Укр
icon
icon
7:00 - 20:00
Гаряча лінія для клієнтів
0 800 217 887
Консультація лікаря для клієнтів
0 800 219 696
Гаряча лінія для лікарів
0 800 752 180
Гаряча лінія для клієнтів
icon
0 800 217 887
7:00 - 20:00
Консультація лікаря для клієнтів
icon
0 800 219 696
7:00 - 20:00
Гаряча лінія для лікарів
icon
0 800 752 180
7:00 - 20:00
Багатоканальний телефон для мешканців міста Київ

Алергія на тварин: ризики тяжкої алергічної патології та роль сучасної молекулярної діагностики

08.12.2025
Фото - Алергія на тварин: ризики тяжкої алергічної патології та роль сучасної молекулярної діагностики

 

Автор: Олена Шарікадзе

Масштаб проблеми
Алергія на епідерміс та інші алергени тварин (коти, собаки, гризуни, коні, хутрові звірі) залишається однією з провідних причин респіраторної алергії у дітей і дорослих. Сучасні епідеміологічні дослідження показують, що сенсибілізація до алергенів кота й собаки може виявлятися до 20–25 % населення в окремих країнах, а серед пацієнтів з алергічними захворюваннями – ще частіше [3].

Експозиція до тваринних алергенів відбувається не лише у власників домашніх улюбленців: Fel d 1 (котовий алерген) і Can f 1 (собачий) детектуються в школах, дитячих садках, громадському транспорті, офісах, що створює фонове навантаження навіть за відсутності тварини вдома [5]. Для пацієнтів з атопією алергія на тварин не є «легкою побутовою проблемою», вона пов’язана з підвищеним ризиком розвитку:

  • неконтрольованого алергічного риніту;
  • астми;
  • кон’юнктивіту;
  • загострення атопічного дерматиту;
  • а в окремих випадках – тяжких системних реакцій.

Сучасна молекулярна алергодіагностика, зокрема використання мультиплексних панелей типу ALEX² (Allergy Explorer), дозволяє не лише підтвердити сенсибілізацію, а й стратифікувати ризик тяжкого перебігу, оптимізувати елімінаційні заходи та обґрунтувати призначення алерген-специфічної імунотерапії (АІТ) [16].


Епідеміологія та клінічне значення алергії на тварин

За даними європейських та азійських когортних досліджень алергени кота й собаки є одними з провідних внутрішніх (indoor) алергенів серед пацієнтів з алергічним ринітом [1, 2, 5]:

  • частота сенсибілізації до кота може сягати 26 %;
  • до собаки – 13–27 % серед пацієнтів, які звертаються з підозрою на інгаляційну алергію.

Огляд 2023–2024 років підкреслює, що алергени цих тварин розглядаються як ключові тригери алергічного риніту та астми, причому їхня експозиція є практично повсюдною [1, 3].
Контакт з тваринами в ранньому віці може по-різному впливати на подальший ризик алергії та астми [1, 4, 5].

  1. Частина досліджень демонструє потенційний протективний ефект у загальній популяції.
  2. Однак у дітей із сімейним анамнезом тяжкої атопії ранній контакт із котами та собаками може бути фактором ризику розвитку сенсибілізації й клінічно значущих проявів.

Ризики формування тяжкої алергічної патології

Алергія на тварин тісно пов’язана з респіраторним континуумом «риніт–астма». Алергічний риніт, асоційований із сенсибілізацією до тварин, розглядається як важливий предиктор розвитку бронхіальної астми [1, 4]. Молекулярна алергодіагностика (CRD) демонструє, що пацієнти з полісенсибілізацією до кількох компонентів кота чи собаки мають вищу імовірність симптомів астми й тяжкого перебігу. Високі рівні IgE до ключових «мажорних» компонентів (Fel d 1 для кота; Can f 1, Can f 2, Can f 5 для собаки) асоційовані з більш вираженою клінікою при контакті з тваринами [7, 8, 9].

Алергія на тварин погіршує перебіг атопічного дерматиту, алергічних кон’юнктивітів і хронічного риносинуситу, що підтверджує концепцію єдиного запального процесу дихальних шляхів та шкіри. Хоча домінують респіраторні прояви, описані системні й анафілактичні реакції при інтенсивному контакті з тваринами [1, 4, 5].

Обмеження традиційної алергодіагностики
Класичний діагностичний підхід (збір анамнезу, шкірні прик-тести та визначення специфічних IgE до екстрактів кота/собаки) залишається базовим, однак має низку принципів обмежень (таблиця 1).

Таблиця 1
Клінічно значущі молекулярні компоненти алергенів тварин та їхня роль у діагностиці

Обмеження Опис
Не відрізняє сенсибілізацію Екстракти не дозволяють відрізнити первинну сенсибілізацію від перехресної (наприклад, між різними видами тварин, а також між тваринами та харчовими продуктами).
 
Ризик хибнонегативних результатів Екстракти можуть не містити всіх клінічно значущих молекул у достатній кількості.
Неможливість стратифікації ризику Оцінка «навантаження компонентами» – кількості молекул, до яких сформовані IgE-антитіла, – є неможливою при використанні лише екстрактів.

 

Молекулярна діагностика класифікує алергени за їхньою структурою та роллю в алергічній відповіді. Мажорні (основні) компоненти (наприклад, Fel d 1, Can f 1) є специфічними для одного виду тварин і вказують на первинну сенсибілізацію, що є критично важливим для призначення АІТ. Натомість сироваткові альбуміни відповідають за перехресну сенсибілізацію між різними видами тварин (наприклад, кіт-собака-кінь).

Ці обмеження безпосередньо впливають на рішення щодо елімінації тварини, вибору АІТ, оцінки ризику тяжкої астми й довгострокового прогнозу.


Молекулярна алергодіагностика (CRD) при алергії на тварин

Молекулярна алергодіагностика (CRD) базується на визначенні IgE до окремих очищених чи рекомбінантних алергенних молекул [6, 11, 12].

Для алергії на тварин ключове значення мають такі класи молекул:

  • Ліпокаліни (Fel d 4, Can f 1, Can f 2, Equ c 1) – основні інгаляційні алергени з високою клінічною значущістю.
  • Секретоглобуліни (Fel d 1 – головний алерген кота).
  • Сироваткові альбуміни (Fel d 2, Can f 3, Equ c 3) – відповідальні за численні перехресні реакції між різними видами тварин та харчовими продуктами.
  • Інші компоненти, зокрема Can f 5 (калікреїн простати собаки), важливі для специфічних фенотипів алергії.

Систематичні огляди показали, що полісенсибілізація до декількох тваринних молекул асоційована з більш тяжким ринітом, астмою та меншою ймовірністю спонтанної ремісії34. Високі рівні IgE до Fel d 1, Can f 1/2/5 корелюють із частішими загостреннями та підвищеним ризиком персистуючої астми [6-10].

CRD істотно підвищує точність:

  • відбору кандидатів на аіт котом/собакою;
  • дозволяє відділити первинну сенсибілізацію від перехресної;
  • допомагає прогнозувати ефективність терапії.

Саме ці підходи відображені в міжнародних консенсусних документах WAO–ARIA–GA²LEN щодо практичного застосування молекулярної алергології (PAMD@), а також у настанові EAACI Molecular Allergology User’s Guide 2.0 [11, 12].


ALEX² як інструмент сучасної молекулярної діагностики

ALEX² (Allergy Explorer) – це мультиплексний in vitro-тест, який дозволяє одночасно визначати загальний IgE та специфічний IgE до майже 300 алергенних екстрактів і компонентів (версія ALEX²) в одній сироватковій пробі. Тест базується на наночастинковій технології та імуноферментному принципі, що забезпечує високу відтворюваність та аналітичну чутливість [11, 12].
Реальні клінічні дослідження продемонстрували високу узгодженість результатів ALEX² з іншими мультиплексними платформами (ImmunoCAP ISAC, інші мікрочіпи), при цьому ALEX² забезпечує більший спектр алергенів і можливість одночасного визначення загального IgE. Для пацієнтів із підозрою на алергію до тварин це означає можливість комплексної оцінки профілю сенсибілізації, включно з іншими інгаляційними та харчовими алергенами, що є принциповим для стратифікації ризику тяжкого перебігу [11, 12].

Клінічні переваги ALEX² при алергії на тварин

  1. Комплексна оцінка полісенсибілізації. ALEX² дозволяє одномоментно виявити повний спектр сенсибілізації пацієнта не лише до тварин, а й до пилкових, побутових, харчових алергенів, що особливо важливо для «важких» пацієнтів із множинними проявами – ринітом, астмою, атопічним дерматитом, харчовою алергією.
  2. Стратифікація ризику тяжкого перебігу. Збільшення кількості алергенних компонентів тварин, до яких виявлено IgE, асоційоване з вищим ризиком неконтрольованого риніту та астми. ALEX², дозволяючи підрахувати загальне «навантаження компонентами», стає інструментом стратифікації пацієнтів за ризиком тяжкого перебігу та необхідності інтенсифікації терапії.
  3. Вибір тактики щодо домашніх тварин. При домінуючій сенсибілізації до «мажорних» компонентів (Fel d 1, Can f 1/2/5) питання повної елімінації тварини стає більш обґрунтованим. Натомість при переважно перехресній сенсибілізації (альбуміни, CCD) можна уникнути радикальних рішень, зосередившись на контролі інших джерел алергенів.
  4. Оптимізація АІТ. Дані CRD дозволяють підтвердити первинну сенсибілізацію до кота/собаки (IgE до Fel d 1, Can f 1/2/4/5), що є обов’язковою умовою раціонального призначення АІТ, а також прогнозувати відповідь на терапію і ризик побічних реакцій.
  5. Персоналізоване ведення дітей з атопією. Мультиплексні панелі полегшують розробку персоналізованих схем спостереження й лікування для дітей з ризиком багатофокусної алергічної патології (риніт–астма–атопічний дерматит–харчова алергія).​​​​​​​

Практичний клінічний алгоритм

На підставі консенсусних документів з алергії та настанов щодо молекулярної діагностики (WAO–ARIA–GA²LEN, EAACI) можна запропонувати спрощений алгоритм ведення пацієнтів з підозрою на алергію до тварин:
1. Клінічний етап

  • Детальний анамнез (тип, тривалість, умови контактів із тваринами, вплив на симптоми).
  • Оцінка тяжкості риніту/астми (ARIA, GINA).
  • Виявлення факторів ризику тяжкого перебігу.

​​​​​​​​​​​​​​

2. Базова алергодіагностика

  • Шкірні прик-тести з екстрактами кота/собаки.
  • Специфічні IgE до екстрактів (кров).

 

3. Показання до ALEX²/молекулярної діагностики
Молекулярна діагностика необхідна у випадках:

  • Невідповідність між клінікою та результатами базових тестів.
  • Полісенсибілізований пацієнт (пилок, кліщі, цвіль, тварини, харчові алергени).
  • Підозра на перехресні реакції (кілька видів тварин, м’ясо).
  • Планування АІТ котом/собакою, особливо при тяжкій астмі.
  • Діти раннього віку з тяжкою атопією.

 

4. Інтерпретація та рішення

  • Оцінка IgE до «мажорних» компонентів кота/собаки.
  • Підрахунок кількості залучених тваринних компонентів (оцінка ризику тяжкого перебігу).
  • Виявлення перехресних молекул (альбуміни, CCD) та їх клінічної значущості.

 

5. Прийняття рішення щодо тактики

  • елімінаційні заходи (від контролю контакту до розгляду питання про розлучення з тваринами при доведеній тяжкій сенсибілізації);
  • фармакотерапія (інтраназальні стероїди, антигістамінні препарати, антилейкотрієнові засоби, біологічна терапія при тяжкій астмі) згідно з чинними рекомендаціями;
  • АІТ – призначення підшкірної/сублінгвальної імунотерапії при доведеній клінічно значущій первинній сенсибілізації та з урахуванням молекулярного профілю.

Висновки

  1. Алергія на тварин є одним із ключових драйверів розвитку та прогресування алергічних захворювань дихальних шляхів (риніт–астма) та супутньої алергічної патології (кон’юнктивіт, атопічний дерматит), особливо в атопічних пацієнтів [1–5].
  2. Ризик тяжкого перебігу захворювання тісно пов’язаний із кількістю та типом алергенних компонентів, до яких сформовані специфічні IgE – насамперед ліпокалінів і секретоглобуліну Fel d 1, а також Can f 1/2/5 [6–10].
  3. Традиційних тестів (SPT, специфічні IgE до екстрактів) недостатньо для персоналізованої стратифікації ризику та вибору оптимальної стратегії лікування; вони мають бути доповнені молекулярною діагностикою [4, 6, 7, 11, 12].
  4. ALEX² як мультиплексна платформа CRD надає можливість одномоментно оцінити повний профіль сенсибілізації, визначити первинні й перехресні сенсибілізації та кількісно оцінити «навантаження компонентами», що критично важливо для прогнозу тяжкості перебігу та вибору АІТ [12–16].
  5. Інтеграція результатів ALEX² у клінічний алгоритм (анамнез → базові тести → CRD/ ALEX² → стратифікація ризику → елімінація/фармакотерапія/АІТ) дозволяє перейти від емпіричного підходу до справжньої персоналізованої алергології, зменшуючи ризик тяжких загострень та покращуючи якість життя пацієнтів з алергією на тварин.

​​​​​​​​​​​​​​

Список літератури

  1. van Hage M. An update on the prevalence and diagnosis of cat and dog allergy. Curr Opin Allergy Clin Immunol. 2023;23(2):95–103.
  2. Evcen R, et al. Increasing prevalence of sensitization to cat and dog allergens in adults. Allergy. 2024;79(5):e101–e110.
  3. Rosada T, et al. Diagnostics of allergy to furry animals—possibilities in 2024. J Clin Med. 2024;13(11):3239.
  4. Dávila I, et al. Consensus document on dog and cat allergy. Allergy. 2018;73(6):1206–1222.
  5. Liccardi G, et al. Allergic sensibilization to common pets (cats/dogs) according to different possible modalities of exposure: a multicenter study. Clin Mol Allergy. 2018;16:3.
  6. Schoos AMM, et al. Component-resolved diagnostics in pet allergy: current perspectives and future directions. J Allergy Clin Immunol. 2021;147(5):1473–1482.
  7. Popescu FD. Molecular diagnosis in cat allergy. World Allergy Organ J. 2021;14(5):100541.
  8. Smejda K, et al. Sensitization to cat and dog components and prediction of clinical symptoms. Asia Pac Allergy. 2024;14(2):e12.
  9. Kang SY, et al. Association between specific IgE antibodies to dog and cat allergen components and clinical symptoms. World Allergy Organ J. 2022;15(5):100639.
  10. Thermo Fisher Scientific. Pet Components Compendium: Molecular allergy diagnostics in pet allergy. Educational booklet. 2020.
  11. Ansotegui IJ, et al. A WAO–ARIA–GA²LEN consensus document on molecular-based allergy diagnostics (PAMD@). World Allergy Organ J. 2020;13(2):100091.
  12. EAACI Molecular Allergology User’s Guide 2.0. European Academy of Allergy and Clinical Immunology; 2022.
  13. Diem L, et al. Real-life evaluation of molecular multiplex IgE test methods in polysensitized patients. Allergy. 2022;77(12):3647–3658.
  14. Quan PL, et al. Validation of a commercial allergen microarray platform for multiplex allergy diagnosis: ALEX². Ann Allergy Asthma Immunol. 2022;129(5):567–575.
  15. Nösslinger H, et al. Allergy Explorer 2 versus ImmunoCAP ISAC E112i in the analysis of IgE sensitization. Allergy. 2024;79(4):789–799.
  16. Silimavicius L, et al. AllergyChip and ALEX²: IgE detection for inhalant allergens. Preprints. 2025;2025040203.
  17. EAACI Allergen Immunotherapy User’s Guide. Pediatr Allergy Immunol. 2020;31(Suppl 25):1–101.
  18. Martini G, Liccardi G. Why is pet (cat/dog) allergen immunotherapy such a challenge? Eur Ann Allergy Clin Immunol. 2024;56(1):5–15.
Відправити заявку на співпрацю
ДІЛА для Вас
Служба кліничного консалтингу щодо питань клінічного супроводу лікарів та клієнтів перед візитом до лікаря
0-800-600-911
Завантажте наші додатки
для iOS та Android
Замовте виклик медсестри додому
Додано до кошика