- Сироваткові альбуміни (Fel d 2, Can f 3, Equ c 3) – відповідальні за численні перехресні реакції між різними видами тварин та харчовими продуктами.
- Інші компоненти, зокрема Can f 5 (калікреїн простати собаки), важливі для специфічних фенотипів алергії.
Систематичні огляди показали, що полісенсибілізація до декількох тваринних молекул асоційована з більш тяжким ринітом, астмою та меншою ймовірністю спонтанної ремісії34. Високі рівні IgE до Fel d 1, Can f 1/2/5 корелюють із частішими загостреннями та підвищеним ризиком персистуючої астми [6-10].
CRD істотно підвищує точність:
- відбору кандидатів на аіт котом/собакою;
- дозволяє відділити первинну сенсибілізацію від перехресної;
- допомагає прогнозувати ефективність терапії.
Саме ці підходи відображені в міжнародних консенсусних документах WAO–ARIA–GA²LEN щодо практичного застосування молекулярної алергології (PAMD@), а також у настанові EAACI Molecular Allergology User’s Guide 2.0 [11, 12].
ALEX² як інструмент сучасної молекулярної діагностики
ALEX² (Allergy Explorer) – це мультиплексний in vitro-тест, який дозволяє одночасно визначати загальний IgE та специфічний IgE до майже 300 алергенних екстрактів і компонентів (версія ALEX²) в одній сироватковій пробі. Тест базується на наночастинковій технології та імуноферментному принципі, що забезпечує високу відтворюваність та аналітичну чутливість [11, 12].
Реальні клінічні дослідження продемонстрували високу узгодженість результатів ALEX² з іншими мультиплексними платформами (ImmunoCAP ISAC, інші мікрочіпи), при цьому ALEX² забезпечує більший спектр алергенів і можливість одночасного визначення загального IgE. Для пацієнтів із підозрою на алергію до тварин це означає можливість комплексної оцінки профілю сенсибілізації, включно з іншими інгаляційними та харчовими алергенами, що є принциповим для стратифікації ризику тяжкого перебігу [11, 12].
Клінічні переваги ALEX² при алергії на тварин
- Комплексна оцінка полісенсибілізації. ALEX² дозволяє одномоментно виявити повний спектр сенсибілізації пацієнта не лише до тварин, а й до пилкових, побутових, харчових алергенів, що особливо важливо для «важких» пацієнтів із множинними проявами – ринітом, астмою, атопічним дерматитом, харчовою алергією.
- Стратифікація ризику тяжкого перебігу. Збільшення кількості алергенних компонентів тварин, до яких виявлено IgE, асоційоване з вищим ризиком неконтрольованого риніту та астми. ALEX², дозволяючи підрахувати загальне «навантаження компонентами», стає інструментом стратифікації пацієнтів за ризиком тяжкого перебігу та необхідності інтенсифікації терапії.
- Вибір тактики щодо домашніх тварин. При домінуючій сенсибілізації до «мажорних» компонентів (Fel d 1, Can f 1/2/5) питання повної елімінації тварини стає більш обґрунтованим. Натомість при переважно перехресній сенсибілізації (альбуміни, CCD) можна уникнути радикальних рішень, зосередившись на контролі інших джерел алергенів.
- Оптимізація АІТ. Дані CRD дозволяють підтвердити первинну сенсибілізацію до кота/собаки (IgE до Fel d 1, Can f 1/2/4/5), що є обов’язковою умовою раціонального призначення АІТ, а також прогнозувати відповідь на терапію і ризик побічних реакцій.
- Персоналізоване ведення дітей з атопією. Мультиплексні панелі полегшують розробку персоналізованих схем спостереження й лікування для дітей з ризиком багатофокусної алергічної патології (риніт–астма–атопічний дерматит–харчова алергія).
Практичний клінічний алгоритм
На підставі консенсусних документів з алергії та настанов щодо молекулярної діагностики (WAO–ARIA–GA²LEN, EAACI) можна запропонувати спрощений алгоритм ведення пацієнтів з підозрою на алергію до тварин:
1. Клінічний етап
- Детальний анамнез (тип, тривалість, умови контактів із тваринами, вплив на симптоми).
- Оцінка тяжкості риніту/астми (ARIA, GINA).
- Виявлення факторів ризику тяжкого перебігу.
2. Базова алергодіагностика
- Шкірні прик-тести з екстрактами кота/собаки.
- Специфічні IgE до екстрактів (кров).
3. Показання до ALEX²/молекулярної діагностики
Молекулярна діагностика необхідна у випадках:
- Невідповідність між клінікою та результатами базових тестів.
- Полісенсибілізований пацієнт (пилок, кліщі, цвіль, тварини, харчові алергени).
- Підозра на перехресні реакції (кілька видів тварин, м’ясо).
- Планування АІТ котом/собакою, особливо при тяжкій астмі.
- Діти раннього віку з тяжкою атопією.
4. Інтерпретація та рішення
- Оцінка IgE до «мажорних» компонентів кота/собаки.
- Підрахунок кількості залучених тваринних компонентів (оцінка ризику тяжкого перебігу).
- Виявлення перехресних молекул (альбуміни, CCD) та їх клінічної значущості.
5. Прийняття рішення щодо тактики
- елімінаційні заходи (від контролю контакту до розгляду питання про розлучення з тваринами при доведеній тяжкій сенсибілізації);
- фармакотерапія (інтраназальні стероїди, антигістамінні препарати, антилейкотрієнові засоби, біологічна терапія при тяжкій астмі) згідно з чинними рекомендаціями;
- АІТ – призначення підшкірної/сублінгвальної імунотерапії при доведеній клінічно значущій первинній сенсибілізації та з урахуванням молекулярного профілю.
Висновки
- Алергія на тварин є одним із ключових драйверів розвитку та прогресування алергічних захворювань дихальних шляхів (риніт–астма) та супутньої алергічної патології (кон’юнктивіт, атопічний дерматит), особливо в атопічних пацієнтів [1–5].
- Ризик тяжкого перебігу захворювання тісно пов’язаний із кількістю та типом алергенних компонентів, до яких сформовані специфічні IgE – насамперед ліпокалінів і секретоглобуліну Fel d 1, а також Can f 1/2/5 [6–10].
- Традиційних тестів (SPT, специфічні IgE до екстрактів) недостатньо для персоналізованої стратифікації ризику та вибору оптимальної стратегії лікування; вони мають бути доповнені молекулярною діагностикою [4, 6, 7, 11, 12].
- ALEX² як мультиплексна платформа CRD надає можливість одномоментно оцінити повний профіль сенсибілізації, визначити первинні й перехресні сенсибілізації та кількісно оцінити «навантаження компонентами», що критично важливо для прогнозу тяжкості перебігу та вибору АІТ [12–16].
- Інтеграція результатів ALEX² у клінічний алгоритм (анамнез → базові тести → CRD/ ALEX² → стратифікація ризику → елімінація/фармакотерапія/АІТ) дозволяє перейти від емпіричного підходу до справжньої персоналізованої алергології, зменшуючи ризик тяжких загострень та покращуючи якість життя пацієнтів з алергією на тварин.
Список літератури
- van Hage M. An update on the prevalence and diagnosis of cat and dog allergy. Curr Opin Allergy Clin Immunol. 2023;23(2):95–103.
- Evcen R, et al. Increasing prevalence of sensitization to cat and dog allergens in adults. Allergy. 2024;79(5):e101–e110.
- Rosada T, et al. Diagnostics of allergy to furry animals—possibilities in 2024. J Clin Med. 2024;13(11):3239.
- Dávila I, et al. Consensus document on dog and cat allergy. Allergy. 2018;73(6):1206–1222.
- Liccardi G, et al. Allergic sensibilization to common pets (cats/dogs) according to different possible modalities of exposure: a multicenter study. Clin Mol Allergy. 2018;16:3.
- Schoos AMM, et al. Component-resolved diagnostics in pet allergy: current perspectives and future directions. J Allergy Clin Immunol. 2021;147(5):1473–1482.
- Popescu FD. Molecular diagnosis in cat allergy. World Allergy Organ J. 2021;14(5):100541.
- Smejda K, et al. Sensitization to cat and dog components and prediction of clinical symptoms. Asia Pac Allergy. 2024;14(2):e12.
- Kang SY, et al. Association between specific IgE antibodies to dog and cat allergen components and clinical symptoms. World Allergy Organ J. 2022;15(5):100639.
- Thermo Fisher Scientific. Pet Components Compendium: Molecular allergy diagnostics in pet allergy. Educational booklet. 2020.
- Ansotegui IJ, et al. A WAO–ARIA–GA²LEN consensus document on molecular-based allergy diagnostics (PAMD@). World Allergy Organ J. 2020;13(2):100091.
- EAACI Molecular Allergology User’s Guide 2.0. European Academy of Allergy and Clinical Immunology; 2022.
- Diem L, et al. Real-life evaluation of molecular multiplex IgE test methods in polysensitized patients. Allergy. 2022;77(12):3647–3658.
- Quan PL, et al. Validation of a commercial allergen microarray platform for multiplex allergy diagnosis: ALEX². Ann Allergy Asthma Immunol. 2022;129(5):567–575.
- Nösslinger H, et al. Allergy Explorer 2 versus ImmunoCAP ISAC E112i in the analysis of IgE sensitization. Allergy. 2024;79(4):789–799.
- Silimavicius L, et al. AllergyChip and ALEX²: IgE detection for inhalant allergens. Preprints. 2025;2025040203.
- EAACI Allergen Immunotherapy User’s Guide. Pediatr Allergy Immunol. 2020;31(Suppl 25):1–101.
- Martini G, Liccardi G. Why is pet (cat/dog) allergen immunotherapy such a challenge? Eur Ann Allergy Clin Immunol. 2024;56(1):5–15.