Укр

7:00 - 20:00

Гаряча лінія для пацієнтів

0 800 217 887

Консультація лікаря для пацієнтів

0 800 219 696

Гаряча лінія для лікарів

0 800 752 180

Гаряча лінія для пацієнтів

0 800 217 887

7:00 - 20:00

Консультація лікаря для пацієнтів

0 800 219 696

7:00 - 20:00

Гаряча лінія для лікарів

0 800 752 180

7:00 - 20:00

Багатоканальний телефон для мешканців міста Київ

Кошик

Допомога ЗСУ

Головна
Інновації
Діагностика сенсибілізації до пилку дерев

Діагностика сенсибілізації до пилку дерев

16.04.2019

Пилок дерев порядку Букоцвітні (Fagales) є основною причиною весняного полінозу в зоні помірного клімату Північної півкулі. Цей порядок складається з трьох основних сімейств – Березові (Betulaceae), що включає березу (Betula) та вільху (Alnus); Букові (Fagaceae), що складається з дуба (Quercus), бука (Fagus), каштана (Castanea); Горіхові (Juglandaceae) – ліщина (Corylus), граб (Carpinus).

До 40% населення Європи страждає від алергії на пилок (d'Amato et al. 2007). Пацієнтів, які потерпають від алергії на пилок берези, у всьому світі більше 100 мільйонів, а в Європі клінічно значуща сенсибілізація до берези – близько 19,6%.

Основний алерген берези – білок класу 10 (PR-10), названий Bet v 1, виявляється у 90% пацієнтів із алергією на березу¹. Пилок інших видів Fagales містять гомологи PR-10, що розділяють епітопи з Bet v 1², як і деякі фрукти, овочі, горіхи^3,4. IgE – опосередкована перехресна реакція на ці харчові гомологи, що викликає так званий оральний алергічний синдром⁵. Білки PR-10 утворюють найбільшу групу аероалергенів і належать до чотирьох найпоширеніших харчових алергенів⁶.

Алергени пилку дерев, згруповані за білковими функціями
(Allergy. 2015 Oct; 70(10): 1201–1211)

Недавнє дослідження виявило схожість Bet v 1 із ліпокаліновими білками, до яких відносяться більшість алергенів тваринного походження⁷.

Антитіла IgE до Bet v 2 (профілін) та до Bet v 4 (полкальцин) є маркерами перехресної реактивності. У випадку підвищення IgE до цих компонентів та відсутності IgE до Bet v 1 у пацієнта необхідно продовжувати пошук іншої причини первинної сенсибілізації. Показники сенсибілізації до профілінів та полкальцинів серед пацієнтів на пилок дерев досить низькі й залежать від рівня впливу алергену, географічних чинників та віку пацієнтів⁸. Профілін (Bet v 2) – широко перехресно-реактивний алерген не тільки серед ботанічно непов’язаного пилку, а й між пилком та харчовими продуктами і між пилком та латексом⁹. Поширення перехресної реактивності профілінів привело до визначення їх як паналергенів, тому сенсибілізація до цього алергокомпонента вважається фактором ризику алергічних реакцій на численні джерела, пов’язані з пилком та харчовими продуктами¹⁰.

IgE до Bet v 4 є маркером перехресної реактивності тільки між алергенами пилку дерев, трав та бур’янів.

IgE до Bet v 6 (ізофлавон редуктази) вказують на ризик розвитку орального алергічного синдрому в 35% пацієнтів із весняним полінозом на яблука, персики, апельсин, фрукти лічі, полуницю, хурму, цукіні та моркву (Vieths S., 2002).

До 70% пацієнтів із респіраторними симптомами в районі Середземномор’я є сенсибілізованими до пилку дерева¹¹. Ole e 1 представляє собою основний алерген цього пилку і є епонімом сімейства Ole e 1-подібних білків із гомологами у пилку дерев, трав та бур’янів. Мажорним алергеном пилку є Ole e 7 (LTP), асоційований із анафілактичною реакцією при вживанні фруктів у сенсибілізованих пацієнтів із полінозом.

У 4–18% пацієнтів в Центральній Європі пилок ясена може викликати сенсибілізацію¹². Причому період його цвітіння збігається з часом цвітіння берези. Основний алерген пилку ясена, Fra e 1, класифіковано як член сімейства Ole e 1, і він продемонстрував високу гомологію. Недавнє дослідження (Imhof et al., 2014) підтвердило високу перехресну реактивність між Ole e 1 та Fra e 1 і запропонувало використання Ole e 1 як діагностичного маркера алергії на пилок ясена¹³.

Для діагностики алергії до пилку весняних дерев МЛ ДІЛА пропонує визначення специфічних IgE до екстрактів із метою виявлення причинно-значущого алергену.

Екстракти алергенів Алергопанель "Пилок дерев" 13 алергенів: вільха, береза, граб, ліщина, бук, дуб, волоський горіх, ясен, бирючина, дерево оливи, кипарис, платан, тополя.

МЛ ДІЛА пропонує дослідження на рівні екстрактів пилку (хемілюмінесцентний метод, Immulate):

Betulaceae (Специфічні IgE, береза (t3), Специфічні IgE, вільха (t2), Специфічні IgE, граб (t209), Специфічні IgE, пилок ліщини (t4))
Oleaceae (Специфічні IgE, бірючина (t210), Специфічні IgE, олива (t9))
Fagáceae (Специфічні IgE, бук (t5), Специфічні IgE, дуб (t7))
Cupréssus (Специфічні IgE, кипарис (t23))
Platanaceae (Специфічні IgE, платан (t11))
Salicaceae (Специфічні IgE, тополя (t14))

Діагностика алергії до пилку весняних дерев тільки на рівні екстрактів не дає змоги чітко визначити джерело первинної сенсибілізації, що може впливати на ефективність АСІТ; тому виникає необхідність детекції алергокомпонентів на молекулярному рівні.

МЛ ДІЛА пропонує Молекулярні пакети досліджень:

1. Молекулярний пакет "Дерева 1", що містить такі алергокомпоненти:

- Bet v 1 – головний алергокомпонент, маркер істинної сенсибілізації.
- Bet v 2 та Bet v 4 – мінорні алергени, маркери перехресної реактивності.

2. Молекулярний пакет "Дерева 2", який особливо актуальний для пацієнтів із полінозом та симптомами орального алергічного синдрому, містить такі алергокомпоненти:

- Bet v 1 – головний алергокомпонент, маркер істинної сенсибілізації, відповідальний за розвиток орального алергічного синдрому у понад 70% сенсибілізованих пацієнтів.
- Bet v 2 та Bet v 4 – мінорні алергени, маркери перехресної реактивності.
- Bet v 6 – мінорний алерген, відповідальний за розвиток орального алергічного синдрому у 35% сенсибілізованих до пилку дерев.

МЛ ДІЛА пропонує визначення специфічних IgE до алергокомпонентів пилку дерев як окремі дослідження:

Алгоритм діагностики на етапі виявлення медичної проблеми

Алгоритм використання молекулярних пакетів «Дерева-1» та «Дерева-2»
для прогнозування ефективності АСІТ

Молекулярний пакет	Алергокомпоненти	Ефективність АСІТ
МП «Дерева-1»	Головний алергокомпонент Bet v 1 «+» Мінорні алергокомпоненти Bet v 2 та Bet v 4 «-»	АСІТ ефективна
МП «Дерева-1»	Головний алергокомпонент Bet v 1 «+» Мінорні алергокомпоненти Bet v 2 та Bet v 4 « -\+»	АСІТ не ефективна
МП «Дерева-2»	Головний алергокомпонент Bet v 1 «+» Мінорні алергокомпоненти Bet v 2; Bet v 4; Bet v 6 «-»	АСІТ ефективна
МП «Дерева-2»	Головний алергокомпонент Bet v 1 «-» Мінорні алергокомпоненти Bet v 2; Bet v 4; Bet v 6 «-\+»	АСІТ не ефективна

Переваги діагностики сенсибілізації до пилку дерев,
що пиляться навесні, в МЛ ДІЛА

можливість детекції специфічного IgE до 10 екстрактів дерев з 6 видів цих рослин;
визначення рівня IgE можливе як до повного алергену, так і до алергокомпонентів берези та оливи;
терміни виконання досліджень найкоротші, що дає змогу вчасно визначитися з тактикою ведення пацієнта.

Література

Martijn F Schenk et al. Characterization of PR-10 genes from eight Betula species and detection of Bet v 1 isoforms in birch pollen. BMC Plant Biol. 2009; 9:24.
Niederberger V. Recombinant birch pollen allergens (rBet v 1 and rBet v 2) contain most of the IgE epitopes present in birch, alder, hornbeam, hazel, and oak pollen: A quantitative IgE inhibition study with sera from different populations. J Allergy Clin Immunol. 1998; 102:579–91.
Bollen MA, Aranzazu G, Cordewener JHG, Wichers HJ, Helsper JPFG, Savelkoul HFJ, Van Boekel MAJS. Purification and characterization of natural Bet v 1 from birch pollen and related allergens from carrot and celery. Mol Nutr Food Res. 2007; 51:1527–36.
Scheurer S, Son DY, Boehm M, Karamloo F, Franke S, Hoffmann A, Haustein D, Vieths S. Cross-reactivity and epitope analysis of Pru a 1, the major cherry allergen. Molecular Immunology. 1999;36:155–167
Ferreira F, Hawranek T, Gruber P, Wopfner N, Mari A. Allergic cross-reactivity: from gene to the clinic. Allergy. 2004; 59:243–267.
Breiteneder H, Ebner C. Molecular and biochemical classification of plant-derived food allergens. J Allergy Clin Immunol. 2000;106:27–36
Roth‐Walter F, Gomez‐Casado C, Pacios LF, Mothes‐Luksch N, Roth GA, Singer J et al. Bet v 1 from birch pollen is a lipocalin‐like protein acting as allergen only when devoid of iron by promoting Th2 lymphocytes. J Biol Chem 2014;289:17416–17421.
Swoboda I, Twaroch T, Valenta R, Grote M. Tree pollen allergens. Clinical Allergy and Immunology. 2008;21:87–105
Hauser M, Roulias A, Ferreira F, Egger M (2010) Panallergens and their impact on the allergic patient. Allergy Asthma Clin Immunol 6: 1–14
Asero R, Mistrello G, Roncarolo D, Amato S, Zanoni D, et al. (2003) Caldironi G: Detection of clinical markers of sensitization to profilin in patients allergic to plant-derived foods. J Allergy Clin Immunol 112: 427–432.
D'Amato G, Liccardi G. Pollen-related allergy in the European Mediterranean area. Clin Exp Allergy. 1994;24(3):210–219.
Asam C, et al. Tree pollen allergens-an update from a molecular perspective. Allergy. 2015;70(10):1201–1211.
Imhof K, et al. Ash pollen allergy: reliable detection of sensitization on the basis of IgE to Ole e 1. Allergo J Int. 2014;23(3):78–83.