Наш світ здебільшого вороже налаштований до людського організму. Тут, куди не кинь оком, хтось хоче когось як не з’їсти, то принаймні зробити своїм житлом або використати у якості джерела харчування. І особливо яскраво це проявляється у мікросвіті бактерій, вірусів та грибів.
Але не вони єдині намагаються нас знищити, існують і внутрішні вороги – власні клітини зі зміненою генетичною програмою, які утворюються під впливом різноманітних шкідливих чинників:
Ці клітини можуть швидко розмножуватись і давати початок доброякісним або злоякісним новоутворенням.
Окрім того, існують медичні маніпуляції, внаслідок яких в організм можуть вноситися клітини, тканини або навіть цілі органи з іншого організму – трансплантація, що рятує життя, але вимагає дуже прискіпливого підходу до реалізації, адже завжди існує ризик відторгнення.
Здавалося б, ці зовсім різні три позиції об’єднує одне – потрапляння в організм генетично чужорідної інформації, саме від вторгнення якої і створена в нашому організмі потужна система захисту, що називається імунітет. І саме від його роботи залежить, наскільки ефективно ми протистоятимемо різним інфекціям та хворобам. Тому давайте розбиратися, як же працює наш імунітет і що на нього впливає.
Імунітет з латини означає «позбавлення», тобто основною його задачею є звільнення організму від всього, що йому не належить. Він буває природний та штучний, а також неспецифічний та специфічний.
Особливістю неспецифічного імунітету є той факт, що він є вродженим і працює однаково у всіх людей. Він першим зустрічає ворога і знешкоджує його. Неспецифічний імунітет - це наша прикордонна варта, яка складається з кількох ліній оборони:
Якщо ж збуднику вдалося подолати ці бар’єри і потрапити всередину, на їхньому шляху стають:
Клітинний захист залежить здебільшого від здатності певних видів лейкоцитів (макрофагів) до фагоцитозу, тобто можливості поглинати та перетравлювати чужорідні агенти, які потрапили в організм. Наприклад, нейтрофіли полюють на мікроорганізми, мішенню еозинофілів є гельмінти, базофіли беруть участь в алергічних реакціях, намагаючись знешкодити алерген, а нормальні кілери стежать за вірусами та раковими клітинами.
Від стану неспецифічного імунітету залежить схильність людини до тих чи інших інфекцій.
Специфічний або набутий імунітет є індивідуальним у кожної людини і формується протягом життя в процесі «знайомства» з різними збудниками. Він спрямований на захист нашого організму від повторного контакту з мікроорганізмом, з яким він вже зустрічався раніше.
Набутий імунітет буває природним та штучним, і обидва з них, в свою чергу, можуть бути активним або пасивним.
Набутий природний активний імунітет – це постінфекційний імунітет, він виникає після перенесеного захворювання.
Набутий природний пасивний імунітет або материнський - це захист, що дістався нам у спадок разом з молоком матері та шляхом проникнення антитіл через плаценту ще під час внутрішньоутробного розвитку.
Штучний імунітет створюється людиною шляхом медичних маніпуляцій. При вакцинації виникає набутий штучний активний імунітет, він так і називається – поствакцинальний. При цьому створюються умови, коли людина нібито перехворіла на якусь хворобу шляхом введення в організм ослабленого збудника або його частин, у відповідь на що виробляється імунний захист. А набутий штучний пасивний імунітет забезпечується введенням вже готових захисних антитіл у вигляді медичних препаратів під час хвороби.
За набутого імунітету основним «гравцем» на полі бою є антитіла або імуноглобуліни. Вони виробляються спеціалізованими клітинами імунної системи – В-лімфоцитами. У результаті зустрічі організму з мікроорганізмом в крові залишаються спеціальні лімфоцити – клітини пам’яті, які швидко розмножуються у разі повторного контакту, продукують антитіла та борються з інфекцією.
Для порівняння: період розпізнавання інфекційного агенту та формування до початку вироблення антитіл при первинній імунній відповіді триває 3-5 діб, тоді як при вторинній – всього 5-6 годин.
Як видно з усього сказаного, імунітет – це дуже складний механізм, злагоджена робота якого залежить від здоров’я всього організму. Тут грає роль і здоров’я шкіри, і стан слизових оболонок, і функціонування внутрішніх органів. Тому, на жаль, не існує чудодійних пігулок, які б діяли саме на імунну систему, підходити потрібно комплексно.
Імунітет може знижуватися в разі захворювань, які називаються імунодефіцитами. Найбільш відоме з них – ВІЛ/СНІД. При цьому лімфоцити вражаються вірусом і припиняють виконувати свою основну функцію. Існують і інші захворювання імунної системи, 10% людей мають вроджений імунодефіцит. Вони хворіють досить часто. У решти 80% сила імунної системи безпосередньо залежить від умов і способу життя, про що ми сьогодні й поговоримо.
З віком здатність організму реагувати на зовнішні загрози та виробляти необхідну кількість антитіл слабшає. Ще більшою мірою цьому сприяють шкідливі звички та відсутність фізичної активності.
Здатність опиратися інфекціям може знижуватися через зловживання алкоголем і наркотиками, паління, нездорову їжу, обтяжену хімічними речовинами, забруднену воду тощо. Велику роль в цьому процесі також грає сидячий спосіб життя та зниження рухової активності, коли організм не встигає виводити шкідливі речовини.
Здатність до спротиву патогенам також підточують стреси та безсоння, через що організм зазнає хронічного стресу і виробляє менше захисних клітин, а це впливає на загальну опірність організму.
Ознаками пригнічення імунітету можуть бути:
Першим кроком для зміцнення організму, а значить і імунної системи, має стати зміна способу життя з позбавленням від паління й алкоголю, а також здорова їжа, нормальний сон і заняття фізичною культурою або будь якими аеробними навантаженнями.
Важливу роль у відновленні імунітету грає харчування з достатнім рівнем споживання білка, який є основою для вироблення клітин імунної системи, а також вітамінів і мікроелементів, з яких першочергово важливими для імунітету є А,С,D і цинк. Виражений дефіцит білків та калорій сприяє атрофії тимусу та тимусзалежних зон лімфовузлів. Нестача цинку, заліза, вітамінів А, В, E та фолієвої кислоти у раціоні харчування призводить до порушення функції Т-лімфоцитів. А дефіцит вітаміну А викликає атрофію тимусу, лімфовузлів та пейєрових бляшок.
Вітамін А (ретинол), якого багато у м’ясі, рибі, молочних продуктах, а також у овочах жовтого та червоного кольору, підтримує зір, здоров’я шкіри, дихальних органів, шлунку та кишечника, допомагаючи організму вибудовувати бар’єр проти інфекцій. Про нестачу цього вітаміну в організмі свідчать часті кон’юнктивіти, сухість та лущення шкіри, ламкість волосся.
Вітамін С (аскорбінова кислота) сприяє виробленню макрофагів, які є першою ланкою клітинного імунітету. Головним джерелом вітаміну С в щоденному раціоні людини є фрукти та овочі, в тому числі цитрусові, ківі, смородина, полуниця, різні види капусти та інше.
Вітамін D (холекацеферол) сприяє зміцненню кісток і позитивно впливає на стан шкіри, легенів та кишківника, протидіючи розвитку аутоімунних захворювань. Велику кількість цього вітаміну містять жирна риба, особливо, червона та оселедець, риб’ячий жир, ікра, печінка тріски, козине молоко, масло, а також твердий сир.
Нестача цинку провокує респіраторні захворювання та інфекції нижніх дихальних шляхів, а також сприяє високому рівню кортизолу в крові, який є гормоном стресу й сприяє поганому сну та підвищеній тривожності.
Тому найкращим рішенням для зміцнення імунітету буде повноцінний щоденний раціон, що забезпечує організм усіма необхідними речовинами. Але перед тим, як приймати ті або інші вітаміни у вигляді лікарських препаратів чи БАДів, краще проконсультуватися з лікарем, бо передозування теж не несе користі організму.
Обстеження рекомендоване пройти дітям й дорослим, які часто хворіють і тривалий час лікувалися антибіотиками, піддавалися імуносупресивній терапії, хворим на онкологічні захворювання та ВІЛ, а також за наявності симптомів імунодефіциту:
Імунологічне обстеження дозволить виявити притаманні вам імунні порушення і надалі отримати більш детальну консультацію фахівця з того чи іншого напрямку, або спростувати негативні думки й укріпляти власну імунну систему самостійно без допомоги лікарів.
Сумарна маса лімфоїдної тканини, що і являє собою імунна система, складає 1-2% від маси тіла. Тобто імунітет середньостатистичної людини важить близько 700 г, але при цьому забезпечує нам повноцінне існування серед інших видимих і невидимих живих істот.
Імунна система найактивніше працює вночі.
Приблизно 80% клітин імунної системи містяться у кишківнику.
У березні 2024 року дослідники Бостонської дитячої лікарні (США) редагували гени CRISPR у В-клітинах мишей, замінивши деякі з них на людські аналоги. Потім у ці клітини ввели геноми антитіл до ВІЛ, що дозволило за короткий проміжок часу отримати потужні людські антитіла. В майбутньому, як вважають дослідники, це дозволить ефективніше лікувати вірус імунодефіциту.
повноцінне збалансоване меню з великою кількістю натуральних продуктів; | |
здоровий сон; | |
відсутність стресів; | |
здоровий спосіб життя: позбавтеся шкідливих звичок і робіть регулярні фізичні вправи; | |
своєчасне лікування від будь-яких захворювань; | |
вакцинація від грипу та інших вакцинокерованих захворювань; | |
позитивний настрій та гарний гумор щодня. |
І пам’ятайте, наукою доведено, що поцілунки та обійми зміцнюють імунітет. Тож будьте прихильними один до одного, адже добро й справді рятує світ.