Деякі хвороби підкрадаються непомітно, майже не даючи про себе знати на перших етапах. Вони змінюються, маскуючись під інші недуги, і можуть залишати складні наслідки. Дуже важливо звертати увагу на зміни в своєму організмі та вчасно реагувати на них, адже своєчасна діагностика може зберегти здоров’я на довгі роки.
В епоху раннього модерну сифіліс називали «французькою хворобою». Існувала навіть думка, що ця хвороба потрапила до нас з Америки через Колумба. Але вона панувала і в Америці, і в Європі, і у нас, в Україні. Найдавніший випадок на нашій території, відмічений палеонтологами, був знайдений у скіфів. Загалом у середньовічному Києві до рук науковців потрапили кістки з інформацією про сифіліс у трьох випадках: на Подолі у жінки ХІ-ХІІ століття; у невеличкому селі Григорівці; і в Києві на Щекавиці – людина, яка була похована з коміром, гаптованим сріблом – це купець чи багатий чоловік.
У більш пізні часи, коли Колумб з'їздив в Америку, у нас почався вибух цієї хвороби, що спричинило епідемію сифілісу, бо це був інший штам, імунітету до нього не було. Тож, що таке сифіліс і чому він такий небезпечний?
Що таке сифіліс? Сифіліс — це інфекційне захворювання, основним шляхом передачі якого є статевий. Збудником сифілісу є бактерія Treponema pallidum (бліда трепонема). Захворювання часто має прихований перебіг, через що його дуже складно діагностувати.
Інкубаційний період сифілісу – від 21 до 28 днів, але може змінюватись залежно від стану імунної системи та кількості збудника. Сифіліс на статевих органах або сифіліс в роті зʼявляється залежно від місця проникнення інфекції.
Як передається сифіліс? Сифіліс передається через незахищений статевий контакт (вагінальний, анальний, оральний), контакт із виразками, що містять збудника, а також від матері до дитини під час вагітності. Через слину сифіліс передається дуже рідко, лише якщо в роті є активні сифілітичні ураження.
Сифіліс має кілька стадій, кожна з яких характеризується певними симптомами. Як проявляється сифіліс? Перебіг хвороби може бути як активним, так і прихованим, що ускладнює своєчасну діагностику.
1. Первинний сифіліс – стадія триває 3–6 тижнів і є початковим етапом після зараження. Основний симптом – поява твердого шанкру (виразки). Це безболісна, кругла або овальна виразка з рівними краями, що утворюється в місці проникнення бактерії. Основна його ознака – він абсолютно безболісний, не свербить і не турбує жодним чином. Найчастіше шанкр з’являється на статевих органах, губах, в роті тощо. Навколо виникнення шанкру відмічається запалення регіонарних лімфовузлів. Якщо шанкр утворився на статевих органах (найчастіше), на себе звертає увагу збільшення лімфатичних вузлів у ділянці паху. Шанкр може зникнути самостійно навіть без лікування, але це не означає, що хвороба вилікувана. Також ця стадія може проявлятись збільшенням регіонарних лімфатичних вузлів поблизу шанкру, які стають безболісними, але щільними.
2. Вторинний сифіліс – стадія настає через 6–8 тижнів після появи шанкру, якщо хворобу не лікували. Тривалість може становити кілька тижнів або навіть місяців. На цій стадії сифілісу зʼявляється висип у вигляді плям, вузликів або лусочок, які часто локалізуються на долонях і стопах. Висипання не сверблять і не викликають болю. Також може бути ураження слизових оболонок – поява білуватих плям або ерозій, які є заразними. До системних симптомів належать:
3. Прихований (латентний) сифіліс – стадія може тривати роками без жодних симптомів, але бактерія залишається активною в організмі. При ранній латентній формі можливе періодичне загострення вторинних симптомів. Пізня латентна форма характеризується відсутністю зовнішніх ознак, однак ураження внутрішніх органів продовжується.
4. Третинний сифіліс – стадія розвивається через роки (іноді десятиліття) після початкового зараження за відсутності лікування. На шкірі, внутрішніх органах або кістках зʼявляються вузлуваті утворення – гуми, які з часом можуть розпадатися, утворюючи виразки. У запущеній формі призводить до :
5. Вроджений сифіліс – передається від матері до дитини під час вагітності або при пологах. У новонароджених він може проявлятися висипом, ураженням внутрішніх органів, деформацією кісток або сліпотою.
6. Побутовий сифіліс – дуже рідко зустрічається та передається через побутові контакти (наприклад, спільні предмети гігієни) при наявності ушкоджень шкіри чи слизових оболонок. Симптоми побутового сифілісу схожі до симптомів статевого та залежать від стадії захворювання.
У чоловіків первинний сифіліс зазвичай проявляється шанкром, який розташовується на статевому члені, мошонці, в ділянці ануса або в ротовій порожнині. Виразка безболісна, тому часто залишається непоміченою. На вторинній стадії з’являються висипання на долонях, стопах, тулубі або статевих органах. Можливе випадання волосся на окремих ділянках голови (дифузна алопеція). Збільшуються лімфовузли, виникають симптоми загальної інтоксикації: слабкість, лихоманка, біль у м’язах. На третинній стадії хвороба може вражати серце, судини, нервову систему, викликаючи параліч або психічні розлади.
У жінок первинний сифіліс часто проявляється шанкром, який може утворитися на статевих органах (наприклад, на статевих губах, піхві або шийці матки), анальній ділянці або в ротовій порожнині. Виразка, як правило, безболісна, що ускладнює її виявлення. На вторинній стадії з’являються характерні висипання на шкірі, ерозії на слизових оболонках і плями на долонях і стопах. Також ознаками сифілісу для жінок може бути випадіння волосся та збільшення лімфовузлів на цьому етапі. На третинній стадії сифіліс у жінок може спричиняти безпліддя, ураження внутрішніх органів та серйозні неврологічні розлади.
Параметр | Опиc |
Інкубаційний період | 10–90 днів (у середньому близько 21 дня) |
Збудник сифілісу | Бактерія Treponema pallidum – це спірохета, яка є збудником сифілісу, характеризується високою чутливістю до зовнішнього середовища |
Шляхи зараження сифілісу | Сифіліс передається переважно під час незахищених статевих контактів (вагінальних, оральних, анальних). Інфекція також може поширюватися через контакт із виразками або висипаннями на шкірі чи слизових оболонках. Інший шлях передачі — від матері до дитини під час вагітності або пологів (вроджений сифіліс). Сифіліс передається через кров та її препарати, але на сьогодні цей шлях майже не має значення через ретельну лабораторну перевірку донорів. |
Причини виникнення | Незахищений статевий контакт, випадкові статеві зв’язки, недотримання правил особистої гігієни, використання спільних предметів гігієни (рушники, зубні щітки). |
Збудник Treponema pallidum (бліда трепонема), який і викликає захворювання сифіліс, що передається статевим, побутовим та вертикальним шляхами. На первинній стадії сифіліс виглядає як безболісна виразка, а на вторинній — як червоний висип, часто на долонях і ступнях. У третинній стадії можливі вузлуваті утворення або деформації шкіри.
Симптоми сифілісу у жінок можуть бути менш помітним через локалізацію виразок на шийці матки. Вторинні симптоми, такі як висип і збільшення лімфовузлів, вимагають детальнішої діагностики.
У чоловіків виразки частіше розташовані на статевих органах, що дозволяє виявити їх швидше. Вторинні симптоми схожі на алергічні реакції або грибкові ураження.
Сифіліс у вагітних є серйозною загрозою як для матері, так і для плода. Якщо жінка інфікується до або під час вагітності, збудник може проникати через плаценту до дитини, спричиняючи вроджений сифіліс. Чим це небезпечно? На ранніх термінах можливі викидні або завмерла вагітність. На пізніх є високий ризик передчасних пологів, мертвонародження або народження дитини з вродженими вадами.
Якщо інфекція передається плоду, то сифіліс у дітей може мати такі ускладнення:
Під час вагітності жінкам обов’язково проводять скринінговий тест на сифіліс на початку вагітності. У другому триместрі — за необхідності. Перед пологами — для виключення ризиків передачі.
Вчасне виявлення та лікування сифілісу у вагітної жінки можуть значно знизити ризик ускладнень та забезпечити народження здорової дитини.
Лабораторна діагностика сифілісу починається з лабораторного обстеження, оскільки клінічні прояви можуть варіювати залежно від стадії захворювання. Найчастіше використовуються аналізи на сифіліс, які дозволяють виявити інфекцію на різних етапах її розвитку.
Звідки беруть кров на сифіліс? Кров для діагностики сифілісу зазвичай беруть із вени. Це стандартний метод, який забезпечує точність результатів. Матеріал відправляють на серологічне дослідження крові на сифіліс, що складається з кількох типів тестів:
Люмбальна пункція (дослідження спинномозкової рідини) – проводять у випадках підозри на нейросифіліс.
Назва дослідження | Терміни виконання | Вартість | Додати в кошик |
Сифіліс (реагінові антитіла - RPR, в розведенні) | 24 год. | 290 грн | Додати в кошик |
Сифіліс, Treponema pallidum, антитіла загальні - скринінг (з імуноблотом для сумнівних/позитивних) | 14 год. | 450 грн | Додати в кошик |
Так, сифіліс виліковний, особливо якщо лікування розпочато на ранніх стадіях. Основним методом терапії є антибіотики, найчастіше пеніцилінового ряду, який ефективно знищує бактерію Treponema pallidum, що є збудником інфекції.
Як лікувати сифіліс? На ранніх стадіях, таких як первинний і вторинний сифіліс, лікування зазвичай є простішим і потребує меншого обсягу втручань. Лікар призначає одноразову ін’єкцію пеніциліну тривалої дії, яка достатньо ефективна для усунення інфекції.
При прихованому або пізньому сифілісі, коли бактерія вже вплинула на внутрішні органи чи нервову систему, лікування може бути тривалішим. У таких випадках пацієнтам вводять антибіотики протягом декількох тижнів.
Важливо! Лікування сифілісу може зупинити прогресування захворювання і запобігти ураженню організму, але воно не відновлює вже завданої шкоди, наприклад, пошкоджень органів на пізніх стадіях.
Вчасне звернення до лікаря, точна діагностика та правильна терапія гарантують успішний результат.
Якщо не лікувати сифіліс, він може призвести до серйозних ускладнень, що впливають на різні органи та системи організму.
На пізніх стадіях (третинний сифіліс) захворювання вражає серцево-судинну систему (аневризми аорти та клапани серця). Неврологічні ускладнення, такі як нейросифіліс, можуть призводити до втрати зору, слуху, паралічу, інсультів, психічних розладів та порушень пам’яті. Ураження опорно-рухового апарату можуть призводити до деформацій кісток і хронічного болю.
У жінок наслідки сифілісу можуть призводити навіть до безпліддя, у чоловіків знижує потенцію. Під час вагітності він підвищує ризик викидня, передчасних пологів або народження дитини з вродженими вадами.
Без вчасного та правильного лікування сифіліс є надзвичайно небезпечним через ураження життєво важливих органів, що може призвести навіть до летальних випадків.
Профілактика сифілісу складається з кількох важливих рекомендацій, що спрямовані на запобігання зараженню та розповсюдженню інфекції. До основних з них належать:
Завдяки комплексному підходу до профілактики можна значно знизити ризик зараження сифілісом і запобігти його поширенню.
Чи обов’язково повідомляти свого партнера про підтвердження сифілісу?
Так, обов’язково. Це допоможе уникнути подальшого поширення хвороби і вбереже партнера від розвитку ускладнень.
Наскільки поширений сифіліс?
Сифіліс залишається поширеним у всьому світі, особливо серед людей з високим рівнем ризику зараження.
Чи можна повторно заразитися сифілісом після лікування?
Так, повторне зараження можливе, якщо ви контактуєте з інфікованою людиною.