Туберкульоз: симптоми, діагностика та лікування

1. Вступ
2. Що таке туберкульоз
3. Симптоми та ознаки туберкульозу у дітей та дорослих
4. Симптоми туберкульозу на ранніх стадіях
5. Як передається туберкульоз
6. Форми туберкульозу
7. Діагностика туберкульозу
8. Тести на туберкульоз
9. Лікування туберкульозу
10. Протитуберкульозні препарати
11. Профілактика туберкульозу
12. Питання та відповіді

Вступ

Інфекційні захворювання завжди були серйозним викликом для людства. Вони можуть непомітно поширюватися в суспільстві, вражаючи не лише тих, хто в групі ризику, але й повністю здорових людей. Сучасна медицина досягла значних успіхів у боротьбі з багатьма небезпечними інфекціями, проте деякі хвороби й досі залишаються серйозною загрозою для здоров’я і життя мільйонів людей. Однією з таких хвороб є туберкульоз.

Що таке туберкульоз?

Туберкульоз — це одне з найбільш небезпечних інфекційних захворювань, яке уражає легені та інші органи. Збудником туберкульозу є бактерія – Mycobacterium tuberculosis або туберкульозна паличка. Незважаючи на значний прогрес у лікуванні, ця хвороба залишається серйозною загрозою для здоров’я, особливо у країнах із низьким рівнем медичних послуг.

Причини туберкульозу – зараження бактерією Mycobacterium tuberculosis, слабкий імунітет, контакт з хворими на активну форму, погані соціально-економічні умови та наявність хронічних захворювань, які підвищують вразливість організму.

За статистикою, щорічно у світі реєструється близько 10 мільйонів нових захворювань на туберкульоз.

Симптоми та ознаки туберкульозу у дітей та дорослих

Основними симптомами туберкульозу у дорослих є постійний кашель, який триває понад три тижні, біль у грудях, кровохаркання, втрата ваги, втома, лихоманка та нічна пітливість.

Симптоми туберкульозу у дітей можуть бути менш специфічними, а саме загальна слабкість, зниження активності, втрата апетиту, уповільнений ріст та лихоманка.

Інші симптоми залежать від розміру легеневих і позалегеневих уражень та їх локалізації. Адже буває туберкульоз нервової системи (зазвичай оболонок головного мозку), кісток і суглобів, сечостатевої системи, перикарду, кишечника, периферичних лімфатичних вузлів, шкіри, підшкірної клітковини, ока, вуха, надниркових залоз, печінки та ін. Якщо захворювання прогресує, спостерігаються ускладнення, які потребують негайної медичної допомоги. Наприклад, легенева кровотеча (з виділенням до 500 мл і більше крові). Вона розвивається через розрив артерій і вен у зоні пошкодження та некрозу (розпаду) легеневої тканини.

Симптоми туберкульозу на ранніх стадіях

Симптоми туберкульозу на ранніх стадіях часто маскуються під інші захворювання, що ускладнює його своєчасне виявлення. Багато хворих можуть навіть не підозрювати про наявність інфекції, оскільки симптоми спершу виражені слабо або зовсім відсутні. Ось основні ознаки туберкульозу, на які варто звернути увагу на початкових етапах:

• легкий, постійний кашель, який може бути неінтенсивним і його легко сплутати із застудою або бронхітом. Він може тривати кілька тижнів, поступово посилюючись;
• підвищена втомлюваність, навіть за відсутності фізичних навантажень;
• легка субфебрильна температура тіла може бути трохи підвищеною (до 37,5°C), що часто залишається непоміченим або списується на інші причини;
• погіршення апетиту та втрата ваги без видимих причин;
• нічна пітливість під час сну;
• легкий дискомфорт у грудях, який пізніше може посилюватися.
  ​

Через «слабкість» симптомів багато людей не звертаються до лікаря на ранніх стадіях, що сприяє поширенню інфекції та ускладнює лікування.

Як передається туберкульоз?

Основні шляхи зараження туберкульозом – тісні контакти з хворими, адже захворювання відбувається повітряно-крапельним шляхом. Хвороба поширюється, коли інфікована людина з активною формою туберкульозу кашляє, чхає, говорить або навіть сміється, викидаючи в повітря мікроскопічні краплі, що містять мікобактерії. Ці краплі можуть залишатися в повітрі протягом тривалого часу, особливо в приміщеннях із поганою вентиляцією.

Інкубаційний період туберкульозу, тобто час від моменту зараження після контакту з хворим на туберкульоз до появи перших симптомів зазвичай складає 2–12 тижнів, залежно від стану імунної системи людини.

Форми туберкульозу

Туберкульоз може приймати різні форми в залежності від того, які органи уражаються і в якому стані перебуває інфекція.

Розрізняють дві основні форми туберкульозу: легеневий і позалегеневий туберкульоз.

1. Легеневий туберкульоз – найпоширеніша форма захворювання, що вражає легені. У більшості випадків захворювання починається саме в легенях, і хворі є найбільш заразними для оточуючих. До основних симптомів належать кашель, кровохаркання, біль у грудях, задишка та загальні симптоми, такі як втома, лихоманка і нічна пітливість.

2. Позалегеневий туберкульоз – форма захворювання, при якій інфекція поширюється за межі легень. Вона може вражати будь-які органи:

• туберкульоз лімфатичних вузлів — найпоширеніша форма позалегеневого туберкульозу, яка часто проявляється збільшенням лімфовузлів, особливо в області шиї;
• кістковий туберкульоз — вражає кісткову тканину, зокрема хребет, що призводить до сильного болю, обмеження рухливості та навіть деформації;
• туберкульоз нирок — може спричинити кров у сечі та ниркову недостатність;
• туберкульоз шкіри — рідкісна форма, що проявляється у вигляді виразок або ущільнень на шкірі.
  ​

3. Міліарний туберкульоз – це системна форма туберкульозу, коли бактерії поширюються через кров до багатьох органів і тканин одночасно. Міліарний туберкульоз є однією з найважчих форм захворювання і може бути смертельним без негайного лікування. До симптомів належать лихоманка, сильна слабкість, втрата ваги та ураження кількох органів.

4. Латентний туберкульоз – форма, при якій туберкульозні бактерії можуть залишатися в організмі в неактивному стані. При ньому хворі не є заразними для оточуючих, однак при ослабленні імунної системи латентний туберкульоз може активізуватися і стати активною формою.

Вторинні форми туберкульозу виникають у людей, які раніше перенесли первинну інфекцію, але знову інфікувалися або активували латентну інфекцію. Характеризуються важчими ураженнями легеневої тканини, утворенням порожнин (каверн), інфільтратів і розповсюдженням інфекції на інші органи. До вторинних форм належать фіброзно-кавернозний, дисемінований туберкульоз і інфільтративний туберкульоз.

Діагностика туберкульозу

Діагностика туберкульозу є складним процесом, оскільки симптоми захворювання можуть бути схожими на інші хвороби, а на початкових стадіях інфекція часто протікає безсимптомно. Для виявлення туберкульозу використовуються різні методи, які допомагають підтвердити наявність бактерій у організмі та оцінити ступінь ураження органів, в тому числі і лабораторну діагностику туберкульозу (аналіз на туберкульоз).

Тести на туберкульоз

Проба манту

Проба Манту – це один з найстаріших і найвідоміших шкірних тестів для виявлення туберкульозної інфекції. Він застосовується переважно для діагностики туберкульозу у дітей, а також як профілактичний метод серед дорослих. Дослідження полягає у введенні під шкіру (в область передпліччя) спеціального препарату – туберкуліну, який містить фрагменти збудника туберкульозу. Через 48-72 години після введення туберкуліну вимірюють розмір реакції на шкірі.

Як інтерпретувати результати проби Манту?

• негативна реакція (розмір папули 0-4 мм) свідчить про відсутність інфекції або про те, що людина раніше не була інфікована туберкульозом;
• сумнівна реакція (5-9 мм) – результат, який потребує додаткових тестів і обстежень;
• позитивна реакція (10 мм і більше) свідчить про те, що організм контактував з туберкульозними бактеріями. Це не завжди означає активну форму хвороби, але може свідчити про латентну інфекцію або попередню вакцинацію БЦЖ.

Однак, проба Манту має обмеження. Цей тест на туберкульоз може давати хибнопозитивні результати у вакцинованих людей або тих, хто контактував з іншими видами мікобактерій, не пов’язаних із туберкульозом.

Квантифероновий тест

Квантифероновий тест — це сучасна альтернатива пробі Манту. Також він відомий як тест на гамма-інтерферон. Дослідження визначає реакцію імунної системи на специфічні туберкульозні антигени. На відміну від проби Манту, він не дає хибнопозитивних результатів через попередню вакцинацію БЦЖ. Результати можна отримати за короткий час, а сам тест є більш точним у порівнянні з пробою Манту.

Квантифероновий тест особливо актуальний для людей з підозрою на латентний туберкульоз, а також хто нещодавно контактував з хворими на активний туберкульоз.

Аналізи на туберкульоз

Окрім проби Манту і квантиферонового тесту, існує ряд аналізів на туберкульоз, які використовуються для лабораторної діагностики туберкульозу, особливо у випадках активної інфекції. 

• аналіз мокротиння – основний метод для виявлення легеневої форми туберкульозу, досліджується на наявність мікобактерій; 
• посів на культурах – вирощує бактерії для підтвердження діагнозу та перевірки чутливості до ліків, але займає кілька тижнів; 
• ПЛР – швидкий і точний тест, що виявляє ДНК туберкульозу, навіть на ранніх стадіях; 
• біопсія – застосовується для позалегеневих форм, дозволяє дослідити зміни в тканинах; 
• аналіз крові на туберкульоз – показує запалення та допомагає виявити імунні реакції.

Мікробіологічна діагностика туберкульозу

Мікробіологічна діагностика туберкульозу є одним з основних методів підтвердження туберкульозу, оскільки дозволяє безпосередньо виявити збудника хвороби – мікобактерію туберкульозу (Mycobacterium tuberculosis). Цей метод не лише підтверджує діагноз, але й допомагає оцінити чутливість бактерій до лікарських препаратів, що важливо для вибору ефективного лікування.

Променева діагностика туберкульозу

Променева діагностика є головним методом для виявлення уражень легенів та інших органів при туберкульозі, а також для моніторингу ефективності лікування. Основними методами є:

1. Рентгенографія грудної клітки – найпоширеніший спосіб, що допомагає виявити ущільнення, порожнини та інші ознаки туберкульозу в легенях.
2. Комп’ютерна томографія (КТ) – дозволяє отримати більш детальні зображення для виявлення навіть невеликих змін, непомітних на рентгені.
3. Ультразвукове дослідження (УЗД) – використовується для діагностики позалегеневих форм туберкульозу, таких як ураження лімфовузлів або черевної порожнини.
4. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) – застосовується для діагностики складних випадків позалегеневого туберкульозу, зокрема при ураженні нервової системи або кісток.

Лікування туберкульозу

Антибактеріальна терапія є основним методом лікування туберкульозу будь-якої локалізації. Іноді застосовують одночасно до чотирьох видів протитуберкульозних препаратів. Якщо лікування є ефективним, можливе повне видужання і загоєння пошкоджених мікобактеріями туберкульозу ділянок тканин організму.

Тривалість лікування туберкульозу зазвичай становить від 6 до 9 місяців, але у випадках стійких або складних форм може продовжуватися до 18–24 місяців.

Дуже важливою є також дезінфекція при туберкульозі: провітрювання приміщень, вологе прибирання з використанням дезінфікуючих засобів (хлорвмісних або інших), а також обробка предметів, з якими контактував хворий

Протитуберкульозні препарати

Протитуберкульозні препарати діляться на дві основні групи: протитуберкульозні препарати 1 ряду та протитуберкульозні препарати 2 ряду. Препарати першого використовуються для лікування звичайних форм туберкульозу, тоді як препарати другого застосовуються при лікуванні стійких форм захворювання.

Лікування туберкульозу завжди контролюється лікарем-фтизіатром і часто проводиться в спеціалізованих закладах. Завдяки комплексному підходу до діагностики та терапії туберкульоз можна вилікувати навіть у випадках складних форм захворювання.

Профілактика туберкульозу

Основна специфічна профілактика туберкульозу — вакцинація БЦЖ (бацила Кальметта — Жерена). Вона є основним методом профілактики туберкульозу у дітей та вводиться новонародженим у перші дні життя. Хоча вакцина не гарантує повного захисту від інфекції, проте знижує ризик розвитку тяжких і смертельно небезпечних форм туберкульозу, таких як туберкульозний менінгіт і міліарний туберкульоз у дітей.

Хіміопрофілактика туберкульозу полягає в призначенні протитуберкульозних препаратів людям з високим ризиком розвитку туберкульозу, зокрема із ослабленим імунітетом, тим, хто контактував із хворими на активну форму, або особам з латентною туберкульозною інфекцією, щоб запобігти переходу в активну форму захворювання.

До інших заходів неспецифічної профілактики туберкульозу належать своєчасне виявлення і лікування хворих, контроль за умовами проживання, здоровий спосіб життя та уникнення контакту з інфікованими.

Питання та відповіді

1. Чи передається туберкульоз через поцілунок?
Передача через поцілунок малоймовірна, оскільки туберкульоз передається через дрібні краплі, які виділяються при кашлі, чханні або розмові.

2. Чи відновлюються легені після туберкульозу?
У багатьох випадках легені можуть відновлюватися після лікування, але важкі форми туберкульозу можуть залишати рубцеву тканину, що призводить до зниження функції легень.

3. Як жити з хворим на туберкульоз?
Важливо забезпечити хворому окремий простір, дотримуватися гігієни, використовувати маски та провітрювати приміщення.

4. Скільки живуть з туберкульозом?
При своєчасному виявленні та належному лікуванні більшість хворих повністю одужує. Однак без лікування туберкульоз може стати смертельним

Редакторська група

Мисюра Світлана Володимирівна

Рецензент

Інші новини

18.11.2024

Тромбоцити: норма, функції та що робити при відхиленнях

24.07.2024

Дієта при панкреатиті: що можна та не можна їсти? + меню на тиждень

05.06.2024

Норма цукру в крові та цукровий діабет